Рішення

від 08.01.2025 по справі 584/1043/24

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1043/24

Провадження № 2/584/125/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08.01.2025 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

з участю: представника позивача - адвоката Сопової В.С.

представника третьої особи - Гудімової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Путивльської міської ради Сумської області, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що відповідач, який являється батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу розірвання шлюбу між сторонами з сином не спілкується, не бачиться, не телефонує, повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 01.03.2019 з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 стягуються аліменти у твердій грошовій сумі 1500 грн. щомісяця, до досягнення сином повноліття.

На час винесення рішення суду про стягнення аліментів у 2019 році позивач занаходилася у відпустці по догляду за другою дитиною і її доходом була соціальна допомога у вигляді щомісячної одноразової допомоги при народженні першої дитини в розмірі 860 грн. Після цього позивач влаштувалася продавцем-консультантом та 03.07.2024 звільнилася за угодою сторін. На теперішній час позивач не працює та доходів не має, а тому змінився матеріальний стан позивача, також змінився і її сімейний стан, що є підставами для зміни розміру аліментів шляхом їх збільшення.

Крім того, стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у меншому за мінімальний розмір, встановлений ст. 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Посилаючись на зазначене, позивач просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача, на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , з 1500 грн. до 3000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення сином повноліття.

Крім того, відповідач ухиляється від виконання ним батьківських обов`язків по відношенню до сина, в зв`язку з чим позивач просила позбавити відповідача батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 20.08.2024 відкрито провадження у даній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 19.09.2024 підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача подано додаткові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач зазначав, що враховуючи наявність підстав для сумніву у своєму батьківстві відносно дитини ОСОБА_3 , ним було подано позов про оспорювання батьківства. В зв`язку з зазначеним відповідачем також було припинено сплату аліментів. За результатами молекулярно-генетичного дослідження було встановлено та підтверджено батьківство відповідача відносно ОСОБА_3 . У відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, на даний час він неофіційно влаштувався на роботу, його заробітна плата не стабільна, однак майже всі кошти він витрачає на погашення зобов`язань, які в нього накопилися за час безробіття. Позов відповідач не визнає повністю. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків. Відповідач ніколи не поводився жорстоко з дитиною, не має алкогольної або наркотичної залежності, не експлуатує дитину, примушуючи її до жебракування, до кримінальної відповідальності не притягувався, хоче налагодити стосунки та брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, сумлінно сплачує заборгованість по аліментам, інші виключні підстави для позбавлення батьківських прав відсутні. Щодо збільшення розміру аліментів відповідач зазначав, що на даний час перебуває у скрутному фінансовому становищі, стабільного офіційного доходу не має, має велику кількість фінансових зобов`язань та звернувся до Господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відповідач сумлінно старається виплатити борг перед позивачем, однак збільшення розміру аліментів для нього є фінансово не під силою. Посилаючись на зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, залишити без змін рішення Путивльського районного суду Сумської області від 01.03.2019, а також просив відмовити у стягненні з нього судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача надала на адресу суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов про позбавлення батьківських прав підтримала.

З`ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, дослідивши пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Як встановлено судом, сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбу з 13.12.2017, який заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 28.03.2019, яке набрало законної сили 03.05.2019, було розірвано (а.с. 15).

11.05.2019 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 10).

Згідно фотокопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.12.2017, виданого Путивльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі (а.с. 11).

Неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований разом з матір`ю (а.с. 8, 12).

Заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 01.03.2019, яке набрало законної сили 02.04.2019, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягуються аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісяця, починаючи стягнення з 18.12.2018 і до досягнення сином повноліття (а.с. 13-14).

З фотокопії договору купівлі-продажу від 28.09.2023 та витягів з Державного реєстру прав від 28.09.2023 вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки кадастровий № 5923810100:01:002:0015 (а.с. 16-19).

З фотокопії довідки Кролевецького відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області від 08.02.2023 № 2950 вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно виконавчого листа № 584/1853/18 від 08.04.2019 станом на 01.02.2023 складає 57100,64 грн. (а.с. 20).

З фотокопії довідки Кролевецького відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області від 27.03.2023 № 6977 вбачається, що за період з 18.12.2018 по 27.03.2023 заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно виконавчого листа № 584/1853/18 від 08.04.2019 складає 59907,10 грн. (а.с. 21).

Копією заочного рішення Путивльського районного суду Сумської області від 19.02.2024, яке набрало законної сили 21.03.2024, з відповідача на користь позивача стягнуто пеню за прострочення сплати аліментів за період з 18.12.2018 по 01.06.2023 в розмірі 63100,64 грн. (а.с. 22-23).

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що останній в червні 2023 року звертався до Путивльського районного суду Сумської області з позовом до відповідача про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини (а.с. 24-27).

З фотокопії висновку експерта від 12.12.2023 вбачається, що молекулярно-генетичним дослідженням встановлено вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 складає величину не менш ніж 99,99%, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 практично доведено (а.с. 28-32).

З фотокопії акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 03.04.2023 № 01-22/76 вбачається, що згідно заяви ОСОБА_1 було проведено обстеження умов проживання за адресою: пров. Павла Скоропадського в м. Путивль Сумської області. Відповідно даних вказаного акту, в помешканні наявні меблі та побутова техніка, в кімнатах прибрано та чисто, діти мають окрему кімнату з меблями (окремі спальні місця, шафу для зберігання одягу, місця для навчання), забезпечені одягом та взуттям відповідно до сезону та потреб, в наявності продукти харчування, ліки, засоби гігєни, речі першої необхідності. В помешканні для навчання, виховання та розвитку дітей створені належні житлово-побутові умови проживання (а.с. 33).

З фотокопії висновку щодо ставлення дитини до батьків від 04.04.2023 № 01-22/42 вбачається, що у ході дослідження з`ясовано, що у дитини ОСОБА_3 теплі та гарні взаємовідносини з усіма членами родини, всі справи та прогулянки відбуваються за їх присутності, психологічний стан хлопчика - спокійний, емоційно стриманий, врівноважений. Про чоловіка матері, якого він вважає і називає своїм батьком, говорить, що він військовий, зараз поїхав і дуже рідко приїздить. Про біологічного батька хлопчик нічого не знає і не пам`ятає. Про це свідчить відсутність його на малюнках та будь-яких згадувань в ході бесіди з ним (а.с. 34).

З фотокопії акту оцінки потреб сім`ї/особи від 06.04.2023 вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 створені належні умови для проживання дітей (а.с. 35-38).

З фотокопії висновку оцінки потреб сім`ї від 06.04.2023 вбачається, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є неприймання батьком участі у вихованні та утриманні дитини (а.с. 39).

З характеристик ОСОБА_1 вбачається, що за місцем проживання та роботи остання характеризується позитивно (а.с. 44, 46).

З фотокопії трудової книжки позивача вбачається, що остання працювала в ТОВ «АТБ-маркет» з 19.12.2016 по 03.07.2024 (а.с. 47).

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що станом на 13.09.2024 у відповідача мається заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 38830,67 грн. (а.с. 76-77).

З фотокопії трудової книжки відповідача вбачається, що з останнього місця роботи він звільнився 05.05.2014 за власним бажанням (а.с. 88-89).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.09.2024 вбачаються дані про отримані відповідачем доходи та утримані податки за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2024 року (а.с. 90-92).

З фотокопії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 13.09.2024 вбачається, що у відповідача мається заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 38830,67 грн. (а.с. 93).

Копією ухвали Господарського суду Сумської області від 23.09.2024 підтверджена та обставина, що відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_2 (а.с. 94-95).

Факт неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 40, 41, 43).

За висновком органу опіки та піклування позбавлення батьківських прав відповідача є доцільним (а.с. 119-120).

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В частині 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, за змістом статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З урахуванням того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дітей, а також - тенденцію зростання розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, посилання відповідача на нестабільність та невизначеність його матеріального становища, відсутність у відповідача інших утриманців, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 2000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам ст.ст. 182, 184 СК України та є підставою для часткового задоволення позову в цій частині.

Судом встановлено, що відповідач проживає окремо від свого сина у іншому населеному пункті, а тому не має можливості брати повноцінну участь у вихованні дитини.

Крім того, зазначені позивачем фактори як підставу для позбавлення відповідача батьківських прав, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено в судовому засіданні фактів винної поведінки відповідача та свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Позивачем не подано до суду доказів негативного відношення відповідача щодо його сина.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, однією з правових підстав для позбавлення батьківських прав є ухилення батька від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

В абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" розглядаючи справи даної категорії слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист їх інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які виникають із факту спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи встановлені судом обставини по справі та вищезазначені вимоги закону, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, суд вважає, що у задоволенні позову в частині позбавлення відповідача батьківських прав слід відмовити.

Разом з тим, суд приймає до уваги роз`яснення, дані у п.18 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", згідно яких суд, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідач недостатньо спілкувався з сином, не вживав у повній мірі заходів щодо його належного виховання, суд вважає за необхідне попередити його про необхідність змінити ставлення до виховання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі продовження ухиляння ОСОБА_2 від виконання батьківського обов`язку щодо виховання дитини, він може бути позбавлений батьківських прав.

В зв`язку з частковим задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача в дохід держави сума судового збору, від сплати якого позивач була звільнена при подачі позовної заяви.

Крім того, у зв`язку з частковим задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3000 грн. судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про необхідність змінити ставлення до виховання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на Службу у справах дітей виконавчого комітету Путивльської міської ради Сумської області контроль за виконанням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїх батьківських обов`язків відносно його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначений рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 01.03.2019 розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2000 грн. (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів проводити на користь матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Путивльського районного суду Сумської області від 01.03.2019, відкликати (за відсутності заборгованості).

Стягнути з ОСОБА_2 1211 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.01.2025.

Суддя С.М.Токарєв