Рішення

від 22.01.2025 по справі 927/1081/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1081/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Любеч" (код ЄДРПОУ 45505076), вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 40А, м. Чернігів, 14021

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" (код ЄДРПОУ 03333653), вул. Музейна, 2, м. Чернігів, 14000

про стягнення 28 581,00 грн.

без виклику учасників справи

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Любеч" подано позов до Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" про стягнення 28581,00 грн заборгованості з управління багатоквартирним будинком за період з 01.06.2024 по 31.10.2024.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення ч. 1 ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 2 розділу V Статуту своєчасно не сплачує внески за управління багатоквартирним будинком.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 7028,00 грн (3028,00 грн судового збору та 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 25.11.2024 доставлена до електронного кабінету позивача 25.11.2024 о 14:51, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 25.11.2024 направлена відповідачу на адресу місця реєстрації (вул. Музейна, 2, м. Чернігів, 14000) повернута відділенням зв`язку на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, в розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді та обізнані про встановлені судом строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на забезпечену можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України в межах розумного строку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №40А, що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Чорновола В`ячеслава, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любеч».

24.05.2024 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любич» (код ЄДРПОУ 45505076), про що зроблено запис № 1000641020000016685.

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любеч», затвердженого Рішенням Установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любеч» (№ 40 по вул. В.Чорновола у місті Чернігів), Протокол № 1 від 26.03.2024 (далі Статут) органами управління Об`єднання є: Загальні збори співвласників Об`єднання; Правління Об`єднання та голова правління Об`єднання; Ревізійна комісія (Ревізор) Об`єднання (п. 1 розділу ІІІ Статуту).

До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників (п.п. 3.6. п. 3 розділу ІІІ Статуту).

Згідно з п. 11 розділу ІІІ Статуту Рішення загальних зборів викладається письмово в протоколі загальних зборів та засвідчується підписом голови загальних зборів або іншою уповноваженою зборами особою.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для виконання всіх співвласників.

Сплата встановлених Загальними зборами Об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені Загальними зборами Об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на управління, утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (п. 2 розділу IV Статуту).

Відповідно до Протоколу № 1 Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Чернігів, вул. В.Чорновола, буд. 40а від 26.03.2024 щомісячний внесок співвласників на управління багатоквартирним будинком до ОСББ «Любеч» встановлений в розмірі 7,00 грн за 1 кв.м загальної площі квартири та нежитлового приміщення співвласника, зі сплатою до 20 числа кожного місяця.

Приватне акціонерне товариство «Чернігівоблбуд» є співвласником ОСББ «Любеч» та власником приміщень за адресою: м. Чернігів, вул. В.Чорновола, буд. 40а, а саме: приміщення (громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, підвал, двох прибудов та навісу) загальною площею 816,6 кв.м, з них житлової площі 292,2 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2723872474100, номер відомостей про речове право 50016021, дата державної реєстрації 19.04.2023).

З урахуванням належної відповідачу площі 816,6 кв.м, розмір щомісячного внеску становить 5716,20 грн (816,6 кв.м *7 грн/кв.м).

Відповідач внесків за період з червня 2024 року по жовтень 2024 року на загальну суму 28581,00 грн не здійснював.

16.09.2024 позивач направив відповідачу претензію № 23 від 14.10.2024 з вимогою про сплату внесків.

Листом № 1/77 від 29.10.2024 відповідач повідомив позивача про те, що з травня 2024 року ПрАТ «Чернігівоблбуд» виконує ремонт покрівлі над вищевказаним громадським будинком, вартість ремонту становить біля 700000,00 грн.

Виходячи з положень законодавства, відповідач просив позивача повідомити шляхи вирішення питання часткового відшкодування понесених витрат на ремонт покрівлі.

Відповідач заборгованість не погасив, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

За приписами статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Так, за змістом ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (абз. 3 ст. 13 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а у орендаря - з частини 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" відповідно.

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири чи приміщення (ст.ст. 15, 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Разом з тим, суд зазначає, що підставою позову у даній справі є саме невиконання відповідачем як орендарем своїх обов`язків (взятих на себе обов`язків співвласника) зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог статей 10, 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є обов`язковими для всіх співвласників.

При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача - це частина платежів і внесків на утримання самого будинку, прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов`язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №910/12065/17, від 17.07.2018 у справі №910/6356/16, від 06.03.2018 у справі №910/2655/17 та від 03.06.2019 у справі №910/3479/18.

Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку.

Як встановлено матеріалами справи відповідач приймав участь у затвердженні відповідного тарифу шляхом участі у голосуванні на загальних зборах ОСББ.

Доказів оскарження у встановленому законом порядку рішень прийнятих на загальних зборах ОСББ відповідач суду не надав.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми внесків (з урахуванням належної відповідачу площі, а саме 816,6 кв.м) за зобов`язаннями, що виникли у період з червня 2024 року по жовтень 2024 року у розмірі 28581,00 грн.

Судом перевірено нарахування вказаних сум на відповідність вимогам чинного законодавства та рішення загальних зборів ОСББ, що оформлено протоколом загальних зборів №1 від 26.03.2024, яким визначено строк та розмір їх сплати та встановлено, що на момент прийняття рішення строк по сплаті внесків настав, останні нараховані позивачем арифметично вірно.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСББ заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 28581,00 грн, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З приводу позиції відповідача, викладеної у листі № 1/77 від 29.10.2024 стосовно відшкодування витрат на ремонт покрівлі, суд зазначає, що відповідно до положень п. 2 розділу IV Статуту Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна на суму боргу.

Докази прийняття Загальними зборами об`єднання рішення щодо списання боргів у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любеч» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28581,00 грн.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені судом повністю, судовий збір в сумі 3028 грн покладається на відповідача.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

06.11.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Любеч» (далі - Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Айк`ю Груп» (далі Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 06/11/24/1 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

п. 1.1. Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Замовнику послуги (правову допомогу), зокрема: складання та подання до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любеч» заборгованості в сумі 28581,00 грн, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Адвокатське об`єднання гарантує надання Послуг за цим Договором безпосередньо за допомогою адвокатів або інших фахівців в галузі права, які мають право надавати правову допомогу у відповідності до Статуту Адвокатського об`єднання.

п. 3.1. Вартість послуг (гонорар) за даним Договором складає 4000 грн.

п. 3.2. Замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості Послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього Договору.

п. 4.1. Здача-приймання наданих юридичних Послуг за цим Договором оформлюється Актами здачі-приймання наданих послуг.

п. 5.1. Цей Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 06 листопада 2025 року включно, але у будь-якому випадку до виконання Сторонами взятих на себе обов`язків за цим Договором в період його дії.

06.11.2024 Адвокатським об`єднанням виставлено рахунок на оплату № 276 від 06.11.2024 на суму 4000 грн.

Платіжними інструкціями № 45 від 07.11.2024 на суму 2000 грн, № 53 від 13.11.2024 на суму 2000 грн Замовником сплачено Адвокатському об`єднанню послуги з правової допомоги на загальну суму 4000 грн.

15.11.2024 Адвокатським об`єднанням та Замовником складено та підписано Акт надання послуг № 228, відповідно до якого виконавцем (Адвокатським об`єднанням) були виконані послуги надання правової (професійної правничої) допомоги на суму 4000 грн.

Акт підписано без зауважень та заперечень та скріплено печатками сторін.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомоги в сумі 4 000,00 грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, хоча був обізнаний про останні.

Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням відсутності заперечень з боку Приватного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», а також враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», (код ЄДРПОУ 03333653, вул. Музейна, буд. 2, м. Чернігів, 14000) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любеч» (код ЄДРПО 45505076, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 40А, м. Чернігів, 14021) заборгованість в сумі 28581,00 грн, судовий збір в сумі 3028,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Кузьменко