Рішення

від 22.01.2025 по справі 750/903/25

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/903/25

Провадження № 2-а/750/28/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Логвіної Т.В.,

секретаря Фандєєвої А.С.,

за участю представника позивача - Федоренка О.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України,

в с т а н о в и в:

22 січня 2025 року Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 20 липня 2025 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.01.2025 Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області було виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно перебуває на території України.

Перевіркою стосовно відповідача УДМС у Чернігівській області встановлено, що він прибув в Україну 19.06.2016 в неповнолітньому віці разом із матір?ю ОСОБА_2 та проживав в Україні за паспортом громадянина російської федерації НОМЕР_1 від 27.05.2016 строком дії до 27.05.2021.

10.04.2018 УДМС у Чернігівській області надало матері відповідача ОСОБА_2 дозвіл на імміграцію разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 N? 2491-II.

16.07.2018 мати позивача ОСОБА_2 на підставі дозволу на імміграцію була документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 , до якої було вписано її неповнолітнього сина ОСОБА_1 .

Самостійно відповідач для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні до органів ДМС не звертався.

19.02.2024 позивача було затримано працівниками Державної прикордонної служби під час спроби незаконного перетину державного кордону України на виїзд до Словацької Республіки поза пунктами пропуску через державний кордон.

22.02.2024 внаслідок порушення відповідачем законодавства України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 N? 3773-VI НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України прийнято рішення про примусове повернення відповідача до країни походження або третьої країни, яким зобов?язано його покинути територію України у термін до 22.03.2024.

Вищезазначене рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни відповідачем у встановлений строк не виконано не було.

22.02.2024 НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України винесено постанову про заборону в?їзду в Україну строком на 3 роки.

26.02.2024 до УДМС у Чернігівській області надійшло звернення НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо розгляду питання про скасування відповідачу дозволу на імміграцію в Україну.

10.04.2024 рішенням УДМС у Чернігівській області N? 9-Д скасовано дозвіл на імміграцію відповідачу в частині надання дозволу як неповнолітній дитині, на підставі пункту 5-5 частини першої статті 12 Закону N? 2491-III.

25.07.2024 рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі N? 751/2682/24 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про скасування рішення про примусове повернення.

20.01.2025 УДМС у Чернігівській області притягнуло відповідача до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме за перевищення встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів та ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного строку перебування з 23.03.2024, за частиною другою статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 4080 гривень (протокол серії ПР МЧГ N? 001603 від 20.01.2025 та постанова серії ПН МЧГ N? 001589 від 20.01.2025).

Відповідно до наданих відповідачем письмових пояснень від 20.01.2025 свою вину в невиконанні рішення про примусове повернення він визнає, українську мову розуміє достатньо та перекладача не потребує, просить допомогти йому якнайшвидше виїхати за межі України.

20.01.2025 працівниками УДМС у Чернігівській області відповідача було затримано в адміністративному порядку у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною другою статті 203 КУпАП, для припинення адміністративного правопорушення та забезпечення вирішення питання примусового видворення (протокол про адміністративне затримання № МЧГ 000023).

20 січня 2025 року, внаслідок порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень статті 30 Закону № 3773-VI, УДМС у Чернігівській області прийнято рішення № 7401100100000285 про примусове видворення відповідача з України та рішення про поміщення відповідача до Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців та осіббез громадянства,які незаконноперебувають вУкраїні для припинення адміністративного правопорушення та забезпечення вирішення питання примусового видворення (перебуває в ПТПІ з 20 січня 2025 року).

Конституція України встановлює,що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (стаття 26). Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон № 3773-VI) іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 3773-VI строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.

Проте, відповідач із заявою щодо добровільного повернення в країну походження або третю країну до ДМС, її територіальних органів та підрозділів не звертався.

Таким чином, оскільки відповідач тривалий час перебуває на території України незаконно та не вчиняв жодних дій з метою добровільного виїзду з території України після закінчення терміну перебування, процедура добровільного повернення стосовно нього не може бути застосована.

Частиною першою статті 26 Закону № 3773-VI визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Згідно абзацу 1 частини першої статті 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Частиною другоюстатті263КУпАПпередбачено,що осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в`їзду-виїзду, правила використання об`єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або не виконали рішення про заборону в`їзду в Україну, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з`ясування обставин правопорушення - до трьох діб.

Частиною першоюстатті289Кодексуадміністративногосудочинства України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Відповідно до частини одинадцятої вищезазначеної статті строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.

Згідно частини третьої статті 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Враховуючи,щовідповідач не виконав у встановлений строк без поважних причин рішення УДМС уЧернігівськійобласті про примусове повернення; тривалий час нелегально перебуває на території України, порушуючи міграційне законодавство України; офіційно не працює, є всі підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, та оскільки строк його утримання в ПТПІ закінчується 23 січня 2025 року, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затримання відповідача з поміщенням до ПТПІ строком на 6 (шість) місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

Керуючись статтями 9, 90, 241-246, 271, 272, 289, 371 КАС України,

в и р і ш и в:

позов Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 51-А, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 37804450) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України - задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 20 липня 2025 року.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.

Суддя