Рішення

від 22.01.2025 по справі 275/1173/24

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/1173/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Брусилів Житомирської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживала зсвоїм чоловіком ОСОБА_2 вбуд. АДРЕСА_1 .Поряд вбудинку АДРЕСА_2 проживаврідний братчоловіка ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер,та післяйого смертівідкрилась спадщинана зазначенийбудинок татри земельніділянки.При цьомучоловік позивачки ОСОБА_2 звернувся ззаявою проприйняття спадщинипісля смертісвого брата,у якогоінших спадкоємцівне було,до приватногонотаріуса ОтрищенкаО.І.,через щобула заведенаспадкова справа№ 61/2020.Таким чином,чоловік позивачки ОСОБА_2 отримав успадок двіземельні ділянки,але правовласності нажитловий будинок АДРЕСА_2 ,і земельнуділянку площею0,3433га вінне змігоформити взв`язку звідсутністю правовстановлюючихдокументів наце майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловікпозивачки ОСОБА_2 ,після смертіякого воназвернулася ззаявою проприйняття спадщинидо приватногонотаріуса ОтрищенкаО.І.,через щобула заведенаспадкова справа№ 12/2021.Позивачка отрималау спадокдві земельніділянки,які успадкувавраніше їїчоловік післясмерті брата,та земельнуділянку розміром0,3433га,що належалараніше ОСОБА_3 .При цьому приватним нотаріусомОтрищенком О.І.постановою від21.10.2024р.було відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом,а самена будинок АДРЕСА_2 взв`язку зненаданням позивачкоюправовстановлюючих документів.

Враховуючи наведене, позивачка вважає, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , однак не зареєстрував його у встановленому порядку, тому вона, як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який був спадкоємцем другої черги за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3 , має право на визнання за нею судом права власності в порядку спадкування за законом належного спадкодавцю ОСОБА_3 будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_2 . Зазначила, що іншим чином захистити свої права на успадковане майно не може.

Просила суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 28.10.2024 року у вказаній цивільній справі було відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.11.2024 року за клопотанням представника позивача судом було витребувано матеріали спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 05.12.2020 року.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 20.12.2024 року підготовче провадження у вказаній справі було закрито та справу було призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Левков С.А. в не з`явились, надіслали до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Брусилівської селищної ради Житомирської області в судове засідання також не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справу в його відсутність, у вирішенні позову ОСОБА_1 покладався на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть. (а.с. 9).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть. (а.с. 8).

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 81).

Згідно довідки (витягу із по господарської книги) № 226 від 14.10.2024р. старости Лазарівського старостинського округу Брусилівської селищної ради Житомирської області домоволодіння АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_3 (а.с. 29).

Згідно відповіді на адвокатський запит відділу ЦНАП Брусилівської селищної ради № 1899 від 10.10.2024 р. право власності в Державному реєстрі речових прав на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстроване (а.с. 8).

Згідно відповіді на адвокатський запит відділу ЦНАП Брусилівської селищної ради №1956 від 17.10.2024р. в житловому будинку АДРЕСА_2 в період з 2000р. по 15.02.2020р. був зареєстрований ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 41 від 19.02.2020 р. (а.с. 31).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області від 21.10.2024 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_1 не було надано правовстановлюючих документів на нього (а.с. 32).

Відповідно до Спадкової справи № 61/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 вбачається, що спадщину прийняв його рідний брат ОСОБА_2 (а.с. 60-72).

Відповідно до Спадкової справи № 12/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 вбачається, що спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 (а.с. 73-106).

Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Як роз`яснив у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 07 грудня 1990 року N 553-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року N 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за N 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року N 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року N 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року N 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками N 32 та N 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи, що спірний будинок був побудований згідно технічного паспорту (а.с. 16-18) у 1972 році, коли законом не вимагалась державна реєстрація права власності для виникнення такого права, при цьому згідно даних погосподарської книги на 2016-2023 роки вказаний будинок з господарськими будівлями належав ОСОБА_3 (а.с. 29), суд вважає, що будинок АДРЕСА_2 входить до складу спадщини померлого ОСОБА_3 .

Таким чином, з урахуванням вказаних норм закону та всіх встановлених обставин справи у суду наявні законні підстави визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_2 .

На підставі ст.ст. 331, 1218, 1268, 1296 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованою заадресою: АДРЕСА_3 ,проживаючою заадресою: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення постановлено суддею у нарадчій кімнаті.

СУДДЯ О.С. Данилюк