Постанова

від 13.01.2025 по справі 922/1521/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Харків Справа №922/1521/18 (922/2149/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) Шендрик К.О. (адвокат), свідоцтво серія ДН№5343 від 30.01.2019 року, довіреність від 08.01.2025 року;

відповідача Халабурдін С.В. (адвокат);

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Авраміч В.О. (адвокат), свідоцтво серія КС№8178/10 від 18.07.2019 року, довіреність від 20.03.2024 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Каравай» (вх.№2788Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 року у справі №922/1521/18 (922/2149/24),

за позовом Публічного акціонерного товариства «Каравай» (61153, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1А, код ЄДРПОУ 00384414),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Златобанк» (01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) - правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ю-Бейс» (код ЄДРПОУ 42901825),

до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» (61029, м. Харків, Шосе Салтівське, буд. 129, код ЄДРПОУ 41659690),

про витребування майна в межах справи №922/1521/18 про банкрутство ПАТ «Каравай»,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство ПАТ «Каравай».

До Господарського суду Харківської області від ПАТ «Каравай» надійшла позовна заява, в якій останній просив суд витребувати з незаконного володіння Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» на користь Публічного акціонерного товариства «Каравай:

- об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташовані за адресою: м.Харків, вул. Польова, 55, РНОНМ: 545558663101;

- рухоме майно, а саме: 1. Лінія ЛПС -6-30231, 1 шт.; 2. Апарат WАТТЕК СОНЕRS - 30360, 1 шт.; 3. Ваги ВПР-200 до (200г) - 20335, 1 шт.; 4. Ксерокс РС-320 - 20404, 1 шт.; 5. Мийка - 30418, 1 шт.; 6. Рефрактометр - 30203, 1 шт.; 7. Стіл робочий - 30417, 1 шт.; 8. Холодильник Днепр - 20309, 1 шт.; 9. Шафа гардеробна - 30416, 1 шт.; 10. Контейнер для сміття - 30374, 4 шт.; 11. Котел травний (пищеварительний) - 30103, 1 шт.; 12. Привід універсальний - 60621,1 шт.; 13. Автодорога внутрізаводська - 30013, 1 шт.; 14. Автопогрузчик "Балканкар" - 30179, 1 шт.; 15. Верстак слюсарний - 80063, 1 шт.; 16. Станок-80023, 1 шт.; 17. Деревооброб. станок - 80036, 1 шт.; 18. Довбежний станок - 80024, 1 шт.; 19. 3абофрезерн станок - 80021, 1 шт.; 20. 3абофрезерн станок - 80020, 1 шт.; 21. Компресор 48У 5/9 -30534, 1 шт.; 22. Компресор ПКС - 30498, 2 шт.; 23. Компресор ПКС5-25 - 80079, 1 шт.; 24. Компресора 4ВУ1/91М - 30331, 4 шт.; 25. Боронопровідний комплекс - 30009, 1 шт.; 26. Насос центробіжний К 45/30 - 30536, 1 шт.; 27. Насос центробіжний К 45/30 - 30535, 1 шт.; 28. Настільно свердлильний станок - 80031, 1 шт.; 29. Редуктор 1Ц2У-355-10-12 -30537, 1 шт.; 30. Зварювальний трансформатор ТДК 375 - 30086, 2 шт.; 31. Свердлильний верстат (свердлильний станок) - 80033, 1 шт.; 32. Верстат заточувальний (станок заточной) - 30038, 1 шт.; 33. Верстат токарний (станок токарний) 1А 62 -30035, 1 шт.; 34. Верстат фрезерний «Универсал» - 30034, 1 шт.; 35. Тістодільник (тестоделитель) типу «Кузбасс» - З0491, 1 шт.; 36. Токар. винтор. верстат - 80018, 1 шт.; 37. Токарний верстат - 80034, 1 шт.; 38. Токарний верстат - 80025, 1 шт.; 39. Фрезерний верстат - 80074, 1 шт.; 40. Бачок АВБ-100 -30121, 1 шт.; 41. Бачок АВБ-100 - 30117, 1 шт.; 42. Бачок АВБ-100 -30122, 1 шт.; 43. Бачок АВБ-200 - 30115, 1 шт.; 44. Бачок АВБ-200 - 30116, 1 шт.; 45. Бачок РВБ-100-30119, 1 шт.; 46. Дежепідйомик - 30054, 1 шт.; 47. Дежеприймач (дежеприемник)-30162, 1 шт.; 48. Дежи - 30310, 10 шт.; 49. Дежи з нерж. сталі - 30147,7 шт.; 50. Дежи з нерж. сталі -30148, 13 шт.; 51. Дозатори - 30112, 3 шт.; 52. Ємність з нерж. сталі - 30132, 2 шт.; 53. Магнітно-імпульсна установка - 30435, 1шт.; 54. Насос - 30172, 1 шт.; 55. Насос молочний - 30053, 1 шт.; 56. Насос хімічний - 30169, 1 шт.; 57. Піч Хлібопекарська - 30158, 1 шт.; 58. Піч Хлібопекарська - 30156, 1 шт; 59. Піч Хлібопекарська - 30155, 1 шт.; 60. Піч Хлібопекарська - 30154, 1 шт.; 61. Площадка д/агрегату Хренова - 30096, 1 шт.; 62. Пресс макаронний ПХ-20 - 20568, 1 шт.; 63. Просіювач (просеиватель) - 30044, 1 шт.; 64. Силоса - 30113, 6 шт.; 65. Стіл циркулярний - 30051, 1 шт.; 66. Тістодільник (тестоделитель) - 30150, 1 шт; 67. Тістодільник (тестоделитель) -30149, 1 шт; 68. Тістодільник (тестоделитель) «Кузбас» - 30087, 2 шт.; 69. Тістодільник (тестоделитель) «Кузбасс» - 30055, 1 шт.; 70. Тістомісильна машина - 30089, 1 шт.; 72. Шафа сушильна - 20569, 1 шт.; 73. Газопровід 405 П/М - 30020, 1 шт.; 74. Деаератор - 30100, 1 шт.; 75. Коректор Гамма - Флоу - 30538, 1 шт; 76. Котел паровий ДКВР 2,5 х 13 - 300240, 1 шт.; 77. Котел паровий Шухова - 30025, 1 шт.; 78. Насос К 45/30 - 30528, 1 шт.; 80. Обладнання ГРП - 30178, 1 шт.; 81. Установка гарячого водопостач. - 30402, 1 шт.; 82. Установка гарячого водопостач. - 30403, 1 шт.; 83. Шафа електрична - 30192, 2 шт.; 84. Ваги АЦ-30- 30199, 1 шт.; 85. Ваги автоматичні МД-100 - 30198, 3 шт.; 86. Дежи з нерж. сталі - 30148, 1 шт.; 87. Компресор ПХС-5.25А - 20461, 1 шт.; 88. Норія стрічкова - 30062, 3 шт.; 89. Живильник роторний - 30071,2 шт.; 90. Живильник роторний - 30070, 4 шт.; 91, Шнек - 30067, 2 шт.; 92. Шнек живильний - 30065, 4 шт.; 93. Шнек живильний - 30066, 1 шт.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Каравай» вказує, що відповідач - ТДВ «Салтівський хлібозавод» не може вважатися добросовісним набувачем спірного заставного та іпотечного майна, а є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави, а тому просить витребувати своє майно від особи, яка, на його думку, незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 року у справі №922/1521/18 (922/2149/24) (повний текст складено 11.11.2024 року, суддя Усатий В.О.) задоволено заяву ПАТ «Златобанк» (вх.№22724) про заміну учасника справи правонаступником.

Здійснено заміну учасника справи ПАТ «Златобанк» (код ЄДРПОУ 35894495) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ю-Бейс» (код ЄДРПОУ 42901825).

Провадження у справі №922/1521/18 (922/2149/24) за позовом Публічного акціонерного товариства «Каравай» до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» про витребування майна - закрито.

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 року скасувати в частині закриття провадження у справі та направити справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що він не заперечує проти висновків суду про тотожність предмету та сторін даного спору зі справою №922/1521/18 (922/414/23), однак вважає помилковим висновок суду про тотожність підстав позову у даній справі.

Як вказує позивач, фактичні підстави позову (обставини, на яких ґрунтуються правові вимоги) у даній справі суттєво відрізняються від справи №922/1521/18 (922/414/23). Так, з тексту рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2023 року по справі №922/1521/18 (922/414/23) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 року по цій же справі вбачається, що фактичними підставами (обставинами), якими було обґрунтовано позовні вимоги були:

1. Скасування рішення Хустського районного суду Закарпатської області по справі №309/4563/14-ц від 01.12.2014 року, яким було визнано договори іпотеки та застави між ПАТ «Каравай» та ПАТ «Златобанк» (обґрунтувує нікчемність договорів з відчуження майна ПАТ «Каравай»);

2. Обізнаність відповідача про скасування вказаного рішення Хустського районного суду Закарпатської області, а отже, про відновлення дії іпотеки та застави щодо спірного майна на момент придбання цього майна відповідачем (обґрунтовує недобросовісність відповідача в момент набуття ним права власності);

3. Обізнаність відповідача про наявність спору у справі №922/4800/15 за позовом ПАТ «Златобанк» про звернення стягнення на спірне майно, як на предмет застави та іпотеки (обґрунтовує недобросовісність відповідача в момент набуття ним права власності);

4. Придбання відповідачем спірного майна за ціною набагато менше за ринкову (обґрунтовує недобросовісність відповідача в момент набуття ним права власності)

Водночас, фактичними підставами позову у даній справі, серед іншого, є:

1. Наявність багатьох актуальних записів в архівному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Серед таких обтяжень є і заборона на відчуження майна, накладена судом у господарських спорах, і обмеження, накладені слідчим суддею у кримінальному провадженні, і обтяження майна іпотекою на користь ПАТ «Златобанк», які було знято без жодних правових підстав в день придбання майна відповідачем за декілька хвилин до реєстрації права власності за відповідачем.

2. Ухвалення 07.02.2024 року Східним апеляційним господарським судом постанови по справі №922/1521/18 (922/2869/17), якою ПАТ «Златобанк» визнано кредитором ПАТ «Каравай», вимоги якого забезпечено спірним майном, яке є предметом цього позову.

Позивач наполягає на тому, що позов у даній справі містить посилання на ті обставини, про які зазначалося у позовній заяві по справі №922/1521/18 (922/414/23), однак такі факти та обставини наведено для опису історії правовідносин в цілому. Більше того, суди обох інстанцій під час розгляду №922/1521/18 (922/414/23) погодились з позицією позивача щодо нікчемності договорів відчуження спірного майна банкрутом, однак зробили висновок про добросовісність відповідача в момент придбання спірного майна.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Каравай» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 року у справі №922/1521/18 (922/2149/24). Встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи (матеріали оскарження ухвали) №922/1521/18 (922/2149/24).

Вказана ухвала була направлена зареєстрованим учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача і доставлена їм 12.12.2024 року.

16.12.2024 року матеріали справи №922/1521/18 (922/2149/24) на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№15953 від 13.12.2024 року), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач вказує, що наявність багатьох записів в архівному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які стосуються обтяжень та заборон щодо спірного майна існували станом на момент розгляду справи №922/1521/18 (922/414/23) і позивач на таку обставину посилався в справі, зокрема у відповіді на відзив від 21.06.2023 року. При цьому, наразі за своїм змістом записи в архівному розділі за своєю природою є не підставами позову, а доказами. Та обставина, що ПАТ «Златобанк» визнано кредитором ПАТ «Каравай», про яку зазначає Апелянт, свідчить лише про доповнення позову новими обставинами, а не про зміну підстав позову.

У судовому засіданні 13.01.2025 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги щодо неправомірності закриття провадження у справі і наполягав на її задоволенні. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Златобанк» підтримав позицію позивача. Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Отже, сторонами у справі є позивач та відповідач.

Судом першої інстанції встановлено, що у справі №922/1521/18 (922/414/23) сторонами є Публічне акціонерне товариство «Каравай» - позивач та Товариство з додатковою відповідальністю «Салтівський Хлібозавод» - відповідач. Ухвалою суду від 07.03.2023 року, крім іншого, заяву АТ «Златобанк» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача задоволено; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Златобанк».

У справі , що розглядається №922/1521/18 (922/2149/24) сторонами також є Публічне акціонерне товариство «Каравай» - позивач та Товариство з додатковою відповідальністю «Салтівський Хлібозавод» - відповідач.

Та обставина , що судом задоволено заяву ПАТ «Златобанк» про заміну учасника справи правонаступником з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Ю-Бейс», не свідчить про інший склад сторін, оскільки треті особи не є сторонами справи, а є лише учасниками справи. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені для учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що є рішення суду у справі №922/1521/18 (922/414/23), яке набрало законної сили, у спорі щодо тих же сторін.

При цьому предметом в обох справах є витребування з незаконного володіння Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» на користь Публічного акціонерного товариства «Каравай» об`єктів нерухомого майна, перелік якого є ідентичним.

Тобто сторони та предмет позову за справами №922/1521/18 (922/2149/24) та №922/1521/18 (922/414/23) є тотожними.

Третя складова це підстави позову. Так, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу здійснив аналіз рішення Господарського суду Харківської області від 27.07.2023 року у справі №922/1521/18 (922/414/23) та позову у цій справі і встановив, що третя складова - однакові підстави позову також присутня.

Підставою позову у справі №922/1521/18 (922/414/23) позивач зазначив нікчемність правочинів (договорів купівлі-продажу майна) та те, що відповідач - ТДВ «Салтівський хлібозавод» не може вважатися добросовісним набувачем спірного нерухомого та рухомого майна, а є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави.

У цій справі №922/1521/18 (922/2149/24), підставами позову також визначено нікчемність правочинів (договорів купівлі-продажу майна) та те, що відповідач - ТДВ «Салтівський хлібозавод» не може вважатися добросовісним набувачем спірного нерухомого та рухомого майна, а є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави.

При цьому, як вбачається, обставини, якими позивач доповнив позов у цій справі, зводяться до обставин щодо нікчемності правочинів та недобросовісності набувача майна - відповідача.

Підстави - нікчемність правочинів (договорів купівлі-продажу майна) та недобросовісність ТДВ «Салтівський хлібозавод» є фактичними підставами, а не правовими як про це зазначає апелянт, оскільки правовими підставами є посилання на законодавство.

Апелянт вказує, що підставою позову в цій справі є наявність багатьох записів в архівному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які стосуються обтяжень та заборон щодо спірного майна. Однак, про наявність заборон та обтяжень апелянт посилався й в справі №922/1521/18 (922/414/23) (у відповіді на відзив від 21.06.2023 року), а записи в архівному розділі за своєю природою не є підставами позову, а є доказами, які апелянт міг подати й в справі №922/1521/18 (922/414/23).

Та обставина, що ПАТ «Златобанк» визнано кредитором ПАТ «Каравай», свідчить лише про доповнення позову новими обставинами, а не про зміну підстав позову.

При цьому, на сторінці 21 позовної заяви, апелянт зазначив: «таким чином, обставини відчуження заставного та іпотечного майна позивачем на користь ТОВ «СБМ», а також подальший перепродаж такого майна був здійснений на підставі нікчемних правочинів (з урахуванням діючої іпотеки, застави та зареєстрованих обтяжень), за ціною нижчою за ринкову більше ніж у 50 разів, в момент, коли грошові зобов`язання перед АТ «Златобанк» були вдвічі більше заставної вартості такого майна, свідчать про протиправність вибуття нерухомого майна з власності позивача».

Повністю ідентичні підстави позивач зазначав на сторінці 6 позовної заяви в справі №922/1521/18 (922/414/23).

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного суду від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що твердження позивача, викладені у позовній заяві у цій справі спрямовані на переоцінку обставин, які уже були встановлені в іншій справі та направлені на ревізію чинних судових рішень.

У контексті вказаних обставин важливим є дотримання принципу правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», no. 24465/04, від 19.02.2009, «Пономарьов проти України», no. 3236/03, від 03.04.2008).

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права не знайшли підтвердження і не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Каравай» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 року у справі №922/1521/18 (922/2149/24) має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Каравай» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 року у справі №922/1521/18 (922/2149/24) залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.01.2025 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя М.М. Слободін