Ухвала

від 22.01.2025 по справі 904/3794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

22.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3794/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛІС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФМІ", м. Дніпро

Третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE", м.Хмельницький

Третя особа-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД "ТРІБО" м. Біла Церква, Київська область

про стягнення заборгованості в розмірі 261 038, 73 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТОЛІС" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФМІ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 261 038,73 грн., з яких: 248 104,55 грн. - сума основного боргу, 2 977,25 грн. - 3 % річних, 6 979,68 грн. - інфляційні втрати, 2 977,25 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором поставки продукції № №121К/0050/АТТ-0024/2017 від 25.09.2024 року.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на порушення умов договору з боку Позивача, а саме, виготовлення та передачу продукцію в кількості, що не відповідає Специфікації №320 від 12 лютого 2024 року та у повній невідповідності погодженого Сторонами кольору товару.

Ухвалою від 23.10.2024 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

20.01.2024 року від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ДАФМІ, в межах ціни позову та можливих судових витрат у сумі 45 501,27 грн., які перебувають на рахунках у банках, інших фінансових установах, за виключенням коштів на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом (стаття 73 Закону України Про виконавче провадження), та які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, до набрання рішенням законної сили.

Заява мотивована тим, що Відповідач знаходиться у стані припинення. Відповідно до рішення засновників від 18.09.2024, при цьому, розмір статутного капіталу зменшено до 25, 00 (двадцяти п`яти) гривень. Позивач вважає очевидним недобросовісність ТОВ ДАФМІ, про що свідчить грубе невиконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару та повне ігнорування вимог та вважає, що виконати рішення суду про стягнення грошових коштів без вжиття заходів забезпечення позову не лише буде ускладнено, а скоріше за все, буде неможливим.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Предметом позову по справі, є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 261 038,73 грн.

З огляду на це, беручи до уваги можливість відсутності на рахунку відповідача необхідної суми коштів, на час ухвалення рішення, у випадку задоволення позову, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах ціни позову в розмірі 261 038,73 грн.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.

Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, зокрема, шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах ціни позову. В решті зави слід відмовити.

Керуючись статтями 42, 136-141, 163, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ДАФМІ (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Робоча, будинок 154, ЄДРПОУ 19363455) в межах ціни позову у розмірі 261 038,73 грн.

В решті заяви відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю АТТОЛІС (49000, Дніпропетровська обл.,місто Дніпро, вулиця Костомарівська, будинок 1-А, офіс 1 Н, код ЄДРПОУ 34497978)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ДАФМІ (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Робоча, будинок 154, ЄДРПОУ 19363455)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 22.01.2025 року.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 23.01.2028 року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Ліпинський