Ухвала

від 15.01.2025 по справі 910/13292/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.01.2025Справа № 910/13292/24

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіпромтек"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Райс"

про стягнення 150 000,00 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.01.2025

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіпромтек" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Райс" (далі - відповідач) про стягнення 150 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним набуттям відповідачем грошових коштів внаслідок помилкового здійснення перерахунку грошових коштів згідно платіжної інструкції № 328599 від 01.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13292/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

18.11.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 призначено судове засідання у справі на 23.12.2024.

29.11.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи.

06.12.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заперечення на клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи

Представником позивача 06.12.2024 через систему «Електронний суд» подано заяву з запереченнями проти долучення доказів відповідача та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Судове засідання 23.12.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 судове засідання у справі призначено на 15.01.2025.

У судове засідання 15.01.2025 прибув представник відповідача.

Позивач представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом доставлення до електронного кабінету позивача в системі «Електронний суд» ухвали суду від 06.01.2025.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що для повного та всебічного з`ясування обставин справи сторонам необхідно подати додаткові докази та письмові пояснення.

З огляду на зазначене вище, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.

Приписами частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частин 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У статті 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2 148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, враховуючи приписи статті 247 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи № 910/13292/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Представник відповідача у засіданні підтримав подане ним клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовує відсутністю підпису Директора ТОВ «Медіпромтек» у позовній заяві тоді як згідно пункту 55 Статуту позивача право підпису векселів, грошових зобов`язань, а також будь-якого роду правочинів та (або) угод від імені Товариства має Дирекція, тобто спільно Генеральний директор і Директор Товариства, а також на підставі відповідного рішення Загальних зборів учасників, інші особи, уповноважені довіреністю.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача суд відмовляє у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до поданого 29.11.2024 клопотання позивач просить суд призначити у справі почеркознавчу експертизу для визначення чи підписано спірний Договір особисто Черепанею Н. В. та чи підписано спірний Договір у той час, яким датовано документ.

Представник відповідача у засіданні заперечив проти задоволення клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи з підстав пропуску строку на його подання, відсутністю документів на підставі яких має бути проведена заявлена експертиза та позивачем на гарантовано оплату проведення експертизи.

Згідно приписів статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи оскільки спір у справі виник із договору підряду і предметом дослідження у справі є роботи та факт їх виконання чи невиконання, а не особа підписант спірного договору.

Крім того, судом заслухана думка представника відповідача щодо поданого клопотання про залишення позову без розгляду. Представник зауважив, що клопотання не є актуальним, оскільки згідно умов Статуту позивача Генеральний директор може звертатись до суду одноособово. З огляду на вказане клопотання відхиляється судом.

За результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до поданого клопотання позивач просить суд витребувати у ТОВ «Біоглобал» оригінали договору підряд № 11-10-23 від 11.10.2023 та кошторису №1 від 11.10.2023 до договору підряду № 11-10-23 від 11.10.2023.

Обґрунтовуючи необхідність витребування зазначених доказів позивач посилається на узгоджені дії відповідача та ТОВ «Біоглобал», які полягають у посиланні на виконання одних і тих самих робіт на спірному об`єкті на підставі двох різних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, а також між відповідачем та ТОВ «Біоглобал».

Відповідно до приписів статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладені вище обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача та витребування у ТОВ «Біоглобал» договору підряду № 11-10-23 від 11.10.2023 та кошторису №1 від 11.10.2023 до договору підряду № 11-10-23 від 11.10.2023 та доказів виконання або невиконання зазначеного договору.

Відповідно до приписів статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з необхідністю витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності та виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи в підготовчому судовому засіданні для надання сторонам можливості вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 181 ГПК України, дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Крім того, суд встановлює новий строк подання доказів у справі відповідно до статті 80 та частини 2 статті 119 ГПК України.

Керуючись статтями 74, 119, 120, 121, 177, 181, 183, 202 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 910/13292/24 за правилами загального позовного провадження.

2. Заяву відповідача про залишення позову без розгляду відхилити.

3. У задоволенні заяви позивача про призначення судової експертизи відмовити.

4. Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити.

5. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Райс":

- договір підряду № 11-10-23 від 11.10.2023;

- кошторис №1 від 11.10.2023 до договору підряду № 11-10-23 від 11.10.2023;

- докази виконання або невиконання договору підряду № 11-10-23 від 11.10.2023.

Витребувані докази (належним чином засвідчені копії) подати до суду у строк до 31.01.2025.

6. Відкласти підготовче засідання у справі № 910/13292/24 на 06.02.25 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 12.

7. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://ki.arbitr.gov.ua), а також в електронних кабінетах в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний суд".

8. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 31.01.2025. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються засобами поштового зв`язку, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему "Електронний суд", через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) .

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ