Постанова

від 20.01.2025 по справі 916/1165/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1165/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

ОСОБА_1 - адвокат Шахновський О.О.;

ОСББ «Граф» - адвокат Бороган В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024

по справі №916/1165/24

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

1.Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф»;

2.Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко А.А.

про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації

суддя суду першої інстанції - Д`яченко Т.Г.

місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст рішення складено та підписано: 01 жовтня 2024.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» та до Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко А.А., у якій просить суд: визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» від 02.03.2024 по всім питанням порядку денного та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф», а саме зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна установчих документів проведену 12.03.2024 року 13:46:01 державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко А.А., номер реєстраційної дії - 1005561070003074668.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф», Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко А.А. про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації - відмовлено.

12.09.2024 до Господарського суду Одеської області від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» надійшла заява від вх. №ГСОО 2-1455/24 про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1165/24.

13.09.2024 до суду позивачем було надано заперечення на клопотання (заяву), відповідно до якої було зазначено суду, що 27 травня 2024 року адвокат Бороган В.В. подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 21052/24), проте в порушення вимог частини другої статті 124 ГПК України відповідачем не було подано попередній розрахунок суми судових витрат. Крім того, відповідачем не було надано до відзиву жодних доказів на підтвердження наявності та розміру витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» про ухвалення додаткового рішення суду від 12.09.2024р. вх. № ГСОО 2-1455/24 у справі №916/1165/24 - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є, на думку суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, господарський суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 30000,00 грн., яка, на думку суду, може вважатись розумною, співмірною та справедливою.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скарго, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні заяви представника ОСББ «Граф» адвоката Бороган В.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що в порядку передбаченому ст.124 ГПК України відповідачем не було надано до відзиву жодних доказів на підтвердження наявності та розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, на думку скаржника, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованних заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляджу справи, на якій такі дії вчинялись.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що докази на підтвердження розміру судових витрат подані відповідачем після ухвалення рішення суду, проте в порушення вимог частини 8 статті 129 ГПК України представник відповідача до закінчення судових дебатів не зробив відповідну заяву, а в заяві про ухвалення додаткового рішення не обґрунтовує поважність причин порушення порядку подання доказів.

Проте, скаржник зазначає, що ухвалюючи додаткове рішення про стягнення витрат, суд, на спростування вищевказаних доводів позивача, зазначив, що закінчення судових дебатів відповідачем було зазначено щодо орієнтованого розрахунку судових витрат у розмірі 60000 грн., у наданому відзиві, що в свою чергу є заявою по суті, відповідно до ч.2 ст.161 ГПК України.

Проте, на думку скаржника, такий висновок суду є неправильним.

Зокрема, відповідно до ст..124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Скаржник акцентує увагу суду на тому, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Однак, на формальне виконання зазначених вимог закону відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що орієнтований розрахунок судових витрат складає 60000, 00 грн., проте доказів на підтвердження наявності понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано не було, також відповідачем не заявлено про те, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Також, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні фактично ототожнив вимоги ст..124 та ст..129 ГПК України, що свідчить про процесуальні порушення, допущені судом під час прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, на думку скаржника, у зв`язку з невиконанням вимог ч.8 ст.129 ГПК України відповідачем, суд був зобов`язаний залишити заяву представника ОСББ «Граф» без розгляду.

Крім того, скаржник зазначає, що наданий в якості доказу договір про надання правничої допомоги від 06.05.2024 не підтверджує факту виникнення у ОСББ «ГРАФ» зобов`язання по сплаті коштів на користь адвоката Бороган В.В .

У зв`язку з чим скаржник вважає, що оскаржуване додаткове судове рішення від 30.09.3024р. у справі №916/1165/24 підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви ОСББ «ГРАФ» про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

Доводи інших учасників провадження у справі.

08.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРАФ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на те, що додаткове рішення суду було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

04.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 по справі №916/1165/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 по справі №916/1165/24.

Призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 по справі №916/1165/24 до розгляду на 26.11.2024 о 15:30 год.

08.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Шахновського Олексія Олександровича надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі №916/1165/24, яке призначене на 26.11.2024 о 15:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи «відеоконференцзв`язку» за зареєстрованою електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шахновського Олексія Олександровича про участь у судовому засіданні по справі №916/1165/24, яке призначене на 26.11.2024 о 15:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи «відеоконференцзв`язку» за зареєстрованою електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволена та надана можливість представнику ОСОБА_1 - адвокату Шахновському Олексію Олександровичу взяти участь у судовому засіданні, яке призначене на 26.11.2024 о 15:30 год. по справі №916/1165/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «відеоконференцзв`язку» за зареєстрованою на офіційному веб-порталі судової влади України електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.11.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та загрозою масованого ракетного обстрілу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи № 916/1165/24 відбудеться 20.01.2025 о 15:30 год.

У судовому засіданні 20.01.2023 представник ОСОБА_3 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 скасувати.

Представник Обслуговуючого кооперативу «Арт Вілль» заперечував щодо доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Предметом апеляційного оскарження у справі №916/1165/24 є додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 про здійснення розподілу судових витрат на правову допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: Договір про надання правничої допомоги від 06.05.2024, укладений між відповідачем та адвокатським бюро, за умовами п.4.1. якого визначено, що за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно п.2.1. Договору, адвокатському бюро клієнт сплачує грошову винагороду у розмірі 60000,00грн.

Матеріали справи містять акт приймання-передачі виконаної роботи від 09.09.2024 по Договору про надання правничої допомоги від 06.05.2024, за яким визначено, що у відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1. Договору про надання правничої допомоги від 06.05.2024, адвокатським бюро виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: вивчення документів, формування правової позиції, пошук та аналіз інших аналогічних справ, підготовка відзиву на позовну заяву, участь у судових засіданнях.

Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді у розмірі 60000,00 грн.

Відповідно до 4.1. Договору визначено, що за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно п. 2.1. Договору, адвокатському бюро клієнт сплачує грошову винагороду у розмірі 60000,00 грн.

Отже, у даному випадку, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Стосовно доводів скаржника, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що в порядку передбаченому ст.124 ГПК України відповідачем не було надано до відзиву жодних доказів на підтвердження наявності та розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, до закінчення судових дебатів відповідачем було зазначено щодо орієнтованого розрахунку судових витрат у розмірі 60000,00 грн. у наданому відзиві, що в свою чергу є заявою по суті, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

12.09.2024 відповідачем після ухвалення рішення суду протягом 5 днів було надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: Договір про надання правничої допомоги від 06.05.2024, укладений між відповідачем та адвокатським бюро, за умовами п.4.1. якого визначено, що за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно п.2.1. Договору, адвокатському бюро клієнт сплачує грошову винагороду у розмірі 60000,00грн.

Отже, відповідачем дотримано процесуальні строки щодо подання доказів на підтвердження понесених судових витрат.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення 30000,00 грн. правничих послуг, які можуть вважатись розумними і обґрунтованими по даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 по справі № 916/1165/24 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 у справі № 916/1165/24- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.01.2025

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Н.М. Принцевська