Ухвала

від 13.01.2025 по справі 761/45365/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45365/23

Провадження № 6/761/361/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савчук Ю.Н.,

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про поновлення строку для пред`явлення дублікату виконавчого документа до виконання,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення дублікату виконавчого документу до виконання, яка обґрунтована тим, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2024 року їй було задоволено заяву про видачу дублікату виконавчого листа. Однак 06 червня 2024 року Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу та зупинив виконання виконавчого документа. 16 жовтня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 12 квітня 2024 року без змін, у зв`язку з чим ОСОБА_1 була позбавлена можливості пред`явлення його до виконання у встановлений законом строк.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду.

Представник заявника у судовому засіданні подану заяву підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі з підстав, зазначених у заяві.

Представник заінтересованої особи (ОСОБА_2.) у судовому засіданні надала письмові заперечення на заяву та просила суд відмовити у її задоволенні з тих підстав, що заявник понад 10 років не цікавилася ходом виконавчого провадження, починаючи з 2013 року жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняла, рішення суду, на виконання якого було видано дублікат виконавчого листа, добровільно виконувалося боржником, а відтак вважала, що наведені у заяві причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не є поважними, тому не можуть бути поновлені судом.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо задоволення вимог заяви заперечував та просив відмовити у її задоволенні, обгрунтовуючи це тим, що ним добровільно виконувалося рішення суду, що підтверджується тим, що заявник упродовж тривалого часу не цікавилася ходом виконавчого провадження.

Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) участь представника у судове засідання не забезпечили, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення дубліката виконавчого документа до виконання.

Суд, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що подана заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України).

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду у справі N 166/1472/18 від 23.10.2019, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, відповідно до викладеного Верховним Судом у постанові від 02.06.2020 року у справі N 2-461/09, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2010 у справі №2-6878/2010 було частково задоволено позов

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 1 січня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва 09.04.2010 року було видано виконавчий лист №2-6878, який у подальшому було пред`явлено до примусового виконання до ВДВС Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

У 2010 році органом ДВС було відкрито виконавче провадження №18712798 з виконання вказаного виконавчого листа суду.

Постановою головного державного виконавця Скуржинської Н.М. від 12.04.2016 року виконавче провадження №18712798 було закінчено у зв`язку із передачею виконавчого документа на виконання до ВДВС Вінницького РУЮ.

У листопаді 2023 року адвокат Напрієнко М.В. звернулась з адвокатським запитом до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо інформації про хід виконавчого провадження.

У відповідь на запит повідомлено про відсутність матеріалів виконавчого провадження Зазначено, що Святошинським районним управлінням юстиції виконавчий лист № 2-6878 від 09 квітня 2010 року до ВДВС Вінницького РУЮ направлявся, що підтверджується змістом листа від 20 листопада 2023 року № Д/22.

Відповідно до довідки Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29 листопада 2023 року, оригінал виконавчого документа було втрачено під час передачі виконавчих провадженьу зв`язку зі звільненням попереднього державного виконавця відповідно до акту приймання-передачі виявлено, що оригінал виконавчого листа від 09.04.2010 №2-6878 відсутній.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2024 року у справі №761/45365/23 заяву було задоволено та видано дублікат виконавчого листа у справі №2-6878/2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 1 січня 2010 року по досягнення дитиною повноліття.

Представником заінтересованої особи ( ОСОБА_2 ) було подано апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про видачу дубліката виконавчого листа.

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний суд своєю постановою від 16 жовтня 2024 року вказану скаргу представника заінтересованої особи ( ОСОБА_2 ) залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції- без змін.

Після повернення матеріалів справи №761/45365/23 з апеляційного суду до суду першої інстанції, 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, який було видано судом 18.11.2024 року.

21 листопада 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Святошинського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про прийняття дублікату виконавчого листа до виконання. 29 листопада 2024 року в приміщенні Святошинського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) нею було отримано повідомлення про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання від 27 листопада 2024 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі судом виконавчого листа у розглядуваній справі та його пред`явлення до виконання були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 606-XIV Ч.3 ст.22 цього Закону рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження».

Пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України № 1404-VIII«Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

За даним виконавчим листом підлягають стягненню аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Таки чином, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа обмежується настанням повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, виконавчі документи про стягнення періодичних платежів можуть бути пред`явлені виключно в межах періоду часу, на який вони присуджені, в даному випадку- до досягнення повноліття дитиною, що мало місце у вересні 2024 року.

За таких обставин поновлення встановленого законом строку пред`явлення таких виконавчих документів до виконання можливе лише у разі наявності несплаченої заборгованості за період, на який були присуджені періодичні платежі.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З врахуванням того, що виконавче провадження не здійснювалося упродовж тривалого часу у зв`язку із втратою виконавчого документу органом ДВС та того, що виконавче провадження не було закінчено у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду та неподання боржником жодних доказів повного виконання рішення суду, суд приходить до висновку про існування непогашеної заборгованості за аліментами.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було пропущено заявником у зв`язку з тим, що оригінал виконавчого листа було втрачено органом ДВС, що було підставою для звернення заявника до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок про те, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в Ухвалі від 07.03.2024 року у справі № 437/4419/23.

Відповідно до викладеного в постановах ВС від 29.08.2018 у справі № 344/5708/15-ц, від 17.10.2018 у справі № 1304/8184/12, від 12.06.2019 у справі № 2-1316/736/11) вимогу про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа може бути заявлено одночасно з проханням видати дублікат такого виконавчого документу. Поширеним є подання таких заяв при втраті виконавчого документу під час примусового виконання або при пересиланні виконавчого документу з одного органу державної виконавчої служби до іншого.

Вимогу про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа одночасно з проханням видати дублікат такого виконавчого документу заявник перед судом не ставила, оскільки на момент звернення із вказаною заявою до суду такий строк не сплив.

Верховний Суд у зазначених вище постановах також зазначив, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Оскільки рішення суду згідно даних ЄДРСР судами апеляційної та касаційної інстанцій не скасовувалося, постанова про закінчення виконавчого провадження органом ДВС у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду не виносилася, боржник та його представник у судовому засіданні доказів повного виконання рішення суду не надали, суд приходить до висновку про те, що рішення суду не було виконано боржником в повному обсязі, а відтак встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлено.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі № 344/13386/21 зазначив, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, проте для відкриття виконавчого провадження стягувач має надати виконавчий лист, за яким не пропущено строк пред`явлення його до примусового виконання, або за яким такий строк поновлено судом.

Отже, строк пред`явлення виконавчого документа про стягнення аліментів до виконання може бути поновлено, незважаючи на досягнення дитиною повноліття.

Вказаний строк було пропущено заявником через втрату органом ДВС виконавчого документу, тривалий розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про видачу дубліката виконавчого листа в апеляційній інстанції та зупинення стягнення за вказаним виконавчим документом.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа був пропущений не з вини заявника ОСОБА_4 , а відтак суд приходить до висновку про поважність причин пропуску такого строку.

Положеннями п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975р., п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29 липня 1998р., п. 37).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013р. по справі № 1-7/2013.

З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 18, 258-261, 268, 353-355, 433 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про поновлення строку для пред`явлення дублікату виконавчого документа до виконання- задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 , виданого Шевченківським районним судом м.Києва у цивільній справі № №2-6878/2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісячно, починаючи з 1 січня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: