Вирок

від 22.01.2025 по справі 485/148/25

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/148/25

Провадження №1-кп/485/71/25

Вирок

іменем України

22 січня 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка кримінальне провадження №12024152310000459 від 24.09.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох малолітній дітей (2014 та 2019 року народження), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимомго

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6

встановив:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє на теперішній час.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» № 309 від 22.12.2022 (із змінами) період тимчасової окупації Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області почався 19.03.2022 та завершився 11.11.2022, який співпадає з періодом ведення бойових дій на вказаній території, а з 11.11.2022 вказану територію віднесено до території можливих бойових дій.

Згідно із постановою Верховної Ради України №2471 від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян без відповідного на те дозволу. Відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від №622 від 21 серпня 1998 року, визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.

Однак в порушення зазначених вимог законодавства, у період дії воєнного стану в Україні, приблизно у грудні 2022 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , після деокупації населених пунктів Снігурівської ОТГ Миколаївської області, приїхавши до будинку, в якому він фактично проживає, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на присадибній земельній ділянці виявив вибухову речовину порох, який вирішив зберігати на території вищезазначеного домоволодіння, привласнивши його, тобто незаконно придбав вибухову речовину.

Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, ОСОБА_3 зібрав із земельної ділянки виявлений ним порох, після чого частину переніс до приміщення господарської споруди (майстерні), яка розташована на території його домоволодіння, а іншу частину пороху залишив зберігатися під навісом. Незаконно придану вибухову речовину ОСОБА_3 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до 26.09.2024.

26 вересня 2024 року в період часу з 11 год. 39 хв. до 14 год. 36 хв. під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено 11,930 кг вибухової речовини, а саме двохосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Крім цього, приблизно у другій декаді вересня 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 виник умисел на викрадення чужого майна, а саме залізобетонних плит з недіючого зрошувального каналу, розташованого за селом Трудолюбівка Баштанського району Миколаївської області. З цією метою ОСОБА_3 вирішив використовувати наявний у домоволодінні металевий лом, залізний ланцюг, а також колісний трактор марки МТЗ-80 (з реєстраційним номером НОМЕР_1 ), який він взяв у свого батька.

Діючи нареалізацію свогокорисливого умислу ОСОБА_3 ,приблизно 20.09.2024у нічнийчас, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, в умовах воєнного стану, за допомогою колісного трактору марки «МТЗ-80», попрохав свого батька ОСОБА_7 , який не був обізнаний про злочинні наміри сина, допомогти у транспортуванні залізобетонних плит з каналу.

Прибувши на місце вчинення крадіжки, за кермом колісного трактору марки «МТЗ-80» якого був ОСОБА_3 , останній металевим ломом у кожній з плит пробивав отвори, достатні для зачеплення металевим ланцюгом, та в подальшому за проханням ОСОБА_3 , його батько ОСОБА_7 почергово металевим ланцюгом зачеплював кожну бетонну канальну плиту, а ОСОБА_3 зазначеним вище трактором «МТЗ-80», яким керував сам, відтягував вказані плити на територію домоволодіння за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 .

Таким чином шляхом вільного доступу із недіючого зрошувального каналу, який є частиною об`єкту комунального майна Снігурівської міської ради «Зрошувальна система радгоспу Ватутіна» (інвентарний номер 10350014), який розташований між селами Трудолюбівка та Мирне (колишня назва с.Першотравневе) Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (геолокаційні дані: 46.93399?С, 32.6131?В) ОСОБА_3 здійснив крадіжку 8 штук бувших у використанні бетонних канальних плит:

- довжиною 6,25 м, шириною 1,47 м, вартістю 5054,50 грн.;

- довжиною 6,27 м, шириною 1,52 м, вартістю 5241,50 грн.;

- довжиною 6,27 м, шириною 1,50 м, вартістю 5175,50 грн.;

- довжиною 6,21 м, шириною 1,51 м, вартістю 5159 грн.;

- довжиною 6,25 м, шириною 1,47 м, вартістю 5054,50 грн.;

- довжиною 6,26 м, шириною 1,52 м, вартістю 5236 грн.;

- довжиною 6,20 м, шириною 1,52 м, вартістю 5181 грн.;

- довжиною 6,25 м, шириною 1,52 м, вартістю 5225 грн.;

Викрадене майно ОСОБА_3 привласнив та розпорядився на свій розсуд, чим завдав Снігурівській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Снігурівської міської ради матеріальну шкоду на загальну суму 41327 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

22 січня 2025 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України та таку в підготовчому судовому засідання надано на затвердження суду.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 просили затвердитиугоду провизнання винуватості,при цьомуобвинувачений вказав,що беззастережновизнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень зазначених в обвинувальному акті, згоден з викладеними обставинами в обвинувальному акті.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч.4 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

При укладенні угоди прокурор врахував: обставини що пом`якшують покарання ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; наявність на утриманні 2 малолітніх дітей; добровільне відшкодування завданого збитку; відсутність матеріальних претензій. Обставини що пом`якшують покарання ОСОБА_3 та істотнознижують ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.263КК України,а саме:щире каяття;активне сприяннярозкриттю злочину;наявність наутриманні 2малолітніх дітей.Обставин,що обтяжуютьпокарання ОСОБА_3 згідно зіст.67КК України,не виявлено.

Також сторонами при укладенні угоди враховано, що ОСОБА_3 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно; освіта вища, одноосібний землевласник; одружений, на утримані має 2 малолітніх дітей; раніше не судимий; невійськовозобов`язаний (за станом здоров`я).

Враховуючи вищевикладене, сторони дійшли згоди щодо можливості із застосуванням ст. 69 КК України визначити покарання нижче від найнижчої межі, яка встановлена в санкції Особливої частини КК України.

З урахуванням вказаних обставин сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_3 такого покарання:

-за ч.1ст.263КК Україниіз застосуваннямст.69КК призначитипокарання увиді штрафув розмірі1000(однієїтисячі) неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,а саме17000грн;

-за ч.4ст.185КК Україниіз застосуваннямст.69КК -призначити покаранняу видіштрафу врозмірі 2000(двохтисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34000 грн;

-за сукупністюкримінальних правопорушеньна підставіч.1ст.70КК України,шляхом частковогоскладання призначенихпокарань,визначити ОСОБА_3 остаточне покаранняу видіштрафу врозмірі 2400(двохтисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 40800 грн.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Вислухавши думку прокурора, який вважав за необхідне затвердження угоди, обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , які просили розглянути та затвердити угоду про визнання винуватості, представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 , який вказав, що вся матеріальна шкода обвинуваченим відшкодована, не заперечує щодо затвердження угоди, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 визнає себе винуватим, віднесено до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості з моменту ініціювання укладення такої угоди.

Судом встановлено, що угода між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , складена та підписана 22 січня 2025 року у присутності його захисника ОСОБА_5 , про що свідчить підпис останнього на текстах угод.

Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у ст. 472 КПК України.

Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам, оскільки містить усі необхідні реквізити та обставини.

Зокрема, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 містить формулювання обвинувачення щодо обвинуваченого, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статтей (частини статтей) закону України про кримінальну відповідальність.

Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.

В угоді зазначено обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про їх укладення.

Суд встановив, що правова кваліфікація кожного із діянь обвинуваченого є правильною, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій обвинуваченого, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується та які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні погодилися з кваліфікацією діянь, зазначеною в обвинувальному акті та угоді.

Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

З обвинувального акту та угоди, вбачається, що шкода кримінальним правопорушенням передбаченим ч.1 ст. 263 КК України нікому не завдавалась. Шкода кримінальним правопорушенням передбаченим ч.4 ст. 185 КК України завдана територіальній громаді.

З пояснень представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 шкода обвинуваченим відшкодована в повному розмірі.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився на призначення йому узгодженого покарання, яке з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, який раніше не судимий, за наявності пом`якшуючих покарання обставин, щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; наявність на утриманні 2 малолітніх дітей; добровільне відшкодування завданого збитку; відсутність матеріальних претензій, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду покарання.

При цьому, враховуючи те, що остаточно визначена в угоді сума штрафу не може бути меншою ніж завдана обвинуваченим Снігурівській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Снігурівської міської ради матеріальна шкода на загальну суму 41327 грн., суд приходить до висновку, що суму штрафу остаточного покарання слід збільшити.

На підставі ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого судові витрати за проведення судової експертизи визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» №3556 від 10.10.2024 вартістю 800,00 грн; судової експертизи Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу» № СЕ-19/112-24/18075- ФХВР від 04.10.2024, вартість проведення якої складає 1591,80 грн, а всього 2391,80 грн.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду від 22 січня 2025 року про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024152310000459.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання із застосуваннямст.69КК Україниу видіштрафу врозмірі 1000(однієїтисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання із застосуваннямст.69КК Україниу видіштрафу врозмірі 2000(двохтисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34000 грн.

На підставіч.1ст.70КК України,за сукупністюкримінальних правопорушеньшляхом частковогоскладання призначенихпокарань,визначити ОСОБА_3 остаточне покаранняу видіштрафу врозмірі 2500(двохтисяч п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 42500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 2391,80 грн (дві тисячі триста дев`яносто одну грн 80 к.) на залучення експерта.

Речові докази:

-двохосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох вагою 11,930 кг, який після зважування разом із первинним упакуванням поміщений до 8 спеціального пакету Р8Р 4232453 - переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, після набрання вироком законної сили - передати на потреби Збройних сил України.

- 8бетонних плитіз наступнимирозмірами:-довжиною 6,25м,шириною 1,47м;-довжиною 6,27м,шириною 1,52м;-довжиною 6,27м,шириною 1,50м;-довжиною 6,21м,шириною 1,51м;-довжиною 6,25м,шириною 1,47м;-довжиною 6,26м,шириною 1,52м;-довжиною 6,20м,шириною 1,52м;-довжиною 6,25м,шириною 1,52м,які переданіпід зберігальнурозписку ОСОБА_3 повернути Снігурівській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Снігурівської міської ради.

- металевий лом довжиною 1, 52 метри, до якого прикріплено пояснювальну записку слідчого та прикріплено наліпку ИРП 0303535; металевий ланцюг, до якого прикріплено пояснювальну записку слідчого та прикріплено наліпку ИРИ 0303535- передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області знищити;

- трактор колісний зеленого кольору марки МТЗ-80 д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини Серія: НОМЕР_2 , є спільною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_3 - який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_3 , вважати повернутим ОСОБА_3 .

Арешт на майно, а саме на: 13 бетонних плит, із яких: 12 цілих бетонних плит із наступними розмірами: 1). довжина - 6,30 метри, ширина - 1,56 метри; 2). довжина - 6,24 метри, ширина - 1,57 метри; 3). довжина - 6,26 метри, ширина -1,51 метри; 4). довжина - 6,23 метри, ширина -1,51 метри; 5). довжина - 6,25 метри, ширина - 1,47 метри; 6). довжина - 6,27 метри, ширина - 1,52 метри; 7). довжина - 6,27 метри, ширина - 1,50 метри; 8). довжина - 6,25 метри, ширина - 1,52 метри; 9). довжина - 6,21 метри, ширина -1,51 метри; 10). довжина - 6,25 метри, ширина - 1,47 метри; 11). довжина6,26 метри, ширина - 1,52 метри; 12). довжина - 6,20 метри, ширина - 1,52 метри; 13). 13). із слідами відпилу, яка складається і двох частин, довжина однієї частини- 2,13 метри, ширина - 1,52 метри, другої частини: довжина - 4,10 метри, ширина - 1,51 метри; на вказаних плитах наявні свіжі отвори; а також на металевий лом та металевий ланцюг, накладений ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області (справа № 485/2005/24, провадження № 1-кс/485/330/24) від 30.09.2024, скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1