Рішення

від 22.01.2025 по справі 342/761/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/761/24

Провадження № 2/342/48/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Матієк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частки житлового будинку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 19 смт. Чернелиця Коломийського району Івано-Франківської області), в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . 17 травня 2007 року від імені померлої ОСОБА_3 був посвідчений заповіт Далешівською сільською ради Городенківського району Івано-Франківської області. За вище вказаним заповітом усе належне ОСОБА_3 майно, де б воно не було із чого б воно не складалось і на що ОСОБА_3 за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 . Згідно довідки виданої Далешовецьким старостинського округу №2 Чернелицької селищної ради №154 від 01.05.2024 р., ОСОБА_3 1938 р.н., до 03.08.2006 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 - одна. Після 03.08.2006 була відправлена у Дім перестарілих та дім для інвалідів І-ІІ групи м. Івано - Франківськ, де і померла. Згідно довідки, виданої Далешовецьким старостинського округу №2 Чернелицької селищної ради №177 від 27.05.2024 р., станом на 15.04.1991 у вказаному господарстві були зареєстровані і проживали: ОСОБА_3 1938 - голова колгоспного двору та яка була членом колишнього колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого була - спадкодавець ОСОБА_3 .Вищезгаданий будинок з господарськими будівлями в заставі або під арештом не перебуває, побудований у встановленому законом порядку. В дворі самовільно збудованих будівель немає.Згідно довідки, виданої Далешовецьким старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради №157 від 01.05.2024 р. за господарством в АДРЕСА_2 числяться земельні ділянки:0,30 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибної ділянки);0,55 га для ведення особистого селянського господарства. Постановою державного нотаріуса Городенківської нотаріальної контори від 09.04.2024 №989/02-31, постановлено відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки згідно даних органів БТІ - право власності на вищезгаданий житловий будинок не було зареєстроване.

Ухвалою суду від 30 травня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано від Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області, належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, Витяг зі Спадкового реєстру щодо спадкової справи та заповітів даного спадкодавця.

17 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 до суду подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як рідними сестрами; визнати за нею право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.

Підготовчі засідання неодноразово відкладалися з різних причин.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому просила без її участі у підготовчому засіданні вирішити заяву про залучення до участі у справі, в якості співвідповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року клопотання позивача - задоволено. Залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом, в якості співвідповідача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду на розгляд судді Федів Л.М. передано матеріали справи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , був рідним братом ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .Відповідно до копії довідки, виданої Далешівським старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради за №436 від 03.12.2024, станом на 15.04.1991 рідні сестри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , разом проживали та були зареєстровані в одному житловому будинку (господарстві з двома особовими рахунками), що розташований за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до копії погосподарської книги Далешовецької сільської ради Городенківського району за № 288, 289, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , в період 1986-1990 р.р. проживали у вищевказаному господарстві, яке за суспільною групою відносилося до колгоспного двору. Також, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Городенківською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 вступив в спадкове право на майно, що належало його сестрі ОСОБА_6 , а саме право на земельну частку розміром 97,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки у натурі. На випадок своєї смерті, ОСОБА_5 склав заповіт на все належне йому майно з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося на користь ОСОБА_2 . Складений ОСОБА_5 заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Далешовецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрований в реєстрі за №23, який на час смерті заповідача ним не доповнювався, не змінювався та не скасовувався. Також, відповідно до копії довідки, виданої Далешовецьким старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради за №157 від 01.05.2024 р., за господарством по АДРЕСА_5 закріплені земельні ділянки 0.30 га для ОЖБ та 0.55 га для ОСГ. На момент припинення колгоспного двору його членами були: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Тобто право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах щодо кожного.Оскільки ОСОБА_5 вступив у спадкове право на майно після смерті своєї сестри, відповідно до виданого органами нотаріату в Городенківському районі свідоцтва про право на спадщину за законом, що належало його сестрі, та відповідно на випадок своєї смерті склав заповіт на майно, що належало йому при житті, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 має право на 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, виходячи із аналізу вищезазначених норм Цивільного кодексу України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 має право на 1/4 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 09 грудня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частки житлового будинку в порядку спадкування(справа №342/761/24, провадження №2/342/771/2024) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом (справа № 342/761/24 (провадження № 2/342/435/2024), присвоєно об`єднаній справі № 342/761/24, провадження № 2/342/435/2024.

10 грудня 2024 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 до суду подав заяву, в якій просив, при ухваленні судового рішення у справі брати до уваги адресу житлового будинку, що зазначений за адресою АДРЕСА_1 .

08 січня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частки житлового будинку в порядку спадкування. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.00 год. 22.01.2025 в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (м. Городенка вул. Героїв Євромайдану, 7, зал судових засідань № 2).

У судове засідання 22 січня 2025 року учасники справи не з`явилися.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 до суду подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 до суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності. Позовні вимоги зустрічного позову підтримує та просить задовільнити.

Представник відповідача Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без їхньої участі.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

П.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 , виданому 09 листопада 1978 року, зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_11 в с. Делешево Городенківського району Івано-Франківської області народилася ОСОБА_4 , її батьками є: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

У відповідності до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 06 листопала 1964 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 в с. Далешів Городенківського району Івано-Франківської області, її батьками є: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Як слідує із копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 , виданого 19.11.1979, 24 лютого 1924 року одружилися ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , про що 24 лютого 1924 року зроблено відповідний запис за № 7.

Згідно ксерокопії по господарських книг Далешівської сільської ради, наданих Далешовецьким старостинським округом Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, в господарстві в АДРЕСА_2 , суспільна група господарства - «колгоспник», проживали:

- за 1952-1954 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., гол., ОСОБА_13 , 1926 р.н., дочка, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_14 , 1931 р.н., дочка, ОСОБА_15 , 1934 р.н., син, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, ОСОБА_16 , 1942 р.н., син, ОСОБА_17 , 1946 р.н., син;

- за 1953-1955 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., гол., ОСОБА_13 , 1926 р.н., дочка, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_15 , 1934 р.н., син, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, ОСОБА_16 , 1942 р.н., син, ОСОБА_17 , 1946 р.н., син;

- за 1955-1957 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, місце роботи - к-п Франка, колгоспниця, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_15 , 1934 р.н., син, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, місце роботи - к-п Франка, колгоспниця, ОСОБА_16 , 1942 р.н., син, ОСОБА_17 , 1946 р.н., син;

- за 1958-1960 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, місце роботи - колгосп 17 Вересня (колгосп ім. Кірова), ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_15 , 1934 р.н., син, вибув в ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, вибула в госп., ОСОБА_16 , 1942 р.н., син, ОСОБА_17 , 1946 р.н., син;

- за 1961-1963 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, місце роботи - колгосп ім. Кірова, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, місце роботи - колгосп ім. Кірова, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, місце роботи - колгосп ім. Кірова, вибула на роботу 1961 року, ОСОБА_16 , 1942 р.н., син, вибув на роботу 1961 року, ОСОБА_17 , 1946 р.н., син;

- за 1964-1966 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, місце роботи - колгосп ім. Кірова, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, місце роботи - колгосп ім. Кірова, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, місце роботи - колгосп ім. Кірова, ОСОБА_16 , 1942 р.н., син, вибув в армію, ОСОБА_17 , 1946 р.н., син, місце роботи - колгосп ім. Кірова;

- за 1967-1969 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, місце роботи - колгосп ім. Кірова, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, місце роботи - колгосп ім. Кірова;

- за 1971-1973 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, місце роботи - колгосп ім. Кірова;

- за 1974-1976 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка;

- за 1977-1979 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка;

- за 1980-1982 р.р.: ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка, ОСОБА_3 , 1938 р.н., дочка, місце роботи - колгосп ім. Кірова;

- за 1983-1985 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_4 ): ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, ОСОБА_7 , 1929 р.н., дочка;

- за 1983-1985 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_5 ): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , голова сім`ї, місце роботи - колгосп ім. Кірова, колгоспниця;

- за 1986-1990 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_6 ): ОСОБА_11 , 1904 р.н., голова сім`ї, ОСОБА_7 , 1930 р.н., дочка;

- за 1986-1990 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_7 ): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , голова сім`ї, місце роботи - колгосп ім. Кірова, колгоспниця;

- за 1991-1995 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_8 ): ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , голова сім`ї;

- за 1991-1995 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_9 ): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , голова сім`ї, місце роботи - колгосп ім. Кірова, колгоспниця;

- за 1996-2000 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_10 ): ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , голова сім`ї;

- за 1996-2000 р.р.: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , голова сім`ї;

- за 2001-2005 р.р.: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , голова сім`ї, пенсіонер за віком;

- за 2006-2010 р.р.: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , голова сім`ї, вибула 03.08.2006 в м. Івано-Франківськ.

Бурковский (так у документі) ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_14 у с.Далешове Чернелицького району Станіславської області (нині Коломийського району Івано-Франківської області), актовий запис № 15 від 15 липня 1947 року, складений виконавчим комітетом Далешівської сільської ради, про що свідчить архівна довідка № Б-118 (Ц)/06-06 від 03.09.2024, видана Державним архівом Івано-Франківської області та копія запису акта про смерть № 15 від 15 липня 1947 року.

ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_15 у віці 80 років в с.Далешове Городенківського району Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 5, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_11 , виданого 01 лютого 1988 року.

Повідомленням Городенківської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 1606/02-14 від 19.09.2024 та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78409127 від 18.09.2024, стверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , не заведена.

У свідоцтві про смерть серія НОМЕР_12 , виданому 25.12.1999, зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 69 років померла ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис за № 38 від 25.12.2000.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 68 років в м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 1081, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_13 , виданого 20 липня 2007 року.

Із довідки № 154 від 01.05.2024, виданої Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, слідує, що ОСОБА_3 , 1938 р.н. померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /з № 1081 від 20.07.2007. До 03.08.2006 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 - одна. Після 03.08.2006 була відправлена у Дім перестарілих та дім для інвалідів І-ІІ групи м.Івано-Франківськ, де і померла.

Довідкою № 303 від 08.08.2024, виданою Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області стверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 являлися рідними сестрами. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 а/з № 1081, ОСОБА_4 , зі слів родичів, померла 2000 року. На час смерті ОСОБА_4 разом з нею проживала ОСОБА_3 , 1938 р.н., рідна сестра.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , одружена не була і дітей не мала, що доводиться довідкою № 306 від 08.08.2024, виданою Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Зі змісту довідки № 304 від 08.08.2024, виданої Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 одна і та сама особа, інших осіб під таким прізвищем та датою народження на території старостинського округу № 2 не проживало та не було зареєстровано.

В с. Далешове в одному будинку по АДРЕСА_6 , станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали дві сестри: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що доводиться довідкою № 436 від 03.12.2024, виданою Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Той факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідними сестрами, підтверджується дослідженими судом доказами (письмовими документами), співзвучністю прізвищ « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » та тим, що ім`я ОСОБА_4 є іншою формою імені ОСОБА_4 (Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження фактичними даними, отриманими із досліджених письмових доказів, які не суперечать між собою.

Доказів на спростування наведених вище та встановлених в ході судового розгляду справи обставин, суду не надано.

Зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в частині встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).

Згідно статті 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно даних ОКП «КМБТІ» станом на 31.12.2012 р. нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_7 ) право власності не зареєстроване, що доводиться копією інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно згідно архівних даних вих. №79660 від 14.03.2024, наданої ОКП "Коломийське МБТІ".

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 380387032 від 28.05.2024, відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутні.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

За господарством в АДРЕСА_2 , числяться земельні ділянки: жгб - 0,30 га, осг - 0,55 га, що доводиться довідкою № 157 від 01.05.2024, виданою Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», яка втратила чинність 30 грудня 2004 року, було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

У частині третій статті 12, частині першій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З копії технічного паспорта на будинок садибний типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок споруджено в 1931 році, господарські будівлі і споруди в 1931 та 1960 роках.

Згідно Звіту про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, складеного ЕТВО «Придністров`я» на підставі договору № 73 від 10.04.2024, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 11.04.2024 становить - 85000 грн.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як зазначено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Цими Вказівками передбачено, що визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі, відомостей щодо членів та майна колгоспного двору було покладено на сільські ради. Суспільна група господарства визначалась сільською радою залежно від роду занять голови господарства (сім`ї).

Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Колгоспні двори, виникнення та існування яких пов`язувалося зі спільним вкладом у створення даного майна членами колгоспного двору, належали до спільної сумісної власності членів колгоспного двору.

Відповідно до статті 120 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI (далі - ЦК УРСР) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору у складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.

Згідно з частиною другою статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність», яким було передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту права власності, правомірності володіння майном.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" передбачено, що Положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, були співвласниками у рівних частках у праві спільної власності на майно колгоспного двору.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Як встановлено, спірне домоволодіння відносилося до суспільної групи «колгоспний двір», право власності на нього в органах БТІ не зареєстровано (не оформлено).

Станом на 15.04.1991 в с. Далешове в одному будинку по АДРЕСА_6 , були зареєстровані та проживали дві сестри: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що доводиться довідкою № 436 від 03.12.2024, виданою Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що станом на день набрання чинності Закону України «Про власність» 15 квітня 1991 року, членами домоволодіння по АДРЕСА_1 , були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та кожному із них належало по 1/2 частці від цілого житлового будинку.

Згідно статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 69 років, про що в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис за № 38 від 25.12.2000, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_12 , виданого 25.12.1999. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_4 померла до 1 січня 2004 року, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР). При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга) (ст. 530 ЦК УРСР). Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Згідно ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Довідкою № 303 від 08.08.2024, виданою Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області стверджується, що на час смерті ОСОБА_4 разом з нею проживала ОСОБА_3 , 1938 р.н., рідна сестра.

Городенківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи № 213/2007 (номер у спадковому реєстрі № 41962412), заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі заяви спадкоємця другої черги за законом - брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньків Д.М. ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку, розміром 97,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки в натурі, що належала померлій ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що спадкоємцями в рівних частках другої черги за законом спадкодавця ОСОБА_4 , які прийняли спадщину після її смерті, вступили в управління та володіння спадковим майном були: рідна сестра ОСОБА_3 та рідний брат ОСОБА_5 . Спадкоємцівпершої черги за законом спадкодавця ОСОБА_4 , судом не встановлено.

До складу спадщини ОСОБА_4 входить також 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , щоналежала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору.

Як встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 успадкували після смерті ОСОБА_4 1/2 частку (кожний по 1/4 частці) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , однак не оформлено документи про спадкування.

Згідно ст. 1233 ЦК України - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. 2 ст. 1236 ЦК України).

За життя, 17 травня 2007 року, ОСОБА_3 , жителька с.Далешове Городенківського району Івано-Франківської області, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалося і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстровано в реєстратурі за № 63.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 68 років в м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 1081, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_13 , виданого 20 липня 2007 року. Внаслідок її смерті відркилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

Із довідки № 154 від 01.05.2024, виданої Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, слідує, що ОСОБА_3 , 1938 р.н. померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /з № 1081 від 20.07.2007. До 03.08.2006 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 - одна. Після 03.08.2006 була відправлена у Дім перестарілих та дім для інвалідів І-ІІ групи м.Івано-Франківськ, де і померла.

Городенківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи № 1139/2007 (номер у спадковому реєстрі № 43713885), заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.12.2007, що подана у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 є позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 . Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньків Д.М. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), розміром 103,3 в умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки в натурі, що належала померлій ОСОБА_3 .

До складу спадщини ОСОБА_3 входить також частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , оскільки 1/2 (2/4) частка даного житлового господарства належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору та 1/4 частка успадкована нею після смерті сестри ОСОБА_4 ,однак не оформлено документи про спадкування.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

При зверненні ОСОБА_1 до Городенківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , державний нотаріус Капріян С.В. відмовила, у зв`язку із тим, що спадкодавець не надала оригінал документу, який посвідчував би право власності спадкодавця на вищевказаний житловий будинок, оскільки згідно даних органів БТІ - право власності не було зареєстровано, що доводиться копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 квітня 2024 року за № 989/02-31.

За життя, 18 квітня 2001 року, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження, яким майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, на що він за законом матиме право, заповів своєму внуку - ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений виконкомом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстровано в книзі запису нотаріальних дій під № 23. Даний заповіт є чинний, зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 44571799, що доводиться копією Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 14342848 від 25.04.2008.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 73 років в с.Колінки Городенківського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації смертей 06 грудня 2007 року зроблено відповідний актовий запис за № 39, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_14 , виданого 06 грудня 2007 року. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Городенківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи № 451/2008 (номер у спадковому реєстрі № 44587301), заведену після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі заяви спадкоємця за заповітом - ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.04.2008, що подана у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 є позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) ОСОБА_2 .

Державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньків Д.М. ОСОБА_2 видано 2 (два) свідоцтва про право на спадщину за заповітом на:

1)право на земельну частку (пай) розміром 264,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі;

2)2/3 частин житлового будинку з приналежними господарськими прибудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю ОСОБА_5 .

До складу спадщини ОСОБА_5 , яку успадковує ОСОБА_2 , входить також частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , успадкована ним після смерті сестри ОСОБА_4 ,однак не оформлено документи про спадкування.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , належав до колгоспного двору, станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Кожному із них належала частка в спадковому житловому будинку по 1/2 частці кожному. Проте, частки в колгоспному дворі не виділялися. Право власності на нього в органах БТІ не зареєстровано (не оформлено), правовстановлюючий документ відсутній. Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли, в рівних частках, спадкоємці другої черги за законом - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла спадкоємець за заповітом - ОСОБА_1 ; спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв спадкоємець за заповітом - ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ,в органах БТІ не зареєстровано (не оформлено) та через відсутність правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавців на спадковий житловий будинок, позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України.

Як вбачається із роз`яснень ч.ч.2, 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що:

- позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, а саме слід: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як рідними сестрами; за позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) визнати право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що успадковано нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 . В іншій частині позовних вимогОСОБА_1 відмовити;

- зустрічнні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а саме за позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) слід визнати право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що успадковано ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

При винесенні рішення судом враховується те, що відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.

На підставі ст.ст. 120, 123, 530, 548, 549, 553, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 328, 331, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1268-1270, 1273-1274, 1296-1297, 355-356, 368-370, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як рідними сестрами.

Визнати заОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимогОСОБА_1 відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасники справи:

-позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_15 ;

-відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_16 ;

-відповідачЧернелицька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 10А смт Чернелиця Коломийського (раніше Городенківського) району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355601.

Судове рішення складено 22.01.2025.

Суддя: Федів Л. М.