Ухвала

від 20.01.2025 по справі 916/3173/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3173/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.

розглянувши у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження

справу № 916/3173/24

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужина-18

про припинення трудового договору та стягнення заробітної плати, компенсацій та вихідної допомоги

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 /особисто/, Бориченко К. В. доручення від 20.11.2024 №2005;

від відповідача: Мутаф В. А. довіреність від 22.08.2024

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Одеської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа № 916/3173/24 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужина-18 про припинення трудового договору та стягнення заробітної плати та компенсацій.

16.12.2024 за вх.№44961/24 господарським судом одержано заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, якою остання просить суд змінити предмет позову, зокрема стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужина-18 на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 48 000 грн.

У відзиві на позовну заяву за вх.№154/25 від 06.01.2025 відповідач зауважив, що вимога про стягнення вихідної допомоги у розмірі 48 000 грн не підпадає під пільгу у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а відтак позивачка має сплати судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.03.2024 у справі № 202/3322/22, вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з не залежних від працівника обставин.

Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, що виплачуються працівникові при звільненні, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Тобто основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2024 року у справі № 640/22254/21, від 28 вересня 2023 року у справі № 640/14858/21, від 29 листопада 2022 року у справі № 200/4481/21.

Окрім того, суд бере до уваги, що вихідна допомога при припиненні трудового договору входить до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці (п. 3.8 розд. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 № 5). Сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем працівникові при його звільненні, не є базою нарахування єдиного соціального внеску.

За наведених обставин, за пред`явленою вимогою про стягнення вихідної допомоги справляється судовий збір.

13.01.2025 за вх.№891/25 господарським судом одержано клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, в якому остання просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду заяви про зміну предмету позову у справі № 916/3173/24.

Відтак позивачка вказує, що згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06 січня 2025 у позивачки за 2023 рік дохід відсутній взагалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині третій ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2025 року 3028 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду заяви про зміну предмету позову в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі 48 000 грн, із врахуванням при цьому понижуючого коефіцієнту 0,8, становить 2 422, 40 грн.

Між тим, позивачем до заяви про зміну предмету позову не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Водночас у клопотанні про звільнення від сплати судового збору від 13.01.2025 за вх.№891/25, позивачка просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду заяви про зміну предмету позову у справі № 916/3173/24, з огляду на те, що згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06 січня 2025 у позивачки за 2023 рік дохід відсутній взагалі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, яким є Закон України «Про судовий збір», із преамбули якого вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

У ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Як встановлено господарським судом, до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачка надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06.01.2025, з якої вбачається, що за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.

Господарський суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що позивачка належним чином не підтвердила, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06.01.2025 про відсутність за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року інформації щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, не підтверджує наведеного, оскільки не виключена можливість отримання позивачкою у 2022 та у 2023 роках як фізичною особою інших видів доходів.

Згідно до ч.11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, виходячи з того, що до заяви про зміну предмету позову в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі 48 000 грн, позивачкою не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужина-18 господарський суд дійшов висновку, що позов належить залишити без руху.

Керуючись ч. 11 ст. 176, ст. ст. 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужина-18 про припинення трудового договору та стягнення заробітної плати, компенсацій та вихідної допомоги у справі № 916/3173/24 залишити без руху.

2.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом:

- сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та надання до суду відповідних документів про оплату.

3.Повідомити ОСОБА_1 , що в силу вимог ч. 13 ст. 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 20.01.2025р. та оскарженню не підлягає.

Повну ухвалу складено 22.01.2025.

Суддя Т.Г. Деркач