Рішення

від 17.01.2025 по справі 908/2978/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2025 Справа № 908/2978/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2978/24

за позовною заявою: комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7, 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11

до відповідача: приватного малого підприємства багатопрофільної фірми Гібар, 69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 102

про стягнення 65 487,44 грн

СУТЬ СПОРУ:

12.11.24 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 12.11.24 з вимогами комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (далі КП ВРЕЖО № 7) до приватного малого підприємства багатопрофільної фірми Гібар (надалі ПМП БФ Гібар) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі КП ЗТМК від 30.09.04 № 1209/д у розмірі 65 487,44 грн, а саме: 58 700,00 грн основної заборгованості, 1 224,23 грн 3 % річних, 4 338,98 грн інфляційних витрат (індексу інфляції) та 1 224,23 грн штрафу.

13.11.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2978/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 18.11.24 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2978/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 17.01.25 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 12.11.24 зазначає, що 30.09.04 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та приватним малим підприємством багатопрофільною фірмою «Гібар» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1209/д (договір). Згідно із п.1.1. договору, Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення по вул. Незалежної України, 51. Відповідно до п. 2.1. договору, вступ Орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписання сторонами Договору та Акту прийому-передачі вищевказаного нежитлового приміщення. Акт приймання-передачі нежитлового приміщення підписано сторонами 30.09.04. Строк дії договору згідно п.10.1. договору 25.09.05. 01.07.05 додатковою угодою у преамбулі договору змінено орендодавця на управління житлового господарства Запорізької міської ради та залучено третю сторону договору балансоутримувача КП «ВРЕЖО №13». 01.06.11 додатковою угодою змінено орендодавця на департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. 17.11.17 договір викладено у новій редакції, термін дії договору продовжено до 30.09.18. 01.10.18 сторонами договору укладено додаткову угоду, якою замінено Балансоутримувача на КП «ВРЕЖО №7». 30.10.18 сторонами договору укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору на 1 рік до 30.09.19. 05.11.19 сторонами договору укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору на 1 рік до 30.09.20. 15.07.21 додатковою угодою договір викладено у новій редакції, термін дії договору продовжено на 5 років до 14.07.26. Згідно із ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовами п. 6.2 договору встановлений обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. 01.05.22 сторонами договору укладено додаткову угоду, якою вносяться зміни до п. 3.3. договору, а саме, орендна плата розраховується та сплачується Орендарем: 100 % розмiру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний мiсяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати, у тому числi нарахування ПДВ на суму орендної плати, здiйснюється Орендарем самостiйно та сплачується щомiсячно не пiзнiше останнього дня мiсяця, наступного за звiтнiм. За даними бухгалтерського обліку, станом на 01.10.24, заборгованість зі сплати орендної плати за договором, за період з 01.09.23 по 31.05.24 (включно) склала: 58 700,00 грн. Згідно із п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством Украiни та умовами цього договору. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 6.2. договору встановлено, що Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити Орендодавцю, Балансоутримувачу орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, позивач, відповідач та орендодавець погодили на свій власний розсуд розмір штрафу в порядку ч. 2 ст. 549 ЦК України, який визначили на рівні 3 % річних від простроченої суми орендних платежів, щодо яких було допущено відповідне порушення. Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі КП ЗТМК від 30.09.04 № 1209/д у розмірі 65 487,44 грн, а саме: 58 700,00 грн основної заборгованості, 1 224,23 грн 3 % річних, 4 338,98 грн інфляційних витрат та 1 224,23 грн штрафу.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2978/24 господарським судом направлено на юридичну адресу відповідача (в порядку вимог ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України) екземпляр ухвали господарського суду у цій справі від 18.11.24 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження приватного малого підприємства багатопрофільної фірми Гібар є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 102.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.11.24, ухвала суду від 18.11.24 по справі № 908/2978/24 (вих. № 010516 від 19.11.24) отримана уповноваженим представником приватного малого підприємства багатопрофільної фірми Гібар за довіреністю (Кролик) 04.12.24.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2978/24.

Згідно із ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 відповідно до Статуту здійснює діяльність з обліку об`єктів майна комунальної власності, здійснення контролю за виконанням користувачами комунального майна умов договору оренди, нарахування орендної плати, обліку заборгованості, вжиття заходів щодо стягнення заборгованості.

30.09.04 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та приватним малим підприємством багатопрофільної фірми Гібар (Орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д.

Згідно з актом приймання-передачі від 30.09.04 регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області передало, а приватне мале підприємство багатопрофільної фірми Гібар прийняло державне нерухоме майно - не житлове приміщення в житловому будинку, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 51, яке знаходиться на балансі державного підприємства «КП ЗТМК», а саме: вбудоване в першому поверсі будинку не житлове приміщення загальною площею по внутрішньому виміру 71,8 кв.м. (номери частин приміщення з 1 по 7 включно) (майно) відповідно до плану 1-го поверху приміщення та експлікації.

Додатковою угодою від 01.07.05 до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04, сторони змінили в преамбулі договору оренди Орендодавця з регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на управління житлового господарства Запорізької міської ради. Крім того, вказаною додатковою угодою від 01.07.05 додано Балансоутримувача КП «ВРЕЖО № 13».

Додатковою угодою від 01.06.11 до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04, сторони змінили в преамбулі договору оренди Орендодавця з управління житлового господарства Запорізької міської ради на департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 10.01.17 до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04, сторони змінили в преамбулі договору оренди Балансоутримувача з міського комунального підприємства «Основаніє» на комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 17.11.17 до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04, сторони продовжили термін дії договору оренди на 1 рік, а саме до 30.09.18 та викладено вказаний договір в іншій редакції.

Додатковою угодою від 01.10.18 до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04, сторони змінили в договорі оренди Балансоутримувача з комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради на комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7».

Додатковою угодою від 30.10.18 до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04, сторони продовжили термін дії договору оренди на 1 рік, а саме до 30.09.19.

Додатковою угодою від 05.11.19 до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04, сторони продовжили термін дії договору оренди на 1 рік, а саме до 30.09.20.

Додатковою угодою від 15.07.21 департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 (Балансоутримувач) та приватне мале підприємство багатопрофільної фірми Гібар (Орендар), в подальшому разом іменуються Сторони, уклали за згодою Сторін цю додаткову угоду про наступне:

1. Термін дії договору оренди від 30.09.04 № 1209/д нежитлового приміщення по вул. Незалежній України, 51, вважати продовженим строком на 5 років, а саме: з 15.07.21 по 14.07.26 включно.

2. Викласти договір оренди від 30.09.04 № 1209/д в наступній редакції:

Пунктом 1.1. договору визначено, що Орендодавець і Балансоутримувач, шляхом проведення аукціону (протокол про результати електронного аукціону від 06.07.21 № LLE001-UA-20210615-65779) передають, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно нежитлового приміщення № 102 першого поверху (літ. А-5) площею 70,9 кв.м., за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 51 (майно), що перебуває у господарському віданні комунального підприємства ВРЕЖО № 7, вартість якого визначена на підставі звіту про незалежну оцінку майна і становить за висновком про його вартість 340 500,00 грн. без ПДВ станом на 31.08.20.

Згідно із п. 1.3. договору, майно використовується Орендарем на правах оренди для розміщення майстерні з ремонту верхнього одягу.

Відповідно до умов п. 3.1. договору, місячна орендна плата становить суму, визначену за наслідками проведення аукціону (протоколу про результати електронного аукціону від 06.07.21 № LLE001-UA-20210615-65779), у розмірі 3 790,00 грн без ПДВ та, яка сплачується з моменту укладання цієї додаткової угоди (15.07.21). Орендна плата за вересень 2020 року становить 1 425,84 грн без ПДВ (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції) та сплачується з 30.09.20, згідно з розрахунком (додаток № 1). Абзац другий п. 3.1. цього договору відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України розповсюджується на правові відносини, що виникли до її укладання, а саме: з 30.09.20. …

Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачується у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем: 100 % розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок … . Розрахунок орендної плати, у т.ч. нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним. Оплатка орендної плати підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством України (п. 3.3. договору з урахуванням додаткової угоди від 01.05.22).

Згідно із п. 3.6. договору, у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов`язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3 % річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати. Обов`язок щодо нарахування вказаних вище платежів покладається на Орендаря. В разі нездійснення Орендарем сплати платежів, нарахування виконує Балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Орендар, згідно п. 6.2 договору, зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір продовжено на 5 років та діє з 15.07.21 до 14.07.26.

Як стверджує позивач, станом на 01.09.23 у приватного малого підприємства багатопрофільної фірми Гібар виникла заборгованість у розмірі 27 617,19 грн, що не заперечувалось вказаним приватним малим підприємством.

За період з 01.09.23 по 31.05.24 КП ВРЕЖО № 7 (Балансоутримувач) було нараховано приватному малому підприємству багатопрофільної фірми Гібар орендну плату згідно договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04 у розмірі 58 616,96 грн.

Приватне мале підприємство багатопрофільної фірми Гібар сплатило КП ВРЕЖО № 7 (Балансоутримувач) за орендну плату згідно договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 1209/д від 30.09.04 у розмірі 27 534,15 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар, окрім іншого, зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. (аналогічні положення містяться в ч. 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна). Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до матеріалів справи, за приватним малим підприємством багатопрофільної фірми Гібар обліковується заборгованість зі сплати орендної плати, що утворилась станом на 01.10.24 у загальному розмірі 58 700,00 грн.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати за оренду майна в сумі 58 700,00 грн та не спростовано доводів позивача. А тому, суд приходить до висновку, що зазначена сума основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Як наслідок, судом задоволено суму основного боргу у розмірі 58 700,00 грн.

Крім того, за прострочення відповідачем виконання зобов`язання позивачем нараховано 3 % річних у сумі 1 224,23 грн, інфляційні втрати (індексу інфляції) у сумі 4 338,98 грн та штраф у розмірі 3 % від простроченої суми орендного платежу у сумі 1 224,23 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в т.ч. передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов`язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3 % річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати. Обов`язок щодо нарахування вказаних вище платежів покладається на Орендаря. В разі нездійснення Орендарем сплати платежів, нарахування виконує Балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Перевіривши розрахунки нарахованого штрафу у розмірі 3 % від простроченої суми орендного платежу, виконані позивачем, судом встановлено, що вони виконані вірно. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 1 224,23 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО розрахунки 3 % річних, виконані позивачем, та періоди їх нарахування, судом встановлено, що 3 % річних виконані вірно та підлягають стягненню у розмірі 1 224,23 грн.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО розрахунки індексу інфляції, виконані позивачем, та періоди їх нарахування, судом встановлено, що індекс інфляції виконано вірно та підлягає стягненню у розмірі 4 338,98 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, ст. ст. 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства багатопрофільної фірми Гібар (69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 102, ЄДРПОУ 13618233) на користь комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717) заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.09.23 по 01.10.24 у розмірі 58 700 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 1 224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн 23 коп., індекс інфляції у розмірі 4 338 (чотири тисячі триста тридцять вісім) грн 98 коп., штраф у розмірі 1 224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн 23 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.01.2025.

Суддя В.Л. Корсун