Рішення

від 20.01.2025 по справі 904/5519/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5519/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м. Київ

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 2 000 000,00грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна А.Д.

Представники:

Від позивача: Масол В.В., самопредставництво

Від відповідача: Каретна Є.В., адвокат, довіреність № 121/53-02 від 30.12.2024

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" заборгованості в розмірі 2 000 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №24/01/29-1/110 постачання природного газу від 29.01.2024 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги із замовлення (бронювання) потужності та за поставлений природний газ.

Відповідач позовні вимоги визнає повністю, просить здійснити розподіл судових витрат (судового збору) у відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України та стягнути з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь позивача судовий збір у розмірі 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, іншу частину у розмірі 50 % судового збору повернути позивачу з державного бюджету.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 справу №904/5519/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2025.

03 січня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 06.01.2025 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

10 січня 2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 15.01.2025 задоволено заяву представника відповідача, адвоката Каретної Є.В., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; забезпечено участь представника відповідача, адвоката Каретної Є.В., в судовому засіданні по справі, що призначене на 20.01.2025 о 10:30 год в режимі відеоконференції.

17 січня 2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 4 (чотири) місяці зі сплатою щомісяця до останнього числа кожного місяця по 500 000,00 грн.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами:

- погіршення умов господарювання та фінансового стану Відповідача внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію України. У зв`язку з військовою агресією російської федерації у Відповідача були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди Відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках. Більш того, внаслідок агресії рф був фактично знищений ПРАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", який був основним та найбільшим споживачем залізорудної сировини виробництва відповідача.

Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 по справі № 908/2465/22 судом встановлено, що ПРАТ "ММК ім. Ілліча" не виконало свої зобов`язання з оплати поставленого товару та визнані грошові вимоги Відповідача у розмірі в розмірі 97 549 944,06 грн основного боргу, а також в розмірі 25 102 261,32 грн неустойки. Зазначені вимоги не є погашеними.

- зменшення чисельності працівників Відповідача (зокрема, з причин призову до служби в ЗСУ). Станом на 08.10.2024 кількість працівників, які служать у лавах ЗСУ - 1058 осіб, 56 осіб - загиблі, 41 - зниклі без вісті;

- надання Відповідачем допомоги ЗСУ та виконання Відповідачем соціальних зобов`язань з підтримки мобілізованих працівників та членів їх родин в разі їх загибелі. Відповідно до наказів по підприємству АТ "Кривбасзалізрудком", незважаючи на зміни у законодавстві щодо виплати середнього заробітку працівникам-військовослужбовцям ЗСУ, у 2023 році здійснювало виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги у розмірі середньої заробітної плати за останні 2 календарних місяці, які передували періоду увільнення від роботи в зв`язку із мобілізацією. Крім того, відповідно до протоколу засідання Наглядової Ради № 43 від 13.04.2022 було прийнято рішення про надання благодійної допомоги родинам воїнів працівників комбінату, які загинули за нашу Батьківщину, із розрахунку по 300 000,00 грн на родину вже з вирахуванням податків.

З грудня 2023 року відмовлено у відшкодуванні від`ємного значення ПДВ на загальну суму 180 699 204,75 грн., що підтверджується відповідними актами перевірки;

- попередню поведінку відповідача щодо виконання мирової угоди з позивачем, яка стосувалася виконання іншого договору постачання природного газу.

Позивач надав до суду письмові пояснення на клопотання про розстрочення виконання рішення суду, вважає, що відсутні підстави для його задоволення. Зазначає, що кінцевий термін з оплати за поставлений природний газ у АТ "Криворізький залізорудний комбінат" закінчився 20.03.2024, тобто понад 9 місяців тому. Упродовж 9 місяців, зі спливу строку виконання зобов`язань з оплати заборгованості між позивачем та відповідачем врегульовувся спір в досудовому порядку, однак заборгованість до цього часу не було погашено у повному обсязі. Залишок боргу складає 2 000 000, 00 гривень. Фінансові ускладнення відповідача не є виключною обставиною, яка є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

У підготовчому засіданні 20.01.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Господарським судом враховано, що 13.01.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про визнання позову, відповідно до якої визнає заявлені вимоги про стягнення 2 000 000,00грн основної заборгованості.

У відповідності до ч. 3-4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 ст. 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, зокрема, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 191 ГПК України).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 20.01.2025.

У судовому засіданні 20.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (постачальник) та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (споживач) укладено договір №24/01/29-1/110 постачання природного газу, відповідно до умов якого (п.2.1.) постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору поставляти (передавати) споживачеві природний газ (надалі Газ) та надавати послуги із замовлення (бронювання) потужності щодо планового обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані постачальником послуги із замовлення (бронювання) потужності на умовах даного Договору.

Згідно п. 3.1. Договору сторони погодили, що обсяг газу у лютому 2024 року (газовий місяць) становить: 800,000 тис. м3 (вісімсот тисяч кубічний метрів).

Пунктом 3.1.1. Договору сторони погодили та розуміють, що добова заявка на планове споживання газу фактично дорівнює обсягу замовлення (бронювання) потужності. Добові планові обсяги постачання газу та замовлення (бронювання) потужності відповідного газового місяця визначаються шляхом ділення обсягу газу, планового до постачання у відповідному Газовому місяці на кількість днів у такому газовому місяці. Якщо впродовж газового місяця щодобовий плановий обсяг споживання газу та замовлення (бронювання) потужності не є рівномірним на кожен день місяця споживання, споживач зобов`язаний до 12:00 години дня, що передує дню постачання газу, надавати постачальнику заявку з плановим обсягом газу на наступну добу, підписану уповноваженим представником споживача. На вихідні та святкові дні, та на наступний день, що слідує за ними, заявка подається до 12:00 години дня, що передує таким дням. Скан-копія заявки має бути надана постачальнику шляхом направлення електронного листа на електронну адресу постачальника. У такому разі неустойка за зміну обсягів постачання не застосовується. Не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично протранспортовані споживачу (спожиті).

Відповідно до п. 3.1.2. Договору газовий місяць, який складається із газових діб, є розрахунковим періодом.

Згідно п. 3.2. Договору обсяги газу вказані в пункті 3.1. Договору, можуть змінюватись як в більшу, так і в меншу сторону, в тому числі й впродовж газового місяця шляхом подання заявок на коригування об`єму газу на відповідний газовий місяць, але не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до кінця відповідного газового місяця. Допустиме відхилення місячного планового об`єму споживання (з урахуванням заявок на зміну планового обсягу) становить 5 % (п`ять відсотків). В разі перевищення допустимого місячного відхилення, постачальник має право на стягнення штрафу в розмірі 10 % (десяти відсотків) від загальної вартості обсягу газу, який перевищив допустиме відхилення.

Підписані споживачем добові заявки на відповідний газовий місяць є підтвердженням наміру, технологічної та фінансової можливості споживача придбавати газ у відповідному газовому місяці в обсягах, визначених щодо кожної газової доби та, враховуючи п. 2.1 даного Договору, є підставою для замовлення (бронювання) постачальником у Оператора ГТС відповідної потужності, необхідної для постачання газу споживачу (п.4.3. договору).

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що коригування добових обсягів газу на звітну добу споживання, визначених у добових заявках здійснюється виключно за письмовою заявкою на коригування обсягу газу, скан-копія якої має бути надана споживачем постачальнику до 17:00 години доби споживання шляхом направлення електронного листа на електронну адресу постачальника. Коригування планового обсягу газу доби, що передує вихідному чи святковому дню, можливе до 16:00 години такого дня. Коригування планового обсягу газу на вихідні та святкові дні можливе до 16:00 години дня, що передує таким дням. У випадку порушення строків, зазначених у даному пункті, коригування не проводиться, а обсяг газу залишається таким, який Сторони погодили у добових заявках.

Відповідно до п. 5.1. Договору фактичний обсяг постачання газу за даним Договором буде визначений на підставі актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню Газового місяця постачання, датуватись останнім календарним днем відповідного Газового місяця постачання.

Акти, визначені у п. 5.1. даного Договору, є підставою для розрахунків (п.5.2. Договору).

У відповідності до п. 7.1. Договору ціна за 1 000,00 (одну тисячу) кубічних метрів газу на звітний місяць (місяць постачання) становить: 12 083, 35 грн., крім того ПДВ (20%) 2 416, 67 грн., разом з ПДВ 14 500, 02 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот грн. 02 коп.).

Згідно абзацу 2 пункту 7.1. Договору тариф із замовлення (бронювання) потужності за 1 000,00 (одну тисячу) кубічних метрів за добу становить: 124,16 грн., коефіцієнт, який застосовується при замовленні/бронюванні потужності на добу наперед становить: 1,10 умовних одиниць. Вартість Послуг із замовлення (бронювання) потужності доба наперед за 1 000,00 (одну тисячу) кубічних метрів за добу становить: 136,58 грн. крім того ПДВ (20%) 27, 32 грн., разом з ПДВ 163, 90 грн. (Сто шістдесят три грн. 90 коп.).

У відповідності до абзацу 3 пункту 7.1. Договору тариф із замовлення (бронювання) потужності за 1 000,00 (одну тисячу) кубічних метрів за добу становить: 124, 16 грн., коефіцієнт, який застосовується при замовленні (бронюванні) потужності протягом доби становить: 1,21 умовних одиниць. Вартість послуг із замовлення (бронювання) потужності протягом доби за 1 000,00 (одну тисячу) кубічних метрів за добу становить: 150, 23 грн. крім того ПДВ (20%) 30, 05 грн., разом з ПДВ 180, 28 грн. (Сто вісімдесят грн. 28 коп.).

Пунктом 7.2. Договору визначено, що загальна вартість газу, що передається у звітному місяці (місяці постачання), становить 9 666 680, 00 грн., крім того ПДВ (20%) 1 933 336, 00 грн., разом з ПДВ 11 600 016, 00 грн. (Одинадцять мільйонів шістсот тисяч шістнадцять грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 7.3. Договору загальна вартість послуг із замовлення (бронювання) потужності доба наперед у звітному місяці (місяць постачання), становить: 109 264, 00 грн. крім того ПДВ (20%) 21 852, 80 грн., разом з ПДВ 131 116, 80 грн. (Сто тридцять одна тисяча сто шістнадцять грн. 80 коп.).

Абзацом 2 до пункту 7.3. Договору визначено, що загальна вартість послуг із замовлення (бронювання) потужності протягом доби у звітному місяці (місяць постачання), розраховується по факту місяця споживання на підставі місячного графіку планового та фактичного постачання газу/замовлення (бронювання) потужності, який є невід`ємною частиною даного Договору, форма якого затверджується Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору споживач зобов`язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за вищевказаним Договором, та послуг із замовлення (бронювання) потужності шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно п. 8.2. Договору оплата за замовлення (бронювання) потужності здійснюється на наступних умовах: вартість послуг із замовлення (бронювання) потужності доба на перед - 100% (сто відсотків) остаточний розрахунок за фактично надані послуги із замовлення (бронювання) потужності здійснюється між сторонами до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі Акту про надання послуг із замовлення (бронювання) потужності; вартість послуг із замовлення (бронювання) потужності протягом доби сплачується до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі Акту про надання послуг із замовлення (бронювання) потужності. Оплата за Газ, спожитий у газовому місяці (розрахунковому періоді) проводиться Споживачем виключно грошовими коштами відповідно до узгоджених Сторонами обсягів Газу 100% (сто відсотків) загальної вартості обсягу газу до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі Акту приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п. 8.3. Договору датою оплати споживачем газу та послуг із замовлення (бронювання) потужності є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно п. 8.9. Договору сторони погодили, що вартість газу не включає вартості послуг із замовлення (бронювання) потужності, а його транспортування до споживача не можливе без оплати відповідних послуг.

Між постачальником та споживачем складено акт № 38 наданих послуг від 29.02.2024, відповідно до якого у лютому 2024 року послуги із замовлення (бронювання) потужності склали 90 047,50 гривні (з ПДВ) (а.с.15). Однак, АТ "Криворізький залізорудний комбінат" не здійснено оплату за надані послуги із замовлення (бронювання) потужності у лютому 2024 року.

Таким чином, сума заборгованості споживача перед постачальником за надані послуги з замовлення (бронювання) потужності складають 90 047, 50 гривень.

Також, між постачальником та споживачем складено акт № 36 приймання передачі природного газу від 29.02.2024, відповідно до якого, постачальником здійснено поставку споживачу газу згідно поданого АТ "Криворізький залізорудний комбінат" графіку постачання та замовлення (бронювання) потужності у лютому 2024 року на суму 7 323 267, 88 гривень. АТ "Криворізький залізорудний комбінат" здійснено лише часткову оплату за поставлений у лютому 2024 року природний газ в сумі 5 413 315, 38 гривень (платіжна інструкція № 6024 від 08.04.2024 року на суму 2 213 315, 38 гривень, платіжну інструкція № 5197 від 01.04.2024 року на суму 3 200 000, 00 гривень).

Таким чином, сума заборгованості споживача перед за переданий природній газ у лютому 2024 року складає 1 909 952, 50 гривень (7 323 267, 88 грн - 2 213 315, 38грн - 3 200 000, 00грн).

З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 2 000 000, 00 гривень (90 047, 50 грн + 1 909 952, 50 грн), яку і просить стягнути позивач.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок оплати за товар.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору поставки виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.2. договору передбачено, що оплата за газ, спожитий у газовому місяці (розрахунковому періоді) проводиться Споживачем виключно грошовими коштами відповідно до узгоджених Сторонами обсягів Газу 100% (сто відсотків) загальної вартості обсягу газу до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі Акту приймання-передачі природного газу.

У встановлений договором строк відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого природного газу та за надані послуги із замовлення (бронювання) потужності у лютому 2024 року не виконав.

Отже, строк оплати за поставлений природний газ та за надані послуги із замовлення (бронювання) потужності у лютому 2024 року є таким, що настав.

В установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 2 000 000, 00 грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 2 000 000, 00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач заявлені до нього позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором у сумі 2 000 000,00грн визнав у повному обсязі, про що зазначив у поданій до суду заяві від 13.01.2025.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За приписом частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Заява про визнання позову підписана головою правління Новак С. та фінансовим директором Безкровним О., повноваження яких підтверджуються Статутом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (п.9.3.5.).

За таких обставин, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом та є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 4 (чотири) місяці зі сплатою щомісяця до останнього числа кожного місяця по 5000000,00грн.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами:

- погіршення умов господарювання та фінансового стану Відповідача внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію України;

- зменшення чисельності працівників Відповідача (зокрема, з причин призову до служби в ЗСУ);

- надання Відповідачем допомоги ЗСУ та виконання Відповідачем соціальних зобов`язань з підтримки мобілізованих працівників та членів їх родин в разі їх загибелі;

- попередню поведінку відповідача щодо виконання мирової угоди з позивачем, яка стосувалася виконання іншого договору постачання природного газу.

До клопотання про розстрочення виконання рішення суду відповідачем надано:

звіт про фінансові результати за 2023 рік, за 9 місяців 2024 року та за 1 півріччя 2024 року; наказ № 3045 від 14.10.2022 про скорочений режим робочого часу; ухвалу від 01.03.2023 по справі 908/2465/22 (банкрутство ММК); звіт про виробництво за 2022 рік та за 2023 рік; Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду по справі № 203/2023 від 12.09.2023 по ЛАМЕТ; витяг з протоколу про виплату допомоги родинам загиблих воїнів; накази позивача про виплату допомоги мобілізованим працівникам; рішення ДОАС від 16.10.2024 щодо оскарження відмови у бюджетному відшкодуванні, рішення ДОАС від 07.10.2024 щодо оскарження відмови у бюджетному відшкодуванні; постанова апеляційної інстанції по справі 160/14987/24 щодо відмови у бюджетному відшкодуванні.

Позивач надав заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, зазначає, що з огляду на введення воєнного стану сторони у справі перебувають в рівних умовах. В підтвердження відсутності фінансових можливостей відповідачем не було надано жодного документу, який міг би слугувати належним доказом. Обставини, на які посилається Відповідач не є тими виключними обставинами (в розумінні статті 331 ГПК України) для відстрочення виконання судового рішення, а є лише способом для затягування виконання рішення суду у поточній справі.

За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.

Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом ), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини Відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Також необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права ( див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Складне фінансове становище Відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17).

Суд дійшов висновку, що наведені Відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність Заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище Відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої підприємство мало планувати свої видатки на погашення заборгованості, оскільки було обізнане про строк настання її погашення.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про надання розстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини Відповідача у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів. Прострочка виконання зобов`язання триває більше 9 місяців. Тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як АТ "Криворізький залізорудний комбінат", так і ТОВ "Юнайтед Енерджі" несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

З урахуванням викладеного, у задоволені заяви Відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 4 (чотири) місяці, слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач, звертаючись з позовними вимогами на суму 2000000,00грн, сплатив судовий збір у сумі 24000,00грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією № 535 від 16.12.2024 (а.с. 27, 29).

Отже, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі, позивачу відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 12000,00грн (24000,00грн х 50%).

Інші 50% судового збору в сумі 12000,00 грн з урахуванням нормативних приписів частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 130, 191, 202, 233, 236-238, 240, 241, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 2 000 000,00грн - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (ідентифікаційний код 00191307; вулиця Симбірцева, будинок 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (ідентифікаційний код 41963985; вул. Десятинна, будинок 13Б, м. Київ, 01001) заборгованість в сумі 2000 000,00грн за договором № 24/01/29-1/110 постачання природного газу від 29.01.2024 та витрати по сплаті судового збору в сумі 12000,00грн, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.01.2025

Суддя Н.М. Євстигнеєва