Ухвала

від 22.01.2025 по справі 495/9075/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 495/9075/24

Номер провадження 1-кп/495/161/2025

22 січня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судув містіБілгород-Дністровськийклопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходуна особистезобов`язання у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.5 ст.191,ч.2,3 ст.28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі КК України)

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.5 ст. 27 ч.5 ст.191,ч.3 ст.28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі КК України)

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2023 року за № 42023162240000041.

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7

обвинувачені - ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_6

захисники ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3

захисники ОСОБА_8 ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5

захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6

представник потерпілої юридичної особи- ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.5 ст.191,ч.2,3 ст.28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі КК України)

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.5 ст. 27 ч.5 ст.191,ч.3 ст.28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі КК України)

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2023 року за № 42023162240000041.

25 грудня 2024 року клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 395 (триста дев`яносто п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 196 060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень, застосованого до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Повернення грошових коштів, внесених 15.04.2024 у якості застави на підставі ухвали слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/7375/23 від 09.04.2024 за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 у сумі 395 (триста дев`яносто п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 196 060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень заставодавцям, а саме:

повернення ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошових коштів, внесених у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;

повернення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошових коштів, внесених у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;

повернення ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) грошових коштів, внесених у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;

повернення ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), грошових коштів, внесених у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 296 060 (двісті дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень.

09.04.2024 ухвалою слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 задоволено клопотання слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 із можливістю внесення застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 1 196 060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень. У разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки: п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи; п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду); п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; п. 6 носити електронний засіб контролю.

15.04.2024 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , внесені 1 196 060 гривень у якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023.

29.04.2024 слідчим суддею Білгород Дністровського районного суду Одеської області постановлено іншу ухвалу у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023, відповідно до якої задоволено клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з застави у розмірі 1 196 060 гривень на тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 5 000 000 гривень із покладенням на підозрюваного обов`язків, встановлених ухвалою слідчого судді від 09.04.2024 у справі № 495/7375/23, провадження 1-кс/495/778/2024.

14.05.2024 постановою Одеського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2024, скасовано. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 змінено, із застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.06.2024 року, із визначенням розміру застави у розмірі 700 (сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 119 600 (два мільйони сто дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень. Грошові кошти у сумі 1196060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят гривень) внесені в якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2024 року вважати внесеною частиною застави, визначеної ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.05.2024 року у справі № 495/7375/23.

31.05.2024 ухвалою слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області частково задоволено клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 . Продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 30.07.2024 включно. Зменшено суму застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов`язків, передбачених КПК України до 395 (триста дев`яносто п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 196 060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень. Покладено на підозрюваного на строк до 30.07.2024 включно такі обов`язки: п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи; п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду); п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; п. 6 носити електронний засіб контролю.

31.05.2024 ОСОБА_3 звільнено з-під варти, у зв`язку із зарахуванням застави, внесеної 15.04.2024 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у сумі 1 196 060 гривень у якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023.

У силу приписів п. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

01.08.2024 ухвалою слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області частково задоволено клопотання прокурора Білгород Дністровської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу та обрання обов`язків у зв`язку з внесенням застави стосовно підозрюваного ОСОБА_3 . Застосований запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді застави залишено без змін. Покладено на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки строком на 2 місця, тобто до 01.10.2024 включно, а саме: прибувати до слідчого, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження про зміну свого місця проживання, контактних даних; утриматись від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомлені про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Надалі питання щодо запобіжного заходу та продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 сторонами не підіймалось.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

Адвокат ОСОБА_4 оголосив клопотання та просив змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , підтримав думку свого захисника.

ІІІ. Підстави для зміни запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_3 , а також надані сторонами у судовому засіданні пояснення та документи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою дієвості кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

09.04.2024 ухвалою слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 із можливістю внесення застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 1 196 060 гривень.

15.04.2024 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , внесені 1 196 060 гривень у якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023.

29.04.2024 ухвалою слідчого судді Білгород Дністровського районного суду Одеської області змінено запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3 з застави у розмірі 1 196 060 гривень на тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 5 000 000 гривень із покладенням на підозрюваного обов`язків, встановлених ухвалою слідчого судді від 09.04.2024 у справі № 495/7375/23, провадження 1-кс/495/778/2024.

14.05.2024 постановою Одеського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2024, скасовано. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 змінено, із застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.06.2024 року, із визначенням розміру застави у розмірі 700 (сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 119 600 (два мільйони сто дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень. Грошові кошти у сумі 1196060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят гривень) внесені в якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2024 року вважати внесеною частиною застави, визначеної ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.05.2024 року у справі № 495/7375/23.

31.05.2024 ухвалою слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 строком на 60 діб, тобто до 30.07.2024 включно. Зменшено суму застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов`язків, передбачених КПК України до 395 (триста дев`яносто п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 196 060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень. Покладено на підозрюваного на строк до 30.07.2024 включно наступні обов`язки: п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи; п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами; п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; п. 6 носити електронний засіб контролю.

Того ж дня ОСОБА_3 звільнено з-під варти, у зв`язку із зарахуванням застави, внесеної 15.04.2024 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у сумі 1 196 060 гривень у якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023.

З 31.05.2024 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

01.08.2024 ухвалою слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області, застосований запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді застави залишено без змін. Покладено на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки строком на 2 місяці, тобто до 01.10.2024 включно, а саме: прибувати до слідчого, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження про зміну свого місця проживання, контактних даних; утриматись від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомлені про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041; здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На теперішній час обвинувачений ОСОБА_3 у силу приписів ч. 7 ст. 42 КПК України зобов`язаний прибувати за викликом суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд.

Суд погоджується із доводами сторони захисту в частині закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 відповідно до ухвал слідчих суддів під час здійснення досудового розслідування, на стадії, що передувала завершенню досудового розслідування, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України та направленням обвинувального акут до суду.

Суд приймає до уваги і те, що запобіжний захід у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_15 , визначений слідчими суддями на початковому етапі здійснення досудового розслідування у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього рішенням слідчого судді у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 під час досудового слідства.

Аналізуючи обставини, що передували визначенню ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним негативних дій, в тому числі у вигляді втечі.

З цього приводу Європейський суд зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).

Суд приймає до уваги висновки ЕСПЛ у справі «Доронін проти України», де заявник намагався втекти від працівників міліції, які його затримали, і в подальшому це стало підставою для його тримання під вартою. Суд зазначив: «П. 63. Суд зауважує, що хоча й видається, що спроба заявника втекти дала відповідним органам підстави для тримання його під вартою протягом досудового слідства та розгляду справи в суді, серйозність пред`явлених йому обвинувачень, ризик його ухилення та перешкоджання здійсненню правосуддя залишалися єдиними підставами, з огляду на які суд не змінював обраний йому запобіжний захід. Однак згідно з п. 3 ст., 5 зі збігом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою». Таким чином, навіть спроба заявника втекти після затримання через певний час перестає бути достатньою підставою для тримання під вартою.

Окрім цього, є сталою судова практика ЕСПЛ, якою запроваджено та використовується стандарт «зменшення ризику втечі зі збігом часу, проведеного під вартою Європейським судом («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 10).

За обставинами справи «Мамедова проти Росії» заявниця обвинувачувалась національними органами у скоєнні фінансового шахрайства за змовою з іншою особою, і її було взято під варту у зв`язку з тяжкістю злочину та ризиком її втечі і знищення доказів. Розглядаючи скаргу заявниці, Європейський суд зазначив, що національні суди визначали ймовірність ухилення заявниці від правосуддя, посилаючись на те, що від нього переховувався її співучасник. На думку Суду, поведінка співучасника не може бути вирішальним фактором при оцінці небезпеки втечі арештованого. Така оцінка має враховувати особисті обставини затриманого. У цій справі національні суди не вказали на якісь особливості характеру чи поведінки заявниці, що вмотивовували їх висновок про те, що вона може зникнути. Заявниця, у свою чергу, незмінно вказувала на обставини, що свідчили про невелику небезпеку її зникнення від правосуддя. Проте національні суди не приділили жодної уваги доводам заявниці про те, що у неї не було судимості, що вона мала постійне місце проживання й роботу у місті Володимирі, усталений спосіб життя, двох неповнолітніх дітей, так само, як і те, що її батько був важко хворим. Вони не взяли до уваги й те, що заявниця мала змогу зникнути після обшуку в її квартирі, проте залишалася в розпорядженні органу слідства. За таких обставин Суд доходить висновку, що існування небезпеки втечі у даній справі доведене не було.

Отже, суд приймає до уваги обставини того, що із збігом певного часу у кримінальному провадженні, вчиненням підозрюваним, обвинуваченим дій зі здачі на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну суттєво зменшує ризик втечі підозрюваного й обвинуваченого і ризик зазначений у п. 1. ч. 1 ст. 177 КПК України є менш вірогідним та не може виправдовувати один і той самий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, як на початковому етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду обвинувального акту.

Вірогідність існування ризику знищення, схову або спотворення підозрюваним будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на теперішній час є недостатньою та такою, що нівельована відкриттям стороні захисту матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні у порядку, визначеному ст. 290 КПК України із направленням обвинувального акту до суду.

Окрім цього, судом не встановлено, а прокурором не надано доказів існування обставин, які свідчать про те, що ризики заявлені під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують такий самий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 , як і під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України встановлено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Станом на 01.10.2024 обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 відповідно до ухвали слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/9075/24 від 01.08.2024 завершили свою дію.

Грошові кошти у сумі 1 196 060 гривень, внесені 15.04.2024 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 не забезпечують виконання обвинуваченим обов`язків, покладених на нього рішенням слідчого, у зв`язку із закінченням дії цих обов`язків 01.10.2024.

Отже, суд позбавлений можливості зі звернення у дохід держави грошових коштів, внесених у якості застави до виникнення та існування у обвинуваченого обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ч. 1 ст. 323 КПК України встановлено, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Однак, суд не позбавлений у можливості за клопотанням сторони кримінального провадження вирішити питання про зміну або застосування іншого запобіжного заходу, що забезпечить потреби судового розгляду та явку обвинуваченого у судові засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України встановлено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Цілком слушним та логічним є висновок сторони захисту, що стосується недієвості запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні і неможливості його реалізації як заходу забезпечення кримінального провадження за відсутності обов`язків, покладених на підозрюваного/обвинуваченого рішенням слідчого судді/суду, оскільки перебування грошових коштів у сумі 1 196 060 гривень, що внесені у якості застави на спеціальний рахунок ТУ ДСА в Одеській області на теперішній час не забезпечує належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не направлені на виконання завдань кримінального провадження № 42023162240000041 від 12.06.2023.

Однак, у силу приписів ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Приймаючи рішення про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_16 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191,ч.3 ст.28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, врахувує суспільно-небезпечний характер, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи під дією іншого запобіжного заходу, ніж нічний домашній арешт, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити та переховувати документи, які можуть мати значення для кримінального провадження; а також вчинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні тобто враховує всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

Відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Таким чином, викладені в обвинувальному акті обставин, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що обвинувачений ОСОБА_3 можливо вчинив інкриміновані йому злочини. Ці докази, на даній стадії судового розгляду є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, прокурор чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2ст.8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справіFox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівствавід 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справіMerabishvili проти Грузіївід 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Отже, суд вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину та зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, можна дійти висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191,ч.3 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України.

Метою обрання запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Стосовно обрання запобіжного заходу ОСОБА_17 суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам незаконного впливу на осіб, котрі допитані у кримінальному провадженні в якості свідків, а їх показання мають суттєве значення як доказ, вчинення інших кримінальних правопорушень.

ІV Щодо підстав для зміни запобіжного заходу.

Стаття 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» гарантує право на свободу та особисту недоторканність, а тому є ключовим елементом захисту прав особи. Як зазначив ЄСПЛ у рішенні у справі «Де Вілде, Оомс і Версип проти Бельгії» (De Wilde, Ooms and Versyp v. Belgium) від 18 червня 1971 року, це право є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Особиста свобода є фундаментальною умовою, якою кожен повинен користуватися, і позбавлення якої дуже ймовірно матиме прямий і негативний вплив на користування багатьма іншими правами. Звідси випливають основні принципи, які Суд застосовує при розгляді справ за статтею 5 насамперед принцип презумпції свободи.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції (див. рішення у справі «Вікс проти Сполученого Королівства» (Weeks v. the United Kingdom), від 2 березня 1987 року, пункт 40, Серія A № 114). Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення у справах «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy) [ВП], № 26772/95, пункт 170, ECHR 2000-IV).

Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), № 65559/01, пункт 74, від 27 лютого 2007 року).

Таким чином, Суд вважає, що тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольнятивимогу пропорційності (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), № 11036/03, пункт 55, ECHR 2008-... (витяги)). Наприклад, у справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland) (№ 38797/03, пункти 2932, від 4 травня 2006 року) Суд розглядав питання, чи було взяття заявника під варту конче необхідним для забезпечення його присутності в суді та чи могли інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Стандарт, за яким ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою, був давно запроваджений і використовується Європейським судом(«Ноймайстер проти Австрії» (Neumeisterv. Austria), § 10).

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що є ризик того, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, як мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд, оцінивши тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ймовірного покарання , конкретні обставини кримінального правопорушення, враховуючи наявні та встановлені судом ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого,який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації.

Крім того, суд враховує те, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_3 злочин є злочином , об`єктом посягання якого є економічні правовідносини, він не є насильницьким що свідчило б про те що особа обвинуваченого ОСОБА_3 має підвищену небезпеку та загрозу суспільству , суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та унеможливить ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з урахуванням кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 обставин їх вчинення, належний контроль за поведінкою обвинуваченого та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу,не пов`язаного з триманням під нічним домашнім арештом, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце проживання в нічний час доби з 22-00 до 05-00 годин.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні зобов`язання:

- прибувати за кожною вимогою до суду,

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотаннязахисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про змінузапобіжного заходуна особистезобов*язання -задовольнити частково.

Обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці ,тобто до 22 березня 2025року за місцем його проживання за адресою : АДРЕСА_1 із забороною залишати місце проживання в нічний час доби з 22-00 до 05-00 годин.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні зобов`язання:

- прибувати за кожною вимогою до суду,

- не відлучатися за межі Одеської області

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого - Білгород-Дністровський РВ ГУНП в місті Білгород-Дністровський.

Повернути грошові кошти, внесені 15.04.2024 у якості застави на підставі ухвали слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/7375/23 від 09.04.2024 за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023162240000041 від 12.06.2023 у сумі 395 (триста дев`яносто п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 196 060 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень заставодавцям, а саме:

- повернути ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошові кошти, внесені у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;

- повернути ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошові кошти, внесені у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;

- повернути ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) грошові кошти, внесені у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;

- повернути ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), грошові кошти, внесені у якості застави за ОСОБА_3 у сумі 296 060 (двісті дев`яносто шість тисяч шістдесят) гривень.

Ухвала припиняє свою дію 23 березня 2025 року.

Ухвала апеляційному оскарженню окремо не підлягає.

Суддя ОСОБА_1