Рішення

від 22.01.2025 по справі 910/13843/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/13843/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Роялс» (04107, місто Київ, провулок Айвазовського, будинок 3; ідентифікаційний код 42280396)

про стягнення збитків у сумі 164 600,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Роялс» (далі - ТОВ «Ліга Роялс»/відповідач) про стягнення 164 600,00 грн - збитків, завданих внаслідок невиконання зобов`язання із реєстрації податкової накладної.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.11.2024 позовну заяву прийняв до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ТОВ «Ліга Роялс» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, однак, 10.12.2024 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 14.11.2024 з відміткою АТ «Укрпошта»: «повертається за закінченням терміну зберігання».

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 між Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга Роялс» (далі - постачальник) укладено договір поставки №56, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Найменування товару, постачання якого буде здійснюватися згідно договору, його кількість, якісні показники та ціна, вказується в специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід`ємну частину договору (п. 2.1. договору).

Згідно із п. 3.7. договору постачальник зобов`язується, відповідно до норм Податкового кодексу України, своєчасно складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні і розрахунки коригування до них. У разі, якщо постачальник склав податкові накладні або розрахунки коригувань до них з порушенням норм чинного законодавства, а також у разі відсутності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою втрату права покупця на збільшення податкового кредиту, постачальник зобов`язується компенсувати покупцю заподіяні цим збитки.

У п. 3.8. договору зазначено, що постачальник підтверджує, що є добросовісним платником податків та зборів і своєчасно подає податкову звітність в контролюючі органи. У випадку, якщо постачальник виявиться недобросовісним платником податків, що спричинить донарахування податкових зобов`язань покупцю, або притягнення до фінансової відповідальності покупця контролюючими органами, постачальник зобов`язується компенсувати покупцю заподіяні збитки.

Пунктом 6.2.5. договору передбачено, що у випадку попередньої оплати за товар: за невиконання обов`язків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у випадку порушення встановленого чинним законодавством України порядку заповнення податкових накладних постачальник компенсує покупцю суму ПДВ, зазначену в такій податковій накладній, та/або витрати, пов`язані зі сплатою штрафних санкцій і пені, нарахованих податковими органами. При цьому, покупець має право утримати дану суму збитків з оплати за поставлений товар.

У відповідності до п. 9.8. договору покупець є платником податку на прибуток на загальних умовах.

Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного його виконання (п. 9.3. договору).

Крім того, 01.02.2019 між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №1 до цього договору, в якій сторони погодили загальну вартість товару у розмірі 823 000,00 грн, крім того ПДВ 20% у розмірі 164 600,00 грн, всього із ПДВ: 987 600,00 грн.

Відповідно до п. 1 специфікації №1, умови оплати: протягом 30 (тридцяти) календарних днів після поставки товару.

12.02.2019 згідно із видатковою накладною №5 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 987 600,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 164 600,00 грн.

12.09.2019 позивач платіжним дорученням №835 здійснив оплату за поставлений товар у сумі 987 600,00 грн.

24.11.2023 внаслідок непроведення відповідачем реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 987 600,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 164 600,00 грн, АТ «Криворізька теплоцентраль» надіслало на адресу ТОВ «Ліга Роялс» претензію за вих. №9351/06 від 23.11.2023 про сплату збитків у розмірі 164 600,00 грн.

Проте, відповідач цю претензію не задовольнив, відповіді не надав.

За вказаних обставин, АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося до суду із цим позовом про стягнення із ТОВ «Ліга Роялс» збитків у розмірі 164 600,00 грн, завданих внаслідок невиконання зобов`язань із реєстрації податкової накладної.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно з ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №56 від 01.02.2019, відповідно до якого відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 987 600,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 164 600,00 грн.

АТ «Криворізька теплоцентраль» за поставлений товар розрахувалось у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №835 від 12.02.2019.

Так, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.7. договору постачальник зобов`язується, відповідно до норм Податкового кодексу України, своєчасно складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні і розрахунки коригування до них. У разі, якщо постачальник склав податкові накладні або розрахунки коригувань до них з порушенням норм чинного законодавства, а також у разі відсутності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою втрату права покупця на збільшення податкового кредиту, постачальник зобов`язується компенсувати покупцю заподіяні цим збитки.

При цьому, в п. 3.8. договору зазначено, що постачальник підтверджує, що є добросовісним платником податків та зборів і своєчасно подає податкову звітність в контролюючі органи. У випадку, якщо постачальник виявиться недобросовісним платником податків, що спричинить донарахування податкових зобов`язань покупцю, або притягнення до фінансової відповідальності покупця контролюючими органами, постачальник зобов`язується компенсувати покупцю заподіяні збитки.

У відповідності до п. 14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

За змістом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, з наведеного пункту 201.10 статті 201 ПК України вбачається, що саме на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

При цьому, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічний висновок також міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Отже, пункт 201.10 ст. 201 ПК України не передбачає можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ «Ліга Роялс», як постачальник товарів, здійснив реєстрацію податкової накладної в ЄРПН на суму 987 600,00 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 164 600,00 грн, чим позбавив позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 164 600,00 грн до складу податкового кредиту, та як наслідок скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Отже, системний аналіз положень пункту 187.1 ст. 187 та пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України дає підстави для висновку про те, що датою виникнення податкового зобов`язання з постачання товарів в даному випадку є дата відвантаження товару та при здійсненні операції з постачання товару платник податку - продавець був зобов`язаний в установлені строки скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, а також надати її покупцю за його вимогою, у свою чергу, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, є підставою для нарахування покупцем сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товару податкової накладної в ЄРПН не дає права покупцю на включення суми ПДВ до податкового кредиту, проте не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як зазначено судом вище, за наслідками поставки товару відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою відвантаження товару, тобто 12.02.2019 на суму 987 600,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 164 600,00 грн, проте станом на день розгляду цієї справи по суті реєстрація податкової накладної на вказану суму так і не здійснена, при цьому, на підтвердження зворотнього ТОВ «Ліга Роялс» не надало суду будь-яких інших доказів.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, зокрема, не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 164 600,00 грн до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Роялс» (04107, місто Київ, провулок Айвазовського, будинок 3; ідентифікаційний код 42280396) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850) 164 600 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот) грн 00 коп. - збитків, завданих внаслідок невиконання зобов`язань із реєстрації податкової накладної та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК