Рішення

від 20.01.2025 по справі 490/9273/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/841/2025 Справа № 490/9273/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романовій К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства«Банк «КЛІРИНГОВИЙДІМ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» заборгованість за заявою-договором №121191 від 12.01.2024 у розмірі 53293,51 грн, з яких: 37 546,97 грн заборгованість за кредитом; 15746,54 грн заборгованість за відсотками та 3028,00 грн судових витрат.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12.01.2024 між ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» та відповідачем було укладено заяву-договір №121191 від 12.01.2024 року про надання споживчого кредиту. Відповідно до п.1 кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в розмірі 40 000,00 грн строком на 12 міс. для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відповідно до п.1 кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом складає 65,0 відсотків річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості відсутня, комісія за надання кредиту відсутня. Водночас позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та здійснити погашення кредиту в строки і в сумах, згідно умов кредитного договору, в тому числі згідно додатку №1 «Графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки». Згідно п.1 кредитного договору та графіку, дата остаточного повернення кредиту 12.01.2025 року. З усіма умовами надання кредиту позичальник був ознайомлений 12.01.2024 року. В порушення умов кредитного договору, починаючи з 12.02.2024 року позичальником прострочено та не сплачено в повному обсязі платежі на погашення заборгованості згідно кредитного договору, що підтверджується виписками про рух коштів по особових рахунках позичальника та розрахунком заборгованості станом на 03.10.2024 року.

Станом на дату подання даної позовної заяви, заборгованість відповідача, в тому числі прострочена за кредитним договором становить 53293,51 грн, з яких: 37546,97 грн заборгованість за кредитом; 15746,54 грн заборгованість за відсотками.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору у вигляді направлення вимоги про дострокове погашення кредиту №03-02/2084 від 14.05.2024. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Після виконання приписів ст. 187 ЦПК України, ухвалою судді від 21.10.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу у відсутність представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.

Від відповідача будь-яких заяв та клопотань не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст.279ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст.178ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положеннямст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

12.01.2024 року між АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» та ОСОБА_1 укладено Заяву- Договір про надання споживчого кредиту на умовах продукту «Вільний кредит» № 121191 (далі - Договір), який підписаний відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису «Дія.Підпис» 12.01.2024 року.

Вказана заява-договір підписана ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису «Дія підпис».

Так, за умовами Договору № 121191 від 12.01.2024 року позичальнику надається кредит у розмірі 40 000,00 грн, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника, строком на 12 місяців, з відповідним графіком погашення кредиту, з датою остаточного повернення кредиту 12.01.2025 року, з розміром процентної ставки 65,0 % річних. Тип процентної ставки - фіксована та застосовується на весь строк Кредиту.

Пунктом 1.8.2 Договору передбачено порядок нарахування процентів, згідно якого, проценти нараховуються за Заявою договором щомісячно в день, що передує дню погашення, та сплачуються Позичальником щомісячно в складі ануїтетних платежів у строки згідно з умовами Кредитного договору. Нарахування процентів відбувається за методом «30/360».

Відповідно до п.1.13-1.15 Договору порядок повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом відбувається щомісячно у строки згідно Додатку 1 до Заяви-договору «Графік з обчислення платежів загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки» (Додаток №1 до Заявидоговору).

Позичальник має право в будь який час провести дострокове повернення всієї суми або частини суми наданого Кредиту за умови, що в будь якому випадку нараховані Банком проценти за фактичний строк користування Кредитом, комісії за послуги Банку згідно з умовами Договору, будуть сплачені Позичальником в той же час. При достроковому поверненні Кредиту або будь-якої його частини внесені Позичальником платежі направляються Банком на погашення заборгованості Позичальника у черговості, визначеній Умовами та порядком надання банківських послуг в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» (для фізичних осіб), які розміщені в мережі інтернет за адресою https://www.clhs.com.ua. 1

Штраф за кожний несвоєчасно сплачений платіж згідно Графіку платежів (Додаток № 1 до Заяви-Договору): 100 грн. за перший місяць заборгованості, 200 грн. за другий місяць заборгованості, 300 грн. за третій місяць заборгованості, 500 грн. четвертий місяць заборгованості. Порядок нарахування штрафу, визначений Умовами та порядком надання банківських послуг в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» (для фізичних осіб).

Банк на умовах цієї Заяви-договору зобов`язується надати споживчий Кредит, а Позичальник (споживач) зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі на умовах, встановлених цією Заявою-договором. Кредит надається на власні потреби Позичальника (для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника) в сумі 40 000,0 грн шляхом їх перерахування на рахунок Позичальника НОМЕР_1 , відкритий в Банку. Протягом строку дії Заяви-договору розміри процентів залишаються незмінними.

Як вбачається з розділу 2 Договору ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладенням цієї Заяви-договору самостійно ознайомився з розміщеною на офіційному веб-сайті Банку https://www.clhs.com.ua інформацією, необхідною для отримання Кредиту та прийняття усвідомленого рішення. Банк надав у повному обсязі інформацію, згідно Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України "Про споживче кредитування"; на момент укладання Заяви-договору попередньо ознайомлений у письмовій формі та отримав «Паспорт споживчого кредиту» та ознайомився у повному обсязі з інформацією, яка надається споживачу відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» в тому числі ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту, вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає законодавство України, в тому числі інформацією, надання якої передбачене нормативними документами Національного банку України, які йому роз`яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими цілком згодний.

Ця Заява-договір разом з Умовами та Тарифами Банку являє собою договір приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України.

Відповідачем підтверджено приєднання до Умов та порядку надання банківських послуг в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», які було надано йому для ознайомлення в електронному вигляді, діючу редакцію яких розміщено на офіційній інтернет-сторінці Банку: https://www.clhs.com.ua.

Складовими і невід`ємними частинами Кредитного договору є: дана Заява - Договір, Умови, Паспорт споживчого кредиту і Графік платежів (що містить окрім іншого інформацію про дати і розміри чергових платежів), з якими відповідач ознайомлений, їх зміст розумів, та які зобов`язувався неухильно дотримуватись.

Факт перерахування АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» на рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 40000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією №121191 від 12.01.2024

Із копії виписки з 12.01.2024 по 10.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 15.02.2024 здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 2453,03 грн, згідно договору №121191 від 12.01.2024 р.

14.05.2024 року позивач направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про дострокове погашення кредиту вих. №03-02/2084 від 14.05.2024 про дострокове погашення кредиту у сумі 41632,21 грн до 06.06.2024. Вказано, що дана сума може бути змінена на день фактичного погашення заборгованості.

Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600919755510, вищевказана вимога 22.05.2024 року отримана ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом.

Однак, станом на звернення з даним позовом до суду, відповідачем вимогу про дострокове погашення кредиту проігноровано, погашення заборгованості по Договору №121191 від 12.01.2024 р. не здійснено.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що заява-договір №121191 від 12.01.2024 року укладалася між сторонами в електронній формі та підписана відповідачем у Мобільному додатку MyBank365 за допомогою кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис".

Таким чином, встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, шляхом завірення особистим кваліфікованим електроннимо підписом "Дія.Підпис".

Суд вважає, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладеним сторонами, отже цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що Кредитний договір № 121191 від 12.01.2024 року укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

До позовної заяви доданий розрахунок заборгованості, який підтверджує факт отримання грошових коштів, рух кредитних коштів та погашення заборгованості. Вказаний розрахунок складений відповідно вимог до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно даного розрахунку, станом на 03.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 121191 від 12.01.2024 року складає 53293,51 грн, з яких: 37546,97 грн заборгованість за кредитом; 15746,54 грн заборгованість за відсотками.

Оскільки нормативно-правовими актами, в тому числі актами Національного Банку України, не затверджено зразок «Розрахунку заборгованості кредитним договором», тому розробка такого документу такого типу віднесена до компетенції кожної банківської установи.

За таких обставин, долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості є формою, встановленою банком, мета якого фіксування кредитної заборгованості позичальника.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 17.12.2020 по справі 278/2177/15-ц та постанові від 02.07.2020 року по справі 753/16745/15-ц, суд визнає наданий банком розрахунок заборгованості належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Крім того, суд враховує, що доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, а відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За такого, з огляду на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» не повернуті, позовні вимоги про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що складається з тіла кредиту та відсотків, є обґрунтованими, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною четвертою статті 10ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейськоїкомісії з прав людини.

Закон України"Просудоустрій істатус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн стягнути з відповідача на користь АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 141, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 525, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерноготовариства «Банк«КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 21665382, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 5а) заборгованість за Заявою-Договором №121191 від 12.01.2024 року у розмірі 53293,51 грн (п`ятдесяттри тисячідвісті дев`яностотри гривні51копійка),з яких:37546,97грн заборгованість закредитом;15746,54грн заборгованість завідсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» витрати на судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги заочнерішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено: 20 січня 2025 року.

Суддя Н.П. Черенкова