Рішення

від 15.01.2025 по справі 953/1513/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/1513/24

н/п 2/953/178/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого- судді Муратової С.О.,

за участю секретаря- Драгана О.А.,

представника позивача - адвоката Уманця А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану його представником адвокатом Уманцем Андрієм Ігоровичем (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (ЄДРПОУ: 34952440, адреса: м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4, 5 поверх), третя особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора (адреса: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27Г) про скасування арешту, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 27.02.2024 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить скасувати арешт на майно та оголошення заборони на його відчуження, накладений Постановою Київського ВДВС ХМУЮ АА №509751, 09.07.2008 (об`єкт обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) стосовно ОСОБА_1 та обтяження зареєстроване: 06.08.2008 за №7695977 реєстратором: Восьма Харківська державна нотаріальна контора, 61024, Харківська область, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що позивачу стало відомо з інформації з Державного реєстр речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна то постановою Київського ВДВС ХМУЮ було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (Постанова АА №509751, 09.07.2008 Київського ВДВС ХМУЮ). Оскільки жодних постанов про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача не надходило, жодних боргів та зобов`язань у позивача перед третіми особами відсутні - позивач звернувся с заявою до Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ м. Харків із заявою про скасування арешту майна та оголошено заборони на його відчуження накладений постановою Київського ВДВС ХМУЮ АА №509751, 09.07.2008 (об`єкт обтяження квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) стосовно ОСОБА_1 . На заяву про зняття арешту Київський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ м. Харків повідомив позивача про наступне: виконавче провадження, щодо стягнення з ОСОБА_2 у відділі не перебуває. Таким чином стосовно позивача відсутні, будь які виконавчі провадження, але в той же час є безпідставно накладений арешт на майно позивача згідно постанови АА №509751 09.07.2008 Київського ВДВС ХМУЮ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 15).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 17).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою про скасування арешту та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 30).

23.04.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Уманець А.І., в яких зазначив, зокрема, що позивачу стало відомо з інформації з Державного реєстр речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна то постановою Київського ВДВС ХМУЮ було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (Постанова АА №509751, 09.07.2008 Київського ВДВС ХМУЮ). Оскільки жодних постанов про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача не надходило, жодних боргів та зобов`язань у позивача перед третіми особами відсутні - позивач звернувся с заявою до Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ м. Харків із заявою про скасування арешту майна та оголошено заборони на його відчуження накладений постановою Київського ВДВС ХМУЮ АА №509751, 09.07.2008 (об`єкт обтяження квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) стосовно ОСОБА_1 . На заяву про зняття арешту Київський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ м. Харків повідомив позивача про наступне: виконавче провадження, щодо стягнення з ОСОБА_2 у відділі не перебуває. Таким чином стосовно позивача відсутні, будь які виконавчі провадження, але в той же час є безпідставно накладений арешт на майно позивача згідно постанови АА №509751, 09.07.2008 Київського ВДВС ХМУЮ. Також відсутня і постанова АА №509751, 09.07.2008 Київського ВДВС ХМУЮ. 3 таких обставин позивач звернувся за захистом своїх прав до суду (а.с. 48-49).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Уманець А.І. про витребування доказів задоволено; витребувано з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради з матеріалів інвентаризаційної справи копії документів, що слугували підставою для арешту майна за адресою: АДРЕСА_1 (постанова АА №509751 від 09.07.2008, винесена Київським ВДВС ХМУЮ) (а.с. 80).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Уманець А.І. підтримав позовну заяву, просив її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 18.11.2024 на електрону адресу суду надійшло клопотання державного виконавця Київського ВДВС СМУМЮ у Харківській області Івченко Д.Ю., в якому він зазначив, що за результатами перевірки АСВП Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляє, що виконавче провадження, щодо стягнення з ОСОБА_1 у відділі не перебуває. Просив розгляд справи провести без участі представника Київського ВДВС СМУМЮ у Харківській області (а.с. 82).

В судове засідання представник третьої особи П`ятої Харківської міської ради Державної нотаріальної контори не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ксерокопії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.08.2023 №343327256, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №509751, 09.07.2008, Київський ВДВС ХМУЮ накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до повідомлення заступника завідувача П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Стрельникова А. від 26.09.2023/П №1716/01-16, адресованого ОСОБА_1 , П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора (відокремлений підрозділ) повідомляє, що 26.09.2023/П було отримано та зареєстровано у журналі реєстрації вхідних документів за №745/01-16 запит про надання копії постанови АА №509751 від 09.07.2008 Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої 06.08.2008 Восьмою Харківською міською державною нотаріальною конторою було на його думку накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 . Повідомляє, що Восьма Харківська державна нотаріальна контора не накладала арешти, а лише виступала їх реєстратором. Арешти накладалися відповідними органами (у даному випадку це Київський ВДВС ХМУЮ). Заявлені вимоги не підлягають виконанню, оскільки надіслана заява не оформлена належним чином, а саме справжність підпису на цій заяві мала бути нотаріально засвідченою або він міг особисто звернутися на прийом до нотаріуса. У разі особистого звернення до нотаріуса, йому необхідно мати при собі документи, що посвідчують його особу, а саме паспорт (та копію з нього), витяг з реєстру територіальної громади (та копію з нього), податковий номер (та копію з нього), а також Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. У випадку неможливості особистого звернення до нотаріуса, після нотаріального засвідчення його підпису на заяві, необхідно надіслати її поштою або подати безпосередньо до нотаріальної контори через його представника за нотаріально засвідченою довіреністю. Представник також може подати й інші документи, які зазначені вище (а.с. 12).

20.11.2023 ОСОБА_1 звернувся на адресу Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ м. Харків із заявою про зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження, в якій зазначив, що як стало відомо з інформації з Державного реєстр речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна то постановою Київського ВДВС ХМУЮ було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (Постанова АА №509751, 09.07.2008р. Київського ВДВС ХМУЮ). Жодних постанов про відкриття виконавчого провадження на його адресу не надходило, жодних боргів та зобов`язань у нього перед третіми особами відсутні, враховуючи викладене просив скасувати арешт на майно та оголошення заборони на його відчуження, накладений постановою Київського ВДВС ХМУЮ АА №509751, 09.07.2008 (об`єкт обтяження квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) стосовно ОСОБА_1 (а.с. 10).

Згідно повідомлення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івченко Д. від 17.02.2024, за результатами розгляду запиту вх. №20405 від 20.11.2023 Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відділ) повідомляє наступне: виконавче провадження, щодо стягнення з ОСОБА_1 у відділі не перебуває (а.с. 11).

Відповідно до повідомлення заступника завідувача П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Стрельникова А. від 21.05.2024/П №698/01-16, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова повідомляє, що в матеріалах справ П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (Відокремлений підрозділ) до реорганізації Восьма Харківська державна нотаріальна контора, постанова АА №509751 від 09.07.2008 відсутня (не направлялася). В матеріалах справ знаходиться лише заява Київського ВДВС ХМУЮ про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна №14739 від 09.07.2008, щодо накладення арешту, за підписом державного виконавця В.І. Фоміна (а.с. 61).

Згідно повідомлення директора Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради Жинжикової І. від 18.10.2024 №11827/0412/24, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради розглянуто ухвалу по справі №953/1513/24 н/п №2/953/1800/24 від 12.08.2024 (вх. №11058/04-12/24 від 01.10.2024) про витребування з матеріалів інвентаризаційної справи копії документів, що слугували підставою для арешту майна за адресою: АДРЕСА_1 (постанова АА №509751 від 09.07.2008, винесена Київським ВДВС ХМУЮ). За результатом розгляду запиту повідомляє. Отримання інформації стосовно наявності обтяжень на об`єкт нерухомого майна регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради надає з матеріалів інвентаризаційної справи квартири АДРЕСА_3 копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Київського ВДВС ХМУЮ від 09.07.2008 згідно з оригіналом: серії АА №509751, яким накладено арешт на майно, що належить: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частку квартири АДРЕСА_3 (а.с. 94).

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Зайцевим Р.Б. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №108852 від 09.07.2008, при примусовому виконанні виконавчого листа №6-2487 виданого 13.08.2007 Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «ПравексБанк» суми боргу у розмірі 4044,56 грн., постановлено накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , а саме на частку квартири АДРЕСА_3 в межах суми боргу: 4044,56 грн. Заборонено здійснювати відчуження майна, яке належить ОСОБА_1 , а саме: частки квартири АДРЕСА_3 в межах суми боргу: 4044,56 грн. (а.с. 96).

Нормами статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, у тому числі за завершеним виконавчим провадженням. Зокрема підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у частині першій статті 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб, або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 вище вказаного Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частин першої і другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». Частини 3 та 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють випадки зняття арешту з майна боржника за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або за постановою державного виконавця.

Згідно частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини четвертої статті 59 того ж Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;'

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Даних, щодо виконання боржником постанови державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Зайцевим Р.Б. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №108852 від 09.07.2008 до матеріалів позовної заяви не залучено, та в ході її розгляду суду не надано, як і не надано даних на підтвердження підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття арешту з вказаного в постанові майна.

Крім того, за змістом наведених положень Закону в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до положень статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» і роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, то заява боржника про скасування арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Пункт 5 зазначеної постанови наголошує, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 (на теперішній час - статтею 59 Закону України про виконавче провадження.

Звертаючись до суду із позовом, позивач ставить перед судом питання про скасування арешту з належного йому майна, оскільки накладення арешту на майно порушує його права, як власника частки майна.

Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

При цьому, положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, то позовна заява ОСОБА_1 про скасування арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Тобто заперечення проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

У зв`язку з тим, що позивач не звертався в установленому законом порядку зі скаргою на дії державного виконавця, підстави для зняття арешту з майна в порядку позовного провадження відсутні.

Аналогічний правовий висновок з приводу даних правовідносин міститься в постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі 607/3894/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану його представником адвокатом Уманцем Андрієм Ігоровичем (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (ЄДРПОУ: 34952440, адреса: м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4, 5 поверх), третя особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора (адреса: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27Г) про скасування арешту відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Уманець Андрій Ігорович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Київський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (ЄДРПОУ: 34952440, адреса: м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4, 5 поверх).

Третя особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора (адреса: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27Г).

Суддя С.О. Муратова