Рішення

від 20.01.2025 по справі 338/1045/24

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1045/24

20 січня 2025 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

В складі: головуючого судді Решетова В.В.

за участю секретаря Остапишин І.Р.

представника позивача-адвоката Поповича М.М.

3-ї особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, 3-ті особи, які не заявляють самостійні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його бабусі ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що його бабуся ОСОБА_11 , що проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років. Разом із померлою на день її смерті за вказаною адресою були зареєстровані онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не бажають приймати спадщину. За життя бабуся склала заповіт, посвідчений секретарем Старунської сільськї ради від 24.09.2010р. №78, яким бабуся заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_2 .

Після смерті бабусі відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

При виготовленні документації на приватизацію земельних ділянок, паїв та після звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з метою оформлення спадкового майна, що залишилось після смерті бабусі, від батька він дізнався, що пропустив встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Шестимісячний строк для прийняття спадщини ним був пропущений у зв`язку з тим, що він не був обізнаний про наявність спадкового майна після смерті спадкодавця. Вважає зазначену причину пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини поважною, тому просить його поновити.

Ухвалою від 29 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, 3-ті особи, які не заявляють самостійні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено у ній підготовче засідання.

Ухвалою від 11 грудня 2024 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився надав до суду заяву відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність, розгляд справи покладає на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Третя особа ОСОБА_6 надав до суду заяву про наявність у нього претензій щодо спадкового майна його бабусі ОСОБА_11 посилаючись на заповіт від 30.07.1999 року.

Третя особа ОСОБА_5 надала до суду заяву про наявність у неї претензій на спадкове майно її мами ОСОБА_11 , посилаючись на купівлю будівельних матеріалів для участі у будівництві спадкового майна померлої та про наявність заповіту на ім`я її сина ОСОБА_6 від 30.07.1999 року. Просила розглянути справу без її участі.

Третя особа ОСОБА_4 до суду не з`явився, однак від його імені надійшла заява про наявність претензій щодо спадкового майна з підстав його реєстрації за адресою в АДРЕСА_1 та відсутності у нього іншого житла. Заяву написано зі слів ОСОБА_12 .

Третя особа ОСОБА_3 надав суду заяву про задоволення позовних вимог та відсутність претензій щодо спадкового майна його бабусі, просив справу розглянути у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_1 надав суду заяву про відсутність заперечень проти позовних вимог його сина ОСОБА_2 .. Також, підтримав власну заяву в судовому засіданні, позов визнав та проси його задовольнити.

Третя особа ОСОБА_8 надав суду заяву про відсутність заперечень проти позовних вимог свого брата ОСОБА_2 , просив справу розглянути без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі с. Старуня Богородчанського (зараз - Івано-Франківського) району Івано-Франківської області померла ОСОБА_11 .

Спадщина відкрилась в день смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Згідно зі ст.1216 - 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач є онуком ОСОБА_11 , та спадкоємцем за заповітом належного їй за життя майна.

Згідно з довідкою №441/11.07-31, виданою 10 липня 2024 року Старунським старостинським округом Богородчанської селищної ради, ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з останньою були зареєстровані її онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Довідка не містить відомостей про фактичне проживання онуків.

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем Старунської сільськї ради від 24.09.2010р. №78, який не змінювався та не скасовувався, ОСОБА_11 , на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_2 все майно з чого воно б не складалося.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №77748963 від 24 липня 2024 року, у Спадковому реєстрі відсутня інформація про реєстрацію спадкової справи щодо спадкодавця ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с 6 ).

24 липня 2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Білусяк Л.В. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України (а.с.5).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 вказав про те, що здійснював догляд за хворою матір`ю, яка тривалий час фактично проживала з ним та з його родиною за адресою АДРЕСА_2 . Свідок здійснював догляд та поховання матері. Свідок ОСОБА_1 вказав, що інші спадкоємці проживали окремо та жоден з них спадщину не прийняв. Про складений на його сина ОСОБА_2 заповіт він випадково дізнався в селищній раді в червні-липні 2024 року, про що і повідомив позивача.

Відповідно до ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Відповідно до ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Тому заповіт складений спадкодавцем на ім`я ОСОБА_4 20.11.2007 року № 214 скасовано заповітом який складено пізніше про заповідання всього майна позивачу від 24.09.2010 року №78.

Наявний у справі заповіт від 10.09.2010 року №71 судом не береться до уваги, оскільки дата народження заповідача ОСОБА_11 вказана у заповіті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не відповідає даті народження бабусі позивача ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Слід зазначити, що сторони оспорюють фактичне проживання онуків за адресою проживання їх бабусі ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявність реєстрації місця проживання онука ( ОСОБА_4 ) в АДРЕСА_1 , за адресою проживання спадкодавця ОСОБА_11 не може вказувати на фактичне проживання онука за такою адресою. В наданій суду заяві ОСОБА_4 вказує, що з 2014 року поїхав на заробітки до РФ. Оскільки у заявах третя особа ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_13 вказують власне місце проживання РФ м. Нижнєвартовськ та адресу в Україні АДРЕСА_3 , що відповідає показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_1 про фактичне постійне проживання спадкоємців за іншою адресою на час відкриття спадщини. Свідок здійснював догляд за хворою матір`ю за адресою АДРЕСА_2 , яка фактично проживала з ним та з його родиною. Свідок також здійснював поховання матері. Свідок ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_13 та її сини ОСОБА_4 і ОСОБА_6 на час смерті спадкодавиці проживали окремо і спадщину не прийняли.

Таким чином, відсутні інші спадкоємці першої та наступних черг, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_11 .

Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постановіц ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24 ).

Тобто, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк із часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 являється онуком ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями першої черги по закону являються діти померлої, а саме донька ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_9 . Жоден спадкоємець першої черги не прийняв спадщину після померлої матері у встановлений законом строк та у встановленому законом порядку.

Таким чином, за наявності трьох спадкоємців першої черги, незнання онука про існування заповіту не вимагає від позивача вчинення дій щодо прийняття спадщини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними.

З огляду на викладене, враховуючи поважність причин пропуску строку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для подання ним у нотаріальні органи заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя В. В. Решетов