Постанова

від 16.01.2025 по справі 583/991/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м.Суми

Справа №583/991/24

Номер провадження 22-ц/816/92/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-МАКСИМКО»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2024 року у складі судді Ярошенко Т.О., ухвалене в м.Охтирка, повний текст якого складено 21 березня 2024 року,

в с т а н о в и в :

28 лютого 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Абрамовича О.В., звернувся до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», третя особа - ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» про розірвання договору оренди землі та стягнення індексації.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,5787 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0420, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (колишньої Кардашівської сільської ради) Охтирського району, Сумської області. 08.09.2017 року між ним та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» укладено договір оренди № 179/17 щодо вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років. Сторонами визначено орендну плату в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11222,45 грн. Пунктом 10 Договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Згідно з п.11 Договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. 08.08.2018 року між ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО», ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору, в якій сторони погодили, що з 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн, що становить 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Посилаючись на те, що орендар неналежним чином виконує умови договору, а саме орендну плату сплачує без індексації, тобто частково не виконує обов`язку зі сплати орендної плати, просив розірвати договір оренди землі № 179/17, який укладено 08.09.2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО», правонаступником якого є ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо оренди земельної ділянки площею 3,5787 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0420, номер запису про інше речове право 22369811; стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь позивача заборгованість за договором оренди землі №179/17, який укладено 08.09.2017 року в розмірі 20748,26 грн., а також стягнути судові витрати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Розірвано договір оренди № 179/17 укладений 08.09.2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки площею 3,5787 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0420.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію в розмірі 20748,23 грн., обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів, відмовивши в решті вимог.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2398,17 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачу щорічно виплачувалася орендна плата у відповідності до розміру земельної ділянки, що відповідало домовленості сторін. Розрахунки, надані позивачем, зроблені некоректно.

Зазначає, що порядок індексації орендної плати законом не передбачений, у договорі оренди землі, укладеному з позивачем, така інформація відсутня. Складність також полягала в тому, що індекс інфляції публікується за попередні періоди, тому на час виплати орендної плати точний індекс інфляції за поточний рік ще не був відомий.

Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та неправомірно провів розрахунок індексації орендної плати, не застосувавши строків позовної давності, про що було вказано у відзиві на позовну заяву.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідач є податковим агентом, на якого покладено обов`язок щодо розрахунку та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.

Крім того, вважає, що часткова невиплата орендної плати в силу ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про орендну плату» не є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не носить систематичного характеру та не є суттєвою по відношенню до виконаної частини умов договору.

Відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не подали.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» Васильченко М.П., представника 3-ї особи ПрАТ «Райз-Максимко» - Будка Д.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5787 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0420, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (бувшої Кардашівської сільської ради) Охтирського району, Сумської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №085899 від 30.03.2004 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №262 (а.с.7).

08.09.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди № 179/17 щодо вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 112224,47 грн. Сторонами визначено орендну плату в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11222,45 грн. Пунктом 10 Договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 Договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня (а.с.8-9).

Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2017 року, що підтверджується відповідним витягом за № 97531386 від 16.09.2017 року (а.с.11).

08.08.2018 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз-Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз-Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПАТ «Райз-Максимко». Крім того, сторонами внесено зміни до договору оренди, а саме п.2 договору доповнити підпунктом 2.1. наступним змістом: «Кадастровий номер земельної ділянки 5920384000:01:001:0420, площею 3,5787», пункт 5 викладено в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47 грн». П.9 викладено в наступній редакції «З 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн, що становить 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Вказана угода зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом № 155740993 від 11.02.2019 року (а.с.13).

Згідно з пунктом 38 договору оренди передбачено, що дія договорів припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто, наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Положенням пункту 10 договору було погоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2017 року по 4 квартал 2021 року та з 1 кварталу 2022 р. по 4 квартал 2023 року, наданих Головним управлінням ДПС у Сумській області, Охтирська ДПІ (Охтирський район) ТОВ «Райз Північ» було нараховано та виплачено орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів ОСОБА_1 : у 2018 році в розмірі 11222 грн 46 коп., у 2019 р. в розмірі 12344 грн 70 коп., у 2020 році в розмірі 12344 грн 67 коп., у 2021 році в розмірі 12344 грн 67 коп., у 2022 році в розмірі 12344 грн 67 коп., у 2023 році в розмірі 12344 грн 67 коп. (а.с. 14-15).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем істотно порушено договір, а саме не в повному обсязі сплачувалася орендна плата, що згідно із частиною другою статті 651 ЦК України є підставою для розірвання за рішенням суду договору оренди земельної ділянки.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися повністю не може, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі №179/17 від 08 вересня 2017 року та додаткової угоди до цього договору, слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Колегія суддів не може погодитися з присудженим до стягнення з відповідача розміром заборгованості з орендної плати за вказаними договорами оренди землі.

Зокрема, аналіз частини 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі №948/393/20.

Суд першої інстанції помилково вважав, що базовим місяцем початку обрахунку індексації є жовтень 2017 року наступний місяць після укладення договору оренди, в якому сторони узгодили розмір орендної плати 10 %.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договорів оренди землі щодо періоду внесення орендної плати, на користь його дійсності, чинності та виконуваності, коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за спірний період, як добуток індексів інфляції з 01 січня відповідного року до визначеної сторонами договору дати виконання зобов`язання зі сплати орендної плати 01 грудня та за 2018 рік складає 1.08905857.

Інфляційне збільшення:

11222,45 x 1.08905857 - 11222,45 = 999,46 грн.

11222,45 (сума боргу) + 999,46 (інфляційне збільшення) = 12221,91 грн.

Сплачено 11222,46 грн.

Недоплата 999,45 грн, що складає 9% від річного розміру орендної плати.

2019 рік:

інфляційне збільшення:

11222,45 x 1.04262249 - 11222,45 = 478,33 грн.

11222,45 (сума боргу) + 478,33 (інфляційне збільшення) = 11700,78 грн.

Сплачено 12344,70 грн

Недоплати немає.

2020 рік:

інфляційне збільшення:

11222,45 x 1.04055827 - 11222,45 = 455,16 грн.

11222,45 (сума боргу) + 455,16 (інфляційне збільшення) = 11677,61 грн.

Сплачено 12344,67 грн.

Недоплати немає.

2021 рік:

Інфляційне збільшення:

11222,45 x 1.10015334 - 11222,45 = 1123,97 грн.

11222,45 (сума боргу) + 1123,97 (інфляційне збільшення) = 12346,42 грн.

Сплачено 12344,67 грн.

Недоплата 1,75 грн., що склалає 0,02% від річного розміру орендної плати.

2022 рік:

Інфляційне збільшення:

11222,45 x 1.25723182 - 11222,45 = 2886,77 грн.

11222,45 (сума боргу) + 2886,77 (інфляційне збільшення) = 14109,22 грн.

Сплачено 12344,67 грн.

Недоплата 1764,55 грн., що складає 15,7% від річного розміру орендної плати.

2023 рік:

Інфляційне збільшення:

11222,45 x 1.04353331 - 11222,45 = 488,55 грн.

11222,45 (сума боргу) + 488,55 (інфляційне збільшення) = 11711,00 грн.

Сплачено 12344,67 грн.

Недоплати немає.

Отже, всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язання за укладеним договором оренди землі, оскільки виплата орендної плати за 2018 та 2023 роки позивачу проводилася без урахування індексації. Розмір недоплаченої орендної плати становить 2765 грн 75 коп., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Зокрема, позивач, звертаючись до суду з позовом у лютому 2024 року просив стягнути заборгованості з орендної плати, яка виникла за період з 2018-2023 роки.

Відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, з урахуванням вказаних норм, з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди позивач звернувся в межах строків позовної давності.

Переглядаючи рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено,що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Колегією суддів було встановлено, що дійсно відповідачем у 2018 та 2023 роках не були в повному обсязі виконані зобов`язання за договором оренди землі в частині виплати орендної плати з урахуванням індексації. Розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 999 грн 46 коп., що складає 9 % від річного розміру орендної плати, за 2021 рік становить 01 грн 75 коп., що складає 0,02% від річного розміру орендної плати, а за 2022 рік становить 1764 грн 55 коп., що складає 15,7% від річного розміру орендної плати. Зазначені розміри недоплаченої відповідачем орендної плати, на переконання колегії суддів, є незначними.

Позиція сторін свідчить про те, що вони не дійшли згоди щодо порядку обрахунку розміру орендної плати з урахуванням індексації.

Також колегія суддів бере до уваги і те, що у 2019-2020 роках та 2023 році відповідачем виплачено орендну плату у більшому від узгодженого сторонами договору оренди землі розмірі, що свідчить про те, що у зв`язку з неповною сплатою орендної плати у 2018, 2021 та 2022 роках, позивач не був значною мірою позбавлений орендної плати, на яку він розраховував при укладенні договору.

Таким чином, зважаючи на те, що часткова несплата відповідачем орендної плати у 2018 та 2021-2022 роках не призвело до істотного порушення умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів не вбачає підстав для розірвання договору оренди землі від 08 вересня 2017 року та вважає, що стягнення з відповідача заборгованості із орендної плати буде ефективним та пропорційним способом захисту порушеного права позивача.

Виходячи з викладеного, на підставі п. 3) та п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, а в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає зміні в частині розміру орендної плати, зменшивши розмір стягнутої з відповідача орендної плати до 2765 грн 75 коп.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, підлягає зміні також рішення суду і в частині розподілу між сторонами понесених судових витрат.

Пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 161 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Також, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги відповідача, з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3391 грн 96 коп. сплачений товариством за апеляційний перегляд рішення суду.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 05 червня 2024 року у справі №583/2206/23.

Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі № 179/17, укладеного 08.09.2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «РАЙЗ-МАКСИМКО» щодо оренди земельної ділянки, площею 3,5787 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0420.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» невиплаченої індексації та розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію в розмірі 2765,75 грн., обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів, відмовивши в решті вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 161 гривні, сплачений за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» компенсацію судового збору за апеляційний перегляд справи у розмірі 3391,96 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов