Рішення

від 21.01.2025 по справі 922/2976/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2976/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТОЙ», м. Одеса до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків про стягнення 96 957,60 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РОСТДОРСТОЙ (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 23 серпня 2024 року із позовною заявою про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (надалі - Відповідач) заборгованість за договором про закупівлю робіт №849 від 05.11.2021 в сумі 96 957,60 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТДОРСТОЙ (вх. № 2976) залишено без руху, встановлено Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 (три) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: - доказів cплати судового збору, - відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; - відомостей про направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів.

Дослідивши подані матеріали, у тому числі подану заяву (вх. №21855) про усунення недоліків, суд вважає, що позов відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України, а відтак суд на підставі статті 176 ГПК України приймає позов до розгляду і відкриває провадження у справі, про що постановлено ухвалу від 03.09.2024, де вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відтак, для надання можливості сторонам скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст. 167 та ст. 251 - 252 ГПК України, суд, з направив на адреси зареєстрованих Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС сторін ухвалу суду про відкриття провадження у справі.

Позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 23812) про продовження строків розгляду справи у зв`язку із проведенням судової будівельно-технійчної та судової економічної експертиз по справі №922/2976/24, в якому просить суд продовжити строки розгляду справи №922/2976/24 на термін, що буде необхідним та достатнім для проведення призначених на замовлення ТОВ РОСТДОРСТРОЙ судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз. Дане клопотання обґрунтоване залученням представників ТОВ Науково-практичне східне бюро судових експертиз - для проведення судової будівельно-технічної експертизи та ФОП Аніщенко О.В. - для проведення судової економічної експертизи (яка буде розпочата лише після отримання висновку судової будівельно-технічної експертизи), а отже існує необхідність у продовжені строків розгляду справи № 922/2976/24 на термін, що буде необхідним та достатнім для проведення судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз.

Суд приймає зазначене клопотання до розгляду, як таке, що не суперечить чинному законодавству та долучає до матеріалів справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 27668), у якому заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ РОСТДОРСТРОЙ щодо стягнення 96957,60 грн., де просить суд відмовити у їх задоволенні та покласти на Позивача судові витрати. Також, у зазначеному відзиві викладено заяву про визнання поважною причину пропуску Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради строку на подання відзиву на позовну заяву та поновлення його.

Стосовно поновлення строку щодо подання відзиву на позовну заяву Відповідач обґрунтовує наступним.

02.03.2022 російські військові вчинили обстріл у бік будівлі Харківської міської ради, внаслідок чого виникла часткова руйнація конструкцій у службових приміщеннях Харківської міської ради, розташованих за адресою: Харківська область, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, що унеможливлює безпечне перебування в ній працівників міської ради, у зв`язку з чим працівники Юридичного департаменту Харківської міської ради переведені на дистанційну форму роботи, що значно уповільнює підготовку процесуальних документів.

В умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих працівників виконавчих органів міської ради, зокрема, до початку військової агресії російської федерації проти України загальна кількість працівників Юридичного департаменту становила 71 штатна посада, а станом на цей час фактична чисельність працівників Юридичного департаменту становить 40 працівників, проте працюють лише 22 працівника.

Трудове навантаження на працівників Юридичного департаменту Харківської міської ради збільшено, що викликано скороченням чисельності працюючих працівників департаменту, наявністю великої кількості судових справ, великою кількістю проектів актів, підготовлених виконавчими органами міської ради, які потребують опрацюванню Юридичним департаментом Харківської міської ради великою кількістю звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних та контролюючих органів, запитів на публічну інформацію.

Також Відповідач просить врахувати те, що постійно відбуваються ворожі ракетні обстріли по об`єктам енергетичної інфраструктури на території міста Харкова та Харківської області, що спричиняє часті аварійні відключення електроенергії.

Через знеструмлення виникають перебої в роботі Інтернету, телефонного, в тому числі, мобільного зв`язку. Цей факт суттєво уповільнює роботу виконавчих органів Харківської міської ради та не дає можливості працювати у звичному режимі. Також, відбуваються планові відключення електроенергії, що не дає можливості працівникам Юридичного департаменту Харківської міської ради, здійснювати заплановане опрацювання процесуальних та правових документів. Окрім цього, більшу частину робочого часу діє режим повітряної тривоги, що змушує працівників Харківської міської ради, зокрема, Департаменту будівництва та шляхового господарства та Юридичного департаменту, переходити до укриттів, а за відомостями підсистеми Електронний суд тільки Харківська міська рада на цей час є учасником більше ніж 7000 справ.

Ці обставини є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Юридичного департаменту Харківської міської ради і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного виконання процесуальних дій протягом установленого законом строку для належного представництва виконавчих органів Харківської міської ради у судах, зокрема Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської Ради. За вказаних обставин, в уповноваженої особи, що діє в порядку самопредставництва від імені Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, була відсутня можливість для підготовки та подання відзиву у визначений ухвалою суду строк..

Щодо заперечення у задоволенні заявлених позовних вимог Відповідач обґрунтовує наступним.

Умовами укладеного між сторонами договору, роботи з Капітального ремонту б-ру Івана Каркача, 75 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) за своїм кількісним показником визначено як одну роботу. У пункті 1.2. Договору визначено, що кількість характеристик виконаних за цим Договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота. Ціна Договору становить 4 209 865 грн 20 коп, в тому числі ПДВ - 701 644 грн 20 коп (п. 3.1. Договору).

Положення Договору про те, що виконані роботи приймаються на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (пункт 4.1) за якими замовник здійснює оплату (пункт 4.2), враховуючи норму ст.ст. 854, 875, 879 ЦК України, не зобов`язує останнього сплачувати за частину виконаних робіт.

Відповідач зауважує, що Позивачем у своєму позові зазначено про невиконання останнім умов Договору, тобто в матеріалах справи №922/2976/24 міститься Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 96 957,60 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які не підписано уповноваженим представником зі сторони замовника, тобто робота виконана не в повному обсязі.

З огляду на те, що навіть роботи, передбачені в зазначеному вище акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 96 957,60 грн. є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1., 1.2., 5.3. договору №849 від 05.11.2021, а ціна договору становить 4 209 865,20 грн., тому Позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а Відповідач відповідно не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт.

ТОВ РОСТДОРСТРОЙ впродовж дії Договору, так і після його закінчення, до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, або його уповноваженого представника повідомлення про готовність для передання робіт та акти виконаних робіт (КБ-2в„ КБ-3) не надавалися.

На думку Відповідача в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що Відповідач відмовився від підписання актів виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3).

Для перевірки документів на підтвердження виконаних робіт, які вказані у додатках до позовної заяви ТОВ РОСТДОРСТРОЙ уповноваженими представниками Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради було здійснено комісійне обстеження об`єкту Капітальний ремонт б-ру Івана Каркача, 75 за договором № 849 від 05.11.2021.

Так, у ході обстеження комісія з уповноважених осіб, на підставі наказу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради Про створення комісії по обстеженню об`єктів капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів від 30.08.2024 № 1/30-08 провела візуальне обстеження об`єкту Капітальний ремонт б-ру Івана Каркача, 75 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), в ході якого, було виявлено часткове виконання робіт з установки бортового каменю з певними порушеннями про що складено акт обстеження № 1/30-08 від 30.08.2024. За висновком вказаної комісії є доцільним проведення більш детального обстеження об`єкту з метою виявлення причини утворення вищезазначених недоліків.

Відповідно до Договору про закупівлю робіт № 849 від 05.11.2021 підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає умовам будівельних норм та правил, роботи та конструкції повинні відповідати проектній документації.

Окрім цього, у ході додаткової перевірки актів виконаних робіт, наданих до позовної заяви, було виявлено певні розбіжності об`ємів виконання будівельних робіт відносно договірної ціни до Договору № 849 від 05.11.2021, що наведені у додатку до доповідної записки від 30.08.2024.

Відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №927/603/17, від 19.07.2022 у справі №922/2212/21, від 20.09.2022 у справі №922/2101/21, де зроблені висновки стосовно відсутності передбаченого умовами договору сплати авансових, поетапних проміжних платежів.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач вважає, що позовна заява ТОВ РОСТДОРСТРОЙ є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач у поданій відповіді на відзив (вх. № 28649) заперечує проти поновлення строку на подання відзиву, у зв`язку з чим залишити його без розгляду та без врахування, під час розгляду позовної заяви по суті, обґрунтовуючи наступним.

Позивач зазначає, що Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а відтак отримав ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 про відкриття провадження у справі №922/2976/24 засобами електронного документообігу у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 04.09.2024 (що підтверджується карткою руху документу Ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2024 по справі № 922/2976/24 з підсистеми Електронний суд) з урахуванням чого, визначений ухвалою строк для надання Відповідачу відзиву на позовну заяву ТОВ РОСТДОРСТРОЙ почав свій перебіг з 05 вересня 2024 року та сплив 19 вересня 2024 року.

Також, Позивач стверджує, що на підтвердження власних доводів, представником Відповідача не було долучено до свого відзиву: а ні штатного розпису працівників Юридичного департаменту Харківської міської ради, чи будь-якого іншого документа підтверджуючого фактичну чисельність працюючих у департаменті працівників; а ні наказу про переведення працівників Юридичного департаменту ХМР на дистанційну форму роботи; а ні жодного документа про фактичну кількість наявних у роботі Юридичного департаменту ХМР справ чи фактичну завантаженість працівників департаменту що, у свою чергу, вказує на безпідставність доводів представника Відповідача. До того ж, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради являється самостійною структурною одиницею, представництво якої, у порядку самопредставництва може здійснювати керівник або інша, уповноважена ним особа.

Посилання ж представника Відповідача на постійні ворожі ракетні обстріли по об`єктам енергетичної інфраструктури, на території міста Харкова також являються безпідставними, оскільки у період з 03.09.2024 по дату фактичного подання представником відзиву на позовну заяву (04.11.2024) фактично не відбувалося жодного ракетного обстрілу по зазначеним об`єктам та не відбувалося жодних відключень електроенергії. У зазначеному контексті критичного значення також варті і доводи представника Відповідача про постійні повітряні тривоги на території м. Харкова та Харківської області.

Зазначене, на думку Позивача, вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів з боку Відповідача щодо об`єктивної неможливості у встановлені чинним законодавством України строки підготувати та подати до суду відповідний відзив.

Заперечення Позивача щодо викладеного у відзиві Відповідача з приводу заявленого позову.

Пунктами 4.7, п.п. 6.1.1, п.п. 6.1.3.1, п.п. 6.1.2 Договору № 849 визначено обов`язок замовника прийняти виконані підрядником роботи, на підставі Актів виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін та своєчасно і в повному обсязі оплатити їх. При цьому, жодним із зазначених пунктів договору, як і жодним іншим пунктом договору не передбачено того, що замовником приймаються виключно роботи виконані у повному обсязі, однак передбачено обов`язок замовника прийняти фактично виконані підрядником роботи, згідно з актом виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) та своєчасно і в повному обсязі оплатити їх. Аналогічне не передбачене статтями 853 та 854 ЦК України, у яких чітко визначено обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду та оплатити її.

Позивач посилається на передбачене частиною 1 ст. 323 ГК України, де визначено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються у відповідності до затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі Загальні умови) які, у свою чергу, згідно пункту 2 є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Пунктом 98 Загальних умов, у свою чергу визначено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду та може здійснюватися як після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва), так і поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт, а також шляхом здійснення Замовником авансових платежів з визначенням порядку його використання, якщо таке передбачене у договорі.

Зазначене, на думку Позивача, у повній мірі спростовує та вказує на безпідставність доводів Відповідача стосовно відсутності у Відповідача обов`язку по прийняттю та здійсненню оплати частини фактично виконаних ТОВ РОСТДОРСТРОЙ робіт за договором № 849 від 05.11.2021.

Відповідач, як Замовником за Договором про закупівлю робіт № 849 від 05.11.2021, на протязі існування взаємовідносин за договором, жодного разу не підіймалося питання про його розірвання та про припинення обумовлених договором взаємовідносин із ТОВ РОСТДОРСТРОЙ, а навпаки, виявлено бажання та укладено 01.11.2022 із ТОВ РОСТДОРСТРОЙ додаткову угоду № 2 до договору № 849, згідно якої продовжено строк дії договору № 849 від 05.11.2021 з 31 грудня 2022 року до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за вказаним договором; Розділ V Виконання робіт договору № 849 змінено в частині строку виконання, обумовлених договором робіт до 31 грудня 2023 року (початок робіт: листопад 2021 року; завершення робіт: грудень 2023 року, згідно графіка виконаних робіт), що на думку Позивача вказує на визнання Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради факту виконання ТОВ РОСТДОРСТРОЙ обумовлених договором № 849 від 05.11.2021 робіт та на наявність у останнього бажання продовжувати вказані взаємовідносини із ТОВ РОСТДОРСТРОЙ і не припиняти їх.

Щодо доданих до Відзиву Акту обстеження об`єктів капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів №1/30-08 від 30.08.2024 та Доповідної записки б/н від 30.08.2024.

Позивач зазначив, що у акті відсутні будь-які зазначення як про характер виявлених порушень, так і про безпосереднє місце, у якому вони були виявлені, а до самого акту не було долучено схематичного зображення місцевості у якій відбувався огляд (із зазначенням безпосередніх місць, у яких було встановлено бортовий камінь із порушеннями, характеру ушкоджень та об`єму). З приводу ж наявних у Доповідній записці доводів про існування певних розбіжностей об`ємів виконаних будівельних робіт, відносно договірної ціни та акту виконаних робіт то на їх підтвердження, доповідна записка не містить жодного аргумента; до доповідної записки, як і до відзиву на позовну заяву, не було долучено жодного доказу.

Таким чином, на переконання Позивача, усі наявні у відзиві на позовну заяву доводи Відповідача являються безпідставними та такими, що не підтверджуються жодним належним та об`єктивним доказом.

Також Позивач надав суду додаткові пояснення у справі (вх.№30738), в яких заявив клопотання про долучення до матеріалів справи № 922/2976/24 в якості доказів, Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 92/09/24 від 14.10.2024; Висновок судової економічної експертизи № 01/09-24 від 30.10.2024 та Акти на закриття прихованих робіт: № 1 від 18.12.2021 (улаштування підстилюючих і вирівнюючих основ із щебеню) та № 2 від 21.12.2021 (улаштування підстилюючих і вирівнюючих основ із щебеню).

Розглянувши заяву Відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно із частиною восьмою статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Для уникнення обставин, які можуть поставити сторони у нерівне становище та призвести до порушення принципу правової визначеності, де Позивач та Відповідач є рівноправними учасниками судового процесу, з огляду на наведені у відзиві обставини (з одночасним поданням заяви про поновлення строку на його подачу), беручи до уваги те, що Відповідач не за власним волевиявленням пропустив строк, що пов`язаний з певними перешкодами, які утруднили своєчасне виконання вимог суду, а також беручи до уваги подані Позивачем додаткові пояснення, докази, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд дійшов висновку про можливість для поновлення Відповідачу пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву та прийняття до розгляду поданих всіма учасниками справи додаткових пояснень та доказів, як надання можливості захистити свою позицію в суді.

Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв`язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області (керованими боєприпасами, КАБ, С-300 та інш., що може повністю покривати місто Харків, будь-який район, навіть населені пункти Харківської області), відсутність електроенергії у зв`язку з пошкодженням обладнання, після масованих ракетних обстрілів росії (майже знищено всі основні енергетичні об`єкти, які живлять місто), пошкодження будівлі, де розміщений суд, а отже призвело до певних перебоїв у роботі, таким чином суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин викладених у вимогах сторони процесу.

Як вже зазначалось, з боку Відповідача надійшов відзив на позовну заяву з відповідною заявою про поновлення строку на подання. З викладеного вбачається, що Відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

З боку Позивача було надано до суду відповідь на відзив, в якій викладено заперечення проти викладених у відзиві обставин та підтвердження своїх доводів викладених у позові разом з додатковими поясненнями.

Враховуючи подані учасниками справи пояснення, заперечення обґрунтовуючи певними доказами, суд враховує правові позиції, які наведені у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.09.2022 у справі №904/3469/21, щодо необхідності доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, оскільки є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Як встановлено судом та не оспорюється учасниками справи, що 05.11.2021 року між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТДОРСТОЙ (Позивач, Підрядник) було укладено Договір про закупівлю робіт № 849 (діла - Договір), відповідно до п.1.1 якого Підрядник зобов`язався виконати роботи з Капітального ремонту бульвару Івана Каркача, 75 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проєктно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник прийняти та оплатити їх.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування робіт - капітальний ремонт бульвару Івана Каркача, 75 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг). Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна цього договору становить 4209865,20 грн, в тому числі ПДВ 701 644,20 грн.

Відповідно до положень пунктів 4.1, 4.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у п.4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.

Замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику Замовника (п. 4.7 Договору).

Місцем виконання робіт є: 61106, Україна, Харківська область, місто Харків, б-р Івана Каркача, 75 (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам.

У пункті 5.7. Договору встановлено, що приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об`єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 №668, Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об`єктів в експлуатацію.

Замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), своєчасно та повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) (підпункти 6.1.2, 6.1.3.1 Договору).

Відповідно до підпункту 6.4.4.1 Договору підрядник має право своєчасно та повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Додатками до договору Договірна ціна сторони погодили виконання робіт у 2021 році на суму 9,98880 грн, у тому числі будівельних робіт 8,29300 грн, інших витрат 1,69580 грн. Вказані додатки були складені на підставі проектно-кошторисної документації, а саме - локальних кошторисів на будівельні роботи, відомостей ресурсів, розрахунків загально - виробничих витрат, розрахунків коштів на покриття додаткових витрат, розрахунків кошторисного прибутку та адміністративних витрат.

Між сторонами буди укладені додаткові угоди №1 від 03.12.2021 та № 2 від 01.11.2022 до договору про закупівлю робіт №849 від 05.11.2021.

Додатковою угодою №2 від 01.11.2022 до договору було внесено зміни:

- у розділ V.Виконання робіт: "5.1. Строк виконання робіт: до 31.12.2023р.

Початок робіт: листопад 2021 року.

Завершення робіт: грудень 2023 року згідно графіка виконання робіт".

- у розділ Х.Строк дії Договору:

"10.1. Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором."

- План фінансування будівництва викласти в новій редакції.

- Календарний графік виконання робіт викласти в новій редакції.

Згідно календарного графіку виконання робіт з капітального ремонту б-ру Івана Каркача, 75 (додаток №2 до додаткової угоди №2 від 01.11.2022 до договору) загальна вартість робіт за договірною ціною та кошторисна вартість становить 4209865,20 грн.

Відповідно до плану фінансування будівництва (додаток №3 до додаткової угоди №2 від 01.11.2022 до договору) виконання робіт (капітальний ремонт бульвару Івана Каркача, 75 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)) за 2023 рік становить 4209865,20 грн.

У своєму позові Позивач зазначає, що відповідно до затвердженого сторонами календарного графіку виконання робіт ТОВ РОСТДОРСТОЙ на виконання Договору № 849 від 05.11.2021 частково у листопаді 2021 року - грудні 2023 року було виконано роботи з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів бульвару Івана Каркача, 75 по заміні бортових бетонних каменів в кількості 153 пог.м, за результатом яких складено Акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в за листопад 2021 року - грудень 2023 року від 29 грудня 2023 року на суму 96 957,60 грн. (з ПДВ) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за листопад 2021 року - грудень 2023 року від 29 грудня 2023 року на суму 96 957,60 грн. (з ПДВ), які 29 грудня 2023 року були передані Замовнику для підписання та оплати. Усі роботи були виконані Підрядником у відповідності з вимогами будівельних норм та правил, графіків виконання робіт та положень Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668.

Позивач, посилаючись на пункт 98 Загальних умов (Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються у відповідності до затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві) та пункт 4.7, п.п. 6.1.1, п.п. 6.1.3.1, п.п. 6.1.2 Договору № 849, вважає, що за Замовником закріплено обов`язок прийняти виконані Підрядником роботи, на підставі Актів виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Сторін та своєчасно і в повному обсязі оплатити їх.

Позивач зазначає, що Замовник в особі директора Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради Липового Дмитра Валерійовича безпідставно відмовився від підписання поданих ТОВ РОСТДОРСТРОЙ Акту приймання 96 957,60 грн (з ПДВ) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 від 29 грудня 2023 року на суму 96 957,60 грн (з ПДВ) оскільки проведення робіт з заміни бортових бетонних каменів в кількості 153 пог.м, у відповідності до положень п.5.5 Договору № 849 (відповідно до якого Замовник або залучена ним особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам) було узгоджене Підрядником із представником Замовника інженером технічного контролю Симоненко О.С., що підтверджується підписом останньої у Схемі № 1 Демонтаж бортового каменю, будова щебеневої основи під борт, встановлення бортового каменю. Капітальний ремонт б-р Івана Каркача 75 за листопад 2021 року-грудень 2023 року від 04 січня 2022 року, однак яка, в подальшому також відмовилася підписувати, складений Підрядником Акт підтвердження виконання робіт (підготовчі роботи, установлення бортових каменів), виконаних у листопаді 2021 року - грудні 2023 року.

Позивач зазначає, що з боку Замовника (Відповідача) будь-яких актів фіксації виявлених при прийомі виконаних Підрядником будівельних робіт недоробок або дефектів не складалося.

На думку Позивача у Відповідача (Замовника) відсутні документальні підтвердження щодо наявної перешкоди здійснити з Підрядником розрахунки за фактично виконані останнім, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт від 29 грудня 2023 року на суму 96 957,60 грн (з ПДВ) роботи.

Відсутність фактичної відмови Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від Договору про закупівлю робіт № 849 від 05.11.2021; використання результатів виконаних ТОВ РОСТДОРСТРОЙ, згідно вказаного договору будівельних робіт та не здійснення жодних дій, щодо усунення будь-яких недоліків у виконаних Підрядником роботах свідчать про належність виконання Підрядником взятих на себе, згідно Договору № 849 будівельних робіт та вказують на безпідставність і необґрунтованість наявної з боку Департаменту відмови від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 29 грудня 2023 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 29 грудня 2023 року на суму 96 957,60 грн. (з ПДВ) та оплати виконаних ТОВ РОСТДОРСТРОЙ робіт.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права та права на судовий захист, уникаючи принципу надмірного формалізму, та усуваючи підстави для використання правового пуризму суд керується наступним.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Відповідно до частин 1, 2 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У судовій практиці стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, сталою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.

Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку про те, що якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання - виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертаючись до Відповідача з вимогою оплатити за Актом приймання виконаних робіт форми КБ-2в за листопад 2021 року - грудень 2023 року від 29 грудня 2023 року з урахуванням наданої в підтвердження Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за листопад 2021 року - грудень 2023 року від 29 грудня 2023 року за Договором № 849 від 05.11.2021 грошову суму у розмірі 96 957,60 грн.

Проте, Відповідач заперечує проти сплати певної грошової суми лише по зазначеному Акту, оскільки з боку Позивача не виконані умови Договору № 849 від 05.11.2021 у повному обсязі щодо Капітального ремонту бульвару Івана Каркача, 75 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг), як це зазначено у п. 1.2. Договору, тобто кількість характеристики виконаних за цим Договором робіт визначаються відповідно до проєктно-кошторисної документації, 1 робота.

Цивільним кодексом визначено певний порядок будівельного підряду щодо забезпечення будівництва та оплата робіт. Так, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. (ч. 4 статті 879 ЦК України).

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття (частина перша статті 882 ЦК України).

Сталою практикою вже неодноразово зазначалось, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, встановити фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Близьку за змістом правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20, від 19.03.2024 у справі №910/19850/21.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, який укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, що вбачається з матеріалів справи.

Суд звертає увагу на висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 стосовно норми статті 875 ЦК України - основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Тобто, предметом доказування в даній справі є обставини, які засвідчують фактичне виконання Позивачем робіт, обсяг і вартість цих робіт та наявність/відсутність у Відповідача обов`язку прийняти і оплатити ці роботи.

Сторони визначили, що відповідно до п.4.1., 4.2. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяплати протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у п.4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника. Підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконанні роботи тільки після підписання Замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Сторони дійшли певної згоди стовно предмету Договору, що викладені у пункті 1.2. Договору, що кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота.

Таким чином, аналізуючи умови Договору, який погоджений між сторонами, суд дійшов висновку, що не зважаючи на кількість підписаних актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) уповноваженими представниками Сторін, оплата здійснюється Замовником тільки після підписання таких актів, враховуючи приймання-передачі в експлуатацію закінчених робіт (об`єкта ремонту), що визначається відповідно до проєктно-кошторисної документації, як 1 робота, оскільки сторони умовами Договору не визначили та передбачили оплату за виконані роботи, а ні поетапно, згідно наданих актів за кожен вид роботи, а не у вигляді авансового платежу, тобто умова Договору сторони не визначили обов`язок Замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт за кожен Акт, як окремий від роботи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 ЦК України).

За змістом статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Суд зазначає, що Позивачем не доведено, що підтверджується відсутність певних доказів, що першим, як Підрядником виконано умови передбачені п. 1.2. Договору у повному обсязі, а Відповідач, як Замовник порушує права Позивача відмовляє останньому в оплаті.

Таким чином, обов`язок оплати виконаних робіт виникає у Замовника після виконання Підрядником робіт визначених проєктно-кошторисною документацією, тобто всіх видів робіт - Капітального ремонту бульвару Івана Каркача, 75 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг), як 1 робота, а тому наразі відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт №849 від 05.11.2021 в сумі 96957,60грн.

Зазначена позиція суду знаходить своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №927/603/17, стосовно підстав, які не визначені умовами договору щодо обов`язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, так і обов`язку замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання. Відтак, Верховним Судом зроблено висновок, про те, що враховуючи приписи частини 1 статті 854, частини 4 статті 879, частини 1 статті 882 ЦК України та умови договору, суд дійшов висновків про відсутність у відповідача зобов`язання прийняти роботи, зазначені позивачем в акті приймання виконаних будівельних робіт та зобов`язання оплатити такі роботи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №922/2101/21, від 19.07.2022 у справі №922/2212/21.

В силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах саме Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу на викладене в релевантного застосування подібної позиції у постанові Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №922/1840/24, де викладена наступна позиція: "Таким чином, колегія суддів вважає, що обов`язок щодо сплати виконаних робіт виникає у Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником, а тому наразі відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт №870 від 24.11.2021 в сумі 1229692,8 грн. "

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України.

На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).

Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що судому відмовлено у задоволені позовних вимог, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на Позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено "21" січня 2025 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою.

СуддяІ.П. Жигалкін