Ухвала

від 22.01.2025 по справі 922/181/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"22" січня 2025 р. м ХарківСправа № 922/181/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю «Вівастом», м. Харків, до Акціонерного товариства «Харківобленерго», м. Харків, проскасування рішення та оперативно-господарську санкцію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівастом», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Акціонерного товариства «Харківобленерго», про скасування рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії АТ "Харківобленерго" Південного РРЕ, яке оформлене протоколом № 256 від 18.12.2024 та прийняте на підставі акту порушення ПРРЕЕ № 122321 від 03.12.2024 та про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої АТ "Харківобленерго" до ТОВ «Вівастом», у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 219 028,69 грн., оформлену протоколом № 256 від 18.12.2024 та прийняту на підставі акту порушення ПРРЕЕ № 122321 від 03.12.2024.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

ВІДНОСНО СУДОВОГО ЗБОРУ

Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як свідчить прохальна частина позову, позивачем сформовані 2 (дві) позовні вимоги, а саме:

1) скасування рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії АТ "Харківобленерго" Південного РРЕ, яке оформлене протоколом № 256 від 18.12.2024 та прийняте на підставі акту порушення ПРРЕЕ № 122321 від 03.12.2024

2) скасування оперативно-господарської санкції, застосованої АТ "Харківобленерго" до ТОВ «Вівастом», у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 219 028,69 грн., оформлену протоколом № 256 від 18.12.2024 та прийняту на підставі акту порушення ПРРЕЕ № 122321 від 03.12.2024.

За ці вимоги позивач мав сплатити 4 844,80 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання позову через підсистему Електронний Суд). Однак, до суду надана квитанція № 0517-5398-6134-0270 від 20.01.2025 року на суму 2 628,83 грн. Тобто, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 2 215,97 грн. (4 844,80 грн - 2 628,83 грн).

ВІДНОСНО НЕОБХІДНОСТІ ПОДАННЯ ВСІХ ДОКАЗІВ, НА ЯКІ ПОСИЛАЄТЬСЯ ЗАЯВНИК

У відповідності до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На першому аркуші позову заявник посилається на той факт, що 03.06.2008 року між ТОВ «Вівастом» (споживач, позивач) та АТ «Харківобленерго» (постачальник електричної енергії, відповідач) був укладений Договір про користування електроенергією № 1861С.

Водночас, всупереч ч. 2 ст. 164 ГПК України, заявник не надає до суду означений договір.

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: 1) документ на підтвердження сплати судового збору в сумі 2 215,97 грн; 2) оригінал або належним чином засвідчену копію договору про користування електроенергією № 1861С від 03.06.2008 року.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 161, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастом» без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви три дні, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

1) документу на підтвердження сплати судового збору в сумі 2 215,97 грн;

2) оригіналу або належним чином засвідченої копії договору про користування електроенергією № 1861С від 03.06.2008 року.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 22 січня 2025 року.

СуддяН.В. Калініченко