Постанова

від 21.01.2025 по справі 915/1272/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1272/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 (про повернення зустрічної позовної заяви)

по справі № 915/1272/24

за позовом Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Миколаївського квартино-експлуатаційного управління командування сил логістики Збройних Сил України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод до договору, стягнення грошових коштів,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

до Миколаївського квартино-експлуатаційного управління командування сил логістики Збройних Сил України

про визнання недійсними додаткових угод до договору,

(суддя першої інстанції: Семенчук Н.О., дата та місце прийняття ухвали: 11.11.2024, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі №915/1272/24 повернуто зустрічну позовну заяву №б/н від 04.11.2024 (вх.13509/24 від 04.11.2024) Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (далі ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія»).

20.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі №915/1272/24.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» вважає, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконної ухвали.

На думку заявника апеляційної скарги, матеріали справи свідчать, що обидва позови пов`язані між собою, оскільки вони витікають з одного й того ж Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року №46/16/1. Для підтвердження підстав позову сторонами надані переважно або частково одні ті самі докази, також задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову

Апелянт звертає увагу, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може мати прояв у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Заявник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом помилково було зазначено, що первісний позов та зустрічна позовна заява не є взаємопов`язаними. Такий висновок суду суперечать фактичним обставинам справи, оскільки задоволення зустрічного позову у даному випадку призведе до повного або часткового задоволення первісного позову. Також судом не було враховано, що для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані одні ті самі докази.

Окрім того, на переконання апелянта, судом не надано належної оцінки співпадінню підстав обох позовів (фактичні обставини), оскільки обидва позови направлені на визнання недійсними додаткових угод до одного й того ж договору, при цьому у первісному позові позивач просить суд визнати додаткові угоду недійсними на підставі ст. 215 Цивільного Кодексу України, а у зустрічному позові просить суд визнати додаткові угоду недійсними на підставі ст. 230 Цивільного Кодексу України, отже мають місце різні правові підстави цих позовів, що є допустимим відповідно до Господарського процесуального кодексу України та практики Верховного Суду України. Таким чином, господарським судом при прийнятті ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, які викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим, прийнята ним ухвала підлягає скасуванню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі №915/1272/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали оскарження ухвали від 11.11.2024 по справі №915/1272/24.

02.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали від 11.11.2024 по справі №915/1272/24.

16.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі, в якій апелянт надав докази надсилання Керівнику Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі №915/1272/24, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, вирішено розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі №915/1272/24 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

02.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Миколаївського квартино-експлуатаційного управління командування сил логістики Збройних Сил України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому управління заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил Логістики Збройних Сил України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №38-5-6-4389ВИХ-24 від 11.10.2024 (вх.№12500/24 від 16.10.2024) в якій просить суд:

- визнати недійсними Додаткові угоди №2 від 28.01.2022, №3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, №12 від 02.08.2022, №14 від 19.08.2022, №15 від 31.08.2022, №17 від 23.09.2022 та №23 від 18.01.2023 до Договору №46/16/1 від 17.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (прямим правонаступником якого є Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування сил Логістики Збройних Сил України) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія на користь Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил Логістики Збройних Сил України грошові кошти у розмірі 21 657 502,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оспорювані додаткові угоди суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору. У зв`язку з чим на підставі додаткових угод надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 21 657 502,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2024. Встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

При цьому, відповідач через систему «Електронний суд» подав до суду зустрічну позовну заяву №б/н від 04.11.2024 (вх.13509/24 від 04.11.2024) до Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил Логістики Збройних Сил України в якій просив суд:

- визнати недійсними Додаткові угоди №2 від 28.01.2022, № 3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, № 12 від 02.08.2022, № 14 від 19.08.2022, № 15 від 31.08.2022, №17 від 23.09.2022, № 23 від 18.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 №46/16/1 в частині постачання електричної енергії, відновити становище, яке існувало до їх укладення шляхом застосування до Сторін по договору про постачання електричної енергії від 17.12.2021 №46/16/1 двосторонньої реституції у частині обсягів поставленої електричної енергії внаслідок укладення Додаткових угод № 2 від 28.01.2022, №3 від 02.02.2022, № 4 від 14.02.2022, № 12 від 02.08.2022, № 14 від 19.08.2022, № 15 від 31.08.2022, № 17 від 23.09.2022, № 23 від 18.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 №46/16/1.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічна позовна заява подана відповідачем у визначений судом строк.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви відповідач вказував, що при підписанні додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару Миколаївська КЕЧ навмисно ввело Постачальника (Позивача за зустрічним позовом) в оману щодо обставин, які мають істотне значення та можуть перешкодити вчиненню правочину, та замовчала їх існування. Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022, № 3 від 02.02.2022, № 4 від 14.02.2022, № 12 від 02.08.2022, № 14 від 19.08.2022, № 15 від 31.08.2022, № 17 від 23.09.2022, № 23 від 18.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 № 46/16/1 були підписані з метою продовжувати споживання електричної енергії, а після виконання договору звернутися з позовною заявою про визнання недійсними підписаних додаткових угод, та повернути кошти, які були сплачені за електричну енергію по тарифам вказаним у додаткових угодах. Свідченням вказаного є пред`явлення первісного позову та доводи, викладені в ньому Миколаївською КЕЧ, зокрема, посилання на практику Верховного суду періоду 2018 2020, та про яку йому було відомо на момент підписання спірних додаткових угод, та про яку він не повідомив контрагента за договором.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі №915/1272/24 повернуто зустрічну позовну заяву №б/н від 04.11.2024 (вх.13509/24 від 04.11.2024) ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія».

Суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що предметом первісного позову є визнання недійсними Додаткові угоди №2 від 28.01.2022, №3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, №12 від 02.08.2022, №14 від 19.08.2022, №15 від 31.08.2022, №17 від 23.09.2022 та №23 від 18.01.2023 до Договору №46/16/1 від 17.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (правонаступником якого є Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування сил Логістики Збройних Сил України) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія та стягнення грошових коштів у розмірі 21657 502,46 грн, у зв`язку з тим, що додаткові угоди суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору.

При цьому, предметом позову у зустрічній позовній заяві є визнання недійсними Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022, № 3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, № 12 від 02.08.2022, № 14 від 19.08.2022, № 15 від 31.08.2022, № 17 від 23.09.2022, № 23 від 18.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 № 46/16/1 в частині постачання електричної енергії та відновлення становища, яке існувало до їх укладення шляхом застосування до Сторін по договору про постачання електричної енергії від 17.12.2021 №46/16/1 двосторонньої реституції у частині обсягів поставленої електричної енергії внаслідок укладення Додаткових угод № 2 від 28.01.2022, № 3 від 02.02.2022, № 4 від 14.02.2022, № 12 від 02.08.2022, № 14 від 19.08.2022, № 15 від 31.08.2022, № 17 від 23.09.2022, № 23 від 18.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 № 46/16/1, у зв`язку з їх укладенням під впливом обману.

З огляду на предмет позовних вимог, враховуючи, що предмет правового регулювання та умови застосування правових норм у первісному та зустрічному позові є різними, суд першої інстанції дійшов висновку, що їх спільний розгляд не може вважатися доцільним та суттєво ускладнить розгляд справи у розумні строки. Крім того, суд вказав, що первісний позов та зустрічна позовна заява не є взаємопов`язаними, оскільки задоволення зустрічного позову у даному випадку не може виключити повністю задоволення первісного позову, з огляду на що повернув зустрічну позовну заяву.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим кодексом.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством.

Так, зважаючи на положення ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Зокрема, первісний та зустрічний позов можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Однак наявність саме таких обставин, не є обов`язковою та достатньою передумовою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити дійсні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується змістом позовних заяв, предметом первісного позову є визнання недійсними Додаткових угод №2 від 28.01.2022, №3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, №12 від 02.08.2022, №14 від 19.08.2022, №15 від 31.08.2022, №17 від 23.09.2022 та №23 від 18.01.2023 до Договору №46/16/1 від 17.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (правонаступником якого є Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування сил Логістики Збройних Сил України) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія та стягнення грошових коштів у розмірі 21 657 502,46 грн., у зв`язку з тим, що додаткові угоди суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору.

В свою чергу, предметом позову у зустрічній позовній заяві є визнання недійсними Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022, № 3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, № 12 від 02.08.2022, № 14 від 19.08.2022, № 15 від 31.08.2022, № 17 від 23.09.2022, № 23 від 18.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 № 46/16/1 в частині постачання електричної енергії та відновлення становища, яке існувало до їх укладення шляхом застосування до Сторін по договору про постачання електричної енергії від 17.12.2021 №46/16/1 двосторонньої реституції у частині обсягів поставленої електричної енергії внаслідок укладення Додаткових угод № 2 від 28.01.2022, № 3 від 02.02.2022, № 4 від 14.02.2022, № 12 від 02.08.2022, № 14 від 19.08.2022, № 15 від 31.08.2022, № 17 від 23.09.2022, № 23 від 18.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 № 46/16/1, у зв`язку з їх укладенням під впливом обману.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що сторонами оскаржуються ідентичні додаткові угоди, з різних підстав. Крім того, в якості підстав позову переважно надаються одні і ті ж самі докази в розумінні Господарського процесуального кодексу.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини даної справи та підстави первісного та зустрічного позовів, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про недоцільність їх спільного розгляду.

Дослідивши зміст заявлених первісних та зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає, що такі вимоги пов`язані між собою як підставою виникнення (основний Договір про постачання електричної енергії), так і поданими доказами.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст та обставини первісної та зустрічної позовної заяви, вказує, що ці позови взаємопов`язані і їх спільний розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а саме договору про постачання електричної енергії №46/16/1 від 17.12.2021.

Крім того, на переконання колегії суддів, у даному випадку прийняття зустрічного позову не буде мати своїм наслідком суттєве утруднення вирішення спору. Натомість, дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушених прав.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при поданні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" не були порушені правила, визначені ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви є помилковими та спростовується вищевикладеним.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі № 915/1272/24 прийнята з порушенням норм процесуального права щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі № 915/1272/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по справі № 915/1272/24 скасувати.

3. Справу №915/1272/24 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош