Ухвала

від 22.01.2025 по справі 920/59/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.01.2025м. СумиСправа № 920/59/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., перевіривши матеріали позовної заяви від 21.01.2025 (вх. № 253 від 21.01.2025)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

(вул. Єжи Ґедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815

в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця»

(вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052,

код ЄДРПОУ філії 40081216)

до відповідача: Роменської районної державної адміністрації Сумської області

(бульвар Свободи, 1, м. Ромни, Сумська область, 42000,

код ЄДРПОУ 04057936)

про витребування майна,

УСТАНОВИВ:

21.01.2025 позивач звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просить суд витребувати з незаконного володіння Роменської районної державної адміністрації (42000, м. Ромни, бульвар Свободи, 1, ЄДРПОУ 04057936) майно «Дизельне паливо» у загальній кількості 4,871 тонн на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7; ЄДРПОУ ВП: 40081216).

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025, справу № 920/59/25 розподілено судді Ковтуну В.М.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі, враховуючи наступне.

Господарський процесуальний кодекс України у статтях 162, 164 встановлює низку вимог до позовної заяви та до документів, які додаються до неї. Однак позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про витребування майна «Дизельне паливо» у загальній кількості 4,871 тонн з незаконного володіння відповідача;

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.2 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Таким чином позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Однак, згідно з долученою до матеріалів позовної заяви платіжною інструкцією № 11815 від 26 грудня 2024 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).

За даних обставин вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є майновими вимогами. Відповідно, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи із вартості майна.

Отже, для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду.

У свою чергу, позивачем будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості майна на день подання позовної заяви (зокрема звіт про оцінку майна, висновок експерта, інше), суду не надано.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті за майнову вимогу.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Проте позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність чи відсутність електронного кабінету як позивача так і у відповідача.

У відповідності до ч.1, 2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог статті 162 ГПК України, враховуючи, що приписи статті 174 ГПК України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 162, 164, ч. 1 та 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 21.01.2025 (вх. № 253 від 21.01.2025) Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів, з дня отримання цієї ухвали.

3. Зазначити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:

- належних доказів в підтвердження вартості спірного майна на день звернення з позовом до суду;

- доказів доплати судового збору у відповідності до вартості спірного майна, яку позивач просить витребувати, як за майнову вимогу;

- письмових пояснень щодо наявності або відсутності електронного кабінету як у позивача так і у відповідача, докази в підтвердження.

5. Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвалу направити позивачу відповідно до положень ст. 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили в день її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано суддею 22.01.2025.

СуддяВ. М. Ковтун