Постанова

від 09.01.2025 по справі 909/490/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р. Справа №909/490/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Лен-Пром»

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 (повний текст рішення складено 17.09.2024, суддя Скапровська І. М.)

у справі № 909/490/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Гнипа Ігоря Теодозійовича, Івано-Франківська обл, Рогатинський р-н, с. Воскресинці

до відповідача Селянсько-фермерського господарства «Лен-Пром», Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с. Воскресинці

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

- Державного підприємства «Ай Фіш»

про усунення фізичній особі-підприємцю Гнипу Ігору Теодозійовичу перешкод у користуванні орендованими згідно договору оренди державного майна від 10.11.2021 № 30/21 гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми, що знаходяться за межами населеного пункту села Воскресинці Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а саме: нагульного ставу №3(географічні координати 49.347752, 24.430532); контурною дамбою нагульного ставу № 3 44880645.56.ЧВБИВЧ082 24/13 вул. «Урочище «Глибоке», №1, роздільною дамбою нагульного ставу № 3 44880645.56.ЧВБИВЧ083 24/14 село Воскресинці, водоскидом нагульного ставу № 3 44880645.56.ЧВБИВЧ084 24/15 Івано-Франківського р-ну, водонапуском нагульного ставу № 3 44880645.56.ЧВБИВЧ085 24/16 Івано-Франківської області, відвідним каналом нагульного ставу №3 44880645.56.ЧВБИВЧ086 24/17; осушувальним каналом нагульного ставу №3 44880645.56.ЧВБИВЧ087 24/18; нагульним ставом № 4 (географічні координати 49.347738, 24.427431); відвідним каналом нагульного ставу № 4 44880645.56.ЧВБИВЧ092 24/23 вул.«Урочище «Триліски», №1; водонапуском нагульного ставу № 4 44880645.56.ЧВБИВЧ091 24/22 село Воскресинці; водоскидом нагульного ставу № 4 44880645.56.ЧВБИВЧ090 24/21 Івано-Франківського р-ну; контурною дамбою нагульного ставу 444880645.56.ЧВБИВЧ088 24/19 Івано-Франківської області; осушувальним каналом нагульного ставу № 4 44880645.56.ЧВБИВЧ093 24/24; роздільною дамбою нагульного ставу № 4 44880645.56.ЧВБИВЧ089 24/20; нагульним ставом № 5 (географічні координати 49.348598, 24.4223901); відвідним канал нагульного ставу № 5 44880645.56.ЧВБИВЧ098 24/29 вул.«Урочище «Під Луг», №1; водонапуском нагульного ставу № 5 44880645.56.ЧВБИВЧ097 24/28 село Воскресинці, водоскидом нагульного ставу № 5 44880645.56.ЧВБИВЧ096 24/27 Івано-Франківського р-ну, контурною дамбою нагульного ставу №5 44880645.56.ЧВБИВЧ094 24/25 Івано - Франківської області, осушувальним каналом нагульного ставу № 5 44880645.56.ЧВБИВЧ099 24/30; роздільною дамбою нагульного ставу № 5 44880645.56.ЧВБИВЧ095 24/26; нагульним ставом № 6 (географічні координати 49.345568, 24.430333); відвідним каналом нагульного ставу № 6 44880645.56.ЧВБИВЧ103 24/34 вул. «Урочище «Монастир», №1, 20; водонапуском нагульного ставу №6 44880645.56.ЧВБИВЧ102 24/33 село Воскресинці, водоскидом нагульного ставу № 6 44880645.56.ЧВБИВЧ101 24/32 Івано- Франківського р-ну, контурною дамбою нагульного ставу №6 44880645.56.ЧВБИВЧ100 24/31 Івано-Франківської області; осушувальним каналом нагульного ставу № 6 44880645.56.ЧВБИВЧ104 24/35, шляхом зобов`язання Селянсько-фермерського господарства "Лен-Пром" (ідентифікаційний код - 32355412), припинити будь-яке користування гідротехнічними спорудами, в тому числі для підготовки, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення; не чинити в подальшому перешкод (утриматися від дій) фізичній особі- підприємцю Гнипу Ігору Теодозійовичу у користуванні гідротехнічними спорудами; демонтувати (знести) за власний рахунок споруду (будиночок розміром 3х2х2 м із шлакоблоків) з підведеною лінією електропередач, що використовується як електрощитова установка та зведена на контурній дамбі нагульного ставу № 5 і стягнення судових витрат

за участю представників:

від позивача Гнип І.Т., Турчин Н.І.

від відповідача Тугай І.М.

Фізична особа-підприємець Гнип Ігор Теодозійович (далі ФОП Гнип І.Т.) 23.05.2024 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Селянсько-фермерського господарства (далі СФГ) «Лен-Пром» про усунення перешкод у користуванні орендованими, за договором оренди державного майна від 10.11.2021 № 30/21, гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми, що знаходяться за межами населеного пункту села Воскресинці Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області шляхом припинення будь-якого користування гідротехнічними спорудами, в тому числі для підготовки, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення, демонтування за власний рахунок споруди з підведеною лінією електропередач, що використовується як електрощитова установка та зведена на контурній дамбі нагульного ставу №5 і не чинити в подальшому перешкод у користуванні гідротехнічними спорудами.

В обґрунтування своїх позовних вимог ФОП Гнип І.Т. зазначає, що він є орендарем гідротехнічних споруд (40 інвентарних номерів), розташованих за межами населених пунктів села Воскресинці, села Васючин Рогатинської ОТГ, на підставі договору оренди нерухомого майна від 10.11.2021 за № 30/21, укладеного за результатами проведеного електронного аукціону. В п. 9.1 договору балансоутримувач та орендодавець запевнили орендаря, зокрема, в тому, що крім випадків, коли про інше зазначено в акті приймання-передачі, об`єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об`єкта немає майна, належного третім особам. Водночас, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що СФГ «Лен-Пром» самовільно користується гідроспорудами, на власний розсуд наповнюючи та спускаючи воду з водойм, регулюючи рівень води у водоймах за допомогою гідроспоруд, втручається в конструкцію та цілісність гідроспоруд, проводить земельно-будівельні роботи на гідроспорудах, користується водними об`єктами (нагульними ставами), зариблює водойми, здійснює рибогосподарську діяльність, чим чинить перешкоди позивачу у користуванні, належним йому на праві оренди, майном.

Розглянувши позовні вимоги ФОП Гнипа І.Т., Господарський суд Івано-Франківської області в рішенні від 28.08.2024 задоволив їх частково; вирішив Селянсько-Фермерському господарству «Лен-Пром» - припинити будь яке користування і усунути ФОП Гнипу І.Т. перешкоди у користуванні гідротехнічними спорудами, які розташовані за адресою - Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, село Воскресінці, село Васючин, Рогатинської ОТГ, що передані позивачу на підставі договору оренди державного майна № 30/21 від 10.11.2021 та згідно акта від 10.11.2021 приймання - передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності; з відповідача на користь позивача стягнув 25844,66 грн судових витрат.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає таке рішення незаконним і необґрунтованим з огляду на те, що суд не з`ясував обставин, що мають значення для справи, здійснив неправильну оцінку доказів та допустив неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не врахував обґрунтованих доводів відповідача про те, що жодних перешкод в користуванні орендованим майном він підприємцю не чинить, землею користується на підставі чинних договорів оренди, які укладені з органом місцевого самоврядування 17.12.2015, для ведення фермерського господарства (риборозведення). Водночас, позивач, за результатами електронного аукціону, уклав з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, Чернівецькій та Тернопільській областях і Державним підприємством «Укрриба» договір оренди державного майна гідротехнічних споруд від 10.11.2021 за №30/21. Отже, за вказаних обставин склалась ситуація, коли відповідач користується на відповідних правових підставах земельними ділянками під водними об`єктами, а позивач має у своєму користуванні гідротехнічні споруди. Така ситуація склалась, виключно, через суперечливе законодавче регулювання правовідносин у сфері аквакультури, відповідно до якого ані позивач, ані відповідач не мають переважного права на укладення договору оренди відповідної земельної ділянки в комплексі з водним об`єктом та договору оренди гідротехнічних споруд. Апелянт стверджує, що позивач має у своєму безперешкодному володінні орендоване майно, а також має безперешкодний доступ до нього у будь-який час доби. Поряд з цим, використовувати гідротехнічні споруди за їх цільовим призначенням позивач не може, у зв`язку з тим, що земельні ділянки під водними об`єктами перебувають у користуванні відповідача за договорами оренди.

Апелянт звертає увагу суду на те, що позивач неодноразово звертався із заявами до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (розпорядника земельних ділянок) про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з водними об`єктами, однак кожного разу отримував відмову, яка була мотивована, зокрема, тим, що спірні земельні ділянки вже перебувають у користуванні відповідача на договірних засадах. Відтак, на переконання скаржника, за відсутності самого факту реалізації права користування не може мати місце порушення такого права шляхом створення перешкод у користуванні майном.

Таким чином, відповідач не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, відтак просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта покликаючись на таке:

-позивач є орендарем гідротехнічних споруд відповідно до договору оренди державного майна від 10.11.2021, який укладено за результатами електронного аукціону, строком дії 5 років до 10.11.2026 року. Вказані гідротехнічні споруди є інженерними спорудами рибогосподарських технологічних водойм нагульних ставків № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, що знаходяться за межами населених пунктів с. Васючин та с. Воскресинці Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Проте, відповідач чинить перешкоди у користуванні орендованим майном. Вказане полягає у тому, що відповідач, здійснюючи господарську діяльність по риборозведенню, не маючи прав на користування водним об`єктом (ставом, водоймою) самовільно користується гідроспорудами позивача, зокрема, на власний розсуд наповнюючи та спускаючи воду з водойм, регулюючи рівень води у водоймах за допомогою гідроспоруд, втручається в конструкцію та цілісність гідроспоруд, проводить земельно-будівельні роботи на гідроспорудах, спорудив на тих електрощитову. Вказані дії відповідач проводить без згоди позивача, третіх осіб, та за такою згодою не звертався;

-відповідач визнає та підтверджує здійснення ним господарської діяльності з риборозведення на рибогосподарських технологічних водоймах нагульних ставках № 3, № 4, № 5, № 6 з посиланням на укладені договори оренди земель від 17.12.2015, однак предметом таких договорів є право користування землями сільськогосподарського призначення, а не право користування водними об`єктами. Водночас, позивач зауважує, що відповідач визнає та підтверджує користування водоймами (ставами № 3, 4, 5, 6), оскільки надав суду докази, зокрема, акти зариблення, звіти про аквакультуру, звітність виробництва продукції аквакультури за 2022-2024 роки;

-позивач зазначає, що відповідач визнає використання гідротехнічних споруд у своїй господарській діяльності, називаючи таке користування вимушеним. Разом з тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач зазначав, що наповнення та спускання води зі ставків відбувається не за рахунок використання орендованих позивачем гідротехнічних споруд, а з використанням власних засобів власних гідротехнічних споруд. Однак, жодних доказів існування власних гідротехнічних споруд відповідач не надав. На вказаних землях і ставах, що є державною власністю, не існує жодних інших гідротехнічних споруд, відмінних від орендованих позивачем. Позивач зазначає, що згідно з п. 7 змінюваних умов договору оренди державного майна № 30/21 від 10.11.2021, орендоване майно може бути використане позивачем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря, водночас, орендодавець надав попередню згоду на передачу в суборенду гідротехнічних споруд, однак можливість оформлення суборенди гідроспоруд, залишена відповідачем без реакції;

- разом з тим, позивач наголошує на актах, складених балансоутримувачем 05.03.2024 та 09.05.2024, якими підтверджується повне руйнування тіла контурної дамби нагульного ставу № 3, № 6, руйнування їхніх проектних відкосів, зменшення їхньої висоти, прокопання рову, через який відбувається повний неконтрольований скид води зі ставу; заблокування водовипускної труби, тому водоскид нагульного ставу № 6 не працює; влаштування нового водоскиду шахтою та трубою для випуску води діаметром 400 мм довжиною 6 метрів; спорудження на контурній дамбі нагульного ставу № 5 електрощитової. Позивач вважає, що, оскільки відповідач вчиняє перешкоди у користуванні орендованим майном, такі перешкоди підлягають усуненню.

За таких обставин, відповідач не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, оскільки таке ухвалено за повного з`ясування усіх фактичних обставин справи, відповідно до норм матеріального права, з дотримання норм процесуального права.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника відповідача, розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання в приміщення суду прибули представники обох сторін, які підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Треті особи участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, жодних письмових пояснень по суті спору суду апеляційної інстанції не подали. Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, визначений ст. 273 ГПК України, приймаючи до уваги, що всі учасники спору були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал до їх електронних кабінетів, участь уповноважених представників жодною ухвалою суду обов`язковою не визнавалась, відтак судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, з огляду на таке:

ФОП Гнип І.Т. на підставі договору оренди від 10.11.2021 за № 30/21, який укладений за результатами електронного аукціону №LLE001-UA-20210927-97427 від 29.10.22 з Регіональним відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (орендодавець) і ДП «Укрриба» (балансоутримувач (згодом, за наказом Держагентства меліорації та рибного господарства України за № 338 від 23, замінено на нового балансотримувача ДП «АйФіш»)), набув права користування гідротехнічними спорудами 40 інвентарних номерів за межами населених пунктів сіл Воскресинці та Васючин Рогатинської ОТГ, строком на 5 років.

Вказані гідротехнічні споруди є інженерними спорудами рибогосподарських технологічних водойм нагульних ставків № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, №7.

Разом з тим, СФГ «Лен-Пром» 17.12.2015 з Рогатинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області було укладено три договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 2624481400:02:008:0046, 2624481400:02:004:0360, 2624481400:02:003:0045 площею 6,8347 га строком на 10 років для ведення фермерського господарства.

На вказаних земельних ділянках знаходяться рибогосподарські технологічні водойми (стави), які відповідач використовує для риборозведення.

ФОП Гнип І.Т. стверджує, що земельні ділянки, які передані відповідачу в оренду на підставі договорів від 2015 року, перебувають в його користуванні з порушенням правового режиму використання категорії земель. Так, позивач зазначає, що відповідач самовільно користується гідроспорудами, на власний розсуд наповнюючи та спускаючи воду з водойм, регулюючи рівень води у водоймах за допомогою гідроспоруд, втручається в конструкцію та цілісність гідроспоруд, проводить земельно-будівельні роботи на гідроспорудах, користується водними об`єктами (нагульними ставами), зариблює водойми, здійснює рибогосподарську діяльність, чим чинить перешкоди позивачу у користуванні, належним йому на праві оренди, майном.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду копії:

-протоколу електронного аукціону № LLE001-UA-20210927-97427 від 29.10.2021;

-акта про заміну сторони у договорі оренди державного майна №30/21 від 10.11.2021;

-акта приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 10.11.2021;

-договору оренди державного майна № 30/21;

-паспорта рибогосподарської технологічної водойми нагульних ставків загальною площею 45,6825 га в заплаві р. Свірж за межами с. Воскресинці і с. Васючин у межах Рогатинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області;

-рішення Виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області № 62, № 63 від 22.02.2022;

-актів обстеження державного нерухомого майна (гідротехнічних споруд), яке обліковується на балансі ДП «АйФіш» та значиться за договором оренди державного майна від 10.11.2021 №30/21;

-листів за № 3422/108/19/01-2024, 3423/108/49/01-2024 від 17.04.2024, за № 3680/108/49/01-2024 від 24.04.2024, за № 4223/108/49-2024 від 15.05.2024, №3424/108/49/01-2024 від 17.04.2024, за №01-15/36Г від 04.01.2022, за № 18-9-0331-1469/0/2-21 від 10.03.2021, за №3318/4803/6-23/01-140 від 05.06.2023, за № 3317/4801/6-23/01-140 від 05.06.2023, за № 3316/4802/6-23/01-140 від 05.06.2023;

-договорів оренди землі від 17.12.2015 на земельні ділянки з кадастровими № 2624481400:02:008:0046, 2624481400:02:004:0360, 2624481400:02:003:0045;

-витягів з Державного земельного кадастру на вказані земельні ділянки.

СФГ «Лен-Пром» заперечує позовні вимоги ФОП Гнипа І.Т. та вказує, що жодних перешкод в користуванні орендованим майном підприємцю не чинить, а землею користується на підставі чинних договорів оренди, які укладені з органом місцевого самоврядування і зареєстровані у відповідному реєстрі.

Отже, предметом даного спору є гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, що знаходяться за межами населених пунктів сіл Воскресинці та Васючин Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, право користування на які, у позивача виникли на підставі договору оренди державного майна від 10.11.2021 № 30/21. Підставою позовних вимог є перешкоджання позивачу користуватись майном, право користування на яке він набув на підставі означеного договору оренди.

Право користування - забезпечена законом можливість власника вилучати з речі її корисні властивості відповідно до її призначення, одержувати плоди і доходи, з метою задоволення різноманітних потреб.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує, усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка, відповідно до закону або договору, має право користування ним.

За умовами ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як слідує з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, гідротехнічні споруди, які є в користуванні позивача на підставі договору оренди державного майна від 10.11.2021 № 30/21, розташовані на земельній ділянці, якою, на підставі договорів оренди від 2015 року, користується відповідач.

З актів від 05.03.2024 та від 09.05.2024, складених за наслідками обстеження державного нерухомого майна (гідротехнічних споруд), яке обліковується на балансі ДП «АйФіш» та значиться за договором оренди державного майна від 10.11.2021 №30/21, укладеного між РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях з ФОП Гнипом І.Т., провідним інженером ДП «АйФіш» (балансоутримувача переданого в оренду майна) встановлено, що на контурних дамбах нагульних ставів за №3 інв. №24/13; за №5 інв. №24/25; за №6 інв.24/31 невідомими особами спеціалізованою будівельною технікою виконується повне руйнування тіл дамб, збудовано будиночок 6 м2, який використовується як електрощитова, збудовано новий водоскид, водовипускна труба заблокована, тому водоскид нагульного ставу за №6 ін.№24/32 не працює.

Відповідач не заперечує факту використання спірних водних об`єктів, однак вказує, що користується такими у відповідності до укладених ним в 2015 році договорів.

Водночас, судова колегія зауважує, що право користування гідротехнічними спорудами належить позивачу за договором оренди державного майна від 10.11.2021 за № 30/21, тоді як відповідачу за договорами оренди від 17.12.2015 передано у строкове платне користування земельні ділянки державної форми власності землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, але аж ніяк не користування водоймами.

Тут слід зазначити, що ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України (в редакціях чинних станом на 17.12.2015) передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

За змістом ст. 3 Водного кодексу України (в редакції чинній станом на 17.12.2015) усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд; до водного фонду України належать, зокрема, штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Належність спірних земель саме до категорії земель водного фонду, а не земель сільськогосподарського призначення, підтверджується також листом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за № 18-9-0.331-1469/0/2-21 від 10.03.2021.

Разом з тим, з аналізу договорів оренди земельних ділянок, переданих відповідачу, слідує, що предметом таких є користування земельними ділянками, а не водним об`єктом. Об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а не вода (водний простір) рибогосподарських технологічних водойм та земельні ділянки водного фонду; в договорах відсутня плата за користування водним простором (водоймою).

Крім цього, варто зауважити, що у відповідності до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на 17.12.2015 та на даний час) та п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, передача земельних ділянок у користування із земель державної власності у власність або користування за межами населених пунктів на яких розташовані нерухомі об`єкти державної форми власності, належить до повноважень обласних державних адміністрацій. Отже, з огляду на вказане, орендодавцем за договорами оренди від 17.12.2015 мала б виступати Івано-Франківська ОДА, натомість, вказані договори укладені з відповідачем Рогатинською районною державною адміністрацією.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, в господарський процес впроваджено стандарт доказування «вірогідності доказів». Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням даного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Дослідивши обставини даної справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані сторонами докази, судова колегія вважає, що доводи позивача є більш вірогідними, відтак погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність задоволення позовних вимог в частині припинення будь-якого користування і усунення ФОП Гнипу Ігору Теодозієвичу перешкод у користуванні гідротехнічними спорудами, право користування якими виникло на підставі договору оренди державного майна № 30/21 від 10.11.2021 та згідно акта від 10.11.2021 приймання - передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні вимог апеляційної скарги Селянсько-фермерського господарства «Лен-Пром» відмовити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 у справі № 909/490/24 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 20.01.2025

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік