Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/7948/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/7948/24

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 103 007,84 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2024 року Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 103 007,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки товарів за Договором № 116 про закупівлю товарів за державні кошти від 18.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/7948/24 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляд справи, ухвала від 28.06.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також була зазначено позивачем у позовній заяві, а саме: 61002, місто Харків, вулиця Алчевських, будинок 2, корпус 5, офіс 716

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600274947125 вбачається, що відповідачем поштове відправлення було отримано 11.07.2024.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.06.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами до суду не подано.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2023 між Департаментом (Замовник) та Товариством (Учасник) укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 116 (далі - Договір), згідно з пунктом 1 якого Учасник у 2023 році зобов`язується поставити Замовнику, а Замовник - прийняти та оплатити 33120000-7 Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (Програмно-апаратний комплекс для дослідження серцебиття плоду (38479 Система телеметричного кардіострумографічного моніторингу) - 340 компл.), зазначені в Специфікації.

Відповідно до пункту 3.1 Договору сума цього договору становить 15 519 708,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 015 308,00 грн.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що строк поставки товарів: 30 днів з дати отримання письмової заявки Замовника, але не пізніше 29.12.2023.

До вказаного Договору сторонами укладено Специфікацію.

05.10.2023 Департаментом направлено Товариству заявку на постачання товару за № 061-420/уо, на загальну суму 15 519 708,00 грн із кінцевим строком поставки 04.11.2023, оригінал якої отримано представником Товариства 05.10.2023.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство поставило Департаменту товар із порушенням установленого строку, а саме: за видатковими накладними № 30 від 19.10.2023 на суму 182 584, 80 грн, від 02.11.2023 № 32 на суму 2 282 310,00 грн, від 14.11.2023 № 33 на суму 13 054 813,20 грн.

Таким чином, Товариство порушило умови договору в частині строків поставки товару.

У зв`язку з цим, Департамент направив 02.02.2024 та 19.03.2024 Товариству претензії від 01.02.2024 № 061-1419, від 18.03.2024 № 061-2961 про стягнення штрафних санкцій у сумі 103007,84 грн, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного невиконання зобов`язань Учасник сплачує Замовнику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

Судом установлено, що виходячи зі змісту з пунктом 5.1 Договору, кінцевим строком поставки товару згідно з наданою Товариству Департаментом заявкою від 05.10.2023 № 061-420/уо на суму 15 519 708,00 грн було 04.11.2023.

Натомість, Товариство допустило прострочення поставки товару, що поставлений за видатковими накладними № 30 від 19.10.2023 на суму 182 584, 80 грн, від 02.11.2023 № 32 на суму 2 282 310,00 грн, від 14.11.2023 № 33 на суму 13 054 813,20 грн.

Як слідує з наданого розрахунку, Департаментом нараховано пеню за період прострочення з 05.11.2023 до 13.11.2023 на суму непоставленого товару в розмірі 13 054 813,20 грн.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства пені в сумі 103 007,84 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що вимоги Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 103 007,84 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ" (Україна, 61002, місто Харків, вулиця Алчевських, будинок 2, корпус 5, офіс 716; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39542670) на користь Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01001, Україна, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок, 19; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02012906) 103 007 (сто три тисячі сім) грн 84 коп. пені та судовий збір у сумі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ