Постанова

від 21.01.2025 по справі 581/211/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Суми

Справа №581/211/24

Номер провадження 22-ц/816/158/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року в складі судді Бутенка Д.В., ухвалене у селищі Липова Долина, повний текст якого складено 11 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Маківського В.В., звернулася до суду з позовом до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона була власником земельної ділянки площею 3,8112 га (кадастровий номер: 5923281700:02:002:0201), яку 12 липня 2023 року продала ОСОБА_2 . У період з 09 квітня 2013 року по 09 квітня 2023 року зазначена земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «СК-АГРО», яку позивачка передала останньому в оренду строком на десять років, підписавши відповідний договір оренди землі. Відповідно до умов договору орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року та підлягає індексації, розмір орендної плати встановлено у 2013 році у розмірі 17,326% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 14888 грн 34 коп., а в наступні роки у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, що становить 4296 грн 60 коп. Станом на день пред`явлення позову виникла заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема, за 2021 рік заборгованість складає 4726 грн 92 коп., а за 2022 рік - 5439 грн 63 коп., яку відповідач добровільно відмовляється сплачувати. Зазначає, що згідно з п.14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені вказаним договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить за 2021 рік 4084 грн 27 коп та за 2022 рік 2675 грн 05 коп. Також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки у розмірі 19303 грн 99 коп (із урахуванням штрафних санкцій та індексації), а також понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 4726 грн 92 коп.орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 5439 грн 63 коп. орендної плати за 2022 рік (із урахуванням індексів інфляції), 2407 грн 23 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 745 грн 15 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, 1586 грн 91 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 299 грн 40 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 304 грн 53 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 187 грн 27 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 981 грн 07 коп. повернення частини сплаченого нею при зверненні до суду з даним позовом судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «СК-АГРО», посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що за час дії договору оренди, за період з 2015 по 2020 рік товариством сплачено позивачу орендної плати на суму 69334 грн 64 коп., що на 43555 грн 04 коп. більше, ніж визначена за договором орендна плата, яка мала бути сплачена відповідачем за цей період. Факт здійснення виплат на користь позивача у вказаних розмірах також визнається та не оскаржується позивачем. Відповідач не порушив умови договору оренди та не допускав прострочення сплати орендної плати за відповідний період, оскільки за попередній період була здійснена переплата.

Вважає, що в оскаржуваному рішенні індексація орендної плати розрахована у пропорційному збільшенні, починаючи з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, що прямо суперечить законодавству та судовій практиці.

Також не погоджується з обрахунком пені за прострочення сплати орендної плати, вказує, що до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до апеляційного суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір оренди землі №30950, на підставі якого ОСОБА_1 передала зазначеному товариству у користування строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 3,8112 га (з них, рілля 3,8112 га) (кадастровий номер: 5923281700:02:002:0201). Згідно з п.9-14,36,40, 44 орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі у 2013 році у розмірі 17,326% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 14888 грн 34 коп, а в наступні роки у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, за один рік користування земельною ділянкою; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року; передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору; договір набирає чинності після підписання його сторонами з подальшою державною реєстрацією права оренди (а.с.16-19).

12 липня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки на підставі якого ОСОБА_1 передала у власність за плату ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 3,8112 га (з них, рілля 3,8112 га) (кадастровий номер: 5923281700:02:002:0201) (а.с.12-15).

Рішенням державного реєстратора Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області від 12 квітня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «СК-АГРО» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 3,8112 га (кадастровий номер: 5923281700:02:002:0201), індексний номер 1735305, підставою вчинення реєстраційної дії було укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» договору оренди землі №30950 від 09 квітня 2013 року; земельна ділянка загальною площею 3,8112 га (кадастровий номер: 5923281700:02:002:0201), 12 липня 2023 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:68416833 (а.с.10-11,40-42).

Відповідач не заявляв про застосування позовної давності у даному спорі щодо жодної із заявлених позивачем вимог.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виплатив за 2021-2022 роки узгоджений договірний розмір орендної плати, який підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, з відповідача підлягає стягненню договірний розмір пені, а відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та три відсотки річних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст.ст. 21 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідач у порушення п.9,11 укладеного правочину повно та своєчасно до 30 грудня 2021 року та до 30 грудня 2022 року, та протягом розгляду даної справи добросовісно не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 рік у сумі 4726 грн 92 коп із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 4296.60 * 1.10015334 (сукупний індекс інфляції за період із 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року) = 4726.92 грн) (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту), та за 2022 рік в сумі 5439 грн 63 коп із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 4296.60 * 1.26603244 (сукупний індекс інфляції за період із 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року) = 5439.63 грн) (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту).

Саме ці правильно обраховані судом договірні розміри орендної плати із урахуванням індексів інфляції за 2021та 2022 роки підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки в якості ефективного договірного способу захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належними їй земельними ділянками, оскільки доказів у підтвердження зворотного відповідач суду не надав (а.с.16-17).

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що зобов`язання відповідача перед позивачем було виконано в повному обсязі, оскільки орендна плата за 2021-2022 роки була сплачена наперед протягом 2015-2020 років, слід зазначити наступне.

Відповідачем не заперечувалося, що у 2021-2022 звітному роках орендна плата не перераховувалася.

Норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення договорів оренди не містять заборони на сплату орендної плати авансом за наступні роки користування земельною ділянкою. Проте, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що сплачена в більшому розмірі орендна плата є авансовим платежем. Товариством не було обґрунтовано, за який конкретно період використання товариством земельної ділянки в майбутньому були виплачені кошти. Також не доведено і наявності згоди ОСОБА_1 на сплату ТОВ «СК-АГРО» у 2015-2020 роках орендної плати за наступні роки користування належною земельною ділянкою, тому колегія судів відхиляє доводи відповідача стосовно дострокового виконання ним своїх зобов`язань та відсутності заборгованості з виплати орендної плати за 2021-2022 роки.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що індексації підлягає орендна плати за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, то саме таким способом суд першої інстанції і обраховував розмір орендної плати із урахуванням індексів інфляції.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної пати за 2021-2022 роки, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені. Наведений судом розрахунок та розмір пені відповідають умовам укладеного договору і відповідачем не спростовані.

Щодо доводів відповідача, що з врахуванням ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню за один рік прострочення, колегія суддів зауважує, що відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності не заявлялося.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021-2022 роки на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов