Рішення

від 21.01.2025 по справі 750/11214/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/11214/24

Провадження № 2/750/180/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря - Мойсієнко К.А.,

за участю представника позивача - Середи Д.А. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та стягнення матеріальної шкоди на утримання дитини,

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»,

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова в інтересах малолітньої ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 в якому, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 08 листопада 2024 року, просить стягнути з відповідача 68494 грн. 16 коп. в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю годувальника на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 13 серпня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, а також 9168 грн. 80 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовано, зокрема, тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув батько малолітньої ОСОБА_4 . Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2022 року у справі №750/11045/21 ОСОБА_5 визнано винною за ч. 2 ст. 286 КК України у скоєнні даної ДТП. Під час досудового розслідування відповідач направляла потерпілим поштові перекази в розмірі 10000 грн., але вони відмовились від їх отримання, вважаючи їх недостатніми, принизливими і ганебними. Майже за три роки ОСОБА_5 не вийшла на зв`язок з потерпілою стороною, не відшкодувала жодної копійки завданої шкоди, в тому числі на поховання і встановлення пам`ятника. На даний час ОСОБА_3 офіційно ніде не працює та утримує свою малолітню дочку за рахунок підробітку та допомоги своїх рідних.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала частково та просила визначити остаточний розмір відшкодування шкоди завданою смертю годувальника у мінімально можливому розмірі від заявленої суми з урахуванням періоду її перебування у відпустці по догляду за дитиною. Також відповідач просила прийняти рішення про здійснення щомісячних нарахувань на користь позивача після її виходи з відпустки по догляду за дитиною, а саме з 07 жовтня 2025 року, оскільки наразі вона отримує лише соціальні виплати на дитину та не має фізичної можливості отримувати дохід.

08 листопада 2024 року представник позивача - адвокат Середа Д.А. надіслав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що вказані у відзиві доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому є необґрунтованими та не можуть бути враховані під час ухвалення рішення судом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08 листопада 2024 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, з урахуванням доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження № 750/11045/21, суд встановив наступне.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_4, на місці події помер пішохід ОСОБА_6 .

На день своєї загибелі ОСОБА_6 працював старшим інспектором відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області, мав звання майора.

Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 20.08.2021 року №257 о/с по особовому складу майор поліції ОСОБА_6 виключений із списків поліцейських ГУНП в Чернігівській області у зв`язку із смертю.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та покійний ОСОБА_6 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10 на звороті).

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2022 року у справі №750/11045/21, який був змінений постановою Верховного Суду від 24 листопада 2022 року в частині призначення покарання, ОСОБА_5 визнано винною за ч. 2 ст. 286 КК України у скоєнні даної ДТП.

Під час розгляду вказаної кримінальної справи питання про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої потерпілим смертю ОСОБА_6 , судами не вирішувалося.

Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1200 ЦК України особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Частиною 1 статті 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Враховуючи розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_6 , на підтвердження якого до суду надано довідку про доходи від 01.08.2024 № 456/124/21/01-2024 (а.с. 13), а також відсутність працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди, позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди за період з 13 серпня 2021 року по 31 серпня 2024 року, який становить 284494 грн. 16 коп.

Відповідачем вказаного розрахунку розміру шкоди не спростовано, представник відповідача у судовому засіданні не заперечував щодо правильності вказаного розрахунку.

Згідно п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який був чинний до 01.01.2025), страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяною смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншою, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

На момент скоєння ОСОБА_5 дорожньо-транспортної пригоди її цивільно-правова відповідальність була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» згідно полісу № АР 9844706 від 09 березня 2021 року, у зв`язку із чим 17 липня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Копія страхового полісу наявна в матеріалах кримінального провадження № 750/11045/21 (т. 1 а.с. 90), ліміт відповідальності страховика 260000 грн., франшиза 1500 грн.

За інформацією ПрАТ «Страхова група «ТАС» від 05 вересня 2024 року № 15954/7124/ТС, страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування для утриманця померлого, а саме для малолітньої ОСОБА_4 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1200 Цивільного кодексу України, в розмірі 216000 грн., а також 18000 грн. на відшкодування їй моральної шкоди та 27075 грн. 10 коп. витрат на поховання (а.с. 79). Тобто страхова компанія здійснила страхову виплату в межах ліміту відповідальності страховика.

Оскільки виплата вказаних коштів була здійснена вже після звернення позивача до суду з даним позовом, 08 листопада 2024 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив зменшити розмір шкоди, завданої смертю потерпілого, до 68494 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Матеріалами справи підтверджено, що середнє грошове забезпечення ОСОБА_6 згідно довідки про доходи від 01.08.2024 № 456/124/21/01-2024, перевищувало розмір мінімальної заробітної плати, з розміру якої було виплачено мінімальне страхове відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.

Представником відповідача в судовому засіданні визнано правильність проведення позивачем розрахунку шкоди, завданої смертю годувальника, проте відповідач просить зменшити розмір відшкодування, посилаючись на її скрутне матеріальне становище.

Згідно ст. 1193 Цивільного кодексу України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач та її представник просили зменшити розмір шкоди, завданої смертю потерпілого, до мінімально можливого розміру, посилаючись на матеріальне становище ОСОБА_5 , а також вказували, що вона наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує лише соціальні виплати на дитину і не має фізичної можливості отримувати дохід.

Проте, жодних доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема доказів перебування відповідача у відпустці по догляду за дитиною, доказів на підтвердження доходів відповідача та наявності у неї у власності рухомого та нерухомого майна, суду надано не було.

З вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2022 року у справі №750/11045/21 вбачається, що ОСОБА_5 є приватним підприємцем.

Єдиним доказом, наданим відповідачем до відзиву на позовну заяву, є виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що ФОП ОСОБА_5 припинила підприємницьку діяльність, але вказаний витяг не є належним доказом дійсного матеріального стану сторони у справі і не свідчить про відсутність доходів у неї.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що вироком суду ОСОБА_5 визнано винною за ч. 2 ст. 286 КК України у скоєнні даної ДТП, в результаті якої загинув ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1194, 1200, 1202 ЦК України, з метою повного відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та стягнення матеріальної шкоди на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 13 серпня 2021 року по 31 серпня 2024 року в розмірі 68494 грн. 16 коп. (шістдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто чотири грн. 16 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно по 9168 грн. 80 коп. (дев`ять тисяч сто шістдесят вісім грн. 80 коп.), починаючи з 01 вересня 2024 року і до досягнення ОСОБА_4 вісімнадцяти років.

Рішення суду в частині стягнення суми шкоди завданою смертю годувальника за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1211 грн. 20 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 січня 2025 року.

Суддя