Рішення від 22.01.2025 по справі 910/14069/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/14069/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні господарську справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

(08711, Київська область, Обухівський район, с. Козин,

вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіграфмедіа"

(04080, м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), буд. 104а;

ідентифікаційний код: 31236266)

про стягнення 68 717,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіграфмедіа" (далі-відповідач) про стягнення боргу у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору про надання послуг з постачання теплової енергії №21/2/102 від 24.12.2020 у загальному розмірі 68 717,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14069/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Відповідач не скористався наданим їм законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіграфмедіа» (далі Споживач, Відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі Виконавець, Позивач) було укладено договір № 21/2/102 від 24.12.2020 р. про надання послуг з постачання теплової енергії (далі Договір).

Термін дії договору встановлено п. 38 Договору на 1 (один) рік, та вважається продовженим на черговий однорічний строк у випадку відсутності повідомлення будь-якої із сторін про його розірвання або необхідність перегляду за місяць до закінчення його строку.

Відповідно до п. 1 Договору Виконавець брав на себе зобов`язання надавати Споживачу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження послугу з постачання теплової енергії( далі - Послуга), а Споживач брав на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану Послугу в строки і на умовах, що визначені Договором.

Відповідно до п. 10 Договору обсяг спожитої Послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями індивідуального приладу обліку. Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця в останній день місяця з 8.00 до 10.00 годин Виконавцем у присутності Споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється Виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У такому разі Виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного(без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку)ознайомлення з показниками вузла (вузлів)комерційного обліку споживачем. Обсяг теплопостачання ,відпущеного Споживачу за місяць, визначається групою обліку ВТВ Трипільської ТЕС на основі даних, записаних в журнал обліку тепла за звітний місяць (п. 15 Договору).

Згідно п. 19 Договору плата Виконавцю за цим договором складається із плати за Послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених ціни/тарифу на Послугу та обсягу спожитої Послуги, визначеного відповідно до законодавства. Обсяг спожитої Послуги за місяць оформляється Актом надання послуг за звітній місяць, який підписується Виконавцем та надається Споживачу для підписання. Споживач зобов`язаний підписати акт наданих Послуг та повернути один примірник Виконавцю не пізніше 5-го числа поточного місяця. Споживач сплачує виконавцю фактичні витрати знесоленої води за кожне заповнення своєї системи теплопостачання в разі: - чергового підключення; - нового підключення; - підключення після реконструкції системи теплопостачання; - підключення після усунення аварійних ситуацій.

Згідно п. 21 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту Послугу. Відповідно до пункту 26 Договору Споживач зобов`язаний: - оплачувати надану Послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 п.26 Договору); - у разі несвоєчасного здійснення платежів за Послугу сплачувати пеню в розмірах, установлених цим договором (підпункт 5 п.26 Договору).

Згідно п. 28 Договору Виконавець зобов`язаний: - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість Послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних та міжнародних стандартів.

На момент укладання Договору тариф на Послугу становив 537,57 грн/1Гкал без ПДВ, що з ПДВ становило 645,08 грн/1Гкал., що зазначено у п.18 Договору. Трипільська ТЕС свої зобов`язання по Договору виконувала належним чином - відпускала теплову енергію згідно договору, що підтверджується Актами надання послуг.

З боку Споживача жодних скарг щодо невиконання або неналежного виконання умов Договору не надходило.

Передбачена умовами договору оплата Споживачем проводилася нерегулярно та не у повному обсязі.

Так, 17 листопада 2021 р Відповідачем було погашено заборгованість у розмірі 71 470,96 грн, що виникла у період з січня 2021 р по березень 2021 р. 30.11.2021 р було здійснено заповнення знесоленою водою системи теплопостачання, за що згідно Акта Відповідач 24.12.2021 р сплатив 795,91 грн. Відпущена теплова енергія за листопад 2021 р згідно Акта у розмірі 3890,71 грн оплачена 24.12.2021 р. У грудні 2021 р було відпущено теплової енергії згідно Акта на 24719,53 грн, а здійснена оплата 31.01.2022 р у розмірі19801,98 грн, заборгованість становить 4917,55 грн. У січні 2022 р Позивачем відпущено Відповідачу теплової енергії на 25023,60 грн, яка до дня звернення з позовною заявою Відповідачем не оплочена. У лютому 2022 р Позивачем відпущено теплової енергії на 26619,97грн, оплата Відповідачем здійснена 22.08.2022 р у розмірі 6619,97 грн, заборгованість становить 20000,00 нрн Позивач скористався своїм правом припинити надання послуги в разі її неоплати або оплати не в повному обсязі протягом 30 днів з дня, наступного за днем отримання Споживачем попередження від Виконавця.

Таким чином, з березня 2022 р відпуск теплової енергії Відповідачу припинений.

Відповідач не звертався до Позивача з повідомленням про бажання припинити дію укладеного Договору чи зміну даних, зазначених у розділі «Реквізити і підписи сторін», тому Позивачем здійсюється абонентське обслуговування, за що Відповідач повинен сплачувати 13,81 грн щомісячно, а з жовтня 2023 р - по 14,34 грн. Останній платіж Відповідачем було здійснено у розмірі 6619,97 грн за спожиту теплову енергію у лютому 2022 р лише 22.08.2022 р.

Таким чином, на день звернення з даною позовною заявою заборгованість за відпущене тепло у грудні 2021 р, у січні, лютому та березні 2022 р. становить 49 941,15 грн

Кількість теплової енергії, відпущеної у грудні 2021 р, січні, лютому та березні 2022р. підтверджується Актами надання послуг, а саме: - Актом надання послуг за січень 2022 р. згідно договору на відпуск тепла № 21/2/102 від 24.12.2020 року про відпуск 32,9 Гкал за тарифом 633,48 грн. /Гкал без ПДВ на суму 20841,49 грн. та 4168,30 грн. ПДВ, що становить 25023,60 грн., - Актом надання послуг за лютий 2022 р згідно договору на відпуск тепла № 21/2/102 від 24.12.2020 року про відпуск 35,0 Гкал за тарифом 633,48 грн. /Гкал без ПДВ на суму 22171,80 грн. та 4434,36 грн. ПДВ, що становить 26619,97 грн. - Актом надання послуг за березень 2022 р. згідно договору на відпуск тепла № 21/2/102 від 24.12.2020 року - відпуск теплової енергії не здійснювався, абонентське обслуговування становить 13,81 грн.

Відповідно до умов Договору Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за споживчу Послугу. Про наявну заборгованість і необхідність її погашення Відповідач повідомлявся листами, які надсилалися простою кореспонденцією.

За твердженням Позивача, що не спростоване Відповідачем, порушуючи умови Договору та норми законодавства, відповідач не вніс плату за отриману теплову енергію у гарячій воді та абонентське обслуговування, в результаті чого утворилась заборгованість яка станом на дату подання позову складає 49 544,05 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач, в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов`язання з внесення оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з грудня 2021 по вересень 2024 включно в розмірі 49 544,05 грн., що відповідачем не спростовано.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем у повному обсязі або спростовували наявність такої заборгованості, суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 49 544,05 грн..

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3846,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 416,78 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3846,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 416,78 грн. підлягають задоволенню.

Ураховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати за право тимчасового користування зовнішньої реклами, позивач просить суд стягнути з відповідача 910,32 грн. - пені.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.30 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу Споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Частиною 1 статті 26 ЗУ «про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої на суму боргу та встановив, що її розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлена суми пені у розмірі 910,32 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору, не надав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіграфмедіа" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), буд. 104а; ідентифікаційний код: 31236266) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, с. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045) заборгованість у розмірі 49 544,05 грн., 3% річних в розмірі 3846,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 14 416,78 грн., пені в розмірі 910,32 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов