Рішення

від 20.11.2024 по справі 405/1230/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1230/22

2/405/233/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Драного В.В.

при секретарі: Дятел О.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Білого І.П., Бебік Г.В., Іванової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської обласної ради, Комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг» про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача Кіровоградської обласної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування позову вказала, що 09.04.2015 року між нею та Кіровоградською обласною радою був укладений трудовий договір у формі контракту, згідно якого вона перебувала на посаді директора КП «Регіональний центр розвитку послуг». 14.02.2022 року вона подала заяву про звільнення з посади за угодою сторін. Однак, 28.02.2022 року о 11:05 год. вона подала заяву про відкликання своєї заяви про звільнення, але розпорядженням голови обласної ради від 28.02.2022 року № 59-гр позивача було звільнено з посади згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Станом на 12:17 год. 28.02.2022 року запис у трудовій книжці ОСОБА_2 про її звільнення був відсутній. Зазначила, що вирішуючи спір про звільнення з роботи за угодою сторін необхідно з`ясувати чи існувало волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення, чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін до припинення трудового договору за угодою сторін та чи була згода роботодавця на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору. Вважає, що сторонами не була досягнута домовленість про припинення контракту за угодою сторін з 28.02.2022 року, додаткова угода до контракту про це не укладалася. За таких обставин, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.06.2022 року, просить: 1) визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 28.02.2022 року № 59-гр «Про директора комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг»; 2) поновити позивача на посаді директора Комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг»; 3) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 149432,01 грн.; 4) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2022 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

18.05.2022 року представник відповідача Кіровоградської обласної ради подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та вказав, що 14.02.2022 року позивач подала голові Кіровоградської обласної ради заяву про звільнення з посади директора КП «Регіональний центр розвитку послуг» за угодою сторін, яка того ж дня була ним узгоджена написом «Погоджую». Розпорядженням голови обласної ради від 28.02.2022 року № 59-гр позивача було звільнено з посади згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Дане розпорядження було підписано кваліфікованим електронним підписом (КЕП) 28.02.2022 року о 08:10 год. При цьому, заява позивача про відкликання її заяви про звільнення була зареєстрована відповідачем лише о 11:15 год. 28.02.2022 року, тобто після видачі розпорядження про її звільнення. О 12:38 год. позивач відмовилася отримувати копію розпорядження про звільнення та трудову книжку, мотивуючи це тим, що вона не згодна зі звільненням. При цьому, якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник може анулювати таку домовленість лише за взаємною згодою про це роботодавця і працівника. У роботодавця обов`язок прийняти відкликання працівником своєї заяви про звільнення відсутній. Однак, обопільна згода обласної ради та ОСОБА_2 на скасування угоди про звільнення останньої була відсутня, а тому її правомірно звільнено з роботи. Також зазначив, що чинним законодавством не передбачено обов`язкової письмової форми угоди про припинення трудового договору, така угода може бути укладена шляхом подання працівником заяви про звільнення за угодою сторін із зазначенням конкретної дати звільнення. Згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України може бути припинено як безстроковий, так і строковий трудовий договір. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

27.05.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача вказав, що відповідачем не доведено, що оскаржуване розпорядження голови обласної ради про звільнення позивача було підписане КЕП саме о 08:10 год. 28.02.2022 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.06.2023 року клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача КП «Регіональний центр розвитку послуг».

11.09.2023 року представник відповідача КП «Регіональний центр розвитку послуг» подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та вказав, що на виконання розпорядження голови Кіровоградської обласної ради про звільнення директора підприємства ОСОБА_2 від 28.02.2022 року в.о. директора ОСОБА_3 того ж дня видала наказ № 15. Даним наказом ОСОБА_2 було звільнено з посади директора КП «Регіональний центр розвитку послуг» та оскільки ОСОБА_2 відмовилася отримувати копію розпорядження про звільнення та трудову книжку їй було направлено відповідне повідомлення. При цьому, якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник може анулювати таку домовленість лише за взаємною згодою про це роботодавця і працівника. Також вказав, що позивачем не вказано в чому полягає завдана їй моральна шкода, з яких міркувань вона виходила при визначенні її розміру. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вказав, що на момент подання позивачем заяви про анулювання заяви про своє звільнення оскаржуваного розпорядження не було, згоди на звільнення вона не надавала, так як відкликала її.

Представники відповідача Кіровоградської обласної ради у судовому засіданні позов не визнали та вказали, що згоди на відкликання позивачем своєї заяви про звільнення роботодавець не надавав. Зазначали, що о 09:01 год. оскаржуване розпорядження вже було підписано КЕП голови обласної ради, натомість позивач звернулася із заявою про відкликання своєї заяви про звільнення лише о 11:05 год. 28.02.2022 року. З позивачем у день звільнення було проведено повний розрахунок та направлено їй трудову книжку.

Представник КП «Регіональний центр розвитку послуг» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 09.04.2015 року між Кіровоградською обласною радою та ОСОБА_2 було укладено контракт, згідно якого остання призначена на посаду директора КП «Кіровоградське регіональне інвестиційне агентство» Кіровоградської обласної ради з 09.04.2015 року по 08.04.2020 року (т. 1, а.с. 21-29).

Згідно п. 1.2 цього контракту, даний контракт є трудовим договором та на взаємовідносини за цим контрактом поширюється дія КЗпП України.

Як вбачається з п. 5.1 цього контракту зміни та доповнення до нього вносяться шляхом підписання додаткових угод.

Відповідно до п. 5.2 б) цього контракту він припиняється, зокрема, за угодою сторін.

В подальшому, КП «Кіровоградське регіональне інвестиційне агентство» Кіровоградської обласної ради змінило назву на КП «Регіональний центр розвитку послуг».

21.01.2020 року між ОСОБА_2 та Кіровоградською обласною радою було укладено додаткову угоду про продовження строку дії вказаного контракту на 5 років з дати укладання даного контракту (т. 1, а.с. 30-31).

14.02.2022 року ОСОБА_2 подала заяву про звільнення із займаної посади за угодою сторін з 28.02.2022 року, що сторонами не заперечується.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 28.02.2022 року № 59-гр «Про директора комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг» звільнено ОСОБА_2 із посади директора КП «Регіональний центр розвитку послуг» 28.02.2022 року за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, підстава заява ОСОБА_2 від 14.02.2022 року та пп. б) п. 5.2 Контракту від 09.04.2015 року. Також цим розпорядженням виконання обов`язків директора підприємства покладено на начальника відділу розвитку і маркетингу ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 6).

Згідно скріншотів із системи електронного документообігу виконавчого апарату Кіровоградської обласної ради FossDoc та протоколу створення та перевірки КЕП датою даного розпорядження голови вказано 08:10 год. 28.02.2022 року, дата підписання КЕП голови обласної ради 09:01 год. 28.02.2022 року (т. 1, а.с. 114, 134, 135, 137; т. 2, а.с. 21).

Наказом в.о. директора КП «Регіональний центр розвитку послуг» Осіпової М.В. від 28.02.2022 року № 15 звільнено ОСОБА_2 із займаної посади директора підприємства 28.02.2022 року за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (т. 1, а.с. 181).

28.02.2022 року о 11:05 год. було зареєстровано заяву ОСОБА_2 від 28.02.2022 року, в якій вона відкликає та анульовує раніше подану нею заяву від 14.02.2022 року про її звільнення з посади директора КП «Регіональний центр розвитку послуг» за угодою сторін з 28.02.2022 року (т. 1, а.с. 32).

Згідно скріншоту (роздруківки) із системи електронного документообігу виконавчого апарату Кіровоградської обласної ради FossDoc датою надходження даної заяви ОСОБА_2 вказано 11:15 год. 28.02.2022 року (т. 1, а.с. 79, 114).

Як вбачається з акту від 28.02.2022 року, складеного працівниками КП «Регіональний центр розвитку послуг» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 , станом на 12:17 год. 28.02.2022 року в трудовій книжці ОСОБА_2 відсутній запис про її звільнення, наказ по підприємству про її звільнення також відсутній (т. 1, а.с. 33).

Також згідно акту від 28.02.2022 року № 3, складеного працівниками КП «Регіональний центр розвитку послуг» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також начальником юридичного відділу Кіровоградської обласної ради О. Кулінкою, в.о. директора Осіпова М.В. запропонувала ОСОБА_2 отримати копію розпорядження про її звільнення за угодою сторін та трудову книжку о 12:38 год. 28.02.2022 року, на що ОСОБА_2 відмовилася, мотивуючи це тим, що вона не згодна із звільненням (т. 1, а.с. 81).

28.02.2022 року в.о. директора КП «Регіональний центр розвитку послуг» ОСОБА_3 направила позивачу повідомлення № 62 від 28.02.2022 року про необхідність отримати трудову книжку (т. 1, а.с. 82-83).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_2 , в ній міститься запис № 15 про її звільнення 28.02.2022 року з посади директора КП «Регіональний центр розвитку послуг» за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України та п. 5.2 контракту від 09.04.2015 року, підстава наказ № 15 від 28.02.2022 року (т. 1, а.с. 219-221).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що раніше вона була підлеглою ОСОБА_2 в КП «Регіональний центр розвитку послуг». 28.02.2022 року о 09:00 год. вона як в.о. директора підприємства прийшла до обласної ради, щоб забрати розпорядження голови обласної ради з його підписом та печаткою про звільнення ОСОБА_2 . Після 11:00 год. ОСОБА_2 прийшла до підприємства та повідомила, що вона не звільняється у зв`язку з воєнним станом. Близько 12:00 год. ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_2 про необхідність отримати розпорядження про її звільнення та трудову книжку, на що остання відмовилася, а тому свідок разом з іншими працівниками склала відповідний акт.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що на момент спірних правовідносин він перебував на посаді начальника відділу юридичного забезпечення Кіровоградської обласної ради. Зазначив, що розпорядження про звільнення ОСОБА_2 було підписано головою обласної ради із самого ранку 28.02.2022 року та в подальшому він доводив його зміст до відома ОСОБА_2 у її кабінеті на підприємстві.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що на момент спірних правовідносин вона працювала адміністратором КП «Регіональний центр розвитку послуг». Вранці 28.02.2022 року ОСОБА_2 попросила її ознайомитися із своєю трудовою книжкою. ОСОБА_5 показала їй трудову книжку, в якій не було запису про звільнення ОСОБА_2 . При цьому, оригінал розпорядження голови обласної ради про її звільнення надійшов пізніше. Після реєстрації цього розпорядження на підприємстві ОСОБА_5 внесла відповідний запис про звільнення до трудової книжки ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_6 пояснила у судовому засіданні, що працює головним бухгалтером КП «Регіональний центр розвитку послуг». 28.02.2022 року після 11:00 год. вона почула в коридорі, що ОСОБА_2 відмовляється отримувати трудову книжку, акт про це свідок підписувати відмовилася. Вказала, що вона лише провела остаточний розрахунок із ОСОБА_2 при її звільненні.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що працює інженером КП «Регіональний центр розвитку послуг». 28.02.2022 року він дійсно підписав акти про те, що у трудовій книжці ОСОБА_2 був відсутній запис про її звільнення та про те, що вона відмовилася отримувати розпорядження про її звільнення та трудову книжку.

Свідок ОСОБА_8 пояснив у судовому засіданні, що на момент спірних правовідносин був працівником КП «Регіональний центр розвитку послуг». 28.02.2022 року близько 11:00 год. він був на території будинку обласної ради та зустрів ОСОБА_2 , яка подала заяву про відкликання заяви про своє звільнення. Зазначив, що ОСОБА_3 не повідомляла колектив підприємства про розпорядження голови обласної ради про звільнення ОСОБА_2 , на підприємстві теж ніхто будь-яких наказів з цього приводу не видавав. Позивач повідомила працівників підприємства, що відкликала свою заяву про звільнення. Потім на підприємство прийшов ОСОБА_4 з розпорядженням про звільнення директора, однак його ніхто не захотів отримувати.

За приписами частини першої статті 21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини третьої цієї статті особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Однією із підстав припинення трудового договору (в тому числі і контракту) є угода сторін (пункт 1статті 36 КЗпП України).

Угода це дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і розуміє під собою вільне волевиявлення обох сторін. Волевиявлення - це засіб, яким особа має намір досягти певних юридичних результатів і пов`язується із вчиненням фактичних дій. Дія - це зовнішнє вираження волі і свідомості людей.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження стала особиста письмова заява позивача, що містила прохання звільнити її із займаної посади за угодою сторін з 28.02.2022 року.

У пункті 8постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»роз`яснено, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП України(за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за пунктом 1статті 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін щодо підстави припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (стаття 38 КЗпПУкраїни).

Отже, законність припинення трудових відносин за угодою сторін фактично поставлено у залежність від наявності взаємної згоди працівника та роботодавця на таке звільнення.

За такого правового регулювання основними умовами угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП Українищодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди є: 1) підстава припинення трудового договору та 2) строк, з якого договір припиняється.

За пунктом 1статті 36 КЗпП Українитрудовий договір може бути припинено у будь-який строк, стосовно якого досягли домовленості працівник та роботодавець. Такий строк може бути як меншим, так і перевищувати встановлений для звільнення за власним бажанням двотижневий період. При цьому, дату припинення трудових відносин за угодою сторін сторони (працівник і роботодавець) визначають за взаємною домовленістю.

Тобто, звільнення за угодою сторін передбачає, що роботодавцем та найманим працівником досягнуто спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк. У свою чергу, недосягнення сторонами згоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення позбавляють роботодавця права на звільнення працівника за угодою сторін у відповідності до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 813/5855/15 та від 31.10.2019 року в справі № 1340/6082/18.

Так, заява позивача про звільнення із займаної посади за угодою сторін містить волевиявлення (пропозиції) позивача на визначення строку, з якого трудовий договір пропонується розірвати за угодою сторін.

Таким чином, суд вважає, що сторони трудового договору досягли згоди щодо основних умов припинення трудових відносин з підстави, визначеної у п. 1 ст. 36 КЗпП України, а відтак у сторін було наявне волевиявлення на звільнення позивача із займаної посади з 28.02.2022 року.

У свою чергу, якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Більш того, приписами КЗпП України для власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) не передбачено обов`язок прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення після досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.08.2020 року в справі № 359/5905/18.

Судом не встановлено, що станом на момент складання заяви про звільнення за угодою сторін було відсутнє відповідне волевиявлення позивача про припинення трудового договору за зазначеною підставою, наступна зміна власного рішення позивачем не впливає на чинність досягнутої домовленості з роботодавцем (без його згоди на таку зміну). Так само судом не встановлено і наявності обопільної згоди роботодавця та позивача, як працівника, на скасування угоди про звільнення позивача, а тому позивача було правомірно звільнено з роботи саме за угодою сторін.

Водночас, щодо тверджень позивача про необхідність оформлення звільнення позивача, яка працювала за контрактом, шляхом укладення додаткової угоди до контракту суд вважає за необхідне вказати таке.

Згідно п.п. 6.2, 6.3 Статуту КП «Регіональний центр розвитку послуг», затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 24.04.2019 року № 114-гр, директор підприємства призначається і звільняється з посади в порядку, встановленому рішенням засновника (Кіровоградської обласної ради) згідно вимог КЗпП України. На період до призначення директора або його відсутності, виконання обов`язків директора покладається на заступника директора. З директором підприємства укладається контракт, в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора та інші умови (т. 1, а.с. 7-20).

Крім того,відповідно доп.4.6 Положенняпро порядокпризначення напосади тазвільнення зпосад,укладення контрактівз керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 27.01.2015 року № 706 (у редакції рішення Кіровоградської обласної ради від 10.12.2019 року № 716) на період до призначення керівника в установленому Кіровоградською обласною радою порядку або на час його відсутності чи неможливості виконання ним своїх обов`язків, виконання обов`язків керівника покладається на його заступника (чи іншу визначену особу відповідно до штатного розпису комунального підприємства (закладу, установи, організації) спільної власності області) з правом першого підпису фінансово-банківських документів і договорів за відповідним розпорядженням голови обласної ради.

Водночас, згідно п. 4.8 цього Положення додаткова угода до контракту з керівником укладається лише у випадках: 1) продовження терміну дії контракту; 2) пропозицій керівника або голови обласної ради щодо додаткових умов до контракту, за угодою сторін; 3) необхідності внесення додаткових змін до контракту згідно з чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими актами. Додаткова угода до контракту з керівником укладається за розпорядженням голови обласної ради.

Тобто, оскільки контракт є видом трудового договору, то на нього поширюються загальні вимоги до оформлення звільнення працівників на підставі п. 1 ст. 1 ст. 36 КЗпП України, а саме необхідність дотримання простої письмової форми (наприклад, заява про звільнення та наказ (розпорядження) про звільнення на підставі цієї заяви). При цьому, дострокове припинення дії контракту не є зміною його умов в частині строку в розумінні п. 5.1 контракту від 09.04.2015 року, обов`язок укладення саме додаткової угоди при достроковому припиненні контракту у його сторін відсутній, а тому доводи позивача в цій частині також є помилковими.

Також, суд не вбачає порушення процедури звільнення ОСОБА_2 в тому, що станом на 12:17 год. 28.02.2022 року (тобтодо закінченнядня звільнення)у їїтрудовій книжцібув відсутнійзапис прозвільнення,оскільки відповіднодо п.2.4Інструкції пропорядок веденнятрудових книжокпрацівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, записи в трудовій книжці про звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) у день звільнення.

У свою чергу, суд відзначає, що основною підставою прийняття на роботу або звільнення з роботи працівника є відповідний акт роботодавця (наказ, розпорядження, тощо), а не запис у трудовій книжці працівника, яка лише фіксує трудову діяльність працівника.

З огляду на викладене, враховуючи, що заява позивача про звільнення із займаної посади за угодою сторін містить волевиявлення (пропозиції) позивача на визначення строку, з якого трудовий договір пропонується розірвати за угодою сторін, а обопільна згоди роботодавця та позивача, як працівника, на скасування угоди про звільнення позивача відсутня, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, а також похідних від них позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10 - 13, 19, 76 - 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Кіровоградської обласної ради (ЄДРПОУ 22223982, адреса: 25006, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1), Комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг» (ЄДРПОУ 23693537, адреса: 25006 м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.12.2024 року.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний