Рішення

від 21.01.2025 по справі 914/2717/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 Справа № 914/2717/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін

справу № 914/2717/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАД КР МОР», м. Львів

про стягнення 46 848, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАД КР МОР» 46 848, 00 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.11.2024 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали в його електронний кабінет та отримав таку 13.11.2024.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання копії ухвали від 11.11.2024 на його юридичну адресу, а також на адресу засновника товариства. Проте поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки від 04.01.2021 та вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо складання податкової накладної/розрахунку коригування та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, внаслідок чого позивач позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і права на зменшення податкового зобов`язання. Такі дії відповідача, на думку позивача, завдали йому збитків на суму 46 848, 00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

04 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (далі Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Промторг» (в подальшому назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАД КР МОР»; далі - Постачальник) уклали договір поставки №04/01-1_/21 (далі-договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 8.1 договору Постачальник зобов`язаний в строки передбачені законодавством України надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку невиконанням зобов`язання, передбаченого пунктом 8.1 Договору, та/або виконання його із порушенням умов, Постачальник, зобов`язаний сплатити Покупцю за кожен випадок такого порушення штраф у розмірі суми податку на додану вартість помножений на коефіцієнт 1,22. Сума штрафу розраховується з суми податку на додану вартість податкової накладної, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, строк та/або умови надання якої порушені (пункт 8.2 договору).

Згідно з пунктом 8.3 договору у випадку невиконання Постачальником зобов`язання, передбаченого пунктом 8.1 Договору, або виконання його із порушенням умов, Покупець надсилає Постачальнику Вимогу про сплату штрафу (надалі-Вимога), розрахованого відповідно до пункту 8.2 Договору.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується сплатити штраф, передбачений пунктом 8.2 Договору, в розмірі, зазначеному у Вимозі Покупця, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Покупцем Вимоги, що підтверджується документом або квитанцією про відправлення, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Покупця зазначений у Вимозі.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу піддони дерев`яні фіто 800*1200, що підтверджується видатковими накладними:

№ЕП-0000031 від 04.02.2022 на суму 57 600, 00 грн, у тому числі 9 600, 00 грн ПДВ;

№ ЕП-0000037 від 07.02.2022 на з суму 57 600, 00 грн, у тому числі 9 600, 00 грн ПДВ;

№ ЕП-0000038 від 09.02.2022 на суму 57 600, 00 грн, у тому числі 9 600, 00 грн ПДВ;

№ ЕП-0000043 від 14.02.2022 на суму 57 600, 00 грн, у тому числі 9 600, 00 грн ПДВ.

Також позивач долучив прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні, в яких є посилання на видаткові накладні, а пунктом розвантаження є адреса, відображена у пункті 3.2 договору.

Позивач оплатив поставлений відповідачем товар, що підтверджується платіжними документами, зокрема, №7822 від 27.09.2022 на суму 57 600, 00 грн; №1905 від 23.09.2022 на суму 57 600, 00 грн; №1886 від 21.09.2022 на суму 57 600, 00 грн; №1933 від 28.09.2022 на суму 57 600, 00 грн.

Проте позивач ствердив, що в порушення умов договору та Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував податкові накладні, чим позбавив його права на зменшення податкового зобов`язання.

07 червня 2024 року позивач скерував відповідачу вимогу, в якій просив надати протягом 10 календарних днів податкові накладні та здійснити оплату штрафу на суму 46 848, 00 грн.

Зазначена вимога повернута позивачу у зв`язку із закінченням терміну її зберігання.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 46 848, 00 грн збитків.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В абзацах 14, 15, 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює для платника податку чіткі строки протягом яких мають бути зареєстровані податкові накладні. Обов`язком платника податку є не лише скласти та подати на реєстрацію, а саме зареєструвати податкові накладні в порядку та строки визначені ПК України.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкого кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому враховуючи положення статті 201 Податкового кодексу України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Також сторони погодили у договорі обов`язок постачальника надати покупцю податкові накладні (пункт 8.1 договору).

Зазначеним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Суд встановив, що відповідач не склав та не надав позивачу належним чином зареєстровані податкові накладені, що підтверджує протиправність його поведінки.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача щодо невиконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

Також суд враховує, що відсутність у контрагента за договором, у встановлені Податковим кодексом України терміни, податкового кредиту з ПДВ та відповідно коштів на його електронному рахунку з цього податку, є тією обставиною, що вже настала. При цьому, ні Цивільний кодекс України, ні Господарський кодекс України не містять жодних відкладальних умов щодо виконання обов`язку з відшкодування цих збитків їх заподіювачем.

Зазначенні обставини підтверджують факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та умов договору в частині їх надання позивачу.

Тому позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 38 400, 00 грн.

Пунктом 8.1. договору сторони погодили відповідальність за ненадання постачальником покупцю податкових накладних, а саме, штраф у розмірі суми податку на додану вартість помножений на коефіцієнт 1,22, яким мав бути оплачений протягом 10 днів з дати скерування вимоги.

Позивач виконав умови договору та скерував відповідачу вимогу 07.06.2024.

Однак доказів сплати штрафу матеріали справи не містять.

Суд встановив, що розрахунок штрафу є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАД КР МОР» (місцезнаходження: 79071, місто Львів, вул. Кульпарківська, будинок 226; ідентифікаційний код 43051755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (місцезнаходження: 76011, місто Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, будинок 229; ідентифікаційний код 36911851) 46 848, 00 грн та 3 028, 00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Никон О.З. з 09.01.2025 по 20.01.2025, рішення ухвалено 21.01.2025.

СуддяНикон О.З.