Рішення

від 21.01.2025 по справі 199/8244/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8244/24

(2/199/622/25)

РІШЕННЯ

іменем України

21.01.2025

м. Дніпро

справа №199/8244/24

провадження № 2/199/622/25

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -

учасники справи:

позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»

відповідач ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

В обґрунтуванняпозову посилаючись на те, що 28.08.2019 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз» було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу (Сертифікат) №340.1508103.214. Предметом Договору страхування стало страхування транспортного засобу «Lexus» (державний номерний знак НОМЕР_1 ).

16.04.2021 у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та автомобіля «Daimler» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 .

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2021 по справі №203/1986/21 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, визнано відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність Договору страхування, водій пошкодженого застрахованого транспортного засобу звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

З метою фіксації пошкоджень та визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_1 , було проведено його огляд, про що складено Акт огляду від 19.04.2021 та Додаток до акту огляду. Також отримано Рахунок на оплату №701 від 23.04.2021, згідно якого вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 157 887,70 грн.

На виконання умов Договору страхування та на підставі зібраних документів ПрАТ «СК «Альфа Страхування» складено страховий акт по справі №0797.206.21.07 на суму 157 887,70 грн. та здійснено виплату на рахунок СТО.

Враховуючи, що у водія транспортного засобу «Daimler», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , на момент ДТП була застрахована цивільно-правова відповідальність в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (поліс AP8357927), згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно витягу з електронної бази МТСБУ за Полісом AP8357927, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну складає 130000,00 грн., франшиза 1 500,00 грн.

Враховуючи те, що розмір заподіяних відповідачем збитків, перевищує ліміт

відповідальності страховика за полісом № AP8357927, то відповідно

до ст. 1194 ЦК України на відповідача покладається обов`язок відшкодувати різницю між

фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 29387,70 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 29387,70 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст.178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.08.2019 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-Ліз» було укладено Сертифікат №340.1508103.214 до Генерального договору добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу. Предметом Договору страхування стало страхування транспортного засобу «Lexus LX 570» (державний номерний знак НОМЕР_1 ).

16.04.2021 о 20 год. 00 хв. у м. Дніпро по вул. Шмідта, в районні е/о №776-А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та автомобіля «Daimler» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 .

Данні обставини встановлені та підтверджуються постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2021 по справі №203/1986/21 про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст.82ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди та факти встановлені при розгляді адміністративної справи є преюдиціальними фактами при розгляді цивільної справи.

19.04.2021 потерпілий звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» з Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

З метою фіксації пошкоджень та визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Lexus» (державний номерний знак НОМЕР_1 ), було проведено його огляд, про що складено Акт огляду від 19.04.2021 та Додаток до акту огляду.

Відповідно до страхового акту №0797.206.21.07 від 13.05.2021 ПрАТ «СК «Альфа Страхування» було сплачено ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-Ліз» страхове відшкодування у розмірі 157887,70 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №20177 від 17.05.2021.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за договором страхування № АР008357927 (ліміт за шкоду майну становить 130000,00 грн., франшиза 1 500,00 грн.).

Відповідно до ч. ч. 16, 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься устатті 27 Закону України «Про страхування».

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Згідно зістаттею 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другоїстатті 22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений упостанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18 (пункти 68-70):стаття 1191 ЦК Українитастаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, істаття 993 ЦК Українитастаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом N 1961-IVпорядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зістаттями 993 ЦК Українита 27Закону України "Про страхування"до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 регулюються правиламистатті 993 ЦК Українитастатті 27 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди ОСОБА_1 , в порядку суброгації.

Відповідно достатті 1194 ЦКУкраїни особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на зазначене, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму, відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов`язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні ДТП) та потерпілого, або іншої особи, до якої у встановленому порядку перейшло право потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди. У спірних правовідносинах такою особою є страховик ПрАТ «СК «Альфа Страхування», яке забезпечило майнові інтереси потерпілого у відносинах майнового страхування.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «СК «Альфа Страхування» підлягають задоволенню у повному обсязі і з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Альфа Страхування» підлягає до стягнення сума страхового відшкодування в розмірі 29387,70 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п.1 ч.3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи норми частин 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у п. 130, 131, 133 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У п. 128 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду вказано, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ПрАТ «СК «Альфа Страхування» здійснював адвокат Дмітрієв Р.І. на підставі договору №8/2021 про надання правової допомоги від 06.04.2021, укладеного між ними.

Крім того, до суду надано копію договору №8/2021 про надання правової допомоги від 06.04.2021, перелік тарифів, що є додатком №1 до договору про надання правової допомоги №8/2021 від 06.04.2021, акт наданих послуг від 25.11.2024, договір №1 від 02.08.2021 про внесення змін до Договору №8/2021 про надання правової допомоги від 06.04.2021, договір №2 від 31.12.2021 про внесення змін до Договору №8/2021 про надання правової допомоги від 06.04.2021, договір №3 від 30.12.2022 про внесення змін до Договору №8/2021 про надання правової допомоги від 06.04.2021, договір №4 від 04.09.2023 про внесення змін до Договору №8/2021 про надання правової допомоги від 06.04.2021 та договір №5 від 22.11.2023 про внесення змін до Договору №8/2021 про надання правової допомоги від 06.04.2021.

Загалом надані позивачем докази на підтвердження судових витрат відповідають вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, які встановлені ст. ст. 77 - 80 ЦПК України.

Оскільки відповідачем не надано доказів щодо неспівмірності таких витрат, суд вважає, можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Альфа Страхування» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» суму страхового відшкодування в розмірі 29 387 (двадцять дев`ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 21 січня 2025 року.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», код ЄДПОУ: 30968986, місце реєстрації юридичної особи вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець