Рішення

від 17.01.2025 по справі 907/793/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/793/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Іваниш Д.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тур`є-Реметівської сільської ради, с. Тур`ї-Ремети Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення суми 385 469,79 грн,

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут, м. Ужгород Закарпатської області звернулось з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тур`є-Реметівської сільської ради, с. Тур`ї-Ремети Ужгородського району Закарпатської області про стягнення суми 385 469,79 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/793/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2024 відкрито провадження у справі №907/793/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.10.2024.

Ухвалами суду від 21.10.2024 та 21.11.2024 підготовчі засідання у справі №907/793/24 відкладались з підстав, вказаних в ухвалах про їх відкладення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2025.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням відповідачем покладених на нього обов`язків щодо своєчасної оплати сум та коштів за спожиту електричну енергію згідно укладених Договорів на постачання електричної енергії.

За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконував умови Договору про постачання електричної енергії споживачу, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 325 327,56 гривень.

Також позивач просить стягнути із відповідача інфляційні втрати в сумі 11 831,97 грн та три проценти річних у сумі 4 853,25 гривень.

Позиція відповідача

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду надсилались на його офіційну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.06.2018 №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

23.01.2023 між ТОВ "Закарпаттяенергозбут" та Відділ освіти, культури, молоді та спорту Тур`є-Реметівської сільської ради укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №190652/2023 від 23.01.2023.

Згідно з п.3.1. Договору №190652/2023 від 23.01.2023, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з Договором.

Згідно з п. 5.1 Договору №190652/2023 від 23.01.2023 ціна цього Договору становить 1 884 575,90 грн (Один мільйон вісімсот вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять гривень 90 коп) в тому числі вартість послуги розподілу - 416 475,00 грн (Чотириста шістнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять гривень) та ПДВ - 314 095,98 грн (триста чотирнадцять тисяч дев`яносто п`ять гривень 98 коп.). Ціна за 1 кВт становить - 6,95 грн.

Бюджетні зобов`язання по цьому договору виникають в межах кошторисних призначень (бюджетних асигнувань) на 2023 рік по загальному фонду.

Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару у 1(Х)% розмірі на підставі надісланого рахунку для оплати. Обсяги споживання товару підтверджується складеним Сторонами актом приймання-передачі товару. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк 20 (двадцять) календарних днів з моменту отримання рахунку Споживачем.

Згідно з п. 5.2. Договору №190652/2023 від 23.01.2023, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Згідно з п. 5.4. Договору №190652/2023 від 23.01.2023, ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату електричної енергії.

Згідно з п. 5.5. Договору №190652/2023 від 23.01.2023, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.6. Договору розрахунки споживача здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

- протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

- в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Крім того, між сторонами на підставі вказаного Договору укладено ряд додаткових угод.

Відтак, Додатковою угодою №1 від 02.02.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №190652/2023 від 23.01.2023 сторони дійшли згоди щодо внесення змін в п. 5.1. Договору, відтак ціна за спожиту електричну енергію у 2023 році (зі змінами внесеними даною додатковою угодою) за 1 кВт/год становить 7,934636 грн з ПДВ, в тому числі ціна електричної енергії - 4,696027 грн, тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,38028 грн, тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,53589 грн та податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 1,322439 грн.

Додатковою угодою №3 від 19.06.2023 сторонами погоджено ціну Договору. Відповідно до вказаної Додаткової угоди ціна Договору становить 1 884 575,90 грн в тому числі вартість послуг з розподілу - 416 475,00 грн та ПДВ - 314 495,98 грн. Ціна за 1 кВт становить 8,014880 грн, в тому числі тариф з розподілу - 1,64293 грн та ПДВ -1,335813 грн.

Додатковою угодою №4 від 19.06.2023 сторонами погоджено ціну Договору. Відповідно до вказаної Додаткової угоди ціна Договору становить 1 884 575,90 грн в тому числі вартість послуг з розподілу - 416 475,00 грн та ПДВ - 314 095,98 грн. Ціна за 1 кВт становить 8,273372 грн, в тому числі тариф з розподілу - 1,803490 грн та ПДВ -1,378895 грн.

Додатковою угодою №5 від 11.08.2023 сторони дійшли згоди та погодили ціну за спожиту електричну енергію у 2023 році (зі змінами внесеними даною додатковою угодою) за 1 кВт/год 8,805628 грн з ПДВ, в тому числі ціна електричної енергії 5,049434 грн, тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,485100 грн, тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,803490 грн та податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 1,4676044711 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №6 від 03.01.2024 підписаної уповноваженими представниками сторін пункт 5.1. погоджено змінити та встановити, що загальна ціна складає 376 915,18 грн. з ПДВ.

На підставі Договору та Додаткових угод, уповноваженими представниками сторін підписано та скріплено печаткою Акт приймання-передавання товарної продукції №190652/2/Ф1 від 29.02.2024 за лютий 2024 на суму 325 327,56 грн та на підставі означеного Акта позивачем виставлено відповідачу Рахунок ПЕЕ №190652/2/Ф1 від 05.03.2024 на загальну суму 325 327,56 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за електричну енергію становить 325 327,56 грн.

Крім цього , позивачем при зверненні до суду заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 43 457,01 грн, суму 11 831,97 грн інфляційних втрат та 4853,25 грн суму трьох процентів річних.

Водночас, представник позивача через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 06.12.2024 (вх. №02.3.1-02/9601/24 від 06.12.2024) про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" користуючись своїм правом, у відповідності до ст. 46 ГПК України, вважає за необхідне зменшити позовні вимоги, та відмовитись від стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тур`є-Реметівської сільської ради нарахованої пені в розмірі 43 457,01 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховую наведе, суд доходить до висновку про задоволення клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог. Провадження в частині стягнення 43 457,01 грн пені закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Приписами п. 14, 15 ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії).

Згідно з абзацом 14 пункту 1.1.2. глави 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі Правила) договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. Правил).

Відповідно до п. 3.1.1. Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником останньої надії.

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).

Згідно п. 3.1.8. Правил, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії, підп.1 п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії, підп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19. ПРРЕЕ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що в силу зобов`язання кредитор вправі вимагати виконання обов`язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов`язань у відносинах, що виникли між сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1, 4 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України Про індексацію грошових доходів населення визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України Про індексацію грошових доходів населення Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).За змістом ч. 3 ст. 11 вбачається, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частини третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі акта цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Такі ж висновки викладені у Постанові ОП КГС ВС від 26 червня 2020 року у справі №905/21/19

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, ч. 1 статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Частиною 5 ст. 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Дослідивши розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних, провівши власний арифметичний розрахунок, суд встановив що розмір інфляційних втрат заявлених до стягнення обраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 5130,19 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 43 457,01 грн пені закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

2. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тур`є-Реметівської сільської ради, вул. Центральна, будинок 16, село Тур`ї Ремети, Ужгородського району, Закарпатської області, 89221 (код ЄДРПОУ: 43940179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут, площа, Жупанатська, будинок 18, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ 41999833):

- суму заборгованості в розмірі 325 327,56 грн (Триста двадцять п`ять тисяч триста двадцять сім гривень 56 коп) за спожиту електричну енергію;

- суму інфляційних втрат у розмірі 11 831,97 грн (Одинадцять тисяч вісімсот тридцять одна гривня 97 коп);

- суму трьох відсотків річних у розмірі 4853,25 грн (Чотири тисячі вісімсот п`ятдесят три гривні 25 коп);

- суму 5130,19 грн (П`ять тисяч сто тридцять гривень 19 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2025

Суддя А.А. Худенко