Рішення

від 16.01.2025 по справі 581/557/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/557/24

Провадження № 2/621/133/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання - Лацько А.В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Служба у справах дітей Липоводолинської селищної ради, представник третьої особи - Костян Л.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки, третя особа служба у справах дітей Липоводолинської селищної ради,

у с т а н о в и в :

19.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до Липоводолинського районного суду Сумської області із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, третя особа - Відділ "Служба у справах дітей "Липоводолинської селищної ради Сумської області, з наступними вимогами: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити опіку над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши його опікуном ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 червня 2024 року вказаний позов передано за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області та 25.07.2024 справа надійшла до канцелярії суду.

На обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що утримує свого онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому, розпорядженням голови Липоводолинської РДА №101-ОД від 24.07.2020 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування та за рішенням виконкому Липоводолинської селищної ради №14 від 26.05.2010 передано під її опіку.

Шлюб між батьками дитини розірвано.

Мати дитини - ОСОБА_4 , позбавлена батьківських прав відносно сина за рішенням суду.

Відповідач, залишивши їх спільну дитину, життям та здоров`ям сина ОСОБА_5 не цікавиться, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина, не бере участі в його утриманні, має іншу родину, з дитиною не спілкується, тобто фактично дитина не знає свого батька. Востаннє відповідач бачив сина у 2018 році при проведенні генотипоскопічного дослідження в межах розгляду справи за позовом ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, проте, навіть після підтвердження батьківства та відмову у задоволенні позову відношення відповідача до сина не змінилося.

Таким чином, позивач вважає, що батько неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично і свідомо самоусунувся та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини.

Також, позивач зазначила, що онук, постійно проживає разом з нею, вона піклується про дитину, забезпечує необхідні умови життя, здоров`я тощо.

Отже, вважала, що маючи відповідні морально - ділові якості, повною мірою здатна забезпечити фізичний та духовний розвиток свого онука, створюючи усі належні умови для того, щоб хлопчик зростав у любові та гармонії з оточуючими його людьми.

На підставі викладеного, позивач вважала, що перелічені обставини, як окремо, так і в сукупності, свідчить про ухилення ОСОБА_2 від виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 червня 2024 року вказаний позов передано за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області та 25.07.2024 справа надійшла до канцелярії суду.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 08 серпня 2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовчого засідання на 26 вересня 2024 року

26.09.2024 у зв`язку з неявкою відповідача підготовче засідання відкладено до 24.10.2024.

24.10.2024 за клопотання відповідача підготовче засідання відкладено до 14.11.2024.

14.11.2024 до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволені позовних вимог. На обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що будь-яких попереджувальних заходів до нього не застосовувалося, а отже не має підстав для застосування до нього крайнього заходу у виді позбавлення батьківських прав. Відповідач не притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України, від своїх батьківських обов`язків не ухиляється, надає матеріальну допомогу (а.с. 67-73).

14.11.2024 у зв`язку з надходженням відзиву на позов та наданню можливості позивачу скористатися передбаченим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України правом на подання відповіді на відзив, підготовче засідання відкладено до 03.12.2024.

02.12.2024 до канцелярії суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідно до якої остання наполягала на задоволенні позовних вимог. На спростування доводів викладених у відзиві зазначила, що квитанції щодо грошових переказів наданих відповідачем відношення до справи не мають оскільки такі здійснювались між відповідачем та його колишньою дружиною ОСОБА_2 , яка позбавлена батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а посилання відповідача щодо не ухилення від виконання від своїх батьківських обов`язків є безпідставними, відповідач на разі тримається за сина, як за підставу для відстрочки від мобілізації (а.с. 78-79).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 20232 року замінено у справі третю особу та відкладено підготовче засідання до 22.01.2024.

18.12.2024 судовий розгляд відкладено у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному до 08.01.2025.

08.01.2025 судовий розгляд відкладено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці до 16.01.2025.

У судовому засіданні 16.01.2025 позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягала з підстав, викладених у ньому. Зазначила, що її донька ОСОБА_2 та відповідач у період з 2010 по 2014 рік перебували у зареєстрованому шлюбі від якого народився її онук ОСОБА_5 . Дитина фактично з народження мешкає разом із нею. Після розірвання шлюбу батьки дитини самоусунулись від його виховання, мати ОСОБА_2 рішенням суду була позбавлена батьківських прав, батько дитини створив іншу сім`ю, дитиною жодним чином не цікавиться. Розпорядженням голови Липоводолинської РДА №101-ОД від 24.07.2020 ОСОБА_5 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування та за рішенням виконкому Липоводолинської селищної ради №14 від 26.05.2010 передано під її опіку. Враховуючи інтереси дитини, поведінку батька, просила її позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, фактично не спростовував того, що не спілкується із сином, після розірвання шлюбу бачив його декілька разів, ініціював питання про виключення його, як батька з актового запису про народження дитини, та вказав, що не мав змоги виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки позивач та його колишня дружини перешкоджали йому у цьому, він не мав змоги телефонувати синові, відвідувати тощо. З приводу вказаних перешкод до відповідних органів він не звертався, однак позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, а тому вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Представник органу опіки та піклування Липоводолинської селищної ради Костян Л.Ю., висловила позицію щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно сина ОСОБА_3 . Батько дитини самоусунувся від виховання, утримання сина у повному обсязі, дитина постійно мешкає з бабусею. Зауважила, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування та за рішенням виконкому Липоводолинської селищної ради №14 від 26.05.2010 передано під опіку бабусі, а тому вимога ОСОБА_1 про встановлення опіки є такою, ще не підлягає розгляду.

Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у період з 24 квітня 2010 року по 20 січня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 20.01.2014. (а.с.9,11).

Даними копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . (а. с. 7).

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16 червня 2010 року зареєстрований по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 21.05.2023. (а.с.8).

Позивач ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_9 , свідоцтво про народження, серії НОМЕР_2 . (а.с.10)

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 березня 2020 року ОСОБА_2 , позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення набрало законної сили 07.08.2020 (а.с.12-14).

Розпорядженням голови Липоводолинської районної державної адміністрації №101-ОД від 24.07.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. (а.с.20)

Опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено ОСОБА_1 , відповідно до рішення виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради №143 від 16.09.2020. (а.с.21).

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожній дитині гарантовано право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до частини 1- 4 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини перша та друга статті 155 СК України).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до положень статті 165 Сімейного кодексу України, право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У відповідності з частинами 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Так, рішенням Липоводолинської селищної ради №44 від 31.01.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , 1987 року народження відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.а. 26).

Вказаним рішенням встановлено, що батько ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , після розлучення виїхав проживати до м. Харків та тривалий час, з 2014 року і по теперішній час не приймає участі у вихованні сина, не спілкується з ним, не цікавиться станом здоров`я, успіхами та досягненнями дитини, не надає ніякої матеріальної допомоги. Фактично ОСОБА_2 самоусунувся від виховання дитини. Жодного разу батько дитини не відвідав сина, не телефонував та не сплачував аліменти. З 2018 року після звернення заявниці до адвоката ОСОБА_2 за рішенням суду від 2021 частково почав сплачувати кошти на утримання сина. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідає інтересам дитини. (а.с. 26 зворот-27).

Відповідач ОСОБА_2 звертався до суду з позовом про виключення його, як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , та рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 31.10.2018 у задоволенні позову було відмовлено враховуючи, що судом достовірно встановлено кровне споріднення між батьком та дитиною (а.с.16-17).

Даними психолого-педагогічної характеристики учня 7-Б класу, Липоводолинського ліцею Липоводолинської селищної ради Сумської області від 04.06.2024 за №01-21/272 підтверджується, що ОСОБА_8 за час навчання в ліцеї зарекомендував себе як учень із достотнім рівнем інтелектуального розвитку. Фізично хлопчик розвинутий, займається спортом. Бабуся хлопчика забезпечує його одягом, взуттям, шкільним приладдям, сучасним телефоном та всім необхідним. Завжди цікавиться навчанням та розвитком дитини, співпрацює із вчителями, працівниками психологічної служби, класним керівником. Батько учня за час навчання у школі навчанням дитини не цікавився, з класним керівником та вчителями не підтримує зв`язку. (а.с.25).

Відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Відповідно до положень статті 12 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що її стосується, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Судом було вжито заходів щодо заслуховування думки неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, в судовому засіданні 16.01.2025 в режимі відеоконференції за участі представника органу опіки та піклування Липоводолинської селищної ради Костян Л.Ю., з`ясовувалася думка дитини щодо позбавлення батьківських прав його батька ОСОБА_2 .

ОСОБА_8 чітко сформулював свій погляд та висловив думку щодо доцільності позбавлення батьківських прав його батька. Так, ОСОБА_5 вказав, що навчається у школі, постійно проживає з бабусею, яка забезпечує його всім необхідним, дбає про його життя та здоров`я. Свого батька він бачив лише декілька разів у житті, він ним не цікавиться, не телефонує, не вітає зі святами, днем народження.

Крім того, суд, на прохання дитини у судовому засіданні забезпечив йому можливість поставити батьку питання на що ОСОБА_5 , вкрай емоційно, з болем та образою звернувся до батька запитуючи чому той йому не телефонує, не приїздить та залишив його.

ОСОБА_2 пояснив свою поведінку відсутністю номера телефону.

За результатами бесіди представником органу опіки та піклування ОСОБА_11 зроблено висновок, що позиція ОСОБА_3 була вільною в своєму судженні, а не сформована під впливом.

Таким чином, позивачем надано докази, якими підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, і це, відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Суд звертає увагу, що зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Аналізуючи наведені факти та обставини, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 усунувся від виховання свого неповнолітнього сина та виконання своїх обов`язків. Не цікавиться долею дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікуванням, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; та взагалі не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що обставини, на які покликаються позивачі у своєму позові, є достовірними та такими, що не викликають у суду сумніву, а отже, відповідачем порушено право його дитини на рівень життя, достатній для їх фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, яке гарантоване статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" і яке підлягає захисту на підставі пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України шляхом позбавлення його, як батька, батьківських прав відносно неповнолітнього сина, оскільки він ухиляється від виконання своїх обов`язків по його вихованню, що в свою чергу не буде суперечити інтересам неповнолітнього ОСОБА_3 .

Стосовно вимоги ОСОБА_1 про встановлення опіки над ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частин 2, 4 статті 63 Цивільного кодексу України опікуном може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (пункт 3.1.). Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного (частина четверта стаття 67 ЦК України).

За вимогами пункту 42 Порядку опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом.

Згідно з пункту 44 Порядку рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку.

Як, встановлено судовим розглядом опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено ОСОБА_1 , відповідно до рішення виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради №143 від 16.09.2020.

Подання органу опіки та піклування в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, враховуючи приписи статей 63,64 Цивільного процесуального кодексу України та позицію органу опіки та піклування висловлену в ході судового розгляду щодо вказаної позовної вимоги, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Враховуючи що позивач не вимагала відшкодування судових витрат понесених нею по сплаті судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалося.

Керуючись статті 12, 13, 76-82, 89, 206, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити - частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено - 22.01.2025.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Третя особа - Відділ "Служба у справах дітей" Липоводолинської селищної ради Сумської області, адреса місцезнаходження: вул. Полтавська, буд. 15, сел. Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ: 43977282.

Головуючий: