Рішення

від 21.01.2025 по справі 636/5560/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/5560/24 Провадження 2/636/556/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сімёї при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2024 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив позбавити останнього батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на його утримання.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до служби у справах дітей звернулася ОСОБА_2 з питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 . Відповідач був засуджений вироком Первомайського районного суду Харківської області від 31.03.2014 за ч.1 ст. 185 КК України. Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.02.2016 відповідач засуджений за ч.1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Мати дитини ОСОБА_4 рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 29.02.2016 позбавлена батьківських прав стосовно ОСОБА_3 . Дитині надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та призначено опікуном ОСОБА_2 .

Відповідач звільнився з місць позбавлення волі у 2020 році, проте із заявою про повернення йому дитини не звернувся; участі у вихованні сина не бере, до лікаря дитину супроводжує опікун, у шкільному житті сина відповідач участі не бере. Враховуючи факт самоусунення батька від виховання дитини, відповідача слід позбавити батьківських прав та стягнути з нього аліменти на утримання дитини.

Представник позивача надав заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі, позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підтримав, в частині стягнення аліментів - просив залишити без розгляду, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Відзив на позов до суду не надав, заяв про розгляд справи без його участі до суду не находило.

Від представника третьої особи надійшла заява з проханням про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проте зазначила, що аліменти на утримання ОСОБА_3 вже стягуються на підставі судового наказу від 28.02.2018.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 11.11.2013 (а.с.11).

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 29.02.2016 (копія а.с.14-15) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлено батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рішення набрало законної сили 15.04.2016).

Згідно копії розпорядження Чугуївської РДА №349 від 15.09.2016 (а.с.16) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування; призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над ОСОБА_3 і передано дитину на виховання та спільне проживання до сім`ї опікуна; заброньовано за ОСОБА_3 на праві користування житло за адресою: АДРЕСА_1 .

07.06.2024 до Служби у справах дітей та сім`ї при виконкомі Малинівської селищної ради звернулася ОСОБА_2 з приводу питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_3 .

Згідно копії витягу №1103 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.07.2024 (а.с.9) за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно копії довідки від 15.08.2016 (а.с.13) з Холодногірської виправної колонії ОСОБА_1 , 1986 р.н., судимий 31.03.2014 Первомайським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 1 рік, звільнений з іспитовим строком 1 рік; 10.02.2016 Ордожонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.

Згідно копії листа №186 від 07.06.2024 з КНП «Малинівська АПМСД» (а.с.17) ОСОБА_3 інвалід з дитинства, з 04.12.2023 відвідує сімейного лікаря в супроводі опікуна ОСОБА_2 ; батько участі у вихованні не бере.

Згідно копії довідки з КП «Малинівський ліцей №2» ОСОБА_1 не бере участі у шкільному житті та вихованні свого сина ОСОБА_3 ; виховує та піклується, забезпечує всім необхідним для навчання та повсякденного життя опікун ОСОБА_2 .

До суду надано копії заяв ОСОБА_9 (а.с.19) та ОСОБА_10 (а.с.20) від 07.07.2024, згідно яких вони підтверджують той факт, що ОСОБА_1 не проживає з сином ОСОБА_3 , не цікавиться, не виховує, не підтримує; вихованням займається ОСОБА_2 .

Згідно довідки Служби у справах дітей та сім`ї при виконкомі Малинівської селищної ради №01-29/248 від 04.11.2024 (а.с.57) проведено бесіду з ОСОБА_3 з метою з`ясування його ставлення до батька. В ході бесіди було використано малюнковий тест «Моя сім`я», з якого можна зробити висновок, що хлопчик має гарні відносини з усіма членами родини, змінювати оточення не бажає. Аналогічне вбачається з протоколу індивідуальної психологічної консультації ОСОБА_11 від 04.11.2024 (а.с.58).

Згідно копії судового наказу від 28.02.2018 (а.с.64, 65) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 .

Згідно з ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

До суду надано копію розпорядження Малинівської СВА №475 від 15.07.2024 (а.с.21) та копію висновку (а.с.22-24) про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків, виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров`ю.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.

Згідно пунктів 15, 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків та саме ухилення від здійснення своїх батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Досліджені судом докази свідчать про те, що батько неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його розвитком та навчанням, підготовкою до самостійного життя, не цікавляться його здоров`ям, не приїздить до нього, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, матеріально не підтримує.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме та умисне ухилення від виховання дитини та як свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, тому, в даному випадку, суд, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, вважає доцільним та необхідним застосування такого крайнього заходу впливу до відповідача як позбавлення його батьківських прав, та вважає, що у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення його розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, де буде забезпечено належні умови для зростання та розвитку дитини.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи, що аліменти на дитину вже стягнуто відповідно до судового наказу від 28.02.2018, враховуючи прохання представника позивача про залишення вказаної вимоги без розгляду, суд дане питання не вирішує при винесення рішення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355, 430, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 1211.20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), судовий збір.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Золотоверха