Ухвала

від 20.01.2025 по справі 204/690/25

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/690/25

Провадження № 1-кс/204/153/25

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю адвоката ОСОБА_4

за участю підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 12024041370001828 від 02.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та за підозрою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України. 24.02.2022, підрозділи збройних сил та інших формувань Російської Федерації за наказом президента Російської Федерації, розпочали широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів як військової, так і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. У зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними, у тому числі Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 листопада 2024 року строком на 90 діб, який тривав на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення. На даний час, підрозділи збройних сил та інших формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що у громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, направлений на ослаблення держави шляхом підпалів об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а також з метою подальшого отримання незаконного прибутку за результатами своєї злочинної діяльності. З цією метою, ОСОБА_5 будучи проросійськи налаштованою особою, яка має вкрай негативне ставлення до державної влади, використовуючи використовуючи власний обліковий запис в месенджері «Telegram», зареєстрований на мобільний номер телефону оператору зв`язку НОМЕР_1 , а також обліковий запис свого сина ОСОБА_8 , зареєстрований на мобільний номер телефону оператору зв`язку НОМЕР_2 , встановила контакт з користувачем облікового запису « ОСОБА_10 » месенджеру «Telegram», який також був налаштований на ослаблення держави в період повномасштабного вторгнення збройних сил та інших формувань Російської Федерації проти України, та отримала від нього завдання на підпал релейних шаф Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», а саме підпал сигнальної установки 3/6, що розташована на перегоні Павлоград-Межирічі, на 122 км. залізничного полотна 10 пікету Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», що маює важливе народногосподарське та оборонне значення. Крім того, для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 залучила у злочинну діяльність свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з яким вони домовились вчинити кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. Так, неповнолітній ОСОБА_8 діючи умисно в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб та виконуючи вказівки ОСОБА_5 , надав їй допомогу у готуванні до вчинення злочинів, займався виявленням об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, для подальшої організації їх підпалу, а також був безпосередньо залучений до підпалу об`єкту, після чого здійснив відеофіксацію вчиненого злочинного діяння. Окрім усвідомлення важливого народногосподарського значення Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», ОСОБА_5 та ОСОБА_8 також були достовірно обізнані, що функціонування залізниці є умовою безперебійної роботи підприємства, а також, що пошкодження його об`єктів призведе до наслідків у вигляді ослаблення держави. 10.12.2024, неповнолітній ОСОБА_8 виконуючи вказівки ОСОБА_5 перебуваючи біля залізничної колії, яка розташована на перегоні «Павлоград-Межирічі», пікет 10 (122 км), Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» діючи за попередньою змовою групою осіб, діючи таємно, використовуючи заздалегідь заготовлену суміш з легкозаймистою речовиною нафтопродукту, здійснив підпал сигнальної установки № 3/6. В подальшому, неповнолітній ОСОБА_8 використовуючи мобільний термінал своєї матері ОСОБА_5 , продовжуючи виконувати вказівки ОСОБА_5 та за її безпосередньої обізнаності у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, здійснив відеофіксацію виконаної роботи, а саме підпалу сигнальної установки № 3/6, що належить критично важливому для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємству - Регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» та використовуючи облікові записи ОСОБА_11 , ОСОБА_12 соціальної мережі «Telegram» направив вказаний відеозапис невстановленій в ході досудового розслідування особі користувачу облікового запису « ОСОБА_10 » соціальної мережі «Telegram», з метою отримання незаконного прибутку за виконане злочинне діяння. Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 які виразились у вчиненні з метою ослаблення держави, підпалу та інших дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах воєнного стану, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.

20 січня 2025 року громадянці України ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 304 КК України. Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, у повній мірі обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024041370001828 від 02.12.2024; протоколом огляду місця події 10.12.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; матеріалами оперативних працівників з відділу у м. Павлоград УСБУ у Дніпропетровській області, отриманими на виконання доручення про проведення слідчих дій у порядку ст. 41 КПК України; протоколом огляду соціальної мережі «Facebook» облікового запису « ОСОБА_15 »від 09.01.2025; протоколом огляду соціальної мережі «Telegram» телеграм-канал «Darknet Warriors» від 09.01.2025; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності. При цьому, ОСОБА_5 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який згідно санкції ч. 2 ст. 113 КК України, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 6 ст. 176, ст.183 КПК України, тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є винятковим та вбачається єдино можливим запобіжним заходом, оскільки остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого під час дії воєнного стану в Україні. Метою та підставами застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана, може здійснити вищезазначені дії. Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: преховуватися від органів досудового розслідування та суду, зищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, нзаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, прешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

При цьому, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваної ОСОБА_5 з правом внесення застави, не є доцільним та можливим, оскільки обставини злочину, у вчиненні якого остання об`єктивно підозрюється, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином вона, у разі обрання інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, та зможе перешкоджати виконанню процесуальних рішень, взагалі не виконувати покладених на неї обов`язків, переховувати від слідства і суду, продовжити злочину діяльність, здійснити незаконний вплив на підозрюваних та свідків. Крім того, встановлено що за даними ПФУ, ОСОБА_5 офіційно отримувала прибуток від наступних підприємств: з 01.11.2014 до 01.02.2016 - ТОВ «Ганеша союз продукт» (ЄДРПОУ 37375695, м. Дніпро, вул. Героїв Рятувальників, буд. 8, діяльність: 11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин); з 01.03.2016 до 01.08.2016 - Приватне підприємство «Сфера» (ЄДРПОУ 30344629, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6, діяльність: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля); з 01.02.2017 до 01.08.2017 - ТОВ «АТБ-Маркет» (ЄДРПОУ 30487219, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 40); з 01.01.2018 до 01.12.2018 - ТОВ «Українсько-ізраїльське підприємство «Армоні» (ЄДРПОУ 37069010, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 35, кім. 702, діяльність: 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів), де працювала оператором; з 01.01.2019 до 01.08.2019 - ТОВ «Армоні косметік» (ЄДРПОУ 42341783, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Шкільний, буд. 14, діяльність: 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування); 01.08.2020 - ТОВ «Омега» (ЄДРПОУ 30982361, м. Дніпро, Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, діяльність: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих 6 магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами). Встановлено, що 05.11.2018 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області (справа № 185/8123/18) було ухвалено рішення про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки 12.09.2018 остання ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов для виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , який втік з дому. Судом накладено на ОСОБА_5 адміністративне стягнення у вигляді попередження. 23.06.2021 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області (справа № 185/1952/21) ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_5 , на користь АТ КБ «Приватбанк», заборгованість за кредитом від 17.12.2011 у сумі 7 812,44 грн, що становить тіло кредиту. 17.04.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області (справа № 185/4157/23) ОСОБА_5 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка 21.03.2023 ухилилася від виконання своїх обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України, щодо належного виховання та навчання свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , який має пропуски занять без поважних причин в Межиріцькому ліцеї ім. І.С. Обдули. З ОСОБА_5 стягнуто штраф в сумі 850 грн. 29.08.2023 в рамках КП № 12023041370000545 від 16.03.2023, Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області ОСОБА_5 була засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України (вчинення крадіжки в умовах воєнного стану) до позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на неї обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Зокрема, 09.02.2023 ОСОБА_5 викрала грошові кошти у ОСОБА_16 , що перебували на її картковому рахунку в AT КБ «Приватбанк», на загальну суму 3 216,08 грн. 06.09.2024 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, за поданням Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ухвалив рішення про звільнення ОСОБА_5 - у зв`язку із закінченням іспитового строку. Наведені обставини свідчать про те, що у ОСОБА_5 відсутні джерела офіційних доходів, а також те, що протягом останнього часу підозрювана живе за рахунок коштів, отриманих від злочинної та протиправної діяльності. Слід зазначити, що інкриміновані кримінальні правопорушення, проти основ національної безпеки будуть викликати значний суспільний резонанс, у тому числі, можуть освітлювались у різних засобах масової інформації. Вважаю, що обрання ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не може гарантувати його належну процесуальну поведінку, враховуючи всі встановлені під час досудового розслідування обставини його особистості, а також беручи до уваги резонансність події та її подальший широкий розголос в суспільстві. Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України. Вищевикладені обставини свідчать про те, що безальтернативне тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 є єдиними запобіжним заходом, який здатен запобігти вказаним ризикам. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні, зазначивши, що жоден більш з м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Підозрювана у судовому засіданні заперечувала проти застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати домашній арешт.

Захисник підозрюваної у судовому засіданні підтримав позицію своєї підзахисної, просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, що має значення для даного провадження; здійснити незаконний вплив на свідків у даному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити свою протиправну діяльність. Вказані ризики знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, встановленим у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, враховуючи її вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, наявності непогашеної судимості, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, що має значення для даного провадження, здійснити незаконний вплив на свідків у даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити свою протиправну діяльність, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки враховуючи вищевикладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим у судовому засіданні.

Так, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 20 березня 2025 року, без визначення застави.

Ухвалу направити до СВ СБ України в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1