Ухвала

від 16.01.2025 по справі 450/3563/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.01.2025 р. справа № 450/3563/23

м. Львів

за позовом: Фермерського господарства «Рисовський»

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,

до відповідача-2 Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області,

до відповідача-3: ОСОБА_1 , с.Зубра Львівського району Львівської області

до відповідача-4: ОСОБА_2 , м.Львів

про (предмет позову з врахуванням уточнених позовних вимог):

«визнати протиправними дії та бездіяльність у виконанні наказу господарського суду №5/79 від 13.10.94 р. рішень ЄС по справі «Рисовський проти України» і заявою №45094/15), які привели до порушення права, та поновити порушені права шляхом визнання недійсними рішення голови Пустомитівської райдержадміністрації №304 від 20.05.2005р. про надання земельних ділянок відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , державні реєстрації цих ділянок зк. № 4623683300:03:0008, № 4623683300:03:0009 у межах присудженої земельної ділянки та виконати наказ суду»,

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача: Рисовський І.Г. - керівник

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: Білевич Х.О. - адвокат

від відповідача-4: не з`явився

Суть спору:

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.09.2024 в цивільній справі №450/3563/23 закрито провадження на підставі п.1 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) за позовом Фермерського господарства Рисовський до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про (предмет позову з врахуванням уточнених позовних вимог):

визнати протиправними дії та бездіяльність у виконанні наказу господарського суду №5/79 від 13.10.94 р. рішень ЄС по справі Рисовський проти України і заявою №45094/15), які привели до порушення права, та поновити порушені права шляхом визнання недійсними рішення голови Пустомитівської райдержадміністрації №304 від 20.05.2005р. про надання земельних ділянок відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , державні реєстрації цих ділянок зк. № 4623683300:03:0008, № 4623683300:03:0009 у межах присудженої земельної ділянки та виконати наказ суду.

Із врахуванням вищезазначеної ухвали Пустомитівським районним судом Львівської області направлено матеріали справи у №450/3563/23 до Господарського суду Львівської області.

Згідно з ч 6. ст.31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються. Частиною 7 цієї ж статті врегульовано, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.10.2024 справу № 450/3563/23 передано на розгляд судді Кітаєвій С.Б.

Відтак, на підставі ч.7. ст.31 ГПК України суд ухвалою від 21.10.2024 прийняв справу №450/3563/23 до розгляду.

Подальший рух справи викладено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань. Так, зокрема, ухвалою суду від 04.12.2024 судом призначено розгляд справи на 16.01.2025.

14.01.2025, за вх.№ 163/25, через систему «Електронний суд» та в паперовій формі, за вх.№1108/25, від позивача поступила позовна заява (уточнена).

З підстав, наведених в ухвалі від 16.01.2025 суд відмовив в прийнятті даної заяви до розгляду.

При перевірці позовної заяви (уточненої) від 05.09.2024 на відповідність нормам ГПК України, в засіданні 16.01.2025 встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі ч.11 ст.176 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що позовна заява, яка спочатку була подана до суду цивільної або адміністративної юрисдикції, провадження за якою в подальшому було закрито судом апеляційної інстанції, у зв`язку з непідвідомчістю спору такому суду, та передачею цієї справи до господарського суду за належною юрисдикцією, то така позовна заява повинна відповідати вимогам саме господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви (абз.3 ч.1 ст.174 ГПК України). Водночас, у випадку невідповідності позовної заяви господарським процесуальним нормам, законодавець надав можливість господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу - усунути недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що позовна заява (уточнена) від 05.09.2024, яка прийнята Пустомитівським районним судом м.Львова (протокольною ухвалою від 11.09.2024) містить вимоги немайнового характеру: 1) про визнання протиправними дій та бездіяльності у виконанні наказу господарського суду №5/79 від 13.10.94 р., які привели до порушення права 2) про визнання протиправними дій та бездіяльності у виконанні рішень ЄС по справі «Рисовський проти України» і заяви №45094/15, які привели до порушення права, 3) про поновлення порушених прав шляхом визнання недійсними рішення голови Пустомитівської райдержадміністрації №304 від 20.05.2005р. про надання земельних ділянок відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 4) про поновлення порушених прав шляхом визнання недійсною державної реєстрації ділянки зк. № 4623683300:03:0008, у межах присудженої земельної ділянки; про поновлення порушених прав шляхом визнання недійсною державної реєстрації ділянки зк. № 4623683300:03:0009 у межах присудженої земельної ділянки; 6) про виконання наказу суду, що підтвердив позивач у даному судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону).

У даній справі уточнена позовна заява подана позивачем до Пустомитівського районного суду Львівської області за допомогою системи «Електронний суд» 05.09.2024.

Враховуючи, що подана позовна заява містить 6 окремих вимог немайнового характеру, то звертаючись до господарського суду із цим позовом за розгляд вимог немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 14534,40 грн (3028,00 грн х 6х0,8).

Враховуючи сплату позивачем судового збору при поданні позовної заяви до загального суду в сумі 2508,00 грн, сума судового збору, яка підлягає доплаті становить 12026,40 грн .

Доказів сплати судового збору у розмірі 12026,40 грн. матеріали справи не містять.

Однак, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване фінансовою неспроможністю, а також тим, що фермерське господарство не функціонує за повної відсутності земель, у зв`язку з невиконання судових рішень, а мінімальний розмір пенсійного забезпечення не дає можливості такої сплати.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Висновок щодо застосування цієї норми зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021у справі № 0940/2276/18.

У пункті 45 цієї постанови суд зазначив таке "... із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю."

Предметом позову у даному випадку не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору та про відстрочення оплати судового збору немає.

Таким чином, Закон не наділяє суд правом звільнити позивача (Фермерське господарство «Рисовський») у спірних правовідносинах від сплати судового збору та/або відстрочити його сплату.

У пунктах 59-61 рішення від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland» (заява № 28249/95) ЄСПЛ зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Доступ до правосуддя, в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відтак, позивач, Фермерське господарство «Рисовський» повинно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку у розмірі 12026,40 грн.

При цьому заявнику треба врахувати, що реквізити для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області є такі: Судовий збір з позовних заяв, що подаються до Господарського суду Львівської області, сплачується на наступні реквізити:

Отримувач коштівГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294

Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувачаUA108999980313141206083013954

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа)".

Відповідно до п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

При цьому, є доцільним зазначити, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Суд звертає увагу позивача, що предмет позову, тобто певні матеріально-правові вимоги позивача до відповідачів, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення, повинні бути чітко визначені позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Позовна заява (уточнена) від 05.09.2024 Фермерського господарства «Рисовський» містить шість немайнових вимог, які заявлені до чотирьох відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 2) Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_2 , однак всупереч п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява (уточнена) від 05.09.2024 не містить змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів 1, 2, 3, 4 окремо.

Згідно з ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З врахуванням вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява позивача подана без додержання вимог ст. 162 ГПК України, у зв`язку з чим така заява підлягає залишенню без руху після відкриття провадження у справі із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства «Рисовський» про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву Фермерського господарства «Рисовський», сформовану в системі «Електронний суд» 05.09.2024 залишити без руху.

3. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

4. Визначити наступний спосіб усунення недоліків:

- подання до суду письмової заяви із конкретизацією змісту позовних вимог (сформованих у позовній заяві (уточненій) від 05.09.2024) щодо кожного з відповідачів 1, 2, 3, 4 окремо.

- надання доказів сплати судового збору в встановленому порядку у розмірі 12026,40 грн.

5. Роз`яснити, що згідно з ч.12 та ч.13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кітаєва С.Б.