ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"20" січня 2025 р.
м. Черкаси справа № 925/1509/24
Суддя Господарського суду Черкаської області Костянтин ДОВГАНЬ, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» адвоката ЧОРНОІВАНЕНКА Дениса про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Меблі Буд» про усунення перешкод в користуванні майном,,
УСТАНОВИВ:
Заявлено позов в якому позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВА ФАБРИКА «МЕБЛІ БУД» (код ЄДРПОУ 41172560) усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСОЮЗ-Д» (код ЄДРПОУ 35141880) права користування цілісним майновим комплексом, розташованим за адресою: Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, 6.1, шляхом звільнення зазначеного цілісного майнового комплексу та допуску до нього посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСОЮЗ-Д».
Ухвалою суду від 13 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 10:30 "16" січня 2025р.
17 січня 2025 року до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» адвоката ЧОРНОІВАНЕНКА Дениса про забезпечення позову шляхом:
заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Меблі Буд», її працівникам, посадовим чи довіреним особам, а також будь яким третім особам чинити Товариству з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» перешкоди у доступі до (відвідування працівниками/представниками ТОВ «Техносоюз-Д») цілісного майнового комплексу (Черкаська область, м. Корсунь Шевченківський, вул.. 2-го Українського фронту, 1) з метою вирішення Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» виробничих питань, а саме: обслуговування обладнання та транспортних засобів, що належать виключного Товариству з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д», контролю за їх збереженням та їх розпорядженням, до вирішення спору по суті.
Заяву подано в порядку ч.2 ст.136 ГПК України.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що:
-позивач тривалий час орендував спірний майновий комплекс та розмістив на території цього комплексу власне майно (транспортні засоби, інструменти, обладнання, будівельні матеріали тощо), які потребують обслуговування працівниками позивача;
- без контролю за збереженням нерухомого майна, що належить позивачу, воно може бути витрачене, або його подальше використання може бути неможливим;
- рухоме майно є власністю позивача та розміщене на територію комплексу, яку займає відповідач та не допускає позивача.
Заявник вважає, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав та інтересів.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено:
1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пленум Вищого господарського суду України у п.3 своєї постанови від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз`яснив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Оцінивши доводи заявника, приведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, щодо необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову з урахуванням: забезпечення ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, господарський суд убачає їх (доводи) не достатньо обґрунтованими і переконливими, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях заявника. Крім того, до заяви не додано доказів на підтвердження викладених у ній обставин щодо необхідності забезпечення позову.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Водночас заявником не доведено того, що наведені в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення у даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у даній справі, та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено та не порушить збалансованості інтересів сторін у даній справі.
Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом (постанова Верховного Суду від 05.08.2019р. у справі №922/599/19).
Як вбачається з матеріалів справи заходи до забезпечення позову, що полягають у забороні Товариству з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Меблі Буд», її працівникам, посадовим чи довіреним особам, а також будь яким третім особам чинити Товариству з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» перешкоди у доступі до (відвідування працівниками/представниками ТОВ «Техносоюз-Д») цілісного майнового комплексу (Черкаська область, м. Корсунь Шевченківський, вул.. 2-го Українського фронту, 1) з метою вирішення Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» виробничих питань, а саме: обслуговування обладнання та транспортних засобів, що належать виключного Товариству з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д», контролю за їх збереженням та їх розпорядженням, до вирішення спору по суті є фактично тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до прийняття рішення по суті.
При цьому, суд звертає увагу, що підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а з урахуванням ефективності захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами (постанова Верховного Суду від 10.10.2019р. у справі №910/4103/18).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, однак не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За таких обставин, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» адвоката ЧОРНОІВАНЕНКА Дениса про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» адвоката ЧОРНОІВАНЕНКА Дениса про забезпечення позову.
Ця ухвала набрала законної сили 20 січня 2025 року і може протягом десяти днів бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Костянтин ДОВГАНЬ
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124591335 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Довгань К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні