Рішення

від 20.01.2025 по справі 183/10631/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/10631/24

№ 2/183/4407/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про:

- визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,8 кв. м, та складається з: 1-а кімната площею 12,5 кв. м; 2-а кімната площею 10,5 кв. м; 3-а кімната площею 17,3 кв. м; кухні площею 5,40 кв. м; ванної кімнати площею 2,7 кв. м; коридору 7,8 кв. м; вбудованої шафи 0,8 кв. м, балкону 0,80 кв. м,

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2024 року позивач звернулась до суду з цим позовом, у порядку підсудності, визначеної Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, яким змінено територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області і визначено Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має на праві приватної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,8 кв. м. (далі по тексту квартира), яка належить позивачеві на підставі договору міни від 27 квітня 1996 року, засвідченого старшим державним нотаріусом 1-ї Сєвєродонецької державної контори та зареєстрований в реєстрі за № 2664. Квартира зареєстрована в Сєвєродонецькому Бюро технічної інвентаризації за позивачем на праві приватної власності 31 травня 1996 року, про що внесено відповідний запис за реєстровим номером № 359. Згідно з технічним паспортом, квартира АДРЕСА_2 , розташована на ІІ поверсі 5 поверхового будинку, має загальну площу 57,8 кв. м.

18 червня 2024 року позивач звернулася з заявою про реєстрацію права власності на квартиру до відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. 24 червня 2024 року державним реєстратором було прийнято рішення № 73795710 (копія додається) про зупинення розгляду заяви у зв`язку з відсутністю відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року. Для отримання відповідних відомостей реєстратором підготовлено запит до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації». Згідно з рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганни Вікторівни № 74416460 від 02 серпня 2024 року, в реєстрації права власності квартири позивачеві відмовлено з підстав не усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Позивач указує, що неотримання відомостей від КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» є передбачуваним, адже м. Сєвєродонецьк є окупованим з 2022 року, тому, оскільки державна реєстрація права власності на квартиру була проведена Сєвєродонецьким бюро технічної інвентаризації в 1996 році, та у зв`язку з розташуванням паперових архівів БТІ на окупованій території, які не встигли вивезти, відсутня можливість отримання відомостей про зареєстровані права від суб`єкта, який провів державну реєстрацію прав, що виникли та були зареєстровані на паперових носіях до 2013 року. Місто Сєвєродонецьк є центром Сєвєродонецької міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області та відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, є тимчасово окупованою територією з 25 червня 2022 року.

На запит позивача до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо надання інформації про зареєстроване право власності на квартиру, позивача повідомили, що інформація щодо об`єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалась в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТ1 на паперових носіях, та оскільки архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою, БТІ не може надавати інформацію на запити про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01 січня 2013 року.

Враховуючи відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на будинок, позивач звернулася до суду з цим позовом у порядку, визначеному статтею 392 Цивільного кодексу України.

Постановленою суддею ухвалою від 15 жовтня 2024 року відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання. Від позивача витребувано для огляду в судовому засіданні оригінали доказів, доданих у копіях до позову.

Постановленою судом ухвалою від 04 грудня 2024 року закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 04 грудня 2024 року позивачем надано на виконання ухвали суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні та судом оглянуто оригінал доказу у виді договору міни від 27 квітня 1996 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2664.

В подальшому позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій підтримала вимоги позовної заяви, просила її задовольнити, не заперечувала проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, перевіривши доводи позовної заяви матеріалами справи, дослідивши оригінал доказу, висновує таке.

З оглянутого в судовому засіданні оригіналу та долученого позивачем у копії /а.с.15-16/ договору міни від 27 квітня 1996 року, вчиненого у м. Сєвєродонецьк Луганської області, вбачається, що ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , з однієї сторони, ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , що проживає в АДРЕСА_1 , з другої сторони, уклали договір, за яким ОСОБА_1 міняє квартиру, яка їй належить в АДРЕСА_3 , на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Договір посвідчено старшим державним нотаріусом 1-ї Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сердюк Н. І. та зареєстровано в реєстрі за № 2664. Зворотна сторона містить штамп та печатку Бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецьк про реєстрацію права власності синіх кольорів з підписом посадової особи про набуття права власності на квартиру ОСОБА_1 запис відомостей в реєстрову книгу за № 359 від 31 травня 1996 року.

З долученого позивачем у копії технічного паспорту квартири АДРЕСА_2 , складеного 12 вересня 1994 року вбачається підтвердження відомостей про площу квартири, загальна площа якої 57,8 кв. м, та складається з 3-х кімнат житловою площею 40,3 кв. м, у тому числі: 1-а кімната площею 12,5 кв.м; 2-а кімната площею 10,5 кв. м; 3-а кімната площею 17,3 кв. м; кухні площею 5,40 кв. м; ванної кімнати площею 2,7 кв. м; коридору 7,8 кв. м; вбудованої шафи 0,8 кв. м. балкону 0,80 кв. м, відомостей про власника ОСОБА_1 (Договір міни від 27 квітня 1996 року реєстр № 2664) /а.с.17-20/. Технічний паспорт містить печатки Бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецьк, підписи посадових осіб.

З відмітки у копії паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 позивача /а.с.8-12/, копії довідки від 27 жовтня 2023 року № 1241-5003013113 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 /а.с.14/ вбачається, що з 29 вересня 2000 року позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; з 27 жовтня 2023 року позивач зареєструвала фактичне місце перебування за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Александрук Г. В., Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська області від 24 червня 2024 року № 73795710 зупинено розгляд заяви від 18 червня 2024 року за реєстраційним номером 61588350 через неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року /а.с.21/.

Рішенням державногореєстратора правна нерухомемайно Департаментуадміністративних послугта дозвільнихпроцедур Дніпровськоїміської ради,Дніпропетровська областівід 02серпня 2024року №74416460позивачеві відмовленоу проведенніреєстраційних дій.Підставою рішеннядержавного реєстраторазазначено те,що встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його невід`ємній архівній складовій частині відсутня інформація про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, щодо якого подана заява про реєстрацію права власності. Для виконання та дотримання норм пункту 3 частини 3 статі 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для відновлення розгляду вказаної вище заяви про державну реєстрацію прав до розгляду державного реєстратора протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав необхідно було надати інформаційну довідку від Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» на запит державного реєстратора № 01.1-19/804 від 24 червня 2024 року. Відтак, державним реєстратором встановлено, що у визначений частиною 3 статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» термін не були усунені обставини, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви з реєстраційним номером 73795710 від 24 червня 2024 року, а саме не надано: інформаційну довідку від Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» на запит державного реєстратора № 01.1-19/804 від 24 червня 2024 року. Таким чином, вказані юридичні обставини позбавляють державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

З наданої у засвідченій копії відповіді Сєвєродонецької МВА Сєвєродонецького району Луганської області від 06 вересня 2024 року № 857ВС/3Г на заяву позивача від 28 серпня 2024 року щодо надання інформації про зареєстроване право власності на житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що інформація щодо об`єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалась в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ (далі - БТІ) на паперових носіях. Оскільки архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою російською федерацією, БТІ не може виконувати свої функції, в тому числі надавати інформацію на запити державних реєстраторів про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01 січня 2013 року /а.с.23/.

19 січня 2024 року розпорядженням Керівника Сєвєродонецької міської військової адміністрації № 47-ВА вул. Гагаріна у м. Сєвєродонецьк перейменована на вул. Богдана Хмельницького /а.с.24, 25/.

Постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 вересня 2024 року № 3984-IX перейменовано: Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район; місто Сєвєродонецьк Сєвєродонецького району на місто Сіверськодонецьк.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність спору, що пов`язаний з невизнання державою факту належності позивачеві майна на праві власності через відсутність можливості отримати відомості щодо видачі правовстановлюючих документів для реєстрації права власності відповідно до діючого законодавства та відсутністю запису про право власності в Державному реєстрі права власності.

Вирішуючи позов, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як установлено вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі, споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продаж; пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майн подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права ні утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права н; аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

У позивача наявні документи, що засвідчують її право власності (договір міни), однак відсутність можливості перевірки дійсності його видачі шляхом звернення до органу, який на момент переходу до позивача права власності здійснював державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, органу, що посвідчив такий договір у зв`язку з тимчасовою окупацією рф території України, позбавляє позивача можливості довести своє право.

Верховний Суд України у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Позивачем право власності набуте у 1996 році. Надані позивачем докази у виді договору міни, технічного паспорту посвідчені органом, що здійснював реєстрацію права власності на 1996 рік Сєвєродонецьким БТІ з відповідними відмітками про реєстрацію переходу права власності в ній, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації квартири. Надані позивачем рішення суду та копія паспорту, виданого до укладення договору міни, реєстрація місця проживання у спірній квартирі позивача підтверджують її твердження щодо причин розбіжностей у правовстановлюючому документі, фактичне набуття саме позивачем права власності на спірну квартиру та реєстрацію місця проживання у ній після набуття права власності.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем доведено її право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, наявні розбіжності у правовстановлюючому документі, усунути які шляхом внесення змін в позасудовому порядку є неможливим, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її права власності, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 57,8 кв. м, жилою площею 40,3 кв. м, яка складається з: першої кімнати 12,5 кв. м; другої кімнати 10,5 кв. м; третьої кімнати 17,3 кв. м; кухні 5,40 кв. м; ванної кімнати 2,7 кв. м; коридору 7,8 кв. м; вбудованої шафи 0,8 кв. м, балкону 0,80 кв. м,.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складене та підписане 20 січня 2025 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;фактично проживаєза адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, код в ЄДРПОУ 44083662; місцезнаходження за адресою: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 32.

Суддя Д. О. Парфьонов