Ухвала

від 22.01.2025 по справі 913/32/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

22 січня 2025 року м. Харків Справа № 913/32/25

Провадження №5/913/32/25

Суддя Вінніков С.В., розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області (вул. Монастирська, буд. 15, м. Старобільськ, Луганська область, 92700)

в інтересах держави в особі

позивача-1 Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135)

позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, буд. 137, м. Черкаси, 18000)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 118 965 грн 99 коп.

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області (далі прокурор) 17.01.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі позивача-1 Міністерства освіти і науки України, позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (далі ТОВ «Енергогазрезерв»), про:

визнання недійсними додаткових угод від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21, який укладений між Державним закладом «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» та ТОВ «Енергогазрезерв»;

стягнення з ТОВ «Енергогазрезерв» на користь держави в особі Міністерства освіти і науки України грошових коштів у сумі 118 965 грн 99 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Державним закладом «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (далі ДЗ «ЛНАУ ім. Тараса Шевченка») 04.01.2021 на веб-порталі «Prozorro» розміщене оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2021-01-04-000698-a про закупівлю електричної енергії (код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 251 040 кВт*год, очікуваною вартістю 627 600 грн 00 коп.

За результатом відкритих торгів між ДЗ «ЛНАУ ім. Тараса Шевченка» та ТОВ «Енергогазрезерв» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 12.02.2021 №Е/468-21.

У подальшому, на підставі експертних висновків торгівельно-промислової палати, між споживачем та постачальником укладено додаткові угоди, зокрема від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021Е/468-21, внаслідок укладання яких ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 02,42 грн за 1 кВт/год до 05,01 грн за 1 кВт/год. (107% від первинної ціни).

Прокурор указав, що сторонами, всупереч інтересів держави, без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди до договору, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару (більше ніж на 10%), що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів. У зв`язку з зазначеним просить визнати додаткові угоди від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 Е/468-21 недійсними, а також стягнути з відповідача на користь позивача-1 надмірно сплачені кошти у розмірі 118 965 грн 99 коп.

Також прокурором заявлено клопотання від 17.01.2025 №53-255вих-25 про витребування доказів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2025 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача-1 Міністерства освіти і науки України, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.

Міністерство освіти і науки України як центральний орган виконавчої влади згідно ст.ст.1, 6 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.

Згідно з п.1.2 статуту ДЗ «ЛНАУ ім. Тараса Шевченка» Міністерство освіти і науки України є органом управляння, якому підпорядкований ДЗ «ЛНАУ ім. Тараса Шевченка».

Відповідно до розділу 3 статуту закладу та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДЗ «ЛНАУ ім. Тараса Шевченка», Міністерство освіти і науки України є засновником вказаного університету, реалізує права та обов`язки уповноваженого органу стосовно університету, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває університет, а також здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю університету та здійснює контроль за дотриманням статуту.

Отже, у спірних правовідносинах Міністерство освіти і науки України є уповноваженим органом на здійснення контролю за дотриманням державних інтересів в частині законності використання державними закладами освіти коштів державного бюджету.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

На думку господарського суду, з наведених положень законодавства випливає, що Міністерство освіти і науки України могло самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з заявленими вимогами.

13.08.2024 прокурор звернувся до Міністерства освіти і науки України з листом №53-2434вих-24, у якому виклав обставини порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21, а також просив повідомити чи вживалися заходи щодо повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів на підставі нікчемних додаткових угод та за рахунок яких коштів здійснювалось фінансування договору та додаткових угод до нього.

Суд відзначає, що незважаючи на наявність у Міністерства освіти і науки України повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом воно з моменту отримання вищезазначеного листа Старобільської окружної прокуратури не вжило заходів щодо звернення з позовом до суду.

Крім того, у листі від 16.08.2024 №1/14836-24 Міністерство освіти і науки України повідомило, у нього відсутня інформація щодо укладення 12.02.2021 договору постачання електричної енергії №Е/468-21 та додаткових угод до нього, а тому заходів, спрямованих на забезпечення дотримання вимог законодавства, міністерством не вживалось; просило прокурора вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави за необхідності.

У той же час приписами ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», про що наголосив Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, передбачено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Суд бере до уваги, що розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що у нього були підстави, вбачаючи порушення законодавства, вважати, що Міністерство освіти і науки України, будучі обізнаним з такими порушеннями з 13.08.2024 не вжило заходів до їх усунення з метою захисту інтересів держави та, навпаки, просило прокурора вжити відповідних заходів.

Суд зауважує, що сам факт незвернення Міністерства освіти і науки України з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21 та стягнення 118 965 грн 99 коп.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.

Вимога щодо попереднього повідомлення Міністерства освіти і науки України про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 10.01.2025 №53-125вих-25, яке направлено на офіційну адресу електронної пошти міністерства.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21 та стягнення 118 965 грн 99 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва першим заступником керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції станом на момент укладення договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21) визначено, що рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст.2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, згідно з пп.пп.3, 4, 9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Північно-східний офіс Держаудитслужби міг самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.

У запиті від 11.11.2024 №53-3283 вих-24 Старобільська окружна прокуратура повідомила Північно-східний офіс Держаудитслужби про існування порушення інтересів держави від укладення додаткових угод від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21 та просила провести перевірку процедури закупівлі №UA-2021-01-04-000698-a, в ході якої перевірити законність проведення закупівлі.

У листі від 15.11.2024 №201231-17/1705-2024 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області повідомило про неможливість на даний час проведення перевірки процедури закупівлі №UA-2021-01-04-000698-a.

Суд зауважує, що сам факт незвернення Північно-східного офісу Держаудитслужби з заявленим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21 та стягнення 118 965 грн 99 коп.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.

Вимога щодо попереднього повідомлення Північно-східного офісу Держаудитслужби про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 10.01.2025 №53-124вих-25, яке направлено адресату на офіційну адресу електронної пошти.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем-2 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 14.09.2021 №2, від 16.09.2021 №3, від 12.10.2021 №4, від 22.10.2021 №5, від 23.11.2021 №6, від 02.12.2021 №7, від 03.12.2021 №8, від 06.12.2021 №9, від 07.12.2021 №10, від 26.01.2022 №12 до договору постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21 та стягнення 118 965 грн 99 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

За змістом абз.2 ч.3 ст.12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Частиною 8 ст.165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Вирішуючи клопотання заявника від 17.01.2025 №53-255вих-25 про витребування доказів, суд виходить з наступного.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у платіжних документах, відповідно до яких здійснювалась оплата за договором постачання електричної енергії від 12.02.2021 №Е/468-21, в призначенні платежу міститься посилання на рахунки-фактури від 12.03.2021 №СФ-0010262, від 08.04.2021 №СФ-0010690, від 12.05.2021 №СФ-0011541, від 09.06.2021 №СФ-001842, від 12.07.2021 №СФ-0012426, від 10.08.2021 №СФ-0012871, від 09.09.2021 №СФ-0013143, від 11.10.2021 №СФ-0013662, від 11.11.2021 №СФ-0014231, від 09.12.2021 №СФ-0014522, від 23.12.2021 №СФ-0014760, від 31.01.2022 №СФ-0010262.

Прокурор зазначив, що вказані рахунки-фактури є доказами, які підтверджують позовні вимоги, але самостійне їх подання заявником є неможливим.

Прокурор звертався до ТОВ «Енергогазрезерв» з листом від 13.12.2024 №53-3520вих-24, але адресат відповіді не надав.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Ураховуючи вищезазначене суд уважає вказане клопотання обґрунтованим та задовольняє його.

Керуючись ст.ст.12, 53, 81, 120, 121, 165, 176, 179, 177, 181, 182, 232 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Підтвердити підстави представництва заступником керівника Старобільської окружної прокуратури інтересів держави в особі позивача-1 Міністерства освіти і науки України, та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, з заявленими позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв».

2. Прийняти позовну заяву прокурора від 17.01.2025 №53-254 вих-25 до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання призначити на 05 лютого 2025 року о 12 год. 20 хв.

5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: просп. Науки, буд. 5, м. Харків, у залі судових засідань №109.

6. Явку прокурора, представників сторін визнати необов`язковою.

7. Встановити позивачам строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання позивачами відзиву подати суду докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи з усіма додатками.

8. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву подати суду докази його надіслання (надання) з усіма додатками іншим учасникам справи.

9. Клопотання заступника керівника Старобільської окружної прокуратури від 17.01.2025 №53-255 вих-25 про витребування доказів задовольнити.

10. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, буд. 137, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36860996) належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи наступних документів: рахунків-фактур від 12.03.2021 №СФ-0010262, від 08.04.2021 №СФ-0010690, від 12.05.2021 №СФ-0011541, від 09.06.2021 №СФ-001842, від 12.07.2021 №СФ-0012426, від 10.08.2021 №СФ-0012871, від 09.09.2021 №СФ-0013143, від 11.10.2021 №СФ-0013662, від 11.11.2021 №СФ-0014231, від 09.12.2021 №СФ-0014522, від 23.12.2021 №СФ-0014760, від 31.01.2022 №СФ-0010262, складених між ТОВ «Енергогазрезерв» та ДЗ «ЛНАУ ім. Тараса Шевченка».

11. Довести до відома Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, буд. 137, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36860996), що відповідно до ч.ч.6-9 ст.81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.134 ГПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Відповідно до ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення їх права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та п.п.45-50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

13. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).

14. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно п.5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

15. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).

16. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у ст.80 ГПК України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи. У випадку неможливості учасником справи самостійно надати докази - він вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строки, встановлені у ч.ч.2, 3 ст.80 ГПК України (ч.1 ст.81 ГПК України).

17. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 22.01.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

Суддя Сергій ВІННІКОВ