Постанова

від 20.01.2025 по справі 918/351/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Справа №918/351/21(918/616/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Піддубній Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2024 (повний текст - 06.11.2024) у справі №918/351/21(918/616/24) (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України

до Приватного підприємства "Холдер Агро"

про стягнення 1000000,00 грн

за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача - Мухітдінов Р.Д. (в режимі відеоконференції);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.2024 у справі №918/351/21(918/616/24) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Приватного підприємства "Холдер Агро" про стягнення 1000000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне підприємство "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що за результатами виконаних робіт по збору урожаю, весь зібраний ПП "Холдер Агро" урожай насіння соняшника на площі 1610,87 га мав бути переданий власнику - ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729574), однак доказів такої передачі відповідач не надав.

Вважає безпідставними та не обґрунтованими твердження суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача після здійснення роботи по збору урожаю із вимогою про повернення не переданого урожаю насіння соняшнику, чи з вимогою про відшкодування вартості втраченого насіння тощо, а також, наприклад, звернення позивача до відповідача чи до правоохоронних органів із повідомленням про зникнення врожаю після його збору Приватним підприємством "Холдер Агро" тощо.

Апелянт зазначає, що у період збору урожаю насіння соняшнику, виконуючим обов`язки директора ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ ЗП НААН України був призначений Слободян Руслан Дмитрович, який являється рідним братом директора ПП «Холдер Агро» - Слободян Наталії Дмитрівни, що за відповідних умов, можливо свідомо було використано для приховування фактів заволодіння майном державного підприємства.

Стверджує, що в матеріалах справи наявний лист до ПП «Холдер Агро» в якому розпорядник майна ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України просив надати інформацію та первинні фінансово-господарські документи щодо підтвердження передання ПП "Холдер Агро" зібраного на площі 1610,87 га урожаю насіння соняшника або компенсації його вартості. Проте така вимога була проігнорована відповідачем.

Правоохоронні органи ще з 2020 року розслідують кримінальні провадження за фактом зникнення урожаю позивача, проте, на переконання позивача, порушені кримінальні провадження чи відсутність таких, не може бути підставою для відмови в позові.

На підставі викладеного позивач просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2024 у справі 918/351/21(918/616/24) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, а також стягнути на користь апелянта сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/351/21(918/616/24) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.

Листом від 25.11.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

05.12.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.12.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Юрчука М.І., з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями №918/351/21(918/616/24).

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/351/21(918/616/24) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2024 у справі №918/351/21(918/616/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на 20 січня 2025 р. об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано відповідачу у строк до 01.01.2025 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

25.12.2024 від Приватного підприємства «Холдер Агро» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначає наступне.

Предметом Договору підряду №1004 від 10.04.2020, який був укладений між ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729574) та ПП "Холдер Агро", є не поставка товару (насіння соняшника), а є виконання сільськогосподарських робіт, що закріплено в п.1.1. даного договору, і які закриваються актами приймання-передачі виконаних робіт.

Також, даним договором сторони передбачили умову, відповідно до якої Замовник - ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, здійснює повний нагляд за перебігом робіт.

Звертає увагу, що умовами Договору підряду №1004 від 10.04.2020 не передбачено, що відповідач повинен якимось чином контролювати куди позивач вивозив зібраний урожай, в обов`язки відповідача входило тільки скосити такий урожай.

Також, відповідач зазначає, що не укладав з позивачем договору на транспортні послуги, а відтак, позивач сам забезпечував вивезення урожаю з поля, який скошувався відповідачем відповідно до Договору підряду №1004 від 10.04.2020, що є очевидним.

Відповідач стверджує, що свої зобов`язання, які було взято ним за Договором підряду №1004 від 10.04.2020, виконав в повному обсязі та без претензій зі сторони ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, що підтверджується рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 у справі №918/215/21.

Звертає увагу, що Замовник за Договором підряду, при наявності будь-яких претензій до Підрядника, мав би право не підписувати Акти прийому-передачі виконаних робіт, а також у випадку виявлення Замовником будь-яких дій зі сторони Підрядника, що мають ознаки кримінального правопорушення, він також мав право повідомити про таке правоохоронні органи, але нічого подібного заявлено не було.

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України в особі розпорядника майна Глуховського О.Ю., а рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2024 у справі №918/351/21(918/616/24) - залишити без змін.

Апелянт не забезпечив явку свого представника у судове засідання, при цьому 20.01.2025 від представника апелянта надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на заяву апелянта, оскільки учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, доводи апелянта викладені безпосередньо в апеляційній скарзі, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

У судовому засіданні 20.01.2025 представник відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги. Надав пояснення по справі. Просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2024 у справі №918/351/21(918/616/24) - залишити без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

10.04.2020 між Приватним підприємством "Холдер Агро", як підрядником та Державним підприємством "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, як замовником, було укладено Договір підряду №1004, за умовами якого замовник доручив проведення робіт та зобов`язався оплатити їх вартість в порядку та строки визначені цим договором, а підрядник в свою чергу зобов`язався залучити власних працівників та виконати власною технікою, сільськогосподарські роботи на площі 1610,87 га +/- 15% (а.с.11-12).

Як погоджено у п.2.1 Договору підрядник забезпечує виконання сільськогосподарських робіт, передбачених цим договором в терміни зазначені сторонами в додатках до цього договору. Місце виконання робіт Городищенська сільська рада та Білокриницька сільська рада Рівненської області. Конкретні границі земельних ділянок, на яких повинні бути виконані сільськогосподарські роботи та графік черговості їх обробітку, доводяться замовником підряднику в процесі виконання останнім своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п.2.2. Договору замовник здійснює нагляд за перебігом робіт, перевіряючи своєчасність, якісне виконання, відповідність виконуваних робіт умовам даного Договору.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Договору загальна вартість сільськогосподарських робіт, фактично виконаних підрядником за цим договором фіксується сторонами в акті приймання-передачі виконаних робіт. Замовник здійснює оплату підряднику по факту за виконані роботи протягом 3 банківських днів із дня підписання акта виконаних робіт та/або акту приймання-передачі виконаних робіт .

Згідно п.4.1 Договору прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт що надається підрядником замовнику в день закінчення виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.6 Договору замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 банківських днів з моменту надання його підрядником або в цей же термін направити підряднику мотивовану відмову від підписання акту.

Так, на виконання Договору підряду ПП "Холдер Агро" власними силами та власними засобами, використовуючи власні комплекси сільськогосподарської техніки, паливно-мастильні матеріали та насіннєвий матеріал, за дорученням замовника проведено сільськогосподарські роботи, передбачені Договором підряду, та засіяно насінням 1610,87 га площі.

Вказане підтверджується:

- актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 28.04.2020 на суму 1288696,00 грн,

- актом прийому-передачі виконаних робіт №2 від 28.04.2020 на суму 2190783,20 грн,

- актом прийому-передачі виконаних робіт №3 від 28.04.2020 на суму 3463370,50 грн,

- актом прийому-передачі виконаних робіт №4 від 25.05.2020 на суму 2158565,80 грн,

- актом прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.05.2020 на суму 1771957,00 грн,

- актом прийому-передачі виконаних робіт №6 від 26.10.2020 на суму 5304950,00 грн,

- актом прийому-передачі виконаних робіт №7 від 26.10.2020 на суму 5799132,00 грн,

- актом прийому-передачі виконаних робіт №8 від 20.10.2020 на суму 7284 354,14 грн.

Всього на загальну суму 26421426,38 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 у справі №918/215/21 було задоволено позовні вимоги ПП "Холдер Агро" до ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за Договором підряду в сумі 26421426,38 грн згідно підписаних Актів.

Як вбачається з підписаного сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25 серпня 2020 року у період з 25.08.2020 по 25.10.2020 ПП "Холдер Агро" на підставі Договору підряду №1004 від 10.04.2020 виконувало роботи по збору урожаю насіння соняшника на площі 1 610,87 га (а.с.13 зворот).

Поряд з цим, рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.04.2022 у справі №918/351/21(918/672/21) позов задоволено, визнано недійсним Договір контрактації сільськогосподарської продукції №0804ВК від 08.04.2020, та визнано недійсним Договір підряду №1004 від 10.04.2020, укладений між Приватним підприємством "Холдер - Агро" та Державним підприємством Дослідне господарство Білокриницьке Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Постановою Верховного Суду від 29.09.2022 рішення Господарського суду Рівненської області від 05.04.2022 у справі №918/351/21(918/672/21) залишено в силі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як передбачено ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

При цьому стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/2846/19, від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, від 17.11.2021 у справі № 910/2605/20).

Як правильно відмітив суд першої інстанції, фактично на підтвердження своїх доводів позивач надає копії акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.08.2020, листа №68 від 08.12.2021 та Акту комісії від 19.10.2021 (а.с.13-14).

Позивач посилається на копію акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.08.2020, який свідчить про те, що збір урожаю з 25.08.2020 по 25.10.2020 проводився підприємством ПП "Холдер Агро", та зазначає про відсутність будь-яких документів на підтвердження передачі зі сторони ПП "Холдер Агро" позивачу зібраного врожаю насіння соняшнику.

Проте, як правильно зазначив місцевий господарський суд, наявність такого акту не є доказом того, що насіння соняшнику урожаю 2020 року знаходиться/знаходилось у ПП "Холдер Агро".

Сторонами не надано доказів того, що насіння соняшнику урожаю 2020 року після виконання робіт по його збору було транспортовано саме до ПП "Холдер Агро" та перебувало у останнього.

При цьому, станом на час виконання робіт у період з 25.08.2020 по 25.10.2020 ПП "Холдер Агро" ще не було прийнято рішення Господарського суду Рівненської області від 05.04.2022 у справі №918/351/21(918/672/21), яким визнано недійсним Договір підряду №1004 від 10.04.2020, договір на той час був чинний.

На підставі Договору підряду №1004 від 10.04.2020 виконано роботи по збору урожаю насіння соняшника на площі 1610,87 га.

Колегія суддів відмічає, що предметом Договору підряду №1004 від 10.04.2020 є не поставка товару (насіння соняшника), а виконання сільськогосподарських робіт, що закріплено в п.1.1. даного договору.

Відповідач свої зобов`язання за Договором підряду №1004 від 10.04.2020, виконав в повному обсязі та без претензій зі сторони позивача, що вбачається з актів прийому-передачі виконання сільськогосподарських робіт та додатково підтверджується рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 у справі №918/215/21.

Також слід звернути увагу, що даним Договором сторони передбачили умову, відповідно до якої Замовник - ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, здійснює повний нагляд за перебігом робіт.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача після здійснення роботи по збору урожаю із вимогою про повернення не переданого урожаю насіння соняшнику, чи з вимогою про відшкодування вартості втраченого насіння тощо, а також, наприклад, звернення позивача до відповідача чи до правоохоронних органів із повідомленням про зникнення врожаю після його збору Приватним підприємством "Холдер Агро" тощо.

Наведене вище у сукупності виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, а надані позивачем докази позбавляють суд можливості застосувати інший спосіб захисту порушеного права, адже фактично, позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що унеможливлює задоволення позову керуючись як положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України так і іншими правовими підставами.

Колегія суддів, враховуючи засади добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Приватного підприємства "Холдер Агро" про стягнення 1000000,00 грн.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2024 у справі №918/351/21(918/616/24) залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 22.01.2025.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.