Постанова

від 20.01.2025 по справі 911/3029/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа№ 911/3029/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Коротун О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва

на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024

у справі № 911/3029/24 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави

до 1. Боярської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю " Укрмонтажгаз "

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, припинення володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, що передували постановленню оскаржуваної ухвали.

У листопаді 2024 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави (далі - позивач, прокурор) до Боярської міської ради (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю " Укрмонтажгаз " (далі - відповідач 2) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, припинення володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2024 позовна заява керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва залишена без руху, позивача зобов`язано усунути недоліки позовної заяви та подати суду в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, докази доплати судового збору.

27.11.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій прокурор послався на те, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 12.11.2024 була отримана позивачем 18.11.2024, під час перевірки судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2024 повернуто позовну заяву і додані до неї документи позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у даній справі - не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, тому наявні підстави для повернення позову у відповідності до вимог частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Також місцевий господарський суд зазначив, що позивач має зареєстрований електронний кабінет та отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху 12.11.2024, тому повинен був усунути недоліки позовної заяви не пізніше 22.11.2024.

Разом з цим клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку прокурором заявлене не було, тому позовна заява керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави до Боярської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажгаз" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, припинення володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації земельної ділянки, за висновком місцевого господарського суду, підлягала поверненню позивачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва 12.12.2024 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 911/3029/24 скасувати; справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга прокурора обґрунтована тим, що примірник ухвали Господарського суду Київської області від 12.11.2024 у справі №911/3029/24 про залишення без руху позовної заяви прокурора у даній справі до електронного кабінету ЄСІТС Подільської окружної прокуратури міста Києва не надходив.

Окрім цього, прокурор зазначив, що примірник ухвали Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3029/24 про повернення позовної заяви також не надходив до електронного кабінету ЄСІТС Подільської окружної прокуратури міста Києва.

З огляду на зазначене вище, ухвала Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3029/24 суперечить вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до пункту 6 частини 1 статті 255, пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 апеляційну скаргу Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3029/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. та судді Тищенко О.В. у відрядженні.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 апеляційну скаргу Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3029/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Андрієнко В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3029/24, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи із меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2024 року прокурор звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави (позивача) з позовом до Боярської міської ради та ТОВ "Укрмонтажгаз" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, припинення володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Тобто, позовна заява прокурора містила три вимоги немайнового характеру, за подання якої до господарського суду у відповідності до вимог статей 1, 4 Закону України "Про судовий збір", статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 9084,00грн (3 х 3028,00грн).

На підтвердження сплати судового збору прокурором до позовної заяви додано платіжну інструкцію №2074 від 30.10.2024 на суму 9 024,00 грн. Отже, недоплата прокурором судового збору становила 60,00грн.

Встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України, суд першої інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 174 цього Кодексу постановив у даній справі ухвалу від 12.11.2024, відповідної до якої: залишив позовну заяву прокурора без руху (пункт 1); зобов`язав останнього усунути недоліки позовної заяви та подати до суду у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали, докази сплати судового збору (пункт 2); попередив прокурора про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, зазначений у пункті 2 цієї ухвали, заява вважатиметься неподаною і буде повернута прокурору (пункт 3); направити копію ухвали прокурору (пункт 4).

Матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" на виконання вимог ухвали від 12.11.2024 до суду першої інстанції від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з долученням платіжного доручення від 21.11.2024 №2272 про сплату судового збору.

Крім того, у зазначеній заяві вказано, що про постановлення судом першої інстанції у даній справі ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.11.2024 прокурор дізнався 18.11.2024 під час моніторингу судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак, суд першої інстанції, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали від 02.12.2024, з огляду на те, що прокурор має зареєстрований електронний кабінет, встановив факт отримання прокурором цієї ухвали 12.11.2024 (у день її постановлення та надіслання судом), у зв`язку з чим виснував, що усунення прокурором недоліків позовної заяви повинно було відбутися не пізніше 22.11.2024. А оскільки прокурор не заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку у відповідності до вимог статті 119 ГПК України, дійшов висновку про неусунення прокурором у встановлений судом строк недоліків позовної заяви (не надано доказів сплати судового збору у повному розмірі), що відповідно до приписів частини 4 статті 174 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви у даній справі особі, яка звернулася з цією позовною заявою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду із зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується, зважаючи на таке.

За приписами частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частино 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (частина 3 статті 174 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, прямо з норми частини 2 статті 174 ГПК України вбачається, що для усунення недоліків позовної заяви строк встановлює суд в межах граничного строку - не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Частиною 1 статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, обрахування строку щодо усунення недоліків позовної заяви починається для особи, яка звернулася з відповідною позовною заявою, з наступного дня після дати отримання нею ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За умовами частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 ГПК України).

Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як "Електронний кабінет" та "Електронний Суд", зазнав змін існувавший до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.

У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.

Господарський процесуальний кодекс України не покладає на суд обов`язку направляти учаснику справи копію судового рішення у паперовій формі, у випадку, якщо особа зареєструвала свій Електронний кабінет, має доступ до функціонуючих підсистем та документів у межах відповідної справи.

За приписами частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У пункті 2 частини 6 статті 242 ГПК України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, ухвала Господарського суду Київської області від 12.11.2024 у справі №911/3029/24 про залишення позовної заяви без руху, якою прокурору встановлено строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - не більше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду, отримана ним 12.11.2024 з огляду на наявність у нього зареєстрованого Електронного кабінету.

Проте, дослідженням матеріалів справи, в тому числі інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду КП "ДСС", колегією суддів апеляційного господарського суду встановлена відсутність збережених даних щодо автоматичного надіслання та доставлення в Електронний кабінет одержувача - Подільської окружної прокуратури міста Києва, такого документа в електронному вигляді, як ухвала Господарського суду Київської області від 12.11.2024 у справі №911/3029/24 про залишення позовної заяви без руху, роздрукована у паперовому вигляді довідка про підтвердження доставки такого електронного документа до Електронного кабінету заявника 12.11.2024 в матеріалах справи також відсутня.

Водночас, незважаючи на зазначення в оскаржуваній ухвалі про наявність у прокурора зареєстрованого Електронного кабінету та за відсутності відповідної заяви прокурора про надіслання йому копії ухвали в паперовому вигляді, матеріали справи містять докази направлення судом першої інстанції 19.11.2024 на адресу прокурора ухвали від 12.11.2024 про залишення позовної заяви без руху поштовим відправленням №0600985324589. Відповідно до рекомендованого повідомлення АТ "Укрпошта" зазначене поштове відправлення вручено прокурору 25.11.2024 (а. с. 224, том 1).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про отримання прокурором постановленої у даній справі ухвали від 12.11.2024 про залишення позовної заяви без руху - 12.11.2024, наявні в матеріалах справи докази підтверджують отримання прокурором зазначеного процесуального документа суду лише 25.11.2024. Інших доказів отримання прокурором ухвали суду першої інстанції від 12.11.2024 про залишення позовної заяви без руху матеріали справи не містять.

Відповідно строк, в межах якого прокурор повинен був усунути недоліки позовної заяви та подати до суду першої інстанції докази доплати судового збору в розмірі 60 грн, закінчився 05.12.2024.

Заява про усунення недоліків позовної заяви з доданням до неї платіжного доручення про доплату судового збору надійшла від прокурора до суду першої інстанції через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 27.11.2024, тобто в межах встановленого судом строку.

Інших порушень при поданні позовної заяви, передбачених статтями 162, 164, 172 ГПК України, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не було зазначено.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву прокурора на підставі частини 4 статті 174 ГПК України у зв`язку з невиконанням прокурором (позивачем) у встановлений строк вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до частини 4 статті 11 ГПК України, згідно з якою суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Беллет проти Франції" від 04.12.1995).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

При цьому надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").

З урахуванням наведеного ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки такий висновок зроблено судом без належної оцінки відповідних обставин справи та норм права, які підлягають застосування до спірних правовідносин, що зумовлює необхідність скасування оскарженого судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства та зважаючи, що у даному випадку судом першої інстанції не було повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, наявні недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, прийнята судом першої інстанції ухвала - скасуванню, а справа передачі на розгляд до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Судові витрати.

Витрати зі сплати судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті за загальними правилами, передбаченими статтею 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3029/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі №911/3029/24 скасувати.

3. Матеріали справи №911/3029/24 направити до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 16.01.2025 по 18.01.2025, повний текст постанови складено 20.01.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді В.В. Андрієнко

О.М. Коротун