Рішення

від 13.01.2025 по справі 902/853/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2025Справа № 902/853/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Чайки Вікторії Василівни

про розірвання Договору.

Представники сторін:

від позивача: Кобець В.В., в порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Чайки Вікторії Василівни про розірвання Договору.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав для розірвання Договору про закупівлю № 111 від 23.05.2024, у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2024 вказану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

11.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Чайки Вікторії Василівни про розірвання Договору до повернення із Господарського суду Вінницької області матеріалів справи № 902/853/24.

01.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 902/853/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

10.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.11.2024.

25.10.2024 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

31.10.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 11.11.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 підготовче засідання відкладено на 09.12.2024.

13.11.2024 представником позивача подано відповідь на відзив та заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.11.2024 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 09.12.2024 представники сторін не з`явились.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2025.

У судове засідання 13.01.2025 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засдіання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.01.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2024 року між Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (далі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Чайкою Вікторією Василівною (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір про закупівлю № 111 (далі - Договір) за умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість визначено сторонами у специфікації.

Найменування товару: запасні частини для ремонту рухомого складу (ДК 021-2015-34320000-6 - Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів).

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума Договору становить 1 715 000,00 грн. без ПДВ.

За умовами п. 3.1 Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковій формі протягом 90 робочих днів з дати підписання покупцем видаткової накладної. Оплата буде проводитись за запасні частини для ремонту рухомого складу (ДК 021-2015-34320000-6 - Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів) за рахунок коштів підприємства.

Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок здійснюється покупцем на підставі рахунків та видаткових накладних постачальника.

У відповідності до п. 41 та п. 4.2 Договору постачальник передає у власність покупцю товар на умовах поставки - DDP Інкотермс у редакції 2020 року.

Місце поставки: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 49.

Загальний строк поставки товару: до 31.12.2024 (п. 4.3 Договору)

Відповідно до п. 4.5 Договору поставка товару постачальником допускається окремими партіями протягом 2 робочих днів, після отримання письмової заявки від покупця. Товар повинен бути розфасований та упакований згідно заявленого покупцем асортименту.

Пунктом 7.2.1 Договору визначено, що покупець має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати даний Договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його у 10 денний строк.

Згідно з п. 7.3.1 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у кількості та у строки, погоджені сторонами.

Даний Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 11.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію.

05 червня 2024 року позивач звернувся до відповідача із Заявкою на поставку товару, загальною вартістю 10 560,00 грн., із терміном поставки протягом 2-х робочих днів.

Також, 13 червня 2024 року позивач звернувся до відповідача із Заявкою на поставку товару загальною вартістю 30 542,00 грн., із терміном поставки протягом 2-х робочих днів.

25 червня 2024 року позивач надіслав відповідачу Повідомлення про розірвання Договору, у якому зазначив, що з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором в частині поставки товару за Заявками позивача, Договір на підставі п. 7.2.1 Договору, ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України, вважається розірваним достроково з 05.07.2024.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх Договірних зобов`язань в частині поставки товару у строки передбачені договором наявні підстави для розірвання Договору за рішенням суду.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що покупцем дійсно було надіслано заявки на поставку товару від 05.06.2024 №1235 та від 13.06.2024 №1323 по яким постачальник порушив строки поставки товару та готовий був понести відповідальність - у вигляді застосування штрафних санкцій, передбачених Договором. Відповідач зазначає, що позивач безпідставно хоче розірвати Договір, до того ж задля відновлення свого порушеного права обрав найбільш кардинальний спосіб, який не є співмірним із порушеними умовами Договору постачальником, які постачальник повністю визнає та готовий відновити порушені права покупця шляхом понесення відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, визначених договором, а також шляхом виконання обов`язку в натурі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`зана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір, який за своєю суттю є договором поставки, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 ст. 265 ГК України встановлено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.5 Договору поставка товару постачальником допускається окремими партіями протягом 2 робочих днів, після отримання письмової заявки від покупця. Товар повинен бути розфасований та упакований згідно заявленого покупцем асортименту.

05 червня 2024 року позивач звернувся до відповідача із Заявкою на поставку товару, загальною вартістю 10 560,00 грн., із терміном поставки протягом 2-х робочих днів.

Також, 13 червня 2024 року позивач звернувся до відповідача із Заявкою на поставку товару загальною вартістю 30 542,00 грн., із терміном поставки протягом 2-х робочих днів.

Як зазначає позивач та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, відповідачем було порушено взяті на себе зобов`язання за Договором в частині поставки товару в визначений строк за заявками на поставку товару №1235 від 05.06.2024 та №1323 від 13.06.2024.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, як встановлено судом та визнається обома сторонами спору, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання не здійснив поставку товару в узгоджені строки.

Водночас, 25 червня 2024 року позивач надіслав відповідачу Повідомлення про розірвання Договору, у якому зазначив, що з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором в частині поставки товару за Заявками позивача, Договір на підставі п. 7.2.1 Договору, ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України, вважається розірваним достроково з 05.07.2024.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 7.2.1 Договору визначено, що покупець має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати даний Договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його у 10 денний строк.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за Договором щодо поставки товару в узгоджені строки, в зв`язку з чим, позивачем було направлено у відповідності до ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України та п. 7.2.1 Договору повідомлення про розірвання Договору, Договір є відповідно розірваним, до моменту звернення позивача з даним позовом.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Отже, позивач скористався своїм правом на відмову від договору і тому такий договір в силу положень є розірваним до звернення з позовом до суду, в зв`язку з чим, вимога позивача про розірвання Договору не підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено: 22.01.2025.

Суддя О.А. Грєхова