Рішення

від 04.12.2024 по справі 911/3590/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа № 911/3590/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від позивача (в режимі відеоконференції): Кондратюк В. В. (адвокат - ордер серії АС № 1115571 від 31.10.2024 р.);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтер-Енерго-Девелопмент, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтек Енерджі Групп, с. Святопетрівське, Бучанський район, Київська область

про стягнення 6 432 474, 47 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Інтек Енерджі Групп про стягнення 3 740 000, 00 грн основної заборгованості, 684 420, 00 грн пені, 328 729, 66 грн 3% річних та 1 679 324, 841 грн інфляційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення наданої безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2023 р. відкрито провадження у справі № 911/3590/23 за позовом ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент до ТОВ Інтек Енерджі Групп про стягнення 6 432 474, 47 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 17.01.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 р. постановлено, що 17.01.2024 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із тим, що 17.01.2024 року з 10 год. 28 хв. до 12 год. 08 хв. була оголошена та тривала повітряна тривога. Крім того, даною ухвалою судом призначено проведення підготовчого засідання на 31.01.2024 р.

31.01.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 28.02.2024 р.

28.02.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 20.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 10.04.2024 р.

10.04.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 15.05.2024 р.

15.05.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.06.2024 р.

05.06.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 03.07.2024 р.

03.07.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 04.09.2024 р.

04.09.2024 р. перед підготовчим засіданням через систему Електронний суд до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 03.09.2024 р. про долучення доказів, разом із поданими до нього доказами, що долучено судом до матеріалів справи.

04.09.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 09.10.2024 р.

08.10.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 08.10.2024 р. про долучення доказів, разом із поданими до нього доказами, що долучено судом до матеріалів справи.

09.10.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 06.11.2024 р.

06.11.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 04.12.2024 р.

04.12.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 03.12.2024 р. про долучення доказів, разом із поданими до нього доказами, що долучено судом до матеріалів справи.

04.12.2024 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про судове засідання був повідомлений належним чином.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020 р. між позивачем (надалі Позикодавець) та відповідачем (надалі Позичальник) було укладено договір позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) № ПП/3006, згідно з умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (в подальшому Позика), а Позичальник зобов`язується використати її для потреб ТОВ ІЕГ та повернути її у строк до 30 листопада 2020 року (надалі Договір).

Пунктами 1.2., 1.3., 1.4, 1.5. Договору визначено, що позика (фінансова допомога) надається у розмірі визначеному додатковими угодами, але сумарно не має перевищувати 2 000 000, 00 грн. Позика (Фінансова допомога) надається шляхом внесення безготівкових коштів на банківський рахунок Позичальника (п. 1.2).

1.3. Відсотки на Позику (фінансову допомогу), що надається за цим договором не нараховуються.

1.4. До закінчення строку, вказаного в п. 1.1. цього Договору, тобто до 30 листопада 2020 р., Позичальник зобов`язується повернути Позику (фінансову допомогу) в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.

1.5. Допускається погашення Позики (фінансової допомоги) Позичальником частками, впродовж строку дії Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору даний Договір набуває чинності з дня здійснення Позичальником дій, передбачених п. 1.2. (Один. Два.) Договору і є дійсним до 30 листопада 2020 р.

14.07.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору Позики № ПП/3006 від 30 червня 2020 року, згідно з умов п. 1 якої сторони погодили надання поворотної матеріальної допомоги у сумі 800 000, 00 грн (вісімсот тисяч грн).

15.08.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору Позики № ПП/3006 від 30 червня 2020 року, згідно з умов п. 1 якої ТОВ Інтек Енерджі Групп підтверджує отримання 800 000, 00 грн (вісімсот тисяч гривень) поворотної фінансової допомоги від ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент (надалі Додаткова угода № 2).

Відповідно до п.п. 2., 3., 4., 5. Додаткової угоди № 2 сторони погодили надання поворотної матеріальної допомоги у сумі 1 200 000,00 грн (один мільйон двісті тисяч гривень). Цільове призначення поворотної фінансової допомоги побудова лінії електропередач. Джерело електропостачання: ТПС 110/27/10кВ Тетерів, Київські дистанції електропостачання. Точка забезпечення потужностей: РУ-110кВ ТПС 110/27/10кВ Тетерів (п. 2.).

3. Сторони погодили надання поворотної матеріальної допомоги у сумі 2 400 000, 00 грн (два мільйона чотириста тисяч гривень). Цільове призначення поворотної фінансової допомоги побудова лінії електропередач. Джерело електропостачання: ТПС 110/35/27/10кВ Буча, Київські дистанції електропостачання. Точка забезпечення потужностей: РУ-35кВ ТПС 110/35/27/10кВ Буча (п. 3.).

4. Кошти, які надані в якості поворотної фінансової допомоги мають бути повернуті в повному обсязі. Платежі мають бути поверненні в повному обсязі, або частинами після оплати від Української Залізниці за виконання робіт ТОВ «Інтек Енерджи Групп» не пізніше ніж 30 листопада 2020 року матеріальну допомогу на суму 800 000, 00 грн (вісімсот тисяч гривень), в свою чергу, 3 600 000,00 грн (три мільйони шістсот тисяч гривень) не пізніше 30 грудня 2020 року.

5. Договір Позики № ПП/3006 від 30 червня 2020 року і всі додаткові угоди до цього договору діють до повного погашення сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в загальному розмірі 3 740 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 107 від 01.07.2020 р. на суму 800 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 124 від 17.08.2020 р. на суму 1 200 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 131 від 26.08.2020 р. на суму 1 000 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 138 від 07.09.2020 р. на суму 400 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 161 від 13.10.2020 р. на суму 300 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 488 від 12.11.2021 р. на суму 40 000, 00 грн, наявними в матеріалах справи.

У вересні 2022 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 2009221 від 20.09.2022 р., у якій просив останнього повернути надану йому згідно з договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) поворотно-фінансову допомогу в розмірі 3 740 000, 00 грн.

У серпні 2023 р. позивач звернувся до відповідача з претензією б/н б/д, у якій просив останнього повернути надану йому згідно з договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) поворотно-фінансову допомогу в розмірі 3 740 000, 00 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням поворотної фінансової допомоги здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 цього ж кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ст. 1049 цього ж кодексу визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ст. 1051 цього ж кодексу позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з положеннями ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк відповідач свій обов`язок щодо повернення наданої безвідсоткової фінансової допомоги не виконав і його основна заборгованість перед позивачем на момент звернення ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент в Господарський суд Київської області із даним позовом складала 3 740 000, 00 грн, що підтверджується договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги), платіжною інструкцією в національній валюті № 107 від 01.07.2020 р. на суму 800 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 124 від 17.08.2020 р. на суму 1 200 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 131 від 26.08.2020 р. на суму 1 000 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 138 від 07.09.2020 р. на суму 400 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 161 від 13.10.2020 р. на суму 300 000, 00 грн, платіжною інструкцією в національній валюті № 488 від 12.11.2021 р. на суму 40 000, 00 грн, іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Водночас, після звернення позивачем із даним позовом в суд, відповідачем було частково виконано свій обов`язок щодо повернення наданої безвідсоткової фінансової допомоги та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 3 420 000, 00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент Вих № 155 від 20.11.2024 р., іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

З приводу зазначених обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов`язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в Господарський суд Київської області і після відкриття судом провадження у даній справі за таким позовом відповідач частково виконав свій обов`язок по поверненню наданої безвідсоткової фінансової допомоги та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 3 420 000, 00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент Вих № 155 від 20.11.2024 р., іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а отже станом на час розгляду справи відповідачем була часткова погашена основна заборгованість за поставлений товар, що входить до предмета спору.

Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги позивача до відповідача про стягнення 3 740 000, 00 грн основної заборгованості за договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) на суму 3 420 000, 00 грн на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України підлягає закриттю.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи у повному обсязі свій обов`язок по поверненню наданої безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги).

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 320 000, 00 грн за договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги), за періоди прострочення відповідачем виконання свого обов`язку по поверненню наданої безвідсоткової фінансової допомоги з 01.12.2020 р. по 01.06.2021 р. та з 31.12.2020 р. по 01.07.2021 р. всього на загальну суму 684 420, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань передбачено, що, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2. Договору Позичальник у випадку неповернення позики в термін вказаний в договорі, несе відповідальність у сумі 0, 1 % від суми наданої позики, за кожен день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги), виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за вищевказаним договором у вищевказані періоди у розмірі 684 420, 00 грн.

Крім того, позивач також просить суд стягнути із відповідача інфляційні втрати та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № ПП/3006 від 30.06.2020 р. позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) за періоди прострочення відповідачем виконання свого обов`язку по поверненню наданої безвідсоткової фінансової допомоги з 01.12.2020 р. по 28.11.2023 р., та з 31.12.2020 р. по 28.11.2023 р. всього на загальну суму 1 679 324, 81 грн та 328 729, 66 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості у розмірі 1 679 324, 81 грн та 328 729, 66 грн відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Окрім цього, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно з п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього ж закону судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

До вказаної позовної заяви додано платіжну інструкцію № 352 від 08.12.2023 р. про сплату судового збору на суму 77 189, 74 грн.

За таких обставин, понесені ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент судові витрати, у зв`язку із зверненням в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Інтек Енерджі Групп про стягнення 6 432 474, 47 грн та закриттям провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ Альтер-Енерго-Девелопмент до ТОВ Інтек Енерджі Групп про стягнення 3 740 000, 00 грн основної заборгованості на суму 3 420 000, 00 грн, підлягають поверненню позивачу у розмірі 41 040, 00 грн з вищевказаних підстав.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі в частині позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Альтер-Енерго-Девелопмент до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтек Енерджі Групп про стягнення 3 740 000, 00 грн основної заборгованості на суму 3 420 000, 00 грн.

2.Позов в частині інших позовних вимог задовольнити повністю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтек Енерджі Групп (08141, вул. Кооперативна, буд. 7, с. Святопетрівське, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 38973878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альтер-Енерго-Девелопмент (03150, вул. Антоновича, буд. 131, м. Київ,; ідентифікаційний код 43234398) 320 000 (триста двадцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 684 420 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста двадцять) грн 00 (нуль) коп. пені, 1 679 324 (один мільйон шістсот сімдесят дев`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 81 (вісімдесят одна) коп. інфляційних втрат, 328 729 (триста двадцять вісім тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн 66 (шістдесят шість) коп. 3 % річних та судові витрати 36 149 (тридцять шість тисяч сто сорок дев`ять) грн 69 (шістдесят дев`ять) коп. судового збору.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Альтер-Енерго-Девелопмент (03150, вул. Антоновича, буд. 131, м. Київ,; ідентифікаційний код 43234398) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 41 040 (сорок одна тисяча сорок) грн 00 (нуль) коп., перерахований (сплачений) за платіжною інструкцією № 352 від 08.12.2023 р.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

21 січня 2025 р.