Ухвала

від 22.01.2025 по справі 910/556/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/556/25Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без виклику учасників справи

позовну заяву 1. ОСОБА_1 , м. Київ

до 1. ОСОБА_2 , м. Київ

2. ОСОБА_3 , м. Київ

про визнання недійсними договору та акту і витребування частки у статутному капіталі, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2025 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсними договору та акту і витребування частки у статутному капіталі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви №910/556/25 передані для розгляду судді Морозову С.М.

Дослідивши матеріали заяви №910/556/25, суддя Морозов С.М. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду цієї справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

За змістом абзацу 9 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, тобто, наявність приватного інтересу, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. При цьому приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо). Законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на обєктивність прийняття рішень.

Пунктом 6 частини 8 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів покладається на Раду суддів. Вона ж приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у їх діяльності(якщо такий не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом). Отже, питання вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається відповідним процесуальним законом і не потребує вирішення Радою суддів України.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

У справі Європейського суду з прав людини "Газета "Україна - Центр" проти України" вказано, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998).

Так, як було виявлено суддею, в провадженні судді Морозова С.М. перебувала справа №910/16754/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд", третьої особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович про визнання недійсними договору та актів, витребування з чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 року, в межах справи №910/16754/21, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Однак, в подальшому, Постановою Верховного Суду від 30.10.2023 року рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 року №910/16754/21 скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Враховуючи, що суб`єктний склад та предмет спору в межах спору №910/16754/21 та в межах даного позову є співставними, тому існує потенційна можливість наявності у сторін сумнівів у безсторонності та неупередженості судді.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суд вважає, що поведінка судді Морозова С.М. не дає об`єктивних підстав стверджувати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості при розгляді справи.

Разом з тим, у світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Враховуючи наведені вище обставини, з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді або об`єктивності судді у розгляді цієї справи та забезпечення довіри до судової влади в Україні, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 35, ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд у складі судді Морозова С.М., вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи №910/556/25.

За змістом ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

З огляду на викладене, без виклику сторін, самовідвід судді Морозова С.М. від розгляду №910/556/25 підлягає задоволенню, а матеріали відповідної справи - передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити самовідвід судді Морозова С.М. від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними договору та акту і витребування частки у статутному капіталі.

2. Відвести суддю Морозова С.М. від розгляду справи №910/556/25.

3. Матеріали справи №910/556/25 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

4. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя C. МОРОЗОВ