Постанова

від 15.01.2025 по справі 907/523/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа №907/523/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін: не з`явились,

розглянув апеляційну скаргу Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради б/н від 03.10.2024,

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 суддя: Ремецькі О.Ф., м. Ужгород, повний текст рішення складено 27.09.2024,

у справі №907/523/23

за позовом Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради, с. Керецьки, Хустського району Закарпатської області

до відповідача-1 Керецьківської сільської ради, с. Керецьки, Хустського району Закарпатської області

до відповідача-2 Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради, с. Керецьки, Хустського району Закарпатської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Управління державної служби якості освіти у 3акарпатській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2023 на розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради до відповідачів Керецьківської сільської ради, Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради, третя особа Управління державної служби якості освіти у 3акарпатській області про визнання протиправним та скасування розпорядження сільського голови Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області Михайла Мушака «Про вивчення діяльності закладу освіти» від 17.11.2022 №194.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що засновник закладу освіти перебрав на себе повноваження інших державних органів, які в межах своєї компетенції вправі здійснювати перевірку з питань основної; кадрової діяльності та підготовки матеріальної бази. При цьому, вказує, що положеннями ч. 3 ст. 37 3акону України «Про повну загальну середню освіту» на засновника покладено обов`язок утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо. Як вважає позивач, у даному випадку засновник проводячи перевірку з питань перевірки матеріальної бази фактично переклав свої обов`язки щодо утримання приміщення закладу освіти безпосередньо на позивача, що суперечить Закону України «Про повну загальну середню освіту». Крім того, позивач зауважує, що у зв`язку з тим, що об`єктом перевірки є заклад освіти, одночасно органом управління якого є відділ освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради та директор, то відповідно перевірка належності управління мала здійснюватися щодо всіх органів, які відповідальні за належне функціонування закладу освіти. Таким чином, утворення комісії не зі складу осіб, які входять до Керецьківськоі сільської ради порушують вимоги статуту та свідчить про явну упередженість у призначенні такої перевірки, що є окремою підставою для скасування оскаржуваного розпорядження.

Відповідач 2 - Відділ освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради у поданих суду першої інстанції письмових поясненнях, щодо задоволення позову заперечує. При цьому зазначає, що контроль засновником діяльності закладу освіти не є формою державного нагляду (контролю) ніяких наслідків для закладу освіти, крім врахування результатів перевірки під час формування планів розвитку освіти або обґрунтованих дисциплінарних заходів для керівника немає. Щодо правомірності винесення розпорядження сільського голови Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області Мушки М.М. №194 «Про вивчення діяльності закладу освіти» від 17 листопада 2022 року, відповідач 2 вказує, що зі ст. ст. 26, 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що повноваження з проведення перевірки комунальних закладів засновником не віднесені ані до виключних повноважень сільської ради, ані до відання її виконавчих органів. А тому дії Керецьківського сільського голови Мушки М.М. щодо призначення перевірки Керецьківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради є правомірними та перебувають у межах його повноважень.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року в справі №907/523/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Дане рішення мотивоване тим, що спірне розпорядження не носить жодних правових наслідків для позивача, а має на меті створення комісії по вивченню діяльності закладу засновником навчального закладу. При цьому, судом вказано, що позивачем не наведено доказів щодо порушення прав Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради, які б свідчили про вплив оскаржуваного розпорядження сільського голови на права відповідача. Відповідно встановлено відсутність порушеного прав та законних інтересів позивача, в зв`язку з чим в позові - відмовлено.

Позивач - Керецьківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-скаржник звертає увагу на те, що засновник або уповноважений ним орган (особа) не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами (ст. 25 Закону України «Про освіту»);

-посилається, скаржник, також на те, що згідно з положеннями Закону України «Про освіту», зокрема з системного аналізу як самого закону так і ст. ст. 23, 66 та 67 вбачається заборона свавільного (не регламентованого) втручання в освітній процес, що належним чином, як вказує скаржник не досліджено судом першої інстанції.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі №907/523/23 та прийняти нове рішення , яким позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року (головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) у справі №907/523/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради б/н від 03.10.2024 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі №907/523/23; витребувано матеріали справи №907/523/23 в Господарського суду Закарпатської області.

06.11.2024 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №907/523/23.

В подальшому, ухвалою суду від 25.11.2024 призначено справу №907/523/23 до розгляду в судове засідання на 15 січня 2025 року.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників процесу не поступало.

В судове засідання 15.01.2025 сторони та третя особа участі уповноважених представників учасників процесу не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 25.11.2024 через систему електронний суд в електронні кабінети і отримані такими учасниками процесу 25.11.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (ухвали суду від 25.11.2024), які підписані відповідальним працівником суду.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі №907/523/23 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

17 листопада 2022 року на адресу Керецьківського 33С0 І -ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради надійшов лист від Відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району 3акарпатськоі області №560 із розпорядженням сільського голови Керецьківської сільської ради Хустського району 3акарпатськоі області Михайла Мушка «Про вивчення діяльності закладу освіти» від 17.11.2022 року №194 (Т-1, а.с.20, 21-22).

З розпорядження сільського голови Керецьківської сільської ради Хустського району 3акарпатськоі області Михайла Мушка «Про вивчення діяльності закладу освіти» від 17.11.2022 року №194 вбачається, що відповідно до Закону України «Про освіту» №2145-VIII, Закону України «Про повну загальну середню освіту» №463-ІХ, акту «Службового розслідування за фактом порушення невиплати авансу вчителям Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради» від 07.09.2022, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР, зобов`язано провести комплексне вивчення фінансової, господарської, кадрової, основної діяльності, підготовки матеріальної бази Керецьківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради та відповідно таким створено комісію по вивченню діяльності закладу у визначеному таким складі (Т-1, а.с.21-22).

Згідно вищеописаного листа та розпорядження з 28.11.2022 року проводитиметься перевірка закладу освіти з питань фінансової, господарської; кадрової, основної діяльності, підготовки матеріальної бази у Керецьківському 33С0 І -ІІІ ступенів.

Позивач, вважає, що дане розпорядження є протиправним, прийняте з порушенням норм п.1 ст. 22 Закону України «Про освіту», ст. ст. 37, 55 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого постановою КМ України від 14.03.2018 №168.

Слід відмітити, що 15.12.2022 позивач звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, Відділу освіти, молоді та спору, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, однак ухвалою від 24.05.2023 провадження в адміністративній справі закрито у зв`язку з тим, ухвала суду до апеляційної інстанції не оскаржена.

При перегляді рішення Господарського суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року у справі №907/523/23 Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

У відповідності до вимог ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про освіту» встановлено, що система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють, зокрема, засновник (засновники).

На підставі частини другої статті 5 Закону України «Про освіту» державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 24 Закону України «Про освіту» встановлює що система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами.

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Згідно з п.1.3. статуту засновником ЗЗСО І-ІІІ ступенів є Керецьківська сільська рада, а органом управління Відділ освіти, молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу здійснюють: засновник, директор закладу освіти, колегіальний орган управління закладу освіти та колегіальний орган громадського самоврядування (п.4.1. статуту).

Також, статутом Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради визначено коло повноважень засновника закладу освіти у межах яких здійснюється контроль закладу освіти.

Пунктом 4.2. статуту засновник уповноважений на виконання наступних функцій: затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них; укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти; затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти; здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Також п.7.6. Статуту засновник, в тому числі, здійснює контроль за фінансово -господарською діяльністю закладу освіти.

Повноваження органів місцевого самоврядування, а саме сільської ради у галузі освіти, передбачені частиною третьої статті 66 Закону України «Про освіту», відповідно до якої сільські ради: - відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; - засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; - оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; - здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Обставинами справи встановлено, що на підставі акту «службового розслідування за фактом порушення невиплати авансу вчителям Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради» від 07.09.2022 сільський голова с. Керецьки прийняв розпорядження «Про вивчення діяльності закладу освіти» №194 від 17.11.2022, згідно п.1-2 якого передбачено проведення комплексного вивчення фінансової, господарської, кадрової, основної діяльності, підготовки матеріальної бази Керецьківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради, а також створення комісії по вивченню діяльності закладу.

З аналізу даного розпорядження в сукупності з нормами чинного законодавства описаного вище та положеннями статуту позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірне розпорядження відповідає компетенції засновника не носить жодних правових наслідків для позивача на цьому етапі, а лише має на меті створення комісії по вивченню діяльності закладу.

Крім цього, слід відмітити, що позивач вважає свої права порушені, виданим розпорядженням засновником поза межами його компетенції, проте таких обставин судами не встановлено, як і не встановленого порушення прав позивача, а тому позовні вимоги про скасування розпорядження голови сільської ради не задоволені судом першої інстанції на підставі встановлених обставин по справі і вимог норм законодавства.

З врахуванням наведеного, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в даній справі.

Суд апеляційної інстанції вказує, що обґрунтування апеляційної скарги не спростовує висновків суду першої інстанції і свідчить про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі №907/523/23 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому таке рішення є законне і обґрунтоване та підлягає залишенню без змін.

Апелянт не спростував висновки суду першої інстанції, не довів порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради слід залишити без задоволення.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржник всупереч вищенаведеним нормам права, не подав доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі №907/523/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний тест постанови складено та підписано 21.01.2025.

Головуючий суддя Бойко С.М.

СуддіБонк Т.Б.

Якімець Г.Г.