Постанова

від 14.01.2025 по справі 904/3993/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 року м. Дніпро Справа № 904/3993/19 (910/15952/18)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 19.07.2022 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18)

за позовом ОСОБА_1 , м. Павлоград, Дніпропетровської області

до відповідача-1 - ОСОБА_2 , м. Дніпро

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос стандарт", м. Дніпро

відповідача-3 - Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району, м. Житомир

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бенфолд", м. Дніпро

про визнання недійсним договору про відчуження частки в статутному капіталі товариства та скасування реєстраційних дій,

в межах справи № 904/3993/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт", -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору від 26.06.2018, за яким ТОВ "Аргос Стандарт" відчужило 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Бенфолд" ОСОБА_2 , а також скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Позов обґрунтовано вчиненням ОСОБА_2 дій по відчуженню корпоративних прав від імені ТОВ "Аргос Стандарт" за відсутності повноважень, оскільки з 07.05.2018 його звільнено з посади директора товариства.

В подальшому справа розглядалась Господарським судом Дніпропетровської області в межах справи про банкрутство ТОВ "Аргос Стандарт".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване відсутністю порушення прав позивача укладенням оспорюваного правочину, оскільки підписання керівником товариства спірного договору за відсутності згоди загальних зборів, може порушувати права та інтереси саме цього товариства, а не корпоративні права його учасників, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_2 повноважень діяти від імені ТОВ "Аргос Стандарт" в момент укладення спірного правочину.

ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник зазначав, що ОСОБА_2 у період з 01.11.2016 до 26.06.2018 не мав права власності у статутних капіталах Товариств з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт" і "Бенфолд", тому враховуючи відсутність погодження Нацкомфінпослуг на набуття істотної участі в розмірі 75% статутного капіталу фінансової установи, якою є відповідач-2, чи права голосу придбаних акцій в органах фінансової установи, свідчить про порушення статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо отримання письмового погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг на набуття ним істотної участі у фінансовій установі та про незаконність укладеного 26.06.2018 договору купівлі-продажу корпоративних прав.

Скаржник зазначав, що ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт" від 07.05.2018 звільнено з посади директора товариства, про що внесені відповідні відомості до державного реєстру. Наказом Міністерства юстиції України № 1925/5 від 21.06.2018 скасовано запис щодо змін керівника відповідача-2, водночас скаржник вважає, що ОСОБА_2 на момент підписання ним 26.06.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт" спірного договору, не мав повноважень керівника товариства, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2021 у справі № 910/13980/20 скасований зазначений наказ Міністерства юстиції України.

Скаржник звертав увагу, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта, тому на момент підписання спірного правочину ОСОБА_2 не мав повноважень діяти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт", оскільки 07.05.2018 його звільнено з посади директора товариства.

Скаржник вважає, що саме він є кінцевим бенефіціарним власником та контролером Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенфолд", оскільки є єдиною фізичною особою у складі цих товариств, водночас укладенням оскаржуваного правочину фактично відбулося рейдерське захоплення цих підприємств.

Підтвердженням рейдерського захоплення зазначених двох товариств є подальші дії ОСОБА_2 , який не сплатив визначену умовами спірного правочину суму грошових коштів та вчиняв дії щодо виведення майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт".

На думку скаржника, у даній справі наявні виняткові обставини згідно з якими позивачем має бути саме ОСОБА_1 , як єдина фізична особа і кінцевий бенефіціарний власник Товариств з обмеженою відповідальністю "Агрос стандарт" і "Бенфолд", тому відмова у задоволенні позову, мотивована відсутністю порушення прав позивача спірним правочином, є необґрунтованою, оскільки не враховує особливостей фактичних обставин справи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) скасовано, справу №904/3993/19 (910/15952/18) передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Передаючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що відкриття ліквідаційної процедури щодо ТОВ "Аргос Стандарт" як одного з відповідачів, та відкриття провадження про банкрутство ТОВ "Бенфолд" хоч і відбулось після звернення ОСОБА_1 з даним позовом, проте мало місце більш ніж за два роки до ухвалення рішення за вказаним позовом судом першої інстанції.

Викладене та тривалий розгляд справи не були враховані судом апеляційної інстанції у питанні щодо наявності чи відсутності виняткових обставин, за яких допускається звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, як і не враховано відмінність провадження у справах про банкрутство від позовного провадження з огляду на специфічність способів захисту суб`єктів у справі про банкрутство, наявність спеціальних процедур, учасників, стадій та інших складових (елементів).

Вказавши у своїй постанові про відсутність у матеріалах справи доказів наявності у ОСОБА_1 (позивача) повноважень на представництво інтересів ТОВ "Аргос Стандарт" щодо оскарження спірного правочину на момент пред`явлення позову у даній справі, суд апеляційної інстанції не встановив особу (осіб), уповноважену на представництво і захист інтересів ТОВ "Аргос Стандарт" на дату звернення з позовом та на дату ухвалення рішення по суті заявлених вимог, як і не перевірив можливість самого товариства звернутися до суду через органи, створені відповідно до його статуту, обмежившись посиланням на відсутність вагомих доказів на підтвердження протилежного.

На новому розгляді відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/3993/19 (910/15952/18) визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024р. справу № 904/3993/19 (910/15952/18) щодо перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022р. за апеляційною скаргою ОСОБА_1 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.08.24р. о 11:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Коваль Л.А. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 26.08.2024р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024р. справу № 904/3993/19 (910/15952/18) щодо перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022р. за апеляційною скаргою ОСОБА_1 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.10.24р. о 15:30 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024р. у зв`язку із відрядженням судді Мороза В.Ф. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В.

В судовому засіданні 28.10.2024р. оголошено перерву до 14.01.2025р. о 14:45 год.

14.01.2025 від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала правові висновки щодо можливості учасника товариства від свого імені звертатися до суду з позовами з підстави вчинення товариством правочинів або інших дій чи бездіяльності.

Станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_1 не перебував на посаді керівника ТОВ "Аргос Стандарт", не був членом виконавчого органу, уповноваженим діяти від імені Товариства відповідно до закону, статуту, положення. Не був апелянт також й представником власників (учасників) ТОВ "Аргос Стандарт", що підтверджується відсутністю рішення Загальних зборів учасників Товариства з цього приводу та довіреності на ім`я ОСОБА_1 на представництво інтересів ТОВ "Аргос Стандарт", зокрема, в Господарському суді Дніпропетровської області, в матеріалах судової справи.

З часу відкриття ліквідаційної процедури відносно ТОВ "Аргос Стандарт" ОСОБА_1 не звертався до ліквідатора ТОВ "Аргос Стандарт" з питання захисту прав банкрута шляхом подання останнім позову про визнання недійсним договору. Також в матеріалах судової справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 на адресу керівних органів (зборів учасників товариства) ТОВ "Аргос Стандарт" щодо аналогічного питання.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 в процесі як подачі, так і в процесі розгляду справи здійснюються дії, спрямовані на заволодіння майном та корпоративними правами як безпосередньо ТОВ "Аргос Стандарт", так і пов`язаних з даним товариством юридичних осіб.

Також 14.01.2025 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване обставинами призначення нового ліквідатора ТОВ "Аргос Стандарт" та зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки причини неявки представника у судове засідання не є поважними. Процесуальне законодавство не визначає пріоритет одних справ над іншими. Суд звертає увагу скаржника, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Інші учасники справи не надали додаткових письмових пояснень під час нового розгляду та не скористалися своїм правлм участі в судовому засіданні. Про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка представників відповідачів та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників відповідачів та третіх осіб.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Ік вбачається з матеріалів справи, рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт" від 07.05.2018, оформленого протоколом №1 від 07.05.2018, ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ "Аргос Стандарт".

На підставі рішення Загальних зборів державним реєстратором Київської філії КП "Реєстрація нерухомості" Кажановою О.О. проведено реєстраційну дію №10731070011026495 від 08.05.2018 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами до установчих документів та реєстраційну дію №10731050012026495 від 14.05.2018 про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

На підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт" від 06.06.2018, оформленого протоколом № 4 від 06.06.2018, внесено зміни до статуту ТОВ "Аргос Стандарт", про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузіною К.В. вчинено реєстраційну дію № 10731050013026495 від 07.06.2018 про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

Наказом Міністерства юстиції України №1925/5 від 21.06.2018 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за скаргою ОСОБА_2 від 29.05.2018 скасовано реєстраційні дії №10731070011026495 від 08.05.2018, №10731050012026495 від 14.05.2018, №10731050013026495 від 07.06.2018, що в свою чергу призвело до скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про зміну керівника ТОВ "Аргос Стандарт" з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

В подальшому рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/13980/20 скасований зазначений наказ Міністерства юстиції України № 1925/5 від 21.06.2018.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Бенфолд" від 22.06.2018 ОСОБА_1 звільнений з посади директора товариства, новим директором призначено ОСОБА_4 . У засіданні приймало участь ТОВ "Аргос Стандарт" в особі директора ОСОБА_2 , що володіє 100% частки у статутному капіталі товариства.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Аргос Стандарт" від 26.06.2018 вирішено продати 100% частки учасника ТОВ "Бенфолд" ОСОБА_2 . У засіданні приймало участь ТОВ "Бенфолд" в особі директора ОСОБА_4 , що володіє 99,99% статутного капіталу товариства.

За договором від 26.06.2018 ТОВ "Аргос Стандарт" в особі уповноваженої особи Ворони С.Е. продало ОСОБА_2 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Бенфолд", яка еквівалентна 7 004 550 грн.

Предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору від 26.06.2018, за яким відчужено 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Бенфолд", що належала ТОВ "Аргос Стандарт", та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Бенфолд" щодо зміни складу або інформації про засновників.

Частиною третьою статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до абзацу дев`ятого частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно частини першої статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Таким чином, аналіз наведених приписів частини першої статті 59 та частини першої статті 61 КУзПБ у їх взаємозв`язку із нормами частин першої, третьої статті 56 ГПК України свідчить, що з дати ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство виключно ліквідатор може виступати від імені боржника у порядку самопредставництва.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала правові висновки стосовно неможливості учасника (акціонера) товариства від свого імені звертатися до суду з позовами з підстав вчинення товариством правочинів або інших дій чи бездіяльності, зокрема про те, що укладення виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника (подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18).

Такі висновки відповідають усталеній практиці ЄСПЛ, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20.05.1998 у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки", заява № 29010/95, пункти 46-52; рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", заява № 70297/01, пункти 28 - 30; рішення від 21.12.2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 30).

Водночас сучасний підхід до використання теорії "проникнення за корпоративну завісу" сформований ЄСПЛ зокрема у рішеннях Agrotexim and Others v. Greece, заява №14807/89, Albert and Others v. Hungary (заява №5294/14) вказує на те, що незалежність юридичної особи не можна вважати абсолютною. У цьому контексті "проникнення за корпоративну завісу" або "ігнорування статусу юридичної особи" визнається адекватним та справедливим у певних обставинах або для досягнення певної мети. Такі підходи можуть застосуватись тільки у виняткових випадках, наприклад коли чітко встановлено, що компанія не мала можливості безпосередньо звернутись до інституцій Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через органи управління юридичної особи або через ліквідаторів.

За змістом рішенням ЄСПЛ у справі Alberts and Others v. Hungary (заява №5294/14) такими винятковими обставинами можуть бути, зокрема, запровадження відносно компанії зовнішнього нагляду або контролю у зв`язку з її фінансовими або іншими труднощами, або якщо особа, до завдання якої відносився захист інтересів компанії, не була здатна або не хотіла звертатися до суду, або якщо виникли розбіжності між акціонерами та тимчасовим керуючим (наприклад, відсторонення від посади керуючого та призначення тимчасового керуючого).

Екстраполювавши на національне законодавство зазначені висновки ЄСПЛ щодо проникнення за "корпоративну завісу" за виняткових обставин, Велика Палата Верховного Суду у пункті 91 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц виснувала, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту).

Також необхідно розмежовувати звернення учасника до суду від свого імені і звернення від імені товариства, адже майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.

Неможливість звернення юридичної особи до суду в особі свого виконавчого органу може бути підставою для такого звернення учасником від імені юридичної особи, а не від власного імені (близький за змістом висновок викладено в пункті 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц).

Колегія суддів також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №908/3468/13, згідно з якими з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство у акціонера (учасника, засновника) товариства-боржника, за загальним правилом, з`являється інший відмінний від корпоративних прав інтерес у якнайповнішому задоволенні вимог кредиторів за рахунок коштів і майна боржника задля уникнення субсидіарної чи солідарної відповідальності за його боргами або отримання залишку активів боржника, після повного задоволення вимог кредиторів.

При цьому акціонер/учасник товариства набуває права на судовий захист своїх інтересів шляхом оспорювання правочинів акціонерного товариства в межах справи про банкрутство останнього, якщо доведе під час розгляду справи у сукупності порушення його прав/інтересів оспорюваним правочином та вчинення цього правочину всупереч меті процедури банкрутства, а саме на шкоду кредиторам боржника.

Крім того, наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження таких (фраудаторних) правочинів особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо зацікавлена особа доведе, що сторона, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

Судом першої інстанції не враховано, що після звернення ОСОБА_1 з позовом, що розглядається у цій справі (28.11.2018), були ініційовані провадження у справах про банкрутство ТОВ "Аргос Стандарт" та "ТОВ "Бенфолд", а саме:

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 відкрито провадження у справі № 904/5932/18 за заявою ТОВ "Бенфолд" про його банкрутство;

- постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі № 904/5932/18 ТОВ "Бенфолд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Бенфолд", ліквідовано юридичну особу ТОВ "Бенфолд" та закрито провадження у справі №904/5932/18;

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 відкрито провадження у справі №904/3993/19 про банкрутство ТОВ "Аргос Стандарт" за заявою ТОВ "Класикплюс";

- постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі №904/3993/19 ТОВ "Аргос Стандарт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Оскільки вказані обставини хоч і виникли після звернення ОСОБА_1 з позовом, що розглядається у цій справі, однак відкриття ліквідаційної процедури щодо ТОВ "Аргос Стандарт" як одного з відповідачів мало місце більш ніж за два роки до ухвалення рішення за вказаним позовом судом першої інстанції.

Також, з матеріалів справи не вбачається вжиття заходів арбітражним керуючим на всіх стадіях справи про банкрутство ТОВ "Аргос Стандарт" щодо оскарження спірного договору, на підставі якого відчужено 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Бенфолд", яка еквівалентна 7 004 550 грн.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність у даному конкретному випадку виняткових обставин, які надають можливість позивачеві як учаснику ТОВ "Агрос Стандарт" звернутися з позовом на захист інтересів товариства не можна визнати обґрунтованим.

Розглядаючи по суті доводи позивача апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За положеннями ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Так, Порядком погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі, який затверджений розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 04.12.2012 № 2531 (далі Порядок 2531, в редакції на момент укладення спірного договору), встановлено процедуру та умови погодження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, набуття юридичною чи фізичною особою істотної участі у фінансовій установі (крім банку, професійного учасника фондового ринку, фінансової установи, для якої законом України не передбачено формування статутного (складеного) капіталу) або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій, (часток) в її органах управління, вимоги до ділової репутації та фінансового стану такої особи.

Відповідно до частини 3 Загальних положень Порядку 2531, на особу яка має набути істотної участі у фінансовій установі або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, покладено обов`язок отримати письмове погодження Нацкомфінпослуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Відповідно до пункту 4 частини 4 Загальних положень Порядку 2531, встановлено, що якщо особа збільшує істотну участь у фінансовій установі до розміру, який перевищує 75 відсотків статутного (складеного) капіталу фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, і при цьому така особа вже отримувала погодження Нацкомфінпослуг на набуття або збільшення істотної участі в розмірі 75 відсотків статутного (складеного) капіталу фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи та набула або збільшила істотну участь відповідно до отриманого погодження не потребує погодження Нацкомфінпослуг.

Аналогічні вимоги містить і ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Як вбачається з витягу з офіційного сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідного якого розпорядженням №2645 від 15.06.2017 прийнято рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" ліцензії на проведення господарської діяльності з надання фінансових послуг. Отже, ТОВ "Аргос Стандарт" є фінансовою установою.

Доказів того, що ОСОБА_6 вже отримував погодження Нацкомфінпослуг на набуття або збільшення істотної участі в розмірі 75 відсотків статутного (складеного) капіталу фінансової установи матеріали справи не містять. Жодних інших випадків звільнення від необхідності отримання погодження Нацкомфінпослуг Порядок 2531 не містить.

В подальшому вказане порушення також не було усунуто.

Пунктом 1.6 Порядку 2531 встановлено, що, якщо особа набуває істотної участі у фінансовій установі чи збільшує її до рівня, передбаченого пунктом 1.3 цього розділу, без отримання погодження Нацкомфінпослуг (крім випадків, визначених у пункті 1.4 цього розділу), така особа не має права прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (часток) та брати будь-яким чином участь в управлінні фінансовою установою.

Пунктом 5.3 Порядку 2531 встановлено, що рішення загальних зборів акціонерів (учасників), прийняті з порушенням вимог, визначених пунктом 1.6 розділу I цього Порядку та пунктом 5.2 цього розділу, не мають юридичної сили.

Отже, враховуючи розмір частки, який набув ОСОБА_6 у статутному капіталі ТОВ "Аргос Стандарт" (99,99%) та вищевказані положення Порядку 2531, жодне рішення загальними зборами не могло бути прийнято, а будь-яке рішення прийняте загальними зборами за участі такої особи не мало б юридичної сили, що блокувало б діяльність загальних зборів товариства.

Укладення вказаного договору без отримання погодження Нацкомфінпослуг на набуття істотної участі у фінансовій установі суперечить вимогам Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та є однією з підстав для визнання договору недійсним.

Щодо перевищення представником ТОВ "Аргос Стандарт" повноважень під час укладення спірного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. ст. 237, 239 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

У відповідності до ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

За положеннями статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

З огляду на положення статей 92, 241 ЦК України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

За положеннями ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Той факт, що договір про відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Бенфолд" у розмірі 7 004 550, 00 грн. є таким, вартість предмету якого перевищує 50% вартості активів товариства станом на кінець попереднього кварталу можна встановити на підставі фінансової звітності ТОВ "Аргос Стандарт", а саме: згідно з розділом І пасиву Балансу ТОВ "Аргос Стандарт" на 31.03.2018 та на 30.06.2018 власний капітал ТОВ "Аргос Стандарт" (вартість чистих активів) становив 7 026 тис. грн. Отже, вартість проданої частки ТОВ "Аргос Стандарт" в статутному капіталі ТОВ "Бенфолд" становиь більше 50% вартості чистих активів ТОВ "Аргос Стандарт".

На час укладення спірного договору у складі учасників ТОВ "Аргос Стандарт" були ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі у розмірі 0,01% та ТОВ "Бенфолд" з часткою у статутному капіталі у розмірі 99,99 % у сумі (7 004 550,00 грн.). У свою чергу, єдиним учасником ТОВ "Бенфолд" було ТОВ "Аргос Стандарт".

В матеріалах справи наявне рішення загальних зборів ТОВ "Аргос Стандарт" від 26.06.2018, яким вирішено продати 100% частки учасника ТОВ "Бенфолд" ОСОБА_2 . Проте, воно прийнято ТОВ "Бенфолд" (частка 99,99%) в особі директора ОСОБА_4 , призначеного на таку посаду ТОВ "Аргос Стандарт" в особі директора ОСОБА_2 , який на той час не мав вказаних повноважень.

Так, як встановлено вище, ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ "Аргос Стандарт" рішенням зборів учасників від 07.05.2018 та призначено на посаду ОСОБА_3 .

Вказане рішення зборів є чинним та не оскаржувалось у судовому порядку, тоді як саме загальні збори призначають виконавчий орган чи припиняють його повноваження.

Обставини скасування на підставі наказу Міністерства юстиції України реєстраційних записів щодо зміни керівника на підставі рішень зборів 07.05.2018 не впливають на чинність самого рішення зборів. До того ж такий наказ в подальшому було також скасовано судовим рішенням у справі №910/13980/20.

За викладеного, суд приходить до висновку, що внаслідок вказаних обставин після 07.05.2018 ОСОБА_2 не мав повноважень директора ТОВ "Аргос Стандарт", а отже не мав права від імені вказаного товариства приймати участі в загальних зборах ТОВ "Бенфолд" 22.06.2018 та призначати на посаду директора ОСОБА_4 .

За викладеного колегія суддів не вбачає підстав дійти висновку, що повноважними загальним зборами ТОВ "Аргос Стандарт" було надано згоду на відчуження майна на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна цього товариства.

Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

При цьому, відсутність станом на момент укладення спірного договору та прийняття рішень зборів ТОВ "Аргос Стандарт", ТОВ "Бенфолд" у черні 2018 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації щодо належного керівника юридичної особи відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" може бути врахована у спорі з третіми особами лише у випадку, коли третя особа не знала і не могла знати ці відомості. Тобто відсутність відповідних відомостей має бути оцінена в сукупності з іншими доказами у справі.

У даному випадку, відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 не знав про відсутність у нього повноважень директора ТОВ "Аргос Стандарт". Наявність відомостей щодо нього як директора цього товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ніяким чином не доводить наявність у нього повноважень, оскільки останній був обізнаний про припинення таких повноважень з 07.05.2018 та відсутність підстав для подальшого їх поновлення.

Оспорюваний договір з боку ТОВ "Аргос Стандарт" вчинено представником за довіреністю Ворона С.Е . Вказана довіреність відсутня в матеріалах справи, а тому встановити особу, якою вона видана не вбачається за можливе. Проте, у будь-якому випадку, такий представник не мав відповідних повноважень на підписання оспорюваного правочину, за відсутності належної згоди зборів ТОВ "Аргос Стандарт". Відтак, у продавця - ТОВ "Аргос Стандарт", не було дійсного волевиявлення на відчуження своїх корпоративних прав. Дії направлені на підписання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства були вчинені особою за відсутності повноважень на їх вчинення.

У свою чергу, вищевикладеними обставинами підтверджується вчинення ОСОБА_2 низки дій, направлених на заволодіння 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Бенфол".

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів виконання ОСОБА_2 зобов`язання з оплати за спірним договором матеріали справи не містять. Тоді як у самому договорі зазначено, що розрахунки по договору проводяться не пізніше 60 календарних днів з моменту підписання договору (п. 3.2.)

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем правочин вчинений від імені ТОВ "Аргос Стандарт" всупереч інтересам товариства, що вказує на наявність умислу і домовленості представників сторін під час укладення спірного договору щодо переслідування власних інтересів.

Апеляційний суд приходить до висновку про існування підстав для визнання спірного договору недійсним у зв`язку недодержанням в момент його вчинення вимог, зокрема ст. ст. 92, 203 ЦК України, оскільки спірний правочин вчинено за відсутності погодження Нацкомфінпослуг істотної участі у фінансовій установі, за відсутності відповідних повноважень представника, а зміст вказаного правочину не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "Аргос Стандарт".

Щодо вимоги про скасування реєстраційної дії № 10681070014051133 від 02.07.2018 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Бенфолд", що не пов`язані зі змінами до установчих документів, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки ТОВ "Бенфолд" не є відповідачем у даній справі. До того ж задоволення таких вимог ніяким чином самостійно не поновить права ТОВ "Аргос Стандарт" на частку, що вибула.

Крім цього, з матеріалів справи не вбачається, що саме спірний договір був підставою для здійснення спірної реєстраційної дії.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на усе вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині визнання недійсним спірного договору від 26.06.2018 та відмову у позові в частині скасування реєстраційної дії щодо ТОВ "Бенфолд".

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги слід стягнути з відповідача-1, як особи з винних дій якого виник спір, на користь позивача пропорційно задоволеним вимогами.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275-284, 287, 328 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Бенфолд» від 26.06.2018 про відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенфолд" номінальною вартістю 7 004 550 грн, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос Стандарт".

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1762,00грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2643,00грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 20.01.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус