Ухвала

від 21.01.2025 по справі 904/3993/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3993/19 (904/5030/24)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда" (49000, місто Дніпро, проспект Воронцова, будинок 73, офіс 614; ідентифікаційний код 41078885)

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" (49000, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9Б, офіс 601; ідентифікаційний код 39223626)

про визнання недійсним договору позики №30.09/1 від 30.09.2024 та спростування майнових дій боржника на суму у загальному розмірі 395 654,92 грн.

в межах розгляду справи №904/3993/19

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда" (місто Дніпро)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" (49000, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9 Б, офіс 101; ідентифікаційний код 39223626)

про визнання банкрутом

без участі представників сторін

Суддя Примак С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду 14.11.2024 від ОСОБА_1 (далі - позивач) та надійшла позовна заява (вх. суду №26-1054/24 від 14.11.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору позики №30.09/1 від 30.09.2024 та спростування майнових дій боржника на суму у загальному розмірі 395 654,92 грн, відповідно до якої заявник просить суд:

- визнати недійсним повністю з моменту укладення договір позики №30.09/1 від 30.09.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда", як позикодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт", як позичальником;

- спростувати майнову дію боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Стандарт", яка полягає в позачерговому погашенні кредиторських вимог ОСОБА_2 на суму 395 654,92 грн.

Разом із вказаним позовом, від позивача до господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт", а також Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда", належним чином засідчену копію договору позики №30.09./1 від 30.09.2024, укладеного між між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда", як позикодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт", як позичальником.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 визнання недійсним договору позики №30.09/1 від 30.09.2024 та спростування майнових дій боржника на суму у загальному розмірі 395 654,92 грн залишено без руху.

До господарського суду 25.11.2024 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №54426/24 від 25.11.2024) про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.12.2024 на 12:20. Призначено розгляд клопотання позивача про витребування доказів у підготовчому засіданні на 12.12.2024 на 12:20.

12.12.2024 ухвалою господарського суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда" надати до суду до 23.01.2025 належним чином засвідчену копію Договору позики № 30.09/1 від 30.09.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда" як позикодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" як позичальником. Відкладено підготовче засідання на 23.01.2025 на 12:00. Призначено розгляд клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на 23.01.2025 на 12:00.

20.01.2025 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, в якій просить суд відвести суддю Примака С.А. від розгляду справи №904/3993/19 (904/5030/24) за позовом ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та спростування майнових дій боржника у справі про банкрутство ТОВ "Аргос Стандарт".

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, згідно частини 1 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).

За змістом приписів ч.ч. 1- 4 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У якості підстави для задоволення заяви про відвід, заявник посилається на той факт, що у позивача ОСОБА_1 склався обґрунтований сумнів в неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_3 під час розгляду справи, викликаний такими обставинами.

Головуючим суддею Примаком С.А. у низці справ, пов`язаних із банкрутством ТОВ «Аргос Стандарт», постановлялися незаконні (у подальшому скасовані) судові рішення, внаслідок чого порушувалися права ОСОБА_1 . Останній в часі випадок скасування судового рішення мав місце 14.01.2025.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області розглядає справу № 904/3993/19 (904/2646/24) за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ «Аргос Стандарт» і ТОВ «Пава-2018» про визнання правочинів недійсними.

У вищевказаній справі ухвалою від 05.07.2024 головуючий суддя Примак С.А. повернув позивачам позовну заяву в цій справі.

Однак у подальшому постановою Верховного Суду від 02.12.2024 цю ухвалу було скасовано, а справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у складі головуючого судді Примака С.А. ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал місцевого господарського суду від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19.

Однак у подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі № 904/3993/19 скасовано, заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі №904/3993/19 задоволено.

Крім того, у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/3993/19 (910/15952/18) за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_5 , ТОВ «Аргос Стандарт», про визнання недійсним договору та скасування реєстраційної дії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 у складі головуючого судді ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та скасування реєстраційної дії.

Однак у подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 у справі № 904/3993/19 (910/15952/18) скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Таким чином, як зазначає ОСОБА_1 , головуючим суддею Примаком С.А. тричі постановлялися незаконні судові рішення, які в подальшому скасовувалися, саме у справах, пов`язаних з банкрутством ТОВ «Аргос Стандарт», така систематичність свідчить про певну тенденцію, яка може пояснюватися упередженим ставленням головуючого судді Примака С.А. до позивача ОСОБА_1 .

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).

Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статей 126, 129 Конституції України).

Разом з тим, відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід, мотиви, з яких заявники просять відвести суддю Примака С.А. від розгляду справи зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, винесеними суддею Примаком С.А.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути мотивований.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб`єктивним, а й за об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

Вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження №12-106гс19).

У своїй заяві про відвід судді Примака С.А., ОСОБА_1 не наведено жодної підстави відповідно до норм ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У поданій заяві, заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді та фактично не погоджується з керуванням ходу судового засідання.

Так суд зауважує, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Разом з тим, у справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об`єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.

Згідно з частиною 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, підстави заяви (клопотання, заперечення). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частин першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено імперативний припис щодо добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами, недопустимості зловживання процесуальними правами.

Господарський суд зазначає, що ОСОБА_1 крім заяви про відвід від розгляду справи № 904/3993/19 (904/5030/24) було одночасно подано ще дві заяви про відвід від розгляду справи № 904/3993/19 та від справи № 904/3993/19 (904/2646/24) з аналогічних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Примака С.А. не містить жодних підстав та обґрунтування, яким чином часткове скасування процесуальних рішень викликає сумніви в об`єктивності та безсторонності судді Примака С.А., суд вважає за необхідне, керуючись ст. 43 ГПК УКраїни, заяву ОСОБА_1 б/н від 16.01.2025 (вх №54/25 від 20.01.2025) про відвід судді Примака С.А. залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 116, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 б/н від 16.01.2025 (вх №54/25 від 20.01.2025) про відвід судді Примака С.А. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.01.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.А. Примак