Рішення

від 16.01.2025 по справі 523/15122/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/15122/24

Провадження №2/523/1708/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"16" січня 2025 р.

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.,

за участю секретаря - Дзюби Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою Комунального неприбуткового підприємства «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що відповідач є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини покинула перинатальний центр КНП«Одеська обласна клінічна лікарня» залишивши в ньому дитину, що підтверджується актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України. Реєстрації новонародженої дитини здійснена на підставі Розпорядження Пересипської районної адміністрації ОМР від 14.09.2023 року № 468р. Відомості про батьків дитини внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України. Представник зазначає, що батьки малолітньої дитини до Служби у справах дітей щодо повернення дитини не звертались, будь-яких пояснень або документів щодо бажання виховувати дитину не надали.

На підставі викладеного представник позивача просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі: 1/4 частини усіх видів доходу, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в підготовче засідання. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.11. 2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні

На адресу суду надійшла заява представника позивача Комунального некомерційного підприємства «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» щодо можливості проведення судового засіданні у відсутність сторони позивача та ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, згідно якої представник зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку: як шляхом надіслання судових викликів та копії позову з додатками на останню відому адресу проживання, так і шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала.

Представник третьої особи: Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування також звернулась із заявою щодо можливості проведення судового засідання у відсутність представника третьої особи та ухвалення рішення суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд ухвалює заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України, про що не заперечував позивач.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_1 , запис № 20030725-06106, дата видачі 22.07.2022, орган, що видав 5118) є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження - серія НОМЕР_2 , актовий запис про народження №876 від 31.10.2023, складений Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного . гану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради від 09.08.2023 р. № 01/01- 07/2537, в перинатальному центрі КПП «ООКЛ» ООР» перебувала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила живу дитину чоловічої статі та залишила її у відділенні новонароджених ОПЦ КНП «ООКЛ» ООР».

Згідно з актом №3 закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, складеним 09.08.2023 р. адміністрацією КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, у присутності інспектора СЮП ВП ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та представника територіального відділу Служби у Суворовському районі, мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинула медичний заклад, залишивши в ньому свою дитину.

Народження малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано на підставі Розпорядження Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.09.2023 №468р.

Відомості про батька дитини до актового запису про народження внесені відповідно до абз.2 ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 31.10.2023р.№ 00042084826).

Відповідно до інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.08.2023 №12581/24.23-18 у малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , братів та сестер нема.

Згідно з відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 29.04.2024 р. № 489 ССД/01-29, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Одеси.

Відповідно до направлення Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 16.08.2023 №70/03 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради.

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Одеської міської ради від 02.11.2023 №242 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно розпорядження Пересипської районної адміністрації ОМР № 632р. 23.11.2023року малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до розпорядження Пересипської районної адміністрації ОМР від 24.11.2023р. № 646р, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано на повне державне забезпечення до КНП « СПБД № 3 «Сонечко» ОМР.

Як зазначає позивач, за весь час перебування малолітнього ОСОБА_2 в закладі батьки або інші родичі дитину жодного разу не відвідували, не цікавилися станом здоров`я та долею дитини ні в усному, ні в письмовому вигляді, ані в телефонному режимі, матеріальної допомоги не надавали.

За інформацією, наданою Центром соціальних служб Одеської міської ради від 24.04.2024р. №04/01-1495 , родина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебувала під соціальним супроводом у ЦСС ОМР як така, що опинилася у складних життєвих обставинах.

Відповідно до довідки Департаменту надання адміністративних послуг ОМР від 28.08.2023 №852 ССД/01-29, відсутня будь-яка інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території м. Одеси.

Відповідно до листа Служби у справах дітей Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24.04.2024 № 01-19/76, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем реєстрації та фактичним місцем проживання не проживає з 2019 року. Місцезнаходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідомо, тому з`ясувати думку стосовно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявилося можливим.

Відповідно до інформації Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.04.2024 №1258/24.27-20 актовий запис про смерть відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній.

Відповідно до листа Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» від 08.05.2024 № 5/6-8123 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» раніше в установі не утримувалась. Станом на 03.05.2024 не утримується.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.05.2024 № 943/9820, згідно інформації ЄДРПВР ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та Одеської області не перебувала та не перебуває.

Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей у Пересипському районі, відправлено листа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.04.2024 р. № 3945 за адресою реєстрації її місця проживання з метою з`ясування її думки стосовно питання про позбавлення батьківських прав відносно її малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надання до Служби відповідних документів.

Також редакцією газети «Одеські вісті» у випуску №17(5554) від 25.04.2024 розміщено оголошення щодо розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для з`ясування її думки стосовно позбавлення батьківських прав.

На сьогоднішній день місце знаходження гр. ОСОБА_1 Службі у справах дітей ОМР та КНП «СПБД № 3 «Сонечко» ОМР невідоме.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.11.2023 р., право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровано.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 24.04.2024 р. №1534/03.01-06, станом на 31.12.2012, відсутня інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно в м. Одесі за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також встановлено судом, що мати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Служби у справах дітей ОМР щодо повернення дитини не зверталася, свого пояснення та жодних документів, які б підтверджували її участь у вихованні дитини, не надавала.

Згідно ст.245 Сімейного кодексу України, директор КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» ОМР виконує обов`язки опікуна та піклувальника по відношенню до вихованців КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» ОМР, позбавлених батьківського піклування та постійно проживаючих у дитячому закладі.

Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради ухвалила висновок, згідно з яким на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Пересипської районної адміністрації ОМР (протокол засідання від 06.06.2024 року № 11) керуючись ст. 164 СК України, постанови № 3 Пленуму ВС України від 30.03.2007 року «про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації ОМР вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 51 Конституції України, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Частиною 7 ст.7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.03.21991 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема п.2 ч.1 ст.164 СК України, визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

В даному випадку судом встановлено, що мати відмовилась забирати дитину з полового будинку.

Позбавлення прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька так і для дитини (ст.166 СК України). Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (п.57,58).

У п.100 справи «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Не може також бути виправданим захід, що роз`єднує сімейні зв`язки, самим лише посиланням на ненадійний стан батьків, що може бути вирішено за допомогою менш радикальних засобів, такими як цільова матеріальна допомога та соціальна підтримка, а не шляхом розлучення сім`ї (як приклад, рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).

Відповідно до ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.180,181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України зазначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Як роз`яснено у п. 15,16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом враховується, що дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, який відповідач не може забезпечити. Зокрема, за час розгляду справи відповідач не довела суду такої можливості.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 статті 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється щодо обов`язку утримання дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. ст. 183, 184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

Таким чином, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, право дітей на достатній рівень життя, з урахуванням обов`язку батьків утримувати своїх дітей, суд вважає, що належним розміром аліментів на дитину, є стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме вимогам закону та не порушуватиме прав як дитини на користь якої стягуються аліменти, так і відповідача.

При цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

На підставі викладеного, з урахування досліджених доказів, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку ОСОБА_1 , необхідно дійти висновку, що позбавлення батьківських прав відповідає інтересам дитини, а відтак позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 55, 56, ЦК України, ст.ст. 150, 155, 164-166, 171 СК України, ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 268, 273,280-281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» до ОСОБА_1 , третя особа: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі: 1/4 частини усіх видів доходу, але не меншу ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.09.2024р. до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 , на особистий рахунок дитини.

4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )на користь держави судовий збір у розмірі: 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.01.2025р.

Суддя В.К. Кисельов