Рішення

від 22.01.2025 по справі 515/1864/24

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1864/24

Провадження № 2-о/515/62/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючогосудді Олійника К. І.,

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в порядку окремого провадження, в якій просила суд встановити факт постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Обгрунтовуючи заяву, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилася земельна ділянка площею 4,4301 га, кадастровий номер 5125080500:01:001:0668, цільове призначення якоїдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Баштанівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №026304 виданого 28 жовтня 2022року Баштанівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області. Вказану земельну ділянку вона має право успадкувати як спадкоємець за заповітом. Інших спадкоємців, що претендують на спірну земельну ділянку, немає. При зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини вона отримала відмову у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та ненадання доказів сумісного проживання зі спадкодавцем. Заявниця вважає, що строк для прийняття спадщини нею не пропущений оскільки на день смерті батька (спадкодавця) вона проживала з ним за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала за ним догляд через похилий вік. Вказанепідтверджується довідкою виконавчого комітету Татарбунарської міської ради від 29.11.2024 року, виданої на підставі акту №17 про фактичне проживання, зякої вбачається, що ОСОБА_1 на день смерті батька ОСОБА_2 фактично проживала за вищевказаною адресою.

Посилаючись на викладене, просила суд встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рух справи

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.

Доводи учасників справи

Представник заявника, адвокат Ковпак О. В. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав доводи заяви у повному обсязі та просив провести розгляд справи провести за його відсутності та відсутності заявника (а.с.30).

Представник виконавчого комітету Татарбунарської міської ради у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі та просив справу розглянути за його відсутності (а.с. 33).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до копієї свідоцтваа про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану уБілгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що батько заявника - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с.5).

Копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №026304 від 28 жовтня 2002 року підтверджується, що ОСОБА_2 євласником земельної ділянки площею 4,43 га, розташованої на території Баштанівської сільської ради, виділеної для ведення товарного сільськогоподарського виробництва (а.с.6).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 27 вересня 2024 року, власником земельної ділянка площею 4,4301 га, цільове призначення якоїдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Баштанівської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Татарбунарського) району Одеської області, кадастровий номер 5125080500:01:001:0668, був ОСОБА_2 (а.с. 7-12).

Відповідно до копії заповіту від 20 травня 2020 року, посвідченого секретарем Башатнівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Христофор Т. М., вбачається, що ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 належну йому вищевказану земельну ділянку, площею 4,43 га. Заповітзареєстрований у реєстрі за № 11 (а.с. 13-14).

Згідно копій: свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого Дмитрівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Ізмаїльським відділом РАЦС, батьком ОСОБА_1 вказаний ОСОБА_2 , 16 червня 1989 року укладений шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 16, 17).

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області від 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 у звязку з тим, що ОСОБА_1 у строки, визначені ст. 1270 ЦК України не подала заяву про прийняття спадщипни (а.с. 20).

Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 29 листопад 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 на день смерті батька ОСОБА_2 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вивчивши доводи заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановленняфакту постійногопроживання ізспадкодавцем начас відкриттяспадщини підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

В силу ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, щоспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Згідно зі статтею 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суджом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини (на день сметрі батька) постійно проживала та здійснювала догляд за своїм батьком ОСОБА_2 уналежному останньому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана виключно з тим, що заявником не надано документів на підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у звязку з чим нотріус дійшов висноку про те, що заявниця недотрималась строків, визначених чинним законодавством, для прийняття спадщини.

Висновки за результатами розгляду справи

Встановивши, що заявниця на день смерті батька (спадкодавця) постійно з ним проживала, здійснювала догляд, тобто проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та як спадкоємець за заповітом у встановлений ст. 1270 ЦК України строк заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подала, тобто є такою, що прийняла спадщину, суд вважає, що вимоги заявниці про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є такими що підлягають до задоволення.

Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на отримання спадщини за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 258, 259, 263-265, 293, 315, 319, 354 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя К. І. Олійник